Aloe betsileensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Aloe betsileensis
Алое бецилеузьке
Aloe betsileensis by Scott Zona - 002.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Ксантореєві (Xanthorrhoeaceae)
Підродина: Асфоделеві (Asphodelaceae)
Рід: Алое (Aloe)
Вид: Алое бецилензис
Біноміальна назва
Aloe betsileensis
H.Perrier, 1926
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aloe betsileensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aloe betsileensis
EOL logo.svg EOL: 13378111
IPNI: 529254-1
The Plant List: kew-297129

Aloe betsileensis (укр. Алое бецилензис, алое бецилеузьке)[1]  — сукулентна рослина роду Алое.

Етимологія[ред. | ред. код]

Видова назва походить від назви етнічної групи Бецилеу, на території якої був знайдений цей вид алое.[2]

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Рослини без стебла, одиночні. Близько 20-30 трикутних листків, 30-40 см завдовжки, 7-9 см завширшки, зелених з червоним відтінком і окремою червоною облямівкою. Зубчики по краях 2-3 мм завдовжки, червонуваті, з інтервалом 8-12 мм один від одного. Суцвіття 60 см, у молодих рослин одиночне, у старих розгалужене на 3-5 гілок. Квітки жовті з помаранчевими відтінком.

Схожі види, з якими можна сплутати: Aloe conifera і Aloe macroclada.

Місця зростання[ред. | ред. код]

Зростає в південних і центральних гірських районах Мадагаскару в провінціях Фіанаранцуа (регіон Іоромбе) і Туліара (регіон Атосі) на висотах 800–1400 м над рівнем моря.

Вирощування[ред. | ред. код]

На американському континенті популярна рослина відкритого ґрунту. Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячним місцям або легкій тіні. Посухостійка рослина.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Perrier de la Bâthie, Joseph Marie Henry Alfred. Mémoires de la Société Linnéenne de Normandie 1 (1): 48. 1926. (фр.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
  • Jean-Bernard Castillon, Jean-Phillipe Castillon. (2010). Les Aloe de Madagascar: 1-400. J.-B. & J.-P. Castillon. (фр.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
  • Perrier de la Bathie, H. 1939. Liliaceae. Cat. Pl. Madag., Liliac. 2 (26): 7–29. (фр.)
  • Perrier de la Bathie, H. 1926. Les Lomatophyllum et les Aloe de Madagascar. Mém. Soc. Linn. Normandie n.s., Sec. Bot. 1 (1): 1–59. (фр.)
  • Reynolds, G. W. 1966. Aloes Trop. Afr. Madagasc. 537 pp. (англ.)
  • Reynolds, G. W. 1958. Les aloes de Madagascar. Naturaliste Malgache 10: 1–156. (фр.)

Джерела[ред. | ред. код]