Очеретянка родригійська
| Очеретянка родригійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acrocephalus rodericanus (A. Newton, 1865) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Drymoeca rodericana A. Newton, 1865 Bebrornis rodericanus (A. Newton, 1865) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Очеретя́нка родригійська[2] (Acrocephalus rodericanus) — вид горобцеподібних птахів родини очеретянкових (Acrocephalidae)[3]. Ендемік Республіки Маврикій.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 13,5 см. Верхня частина тіла рівномірно оливково-коричнева, нижня частина тіла світліша, жовтувато-охриста. Дзьоб довгий, темний, знизу рожевий. На голові невеликий чуб.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Родригійські очеретянки є ендеміками острова Родригес в архіпелазі Маскаренських островів. Вони живуть в чагарникових заростях, в яких переважають інтродуковані Syzygium jambos, а також на плантаціях Swietenia, Tabebuja і Araucaria. Живляться комахами, яких шукають в кронах дерев. Сезон розмноження триває з кінця жовтня по березень. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві, на висоті до 9 м над землею. В кладці 2-3 яйця. Серед родригійських очеретянок були зафіксовані випадки колективного догляду за пташенятами. За сезон може вилупитися два виводки.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Родригійські очеретянки ріше були широко поширені на острові, однак до 1979 року їх популяція скоротилася до 17 птахів. Популяцію вдалося відносити і станом на 2012 рік вона становила 3000–4000 птахів. Наразі найбільшою загрозою для родригійських очеретянок є хижацтво з боку інтродукованих щурів і кішок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Acrocephalus rodericanus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |