Alberico da Barbiano

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Альберіко да Барбіано»
Alberico da Barbiano
Incrociatore Alberico da Barbiano.jpg
Італійський легкий крейсер «Альберіко да Барбіано»
Служба
Тип/клас Легкий крейсер типу «Альберто да Джуссано»
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Порт приписки Генуя
На честь італійського кондотьєра XV століття Альберіко да Барбіано
Корабельня Gio. Ansaldo & C. Ansaldo, Генуя
Закладено 16 квітня 1928 року
Спущено на воду 23 серпня 1930 року
Введено в експлуатацію 9 червня 1931 року
На службі 19311941 роки
Загибель 13 грудня 1941 року потоплений у бою біля мису Бон британськими есмінцями HMS «Маорі», «Легіон», «Сикх», голландським «Ісаак Свірз»
Бойовий досвід Середземномор'я
Бій біля Калабрії
Мальтійські конвої
Бій біля мису Бон
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 6 570 тонн (стандартна)
6 954 тонн (повна)
Довжина 169,3 м
Ширина 15,5 м
Висота 5,3 м
Бронювання Пояс: 24 мм
Башти: 23 мм
Палуба: 20 мм
Бойова рубка: 40 мм
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Belluzzo
6 × парових котлів Yarrow-Ansaldo
Гвинти 2
Потужність 95 000 к.с.
Швидкість 37 вузли (68,5 км/год)
Дальність плавання 3 800 миль (6 115 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж 507 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 8 (4 × 2) × 152-мм гармат OTO/Ansaldo 152/53
Торпедно-мінне озброєння 4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апарати
Зенітне озброєння 6 (3 × 2) × 100-мм зенітних гармат 100 mm/47 OTO
8 (4 × 2) × 37-мм зенітних гармат Breda 37/54
8 (4 × 2) × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda 1931
Авіація 2 гідролітака CANT 25[1]
Схематичне зображення легкого крейсера «Альберіко да Барбіано»

«Альберіко да Барбіано» (італ. Alberico da Barbiano) — військовий корабель, легкий крейсер типу «Альберто да Джуссано» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

«Альберіко да Барбіано» був закладений 16 квітня 1928 року на верфі компанії Gio. Ansaldo & C.Ansaldo в Генуї. Спущений на воду 23 серпня 1930 року. 9 червня 1931 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби[ред. | ред. код]

Довоєнна служба[ред. | ред. код]

Після вступу у стрій «Альберіко да Барбіано» ніс службу у Середземному морі. Брав участь у підтримці франкістів під час громадянської війни в Іспанії, супроводжуючи транспорти зі зброєю та проводячи розвідку.

Наприкінці 1939 року, з початком Другої світової війни уряд Швеції, намагаючись зберегти нейтралітет, вирішив посилити свої військово-морські сили, закупивши кораблі за кордоном. Вибір припав на Італію. Спочатку були закуплені есмінці та міноносці. Згодом було вирішено закупити крейсер. Італія запропонувала «Альберіко да Барбіано». Шведи спочатку погодились, але незабаром відмовились від придбання. Офіційна причина — бюджетні проблеми, але є версії, що корабель потребував значної модернізації: підсилення корпусу, зенітного озброєння, утеплення приміщень. В результаті крейсер залишився у складі італійського флоту.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Після вступу Італії у Друг світову війну 9 червня 1940 року «Альберіко да Барбіано» брав участь у постановці мінних плів у Сицилійській протоці. У червні крейсер брав участь в бою біля Калабрії. 6 серпня крейсер брав участь у постановці мінного загородження біля острову Пантеллерія, на якому у січні 1941 року підірвався британський есмінець HMS Gallant (H59).

У тому ж місяці було прийнято рішення переобладнати крейсер для навчальних цілей. З 1 серпня 1940 року по 1 березня 1941 року, спочатку в Пулі, а потім у Трієсті, на кораблі тривали ремонті роботи. Після завершення робіт крейсер був переданий до навчального загону.

У грудні 1941 року крейсер був переведений до складу діючого флоту і зарахований до складу 4-ї бригади крейсерів. На ньому підняв прапор контр-адмірал Антоніно Тоскано.

У грудні 1941 року становище військ Осі у північній Африці було критичне. Не вистачало боєприпасів, спорядження та палива на фоні успішного британського наступу. На початку грудня крейсер «Луїджі Кадорна» доставив в Африку бензин. Було вирішено повторити операцію. 9 грудня крейсери «Альберто да Джуссано» та «Альберіко да Барбіано» вирушили з Палермо на південь, але були помічені ворожим літаком-розвідником з Мальти і незабаром атаковані літаками-торпедоносцями. Влучань у крейсери не було, але командування наказало кораблям повертатись.

Британська розвідка взнала, що 12 грудня італійці відправляють новий конвой у північну Африку у складі крейсерів «Альберто да Джуссано», «Альберіко да Барбіано» та есмінця «Чіньйо». Адмірал Е.Каннінгем відправив 11 грудня на перехоплення флотилію есмінців (британські «Сикх», «Маорі», «Ліджен» та голландський «Ісаак Свірз»). Есмінці здійснювали перехід з Гібралтару в Александрію і можливості перехоплення італійського конвою були мінімальними. За розрахунками, навіть незважаючи на збільшення швидкості, британські кораблі не встигали наздогнати італійський конвой. Але командування італійського флоту віддало наказ крейсерам повертатись у випадку, якщо конвой буде помічений літаками-розвідниками.

Коли конвой був помічений британським розвідником, кораблі повернули назад. Флотилії зустрілись біля мису Бон. Бій тривав 2 хвилини. В «Альберіко да Барбіано» влучили 3 торпеди зі «Сикха», «Маорі» і ймовірно, з «Ліджена». Бензин, розміщений у бочках на палубі, загорівся, і незабаром «Альберто да Джуссано» та «Альберіко да Барбіано» затонули. Загалом загинуло більше 900 чоловік, в тому числі, контр-адмірал Тоскано та весь його штаб, а також командир корабля Джорджо Родоканаккі.

Контр-адмірал Тоскано та капітан Родоканаккі були посмертно нагороджені «Медальйо д'Оро»[2][3]. На честь капітана крейсера Джорджо Родоканаккі був названий один з есмінців типу «Команданті».

У 2007 році рештки корабля були знайдені експедицією «Альтаїр 2007» за 1 милю на схід від мису Бон на глибині 60-70 метрів[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • Трубицын С. Лёгкие крейсера Италии. Часть I. (1932—1945) , 2003, С.-Пб.: изд-во альманаха «Боевые корабли мира» (рос.)
  • Ненахов Ю. Ю. Энциклопедия крейсеров 1910—2005. — Минск, Харвест, 2007. (рос.)
  • M. J. Whitley. Cruisers of World War Two. An international encyclopedia. — London, Arms & Armour, 1995. (англ.)
  • Smithn P.C. Dominy J.R. Cruisers in Action 1939—1945. — London: William Kimber, 1981. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]