AlpTransit

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
AlpTransit у Центрально-Європейській залізничній мережі

AlpTransit, також відомий як «Нове залізничне сполучення через Альпи» (нім. Neue Eisenbahn-Alpentransversale, NEAT, фр. nouvelle ligne ferroviaire à travers les Alpes, NLFA, італ. Nuova ferrovia transalpina, NFTA) - найбільший в історії швейцарський будівельний проект, який дозволить прискорити залізничне сполучення через Альпи. Для цього будується мережа базових тунелів з півдня на північ. Вартість проекту становить 13 млрд доларів. Проект складається з двох основних напрямків: Готтардська вісь, що включає базовий тунель Готтард, і Лечберзька вісь, що включає базовий тунель Лечберг . Станом на серпень 2015 року завершено будівництво базового тунелю Готтард[1][2][3],, відкриття намічене на кінець 2016 року, а базового тунелю Ченері - у 2020 році[4].

Готтардська вісь[ред.ред. код]

Готтардська вісь складається з базових тунелів Готтард, Циммерберг і Ченері. Будується за контрактом з урядом Швейцарії компанією AlpTransit Gotthard AG. Максимальна висота залізниці над рівнем моря складе 550 метрів. Потяги зможуть розганятися до 240 км/год, що скоротить час у дорозі між Цюрихом і Міланом з 3 годині 40 хвилин до 2 годин 50 хвилин[3].

Лечберзька вісь[ред.ред. код]

Південний портал базового тунелю Лечберг поблизу Рарон в кантоні Вале

Лечберзька вісь складається з базового тунелю Лечберг завдовжки 34,6 км крізь Бернські Альпи. Була побудована компанією BLS AlpTransit Lötschberg AG. Відкрита для руху у червні 2007 року. Цю першу частину проекту AlpTransit завершено. Є ланкою в західному шляху по маршруту БазельОльтенБернБрігДомодоссолаМілан. Замінив для більшості перевезень розташований вище тунель Лечберг завдовжки 14,6 км, відкритий у 1913 році. Частиною Лечберзької осі також є тунель Симплон, відкритий у 1905 році.

Політичне підґрунтя[ред.ред. код]

Проект було прийнято шляхом голосування 27 вересня 1992 року і повторно затверджений після прийняття нової структури його фінансування з нового громадського транспортного фонду FinöV у 1999 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Graham Rapier (2015-08-25). Switzerland has completed construction on the world's longest tunnel (en). Business Insider. Процитовано 2015-08-27. 
  2. Derniers préparatifs avant les tests du tunnel Gothard (fr). Tribune de Genève[en]. 2015-08-24. Процитовано 2015-08-27. 
  3. а б Анастасия Баринова (2015-08-27). Самый длинный тоннель в мире: цифры и факты. National Geographic Россия. Процитовано 2015-08-27. 
  4. The construction of the century takes shape (en). AlpTransit Gotthard AG. Процитовано 2015-08-27. 

Посилання[ред.ред. код]