Алое Десонсі
| Алое Десонсі | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | Алое Десонсі (A. descoingsii)
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe descoingsii | |
| Синоніми | |
|
Aloe descoingsii var. descoingsii | |
Aloe descoingsii (Алое Десуана,[1] Алое Десонсі[2] або Алое мадам Дескоінгс[3]) — сукулентна рослина роду алое.
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва дана на честь Бернара Дескуана[fr] (фр. Bernard M. Descoings (1931-), французького ботаніка і фахівця з флори Мадагаскару.[4]
Історія[ред. | ред. код]
Знайдений Бернаром Дескуаном 15 червня 1957 року на вершині вапнякової скелі біля села Анямала (провінція Туліара), за 46 км на північний схід від міста Туліара на висоті 350 м над рівнем моря. Описаний наступного року Рейнольдсом. Перший опис опубліковано в 24 номері «Журналу південноафриканської ботаніки» за 1958 рік.
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Найменший за розміром вид з роду алое. Рослина формує мініатюрні розетки діаметром 5 см. Стебла немає або воно дуже коротке. Листя на дорослих рослинах — 8—10, жорсткі, короткі, трикутної форми, їхні краї загнуті всередину, обрамлені білими зубчиками 1 мм завдовжки. Зацвітають влітку. На невисокому квітконосі, 12-15 см заввишки, розташовуються квітки ніжно-помаранчевого кольору, циліндричної форми, завдовжки 7-8 мм, діаметром 7 мм. На кінці квітки звужуються до 3 мм.
Поширення[ред. | ред. код]
Aloe descoingsii — ендемічна рослина Мадагаскару. Зростає на півдні острова Мадагаскар в регіоні Атсіму-Андрефана, провінція Туліара.
Місця зростання[ред. | ред. код]
У природі росте на вапняних скелях і невеликих підвищеннях на висоті до 500 м над рівнем моря. Відомо 2-5 місць зростання.
Охоронні заходи[ред. | ред. код]
Вид включений до додатку 1 конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]
Умови вирощування[ред. | ред. код]
Вирощують в добре дренованому субстраті, регулярно поливають, але без перезволоження. Вирощують на повному сонці, але влітку захищають від прямого сонця. Рослини, вирощені на відкритому повітрі, можуть витримати легкі заморозки та тривалу посуху, і вони можуть рости протягом декількох сезонів без води, після чого листя набувають червонуватого кольору, знак, зазвичай, пов'язаний зі стресом. Морозостійкість до -2 °C. У зимові місяці рослини повинні утримуватися сухо в холоді (близько 5-10 °С), що сприяє цвітінню.
Розмноження: насінням і дочірніми розетками. Свіже насіння швидко проростає при 18 °С, якщо його висіяти в добре осушений ґрунт і присипати тонким шаром дрібного піску. Саджанці ростуть швидко, зацвітають через три-чотири роки.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Сайт Верховної Ради України. Процитовано 02.06.2018.
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 02.06.2018.(англ.)
- ↑ Aloe descoingsii. CITES. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 09.06.2018. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Aloe descoingsii Reynolds. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii Reynolds. Каталог судинних рослин Мадагаскару (англ. Catalogue of the Vascular Plants of Madagascar). Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Alöe descoingsii (Syn: Guillauminia descoingsii). Encyclopaedia of Succulents. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii. World of Succulents. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii Reynolds. BOTANY.cz. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 02.06.2018. (чес.), (англ.)
- Aloe descoingsii Reynolds (1958). aloes.wz.cz. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 09.06.2018. (чес.), (англ.)
- Aloe descoingsii Reynolds. Український сайт про кактуси і кактусистів. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 02.06.2018. (рос.)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Jean-Bernard Castillon, Jean-Phillipe Castillon. Les Aloe de Madagascar. — Editeurs divers, 2010. — 399 с. — ISBN 9782746618725. (фр.)
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Aloe descoingsii. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii. Plantsystematics. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii. Davesgarden. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii. eMonocot. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 02.06.2018. (англ.)
- Aloe descoingsii. African Plant Database. Женевський ботанічний сад. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 02.06.2018. (англ.), (фр.)
|