Конюга мала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Aethia pygmaea)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конюга мала

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Алькові (Alcidae)
Рід: Конюга (Aethia)
Вид: Конюга мала
Aethia pygmaea
(Pallas, 1769)
Посилання
Вікісховище: Aethia pygmaea
Віківиди: Aethia pygmaea
ITIS: 177021
МСОП: 22694918
NCBI: 28687
Fossilworks: 372775

Конюга мала[2] (Aethia pygmaea) — невеликий морський птах з родини алькових. Має відносно невеликий ареал гніздування. Гніздиться лише навколо Алеутських островів і деяких островів Сибіру. Це один з найменших птахів у родині. Лише його близький родич конюга-крихітка (Aethia pusilla) менший за розміром. Англійська назва птаха «англ. whiskered auklet» походить від зовнішньої особливості птаха — довгих білих «вусиків» пір'їн на голові під час шлюбного сезону.

Опис[ред. | ред. код]

Малі конюги досить погано вивчені. Спочатку цей вид був описаний як два різні види, оскільки екземпляри були взяті з різних кінців території поширення. Однак подальші дослідження показали, що це все ж таки один вид з мінливістю в зовнішності на території свого поширення. Конюги не здійснюють міграцій, живуть осіло на островах цілий рік.

Малі конюги відкладають одне яйце, гніздо роблять в скельній ущелині. Живуть птахи у колоніях з конюгами та іншими морськими колоніальними птахами. Обибдва партнери беруть участь у насиджуванні та вигодовуванні пташенят. «Вусики» допомагають птахам знаходити вхід і вихід з гнізда в темряві.[3]

Малі конюги живляться в прибережній зоні, зазвичай не більше ніж 16 км від берега, де припливні течії збивають їхню здобич до купи. Живляться переважно веслоногими раками упродовж літніх місяців, а взимку і восени переходять на криль.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2018). Aethia pygmaea: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 16 серпня 2020
  2. Фесенко Г. В., Шидловський І. В. (2013). Зоогеографічні особливості поширення птахів Частина 2. Палеогейська і Арктогейська суші. Біологічні Студії. 7 (1): 205—226.
  3. Seneviratne, Sampath S. & Ian L. Jones (2008) Mechanosensory function for facial ornamentation in the whiskered auklet, a crevice-dwelling seabird. Behavioral Ecology Advance Access. DOI 10.1093/beheco/arn029

Посилання[ред. | ред. код]