Allegiant Air

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Allegiant Air
ІАТА
G4
ІКАО
AAY
Позивний
ALLEGIANT
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1997
Хаби Fort Lauderdale–Hollywood International Airport[d], Аеропорт Лос-Анджелеса, Міжнародний аеропорт МакКарран і Orlando International Airport[d]
Штаб-квартира Enterprise[d]
Сайт allegiantair.com
McDonnell Douglas MD-80 авіакомпанії Allegiant Air в Міжнародному аеропорту Маккаран (Лас-Вегас, Невада), 2009 рік

Allegiant Airбюджетна авіакомпанія Сполучених Штатів Америки зі штаб-квартирою у місті Лас-Вегас (Невада, США), що є дочірнім підприємством холдингової компанії Allegiant Travel Co. (NASDAQ: ALGT). Холдинг являє собою публічну компанію з ринковою капіталізацією понад одного мільярда доларів США і штатною чисельністю працівників близько 1300 осіб[1].

1 лютого 2010 року авіакомпанія повідомила про істотне збільшення кількості регулярних рейсів у Міжнародний аеропорт Орландо в продовження розширення власної присутності в іншому аеропорту міста — Міжнародному аеропорту Орландо Сенфорд. З 25 квітня 2010 року компанія виділяє в один з пріоритетних напрямів маршрути в Міжнародний аеропорт імені Джеральда Р. Форда в Гранд-Репідс (Мічиган).

Історія[ред. | ред. код]

Авіакомпанія WestJet Express була заснована в 1997 році як бюджетний перевізник на лініях ближньої і середньої протяжності[2]. В наступному році після з'ясування стосунків з авіаперевізником місцевого значення West Jet Air Center Рапід-Сіті (Південна Дакота) та канадським дискаунтером WestJet Airlines на предмет практично повного збігу назв, компанія змінила своє офіційне ім'я на Allegiant Air і через кілька місяців отримала операційний сертифікат експлуатанта Федерального управління цивільної авіації США на виконання регулярних і чартерних авіаперевезень. На початку 1999 року Allegiant Air придбала права на чартерні рейси з США в аеропорти Канади і Мексики.

Виконання регулярних пасажирських перевезень авіакомпанія почала 15 жовтня 1999 року з відкриття маршруту між Лас-Вегасом і початковим транзитним вузлом (хабом) в аеропорту міста Фресно (Каліфорнія) на літаках Douglas DC-9-21 і Douglas DC-9-51. Кілька місяців потому після банкрутства чартерної авіакомпанії WinAir Airlines Allegiant Air організувала ще один хаб в аеропорту міста Лонг-Біч (Каліфорнія) і розширила власну маршрутну мережу відповідно колишньої маршрутної мережі WinAir Airlines. Разом з тим, Allegiant Air не змогла залучити достатній обсяг кредитних коштів для покриття своїх витрат і 13 грудня 2000 року була змушена оголосити себе банкрутом, скориставшись положеннями Глави 11 Кодексу США про банкрутство комерційних підприємств.

У червні 2001 року президентом і головним виконавчим директором авіакомпанії став бізнесмен Моріс Дж. Геллахер (молодший). Маючи солідний досвід роботи з перевізниками WestAir і ValueJet Airlines, Геллахер почав процес реорганізації діяльності Allegiant Air, перенісши порт-приписки авіакомпанії в Міжнародний аеропорт Маккаран в Лас-Вегасі і зосередивши комерційні перевезення на невеликих цивільних аеропортах, у яких не було присутності магістральних авіакомпаній країни. З 2001 року маршрутна мережа Allegiant Air виросла з двох регулярних маршрутів до п'ятдесяти з аеропортів Лас-Вегаса, Орландо/Сенфорд і Сент-Пітерсберга (штат Флорида). Незважаючи на те, що, будучи Геллахера в 1990-х роках президентом і генеральним директором ValueJet Airlines авіакомпанія повним ходом йшла до повного банкрутства і в кінцевому рахунку Федеральне управління цивільної авіації США з багатьох причин (включаючи кілька великих авіакатастроф з безліччю людських жертв) було змушене відкликати операційний сертифікат експлуатанта, його діяльність на посту президента Allegiant Air принесла позитивні результати. ValueJet Airlines ж згодом об'єдналася з іншою авіакомпанією-дискаунтером AirTran Airways.

У листопаді 2006 року Allegiant Air оголосила про первинному публічному розміщенні власних звичайних акцій на фондовій біржі NASDAQ, на якій її акції отримали тікер з префіксом «ALGT».

У липні 2007 року авіакомпанія заявила про плани відкриття четвертого основного напрямку маршрутної мережі в Аеропорту Фінікс/Меса Гейтвей міста Меса в штаті Арізона, поєднуючи при цьому агломерацію Фінікс 14-ма регулярними рейсами з іншими невеликими містами країни. Компанія реалізувала цей план, відкривши 25 жовтня того ж року власні стійки реєстрації та виходи на посадку в Аеропорту Фінікс/Меса Гейтвей і запустивши всі оголошені рейси з даного аеропорту[3]. До серпня 1998 року аеропорт анонсував розширення своїх операційних площ на 930 квадратних метрів, що дозволило подвоїти число гейтів в зоні виходу на посадку (з двох до чотирьох) і збільшити в три рази кількість щоденних рейсів авіакомпанії даного аеропорту. Будівельні роботи з розширення аеропорту фінансувалися за рахунок кредиту, виділеного аеропорту авіакомпанією Allegiant Air, сам кредит згодом погашався за рахунок додаткових зборів з реєстрації пасажирів в аеропорту[4].

П'яте основний напрямок в маршрутній мережі авіакомпанії було запущено 14 листопада 2007 року на базі Міжнародного аеропорту Форт-Лодердейл/Голлівуд, при цьому в даний аеропорт були зав'язані регулярні рейси в ряд невеликих аеропортів південній частині штату Флорида.

У січні 2008 року керівництво Allegian Air оголосила про відкриття шостого основного напрямку маршрутної мережі на базі Міжнародного аеропорту Беллінгем в місті Беллінгем (штат Вашингтон). Даний крок авіакомпанії був обумовлений у першу чергу територіальною близькістю аеропорту до канадського міста Ванкувер[5]. Дискаунтер запустив з Беллингхэма ексклюзивні регулярні маршрути міста Лас-Вегас, Ріно, Палм-Спрінгс, Сан-Дієго, Сан-Франциско і Фінікс, рейси по яким виконуються на літаках McDonnell Douglas MD-80.

Сьомим за рахунком вузловим аеропортом авіакомпанії Allegiant Air став Міжнародний аеропорт Лос-Анджелес, восьмим — Міжнародний аеропорт Міртл-Біч, дев'ятим — Міжнародний аеропорт Орландо. У лютому 2010 року компанія повідомила про відкриття десятого транзитного вузла в Міжнародний аеропорт імені Джеральда Р. Форда, регулярні рейси з якого в даний час виконуються тільки на літаки McDonnell Douglas MD-80.

У березні 2010 року Allegiant Air заявила про замовлення авіакомпанією шести лайнерів Boeing 757 в рамках планованої реалізації програми регулярних пасажирських перевезень між континентальною частиною США і аеропортами Гавайських островів. Літаки повинні надходити в повітряний флот перевізника з весни 2010 року по кінець четвертого кварталу 2011 року[6].

Бізнес-модель авіакомпанії[ред. | ред. код]

Базовими положеннями бізнес-моделі авіакомпанії Allegiant Air є наступні:

  • виконання регулярних пасажирських рейсів в невеликі аеропорти, в яких відсутні рейси магістральних перевізників;
  • використання як власних транзитних вузлів невеликі цивільні аеропорти (виняток становлять Міжнародний аеропорт Маккаран в Лас-Вегасі, Міжнародний аеропорт Орландо, Міжнародний аеропорт Лос-Анджелес і Міжнародний аеропорт імені Джеральда Р. Форда);
  • залучення пасажирських потоків на сезонні чартерні рейси, робота з екскурсійними та туристичними компаніями і в першу чергу, з туроператором — партнером по своєму управителю холдингу;
  • створення сервісних послуг для пасажирів з метою додаткових надходжень від зборів до основної ціні авіаквитка;
  • утримання на низькому рівні експлуатаційних витрат.

Аеропорти[ред. | ред. код]

McDonnell Douglas MD-83 авіакомпанії Allegiant Air, 2007 рік
McDonnell Douglas MD-83 авіакомпанії Allegiant Air в Регіональному аеропорту Хейгерстаун (Меріленд), 2009 рік
MD-83 Allegiant Air
Захід на посадку MD-83 Allegiant Air в аеропорту Смірна

Allegiant Air обслуговує малі та середні аеропорти з невеликим трафіком комерційних повітряних перевезень. В аеропортах міст Пеорія (Іллінойс), Аллентаун (Пенсильванія) і безлічі інших працюють головним чином авіакомпанії місцевого значення на маршрутах малої комерційної авіації (аеротаксі), тому дані точки перевезень потребують лише в невеликому трафіку з вузловими аеропортами країни[7]. Станом на жовтень 2009 року Allegiant Air має конкуренцію лише на п'яти маршрутах з 136 у власній мережі регулярних пасажирських перевезень[8].

Інша частина рейсів авіакомпанії діє в допоміжних аеропортах великих населених областей країни. Наприклад, Allegian Air є єдиним великим перевізником, які працюють з Аеропорту Фінікс/Меса Гейтвей.

Доходи[ред. | ред. код]

На початковому етапі свого розвитку Allegiant Air скористалася інвестиціями ірландської сім'ї Раян, яка володіє найбільшою бюджетною авіакомпанією Європи Ryanair, і в даний час слід аналогічної бізнес-моделі європейського дискаунтера, що полягає у розвитку сервісних послуг для пасажирів в цілях залучення додаткових статей доходів авіакомпанії крім основних тарифів на авіаквитки[9]. Allegiant Air отримує суттєві прибутки від продажу продуктів харчування, напоїв і сувенірних виробів під час рейсів, а також за додаткові збори за процедуру перевірки багажу в аеропортах відправлення. Авіакомпанія також пропонує на своєму веб-сайті послуги з бронювання готельних номерів, замовлення автомобілів, придбання квитків на розважальні заходи і купівлю екскурсійних турів, обкладаючи основну вартість послуги додатковим збором за онлайн-замовлення. За 2008 рік на сайті Allegiant Air було зроблено понад 400 тисяч готельних номерів. У жовтні 2009 року газета «St. Petersburg Times» повідомила про те, що середня величина додаткового збору з кожного пасажира авіакомпанії становить 33,35 американських доларів[10], при цьому послуги з бронювання готелів, оренда автомобілів склала близько однієї третини всіх операційних доходів Allegiant Air в рік.

В інтерв'ю бізнес-журналу «Fast Company» у вересні 2009 року президент і генеральний директор авіакомпанії Моріс Геллахер пояснив причини введення додаткових зборів чисто психологічними факторами, сказавши про те, що в середньому витрати на переліт складають близько 110 доларів США і «... якщо я б намагався поставити цю ціну при первинній покупці авіаквитка, то пасажир швидше за все відмовився б купувати квиток. Але якщо я продаю квиток на 75 доларів, то в подальшому ви самі мають права витрачати або не витрачати додаткові кошти для забезпечення вашого комфорту»[11].

Чартерні перевезення[ред. | ред. код]

Allegiant Air також виконує чартерні пасажирські перевезення, які займають частку в 7 відсотків від загального доходу авіакомпанії[12]. Дискаунтер має два діючих договору з приватною корпорацією азартних ігор Harrah's Entertaiment, згідно з яким два літака Allegiant Air забезпечують перевезення пасажирів в аеропортах Ріно (Невада) та Лафлін (Невада), приїжджають грати в казино Harrah's в даних містах. Ще два судна працюють в аеропорту міста Туніка (Міссісіпі), в якому працює кілька казино корпорації harrah's[13].

На початку 2009 року Allegiant Air підписала контракт на виконання з червня того ж року чартерних рейсів з Маямі в чотири великих міста Куби. Згідно з умовами договору авіакомпанія отримувала фіксовану суму за виконання кожного рейсу, тобто по суті літаки здавалися в мокрий лізинг (разом з екіпажами) замовнику, який ніс всі інші витрати, включаючи і оплату авіаційного палива. В силу ряду причин договір був расторгут в кінці серпня 2009 року за взаємною згодою сторін[14].

Витрати[ред. | ред. код]

Відповідно до своєї бізнес-моделі і відповідно до статусу бюджетної авіакомпанії Allegiant Air пропонує авіаквитки на власні рейси за сильно заниженими цінами, що в свою чергу вимагає пильної уваги до будь-яких витрат перевізника. Зниження витрат компанії частково досягається за рахунок низьких експлуатаційних витрат літаків MD-80 і спочатку за рахунок відносно невеликої їх вартості — купівля і ребрендинг одного лайнера MD-80 обходиться Allegiant Air всього в 4 мільйони доларів США[15]. Незважаючи на те, що MD-80 менш економічні порівнянні з сучасними аналогами, авіакомпанія має можливість придбати один лайнер за ціною однієї десятої від вартості нового літака Boeing 737. Враховуючи даний фактор, Allegiant Air може експлуатувати своїх літаки менш активно порівняно з іншими дискаунтерами (до 7 годин на добу проти 13 годин на добу на літак в JetBlue Airways) і, отже, тримати менший штат льотного складу. В даний час число співробітників авіакомпанії, зайнятих на повний робочих дня, становить 35 штатних працівників порівняно з середньою величиною в 50 працівників інших бюджетних авіакомпаніях країни.

Allegiant Air також прагне до зниження операційних витрат в аеропортах[16], використовуючи погодинну оренду стійок реєстрації, а в деяких аеропортах укладаючи окремі договори з їх співробітниками на представницькі повноваження перевізника як, наприклад, це зроблено в аеропортах міст Чаттануга (Теннессі), Спрінгфілд (Міссурі) та ряді інших[17].

Вартість авіаквитків також суттєво знижується за рахунок їх продажу на веб-сайті авіакомпанії і на стійках реєстрації в аеропортах вильоту.

Критика положень бізнес-моделі[ред. | ред. код]

Офіційні представники кількох аеропортів неодноразово піддавали критиці дії керівництва Allegiant Air, пов'язані з швидким припиненням регулярних перевезень авіакомпанії в тих аеропортах, де рівень пасажирського трафіку сезонно знижується нижче необхідного для окупності рейсів рівня. В Кінгстоні (штат Північна Кароліна) комерційний аеропорт вклав 60 тисяч доларів США рекламу регулярних рейсів Allegiant Air і заявляв, що показник завантаження маршрутів дискаунтера повинен був скласти не менше 90 відсотків. Однак, на думку керівництва аеропорту, авіакомпанія пішла з ринку через рік, вирішивши, що рівень її додаткових доходів не відповідає очікуваному.

З аеропорту Колумбії (штат Південна Кароліна) Allegiant Air пішла в лютому 2007 року після зниження показника завантаження рейсів в Сент-Пітерсберг (Флорида) з трьох чвертей до однієї другої пасажирського салону. Авіакомпанія поверталася на даний маршрут в лютому 2009 року, однак наприкінці того ж року знову зняла рейси з цього напрямку.

Керуючий директор аеропорту в Вустері (штат Массачусетс) вважає, що авіакомпанія порушила свої зобов'язання з виконання рейсів з аеропорту протягом п'яти років, особливо після того, як отримала федеральні субсидії на відкриття кількох регулярних напрямків з Вустера. Представники авіакомпанії заявили, що дані маршрути відразу після їх запуску виявилися збитковими, оскільки завантаження рейсів становила близько 80 % при середньому завантаженні рейсів в Allegiant Air, складовою порядку 90 відсотків.

У 2009 році чиновники Міністерства транспорту США згадали авіакомпанію у своєму черговому звіті, як перевізника, не публікує на своєму офіційному сайті розцінки на надання додаткових сервісних послуг.

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

В даний час авіакомпанія Allegiant Air виконує понад 70 регулярних рейсів з аеропортів Сполучених Штатів Америки. За винятком рейсів Біллінгем-Лас-Вегас і рейсів у Міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса всі маршрути авіакомпанії починаються або закінчуються в одному з десяти аеропортів-концентраторів, тому квитки на перевезення за межами маршрутній мережі авіакомпанії повинні купуватися пасажирами в окремому порядку, а при пересадках на рейси інших авіакомпаній пасажири повинні проходити окрему реєстрацію квитків та перевірку багажу.

У 2010 році Allegiant Air планує вийти на ринок пасажирських перевезень в Аеропорту Пейн-Філд міста Еверет (штат Вашингтон), який знаходиться в 40 кілометрах на північ від Сіетла, і вже встигла подати офіційну скаргу в Федеральне управління цивільної авіації США на перешкоджають цьому дії з боку окружних влади[18]. Крім того, Allegiant Air веде переговори з керівництвом аеропорту міста Сейлем (Орегон)[19].

1 лютого 2010 року авіакомпанія почала поетапне перенесення регулярних рейсів з Міжнародного аеропорту Орландо Сенфорд у великий Міжнародний аеропорт Орландо з подальшим плановим закриттям першого як власного транзитного вузла.

У четвертому кварталі 2010 року повітряний флот Allegiant Air почне поповнюватися придбаними літаками Boeing 757-200, які планується використовувати на регулярних рейсах в аеропорти Гавайських островів.

Флот[ред. | ред. код]

Станом на 5 березня 2010 року повітряний флот авіакомпанії Allegiant Air складали наступні літаки в однокласній конфігурації пасажирських салонів[20]:

Повітряний флот авіакомпанії Allegiant Air fleet
Тип літака Кількість Замовлено Пасажирів Примітки
Boeing 757-200 4 2 217 Введення в експлуатацію у 2010-2012 роках
McDonnell Douglas MD-81 5 0 150
McDonnell Douglas MD-82 10 13 150 Замовлені літаки надійдуть з авіакомпанії SAS[21] у 2010 році
McDonnell Douglas MD-83 21 0 150
McDonnell Douglas MD-87 4 5 130 Замовлені літаки надійдуть з авіакомпанії SAS у 2010 році
McDonnell Douglas MD-88 6 0 150
Всього 46 24

У лютому 2010 року середній вік літаків Allegian Air становив 19,8 років.

4 січня 2010 року авіаційний холдинг SAS Group повідомив про продаж 18 літаків MD-80 холдингу Allegiant Travel Company. Лайнери були побудовані в період між 1985 і 1991 роками і будуть доставлені дискаунтера в першій половині 2010 року[22].

5 березня 2010 року Allegiant Air оголосила про придбання шести лайнерів Boeing 757-200 у європейського перевізника для подальшого відкриття регулярних рейсів в аеропорти Гавайських островів[23].

Перевізник планує взяти в оренду кілька лайнерів Airbus A-319 у авіакомпанії Cebu Pacific.

Авіаподії і нещасні випадки[ред. | ред. код]

  • 29 березня 2007 року, рейс 758 Портсмут — Орландо (Сенфорд), літак McDonnell Douglac MD-80. При заході на посадку в Міжнародному аеропорту Орландо Сенфорд відмовила гідравлічна система випуску шасі, внаслідок чого не вийшла передня стійка шасі літака. Лайнер близько півгодини здійснював кола над аеропортом в цілях вироблення палива і потім здійснив аварійну посадку, при якій в носовій частині спостерігалися дим та іскри. Пасажири і члени екіпажу евакуювалися з літака за допомогою аварійних трапів. В результаті інциденту одна пасажирка отримала незначні травми гомілковостопного суглоба і від медичної допомоги відмовилася надалі. Аеропорт був закритий для прийому і відправлення літаків на кілька годин[24][25].
  • 12 червня 2009 року. Літак McDonnell Douglas MD-80, який прямував з Міжнародного аеропорту Маккаран в Лас-Вегасі здійснив посадку в Муніципальному аеропорту Форт-Коллінз і допустив викот за межі злітно-посадкової смуги. В результаті події ніхто з знаходилися на борту літака не постраждав, 145 пасажирів і члени екіпажу були доставлені в будівлю терміналу автобусами[26].
  • 27 червня 2009 року, рейс 746 Аллентаун — Орландо (Сенфорд), літак McDonnell Douglas MD-80. В процесі зльоту з Міжнародного аеропорту Ліхай-Веллі лопнула одна з шин шасі, шматок якої влетів у лівий двигун і миттєво викликав його загоряння. Екіпаж зробив коло над аеропортом і здійснив аварійну посадку в «Ліхай-Веллі», про постраждалих в результаті цього інциденту не повідомлялося[27].
  • 18 листопада 2009 року. Через кілька хвилин після зльоту з Аеропорту Wichita «Среднеконтинентальный» вийшов з ладу один з двигунів літака McDonnell Douglas MD-87, пасажири при цьому чули гучний звук. Екіпаж зумів повернути лайнер і здійснити аварійну посадку в аеропорту вильоту. Внаслідок пригоди один пасажир отримав незначні травми в ході евакуації по аварійному трапу.
  • 12 березня 2010 року. Незабаром після зльоту з Міжнародного аеропорту Лафлін/Баллхэд (Арізона) правий двигун літака McDonnell Douglas MD-87 розлетівся з гучним бавовною. Екіпаж виконав розворот і посадив лайнер в аеропорту вильоту. Про постраждалих в результаті інциденту не повідомлялося.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Company Profile for Allegiant Travel Co (ALGT). Архів оригіналу за 2012-04-24. Процитовано 2010-04-27. 
  2. Norwood, Tom (2002). North American Airlines Handbook (вид. 3rd). Sandpoint, ID: Airways International. с. 8. ISBN 0-9653993-8-9. Архів оригіналу за 2016-11-28. Процитовано 2019-02-13. 
  3. Allegiant Air (2007-07-31). "ALLEGIANT AIR ANNOUNCES NEW BASE IN PHOENIX-MESA: Airline to Launch Low-Cost Service Oct. 25". Прес-реліз. Переглянутий 2007-07-31. Архівовано 2007-10-12 у Wayback Machine.
  4. Art Thomason (2008-08-26). Allegiant funds Mesa airport expansion. Arizona Republic, archived at website.org. Процитовано 2008-09-18. 
  5. Allegiant to open base at Bellingham International Airport. Архів оригіналу за 2 березень 2011. Процитовано 29 серпень 2017. 
  6. Allegiant to acquire 757s for service to Hawaii. Flightglobal.com. 6 March 2010. Архів оригіналу за 2012-04-24. Процитовано 6 March 2010. 
  7. Justin Bachman (2008-05-14). Allegiant: The Other Profitable U.S. Airline. Business Week, archived at webcite.org. Процитовано 2008-08-15. 
  8. Charisse Jones (2009-10-21). Allegiant profits by catering to passengers in small areas. USA Today. 
  9. Jeff Bailey (2006-09-21). Flying Where Big Airlines Aren’t. New York Times. Процитовано 2008-08-15. 
  10. Steve Huettel (2009-10-21). Allegiant Air most profitable airline in the country. St. Petersburg Times. 
  11. Greg Lindsay (2009-09-01). Heard of Allegiant Air? Why It's the Nation's Most Profitable Airline. Fast Company. Процитовано 2010-03-11. 
  12. Richard N. Velotta (2009-05-15). Las Vegas-based Allegiant sets sights on – no kidding – Cuba. Las Vegas Sun. Процитовано 2009-05-17. 
  13. Jane Roberts (2007-12-20). Tunica hopes for more flights. Memphis Commercial Appeal. Процитовано 2009-05-17. 
  14. Allegiant Air Raises 3Q Capacity View, Trims 4Q Estimates. Wall Street Journal, Dow Jones Newswires. 2009-08-24. 
  15. Peter Pae (2009-05-13). Allegiant Air's prudent ways help it soar amid slump in travel. Los Angeles Times, archived at webcite.org. Процитовано 2009-05-17. 
  16. Jerry Cornfield and David Chircop (2008-08-05). Allegiant loved in some cities, but not all. The Herald (Everett, Washington), archived at website.org. Процитовано 2008-08-15. 
  17. Neil Nadel (2006-09-16). Chattanooga Airport Employees to Handle Baggage, Ticketing. WDEF-TV, Chattanooga. Процитовано 2008-08-15. 
  18. Lynn Thompson (2008-06-02). FAA says county must talk to Allegiant Air. Seattle Times, archived at webcite.org. 
  19. Tim Hay (2009). Return of Commercial Air Service. salem municipal airport, archived at flysalem.com. Архів оригіналу за 27 квітень 2010. Процитовано 29 серпень 2017. 
  20. Allegiant Air Fleet Detail
  21. SAS sells 18 MD-80 surplus aircraft to Allegiant Travel Company | Business Wire
  22. SAS sells 18 MD-80 surplus aircraft to Allegiant Travel Company
  23. Allegiant Travel Company to Purchase Six Boeing 757 Aircraft. Архів оригіналу за 11 березень 2010. Процитовано 29 серпень 2017. 
  24. Jet With 147 Passengers On Board Makes Emergency Landing. WCVB-TV[en]. 2007-03-29. Архів оригіналу за 2007-09-30. Процитовано 2007-04-16. 
  25. Allegiant Jet Moved After Emergency Landing. WESH[en], archived at webcite.org. 2007-03-29. Процитовано 2007-04-16. 
  26. url=http://cbs4denver.com/local/allegiant.air.plane.2.1042684.html Архівовано 14 червень 2009 у Wayback Machine.
  27. Plane makes emergency landing at Lehigh Valley International Airport. Архів оригіналу за 1 липень 2009. Процитовано 29 серпень 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]