Allosauroidea

Allosauroidea; Період існування: пізня юра, 179–90 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
	Череп Allosaurus fragilis, Музей природознавства Сан-Дієго
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящеротазові (Saurischia)
Підряд:	Тероподи (Theropoda)
Інфраряд:	†Карнозаври (Carnosauria)
Надродина:	†Allosauroidea; Marsh, 1878
Типовий вид
	†Allosaurus fragilis; Marsh, 1877
Підгрупи
	†Asfaltovenator; †Eocarcharia?; †Erectopus; †Lourinhanosaurus?; †Siamotyrannus?; †Xuanhanosaurus?; †Allosauridae; †Metriacanthosauridae; †Piatnitzkysauridae?; †Carcharodontosauria Benson, Carrano & Brusatte, 2010 †Datanglong?; †Concavenator?; †Kelmayisaurus?; †Lusovenator; †Неовенатор; †Siamraptor; †Кархародонтозаврові; ;
Вікісховище: Tetanurae

Allosauroidea — викопна надродина тероподів. Переважно крупні хижаки (понад 5 метрів завдовжки, нерідко понад 10 метрів завдовжки), поширені в обох півкулях, існували з юрського до крейдового періоду, близько 179—90 млн років тому.

Систематика

У двадцять першому столітті гіпотеза, згідно з котрою алозавроїди — тетанури прогресивніші за мегалозавроїдів і примітивніші за целурозаврів здобула широке визнання в наукових колах. Її було піддано сумніву у 2019 авторами опису Asfaltovenator, юрського теропода що поєднував риси мегалозавроїдів і алозавроїдів. Примітними результатами для систематики тетанур стали парафілетичність мегалозавроїдів щодо алозавроїдів і віднесення Piatnitzkysauridae до останніх. Нижче наведено кладограму із їхньої статті^[2]:

Allosauroidea

	Allosaurus

	Carcharodontosauria

Палеоекологія

Allosauroidea — імовірно, найдовговічніша клада теропод-суперхижаків. Найдавніших відомих представників виявлено в аргентинських породах датованих кінцем ранньої юри. При довжині близько 8 метрів, деякі з них могли бути найбільшими хижаками своєї екосистеми. За середнього юрського вперше реєструють присутність Metriacanthosauridae у Китаї. Впродовж решти періоду вони залишаються одними з найуспішніших теропод у регіоні й вимирають лише на початку крейди. Тим часом в середньоюрських Європі й Африці домінують мегалозавриди. За пізньої юри різноманіття мегалозаврид скорочується (фактично, починаючи з кімериджського віку підтверджено присутність лише гіганта торвозавра)^[3] тим часом як алозавроїди проквітають, представлені різними родинами, зокрема, Metriacanthosauridae, Piatnitzkysauridae, Allosauridae і найранішими відомими членами Carcharodontosauridae. З перечислених вище, до крейдового періоду, імовірно, вціліли переважно Carcharodontosauridae та ще, можливо, Metriacanthosauridae (вимерлі порівняно незадовго, імовірно, близько 133—132 млн років тому). Кархародонтозавриди вважаються домінантними хижаками свого часу в більшості регіонів світу (принаймні, в Європі, Азії, Африці й обох Америках). Імовірно, деякі члени цієї групи досягали довжин близько 12—13 метрів, значення, після їх вимирання, імовірно, досягнуте тільки одним родом теропод — Тиранозавр. На початку пізнього крейдового періоду, приблизно на сеномано-туронській межі, вони (разом із багатьма іншими групами організмів) раптово зникли з геологічного літопису, звільнивши екологічну нішу для абелізавридів і тиранозавроїдів, до того здебільшого стримуваних алозавроїдами. Не враховуючи сумнівних і фрагментарних знахідок, доказів виживання членів цієї надродини після туронського віку майже невідомо.