Aichi H9A

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Aichi H9A
H9A-1s.jpg
Aichi H9A
Призначення: Гідролітак 
Перший політ: 1940 
Прийнятий на озброєння: 1942 
Період використання: 1942–1945 
На озброєнні у: Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії 
Всього збудовано: 31 
Екіпаж: 5 (+3 курсанти) осіб
Крейсерська швидкість: 222 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 317 км/год
Дальність польоту: 2 150 км
Практична стеля: 6 780 м
Довжина: 16,95 м
Висота: 5,25 м
Розмах крила: 24,00 м
Площа крила: 63,30 м²
Споряджений: 7 500 кг
Двигуни: 2 × Nakajima Ha-1 Kotobuki 42, 780 к.с. 
Внутрішнє бомбове навантаження: до 500 кг
Кулеметне озброєння 4 х 7,7-мм кулемети «Тип 92» 

Aichi H9A (яп. 二式練習飛行艇, навчальний літаючий човен Тип 2) — серійний навчальний гідролітак Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Історія створення[ред.ред. код]

Літаючий човен Aichi H9A був розроблений колективом конструкторів під керівництвом Морісіге Морі відповідно до технічного завдання 13-Сі від 1938 року як навчальний літак для підготовки екіпажів великих літаючих човнів Kawanishi H6K та Kawanishi H8K.

Aichi H9A був суцільнометалевий двомоторний верхньоплан-«парасоля». Як силова установка використовувались двигуни Nakajima Kotobuki 41 KAI 2 потужністю 710 к.с. кожен, розміщені в гондолах на крилі поблизу поздовжньої осі фюзеляжу. Всі п'ять членів екіпажу розташовувались в просторій кабіні в передній частині фюзеляжу, звідки вони під час виконання навчальних задач могли переходити на свої робочі місця. Додатково всередині фюзеляжу були обладнані місця для трьох курсантів, які під час польоту могли навчатись прийомам навігації та радіозв'язку. Під крилом були змонтовані два вузли підвіски для навчальних бомб масою до 250 кг кожна. Для самозахисту служили 2 або 3 кулемети.

Перший прототип піднявся у повітря у вересні 1940 року. Тривалі випробування в повітрі та воді продемонстрували незадовільні аеро- та гідродинамічні якості літака. Тому в конструкцію другого та третього прототипів були внесені суттєві зміни. Мотогондоли двигунів були рознесені та зміщені вниз, майже під крило, розмах якого збільшився з 21 до 24 метрів. Крім того, були модифіковані закрилки. На серійних літаках використовувались двигуни Nakajima Kotobuki 42 або 43, але оснащені не дерв'яним дволопасним гвинтом постійного кроку, а металевим трилопасним змінного кроку.

Модифіковані літаки успішно пройшли льотні випробування і у 1941 році були запущені в серійне виробництво під назвою H9A1 Навчальний літаючий човен Тип 2 Модель 11. Особливістю серійних літаків було застосування триколісного шасі, що не прибиралось. Оскільки колісне шасі дозволяло літаку тільки самостійно виїхати з води по рампі та з'їхати у воду перед стартом, назвати H9A амфібією у повному розумінні не можна.

Дрібносерійне виробництво машин цього типу до 1943 здійснювалось на заводі «Айті» в місті Ейтоку. Всього було збудовано 24 літаки. Через завантаженість «Айті» будівництво літаків цього типу за ліцензією було запущене на заводі фірми «Ніппон Хікокі КК», але до 1944 їй вдалось збудувати всього 4 літаки. Потім ці літаки були зняті з виробництва, але залишались в строю до кінця війни.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Льотні характеристики[ред.ред. код]

Озброєння[ред.ред. код]

Модифікації[ред.ред. код]

  • H9A - прототипи (3 екз.)
  • H9A1 - серійні літаки (24 екз. збудовано «Айті» та 4 екз. збудовано «Ніппон Хікокі КК»)

Історія використання[ред.ред. код]

Літаючі човни Aichi H9A спочатку надходили в навчальні підрозділи, розташовані на території Японських островів. Під кінець війни більша їх частина була переведена в частини берегової охорони (в тому числі і в інших частинах Тихого океану). Там вони використовувались для патрулювання, і частково, для боротьби з підводними човнами противника.

Для виконання бойових задач літаки оснащувались підкрильними вузлами зовнішньої підвіски для кріплення 2 бомб масою 250 кг. В такій ролі H9A1 були помічені розвідувальними службами союзників, але їх помилково ідентифікували як Yokosuka H5Y. Таким чином, H9A1 став єдиним серійним літаючим човном, про існування якого союзникам не було відомо аж до 1945 року. На завершальному етапі війни один непошкоджений екземпляр H9A1 був захоплений союзниками на острові Ібусукі, але кодового позначення, прийнятого у союзників, цьому літаку не було присвоєно.

Джерела[ред.ред. код]

  • Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
  • О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
  • Авиационно-исторический журнал «Мир авиации» / Aviation World Magazine. Вып.9. «Летающие лодки Второй мировой войны 1939-1945»

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi H9A