Aloe barberae
| Aloidendron barberae | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Aloidendron |
| Вид: | Aloidendron barberae (A. barberae)
|
| Біноміальна назва | |
| Aloidendron barberae (Dyer) Klopper & Gideon F.Sm., 2013
| |
| Синоніми | |
|
Aloe bainesii Dyer | |
Aloe barberae (укр. Алое Барбер[1]) — сукулентна рослина роду алое.
Назва[ред. | ред. код]
Це алое було відомим як «Aloe bainesii» протягом тривалого часу, але ім'я «Aloe barberae» було опубліковано трохи раніше для тієї ж рослини, і вважається дійсним ім'ям. Видова назва дана на честь Мері Елізабет Барбер (уроджена Баукер), (1818—1899), англійської письменниці, художниці і натураліста, чиї батьки емігрували до Південної Африки в 1820 році. Вона була одним з перших колекціонерів рослин в Південній Африці і ввела ці рослини в британському садівництві[2].
Систематика[ред. | ред. код]
У 2013 році систематики виділили з роду алое 7 видів деревоподібних рослин до нового роду Aloidendron (A.Berger) Klopper & Gideon F.Sm., серед них і Aloe barberae, що стало розглядатися як синонім Aloidendron barberae (Dyer) Klopper & Gideon F.Sm.[3]
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Aloe barberae є найбільшим і найвищим з усіх деревоподібних алое. Це досить струнка розлога деревоподібна рослина висотою 10-18 м при товщині стовбура у ґрунті до 2-3 м в діаметрі. Стовбури у них гладкі, розгалужені. На верхівках гілок утворюються розетки темно-зелених зігнутого листя завдовжки до 60-90 см. В розетках щорічно з'являються щільні китиці квіток, на квітконосі до 50 китиць. Квіти, залежно від різновидів, можуть бути жовтого, лососево-рожевого, червоного або оранжевого кольору.
Місця зростання[ред. | ред. код]
Зростає в Капській провінції та в Південно-Східній Африці (Мозамбік, Свазиленд) в густих чагарникових заростях і невисоких лісах по схилах гір і пагорбів. Росте як у вологих прибережних районах, так і в сухих внутрішніх областях на кам'янистих схилах на висоті до 2000 м над рівнем моря.
Охоронні заходи[ред. | ред. код]
Під назвою Aloe bainesii Dyer вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Під назвою Aloidendron barberae (Dyer) Klopper & Gideon.F.Sm. вид включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants).[5]
Утримання та використання[ред. | ред. код]
Це алое нагадує пальму. Aloe barberae дуже декоративне, його часто вирощують у парках і садах. Є природні гібриди. У культурі в Європі з початку XVIII століття. Потребує сонячного місця, або легкої тіні, помірного поливу влітку і невеликого взимку. Розмножується насінням. Лікарська рослина.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 10.06.2018.(англ.)
- ↑ Aloidendron. PlantZAfrica.com. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- ↑ Aloe bainesii. CITES. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- ↑ Eastern Tree Aloe. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
- Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
- Carter, S. Aloaceae // Flora Zambesiaca. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2001. — № 12 (3). — С. 98. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
Джерела[ред. | ред. код]
- Aloe barberae Dyer. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- Aloe barberae Dyer (1874). aloes.wz.cz. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 10.06.2018. (чес.), (англ.)
- Aloe barberae - Tree Aloe. San Marcos Growers. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- The Aloe Page. The Succulent Plant Page. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Aloe barberae. Desert-tropicals. Процитовано 10.06.2018.[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- Aloe barberae. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- Aloe barberae. Plantsystematics. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- Aloe barberae. Davesgarden. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- Aloe barberae. eMonocot. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
- Aloe barberae. African Plant Database. Женевський ботанічний сад. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 10.06.2018. (англ.), (фр.)
- Aloe barberae на сайті «Infoaloe»(рос.)
| ||||||||