Алое білоквіткове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Aloe albiflora)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алое білоквіткове
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
Алое білоквіткове (A. albiflora)
Біноміальна назва
Aloe albiflora

Алое білоквіткове[1] (Aloe albiflora)  — сукулентна рослина роду алое.

Етимологія[ред. | ред. код]

Алое білоквіткове отримало свою назву від своїх білих квітів (лат. albi — білий, flora — квітка).[2]

Місця зростання[ред. | ред. код]

Росте на невеликій території на схід від Циворі в провінції Туліара на півдні Мадагаскару.

Опис[ред. | ред. код]

Алое білоквіткове є привабливим, невеликого розміру видом, який відрізняється серед алое своїми сніжно-білими дзвоноподібними квітами завдовжки від 10 до 25 мм. Квітконіс до 50-70 см завдовжки.

Його 5-6 дюймові (13-15 см) сіро-зелені листки позначені численними білими плямами, і кожен лист має на обох ребрах бахрому з крихітних білих зубчиків.

Має незвичайні білі квітки з коричневими або зеленими смугами всередині. Один з перших дослідників рослини А. Бертран, навіть запропонував включити цей таксон до нового роду Guillauminia, на основі незвичайних квітів, але ця пропозиція була відхилена.

За зовнішнім видом алое білоквіткове дуже схоже на Aloe bellatula та Aloe parvula, відрізяючись від них своїми квітами.

Охоронний статус[ред. | ред. код]

Внесене до Додатку І Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES).[3]

Література[ред. | ред. код]

  • Bailey, L. H. & E. Z. Bailey. 1976. Hortus Third I—XIV, 1-1290. MacMillan, New York. (англ.)
  • Fritz, G. P. J. 1982. Miniature and smaller aloes of Madagascar. Aloe 19(3): 75-78. (англ.)
  • Marnier-Lapostolle, J. 1959. Petites merveilles de Madagascar. Cactus (Paris) 63: 121—126. (фр.)
  • Reynolds, G. W. 1966. Aloes Trop. Afr. Madagasc. 537 pp. (англ.)
  • Schatz, G. E., S. Andriambololonera, Andrianarivelo, M. W. Callmander, Faranirina, P. P. Lowry, P. B. Phillipson, Rabarimanarivo, J. I. Raharilala, Rajaonary, Rakotonirina, R. H. Ramananjanahary, B. Ramandimbisoa, A. Randrianasolo, N Ravololomanana, Z. S. Rogers, C. M. Taylor & G. A. Wahlert. 2011. Catalogue of the Vascular Plants of Madagascar. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 0(0): 0-0. (англ.)
  • Verdoorn, I. C. 1965. Aloe albiflora. Fl. Pl. South Africa 37: pl. 1466. (англ.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.](укр.)
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  3. [[[CITES]] (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012. CITES (англ.)]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]