Alpine

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Alpine
Société des Automobiles Alpine SAS
Тип Акціонерне товариство
Доля 1974 - компанію купує фірма Renault
1995 - кінець виробництва
2012 - повернення до змагань
2017 - відновлення виробництва
Заснування 1955
Засновник(и) Жан Редле
Штаб-квартира Дьєпп, Франція
Філії Signatech-Alpine (з 2013)
Ключові особи Джованні Мікелотті
Карлос Гон
Карлос Таварес
Майкл ван дер Санде
Бернард Олів'є
Галузь Автомобілебудування
Продукція Транспортні засоби
Власник(и) Renault-Nissan
Холдингова компанія Renault
Сайт alpinecars.com

Alpine (Альпін) — з 1955 року французький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Дьєпп. У 1974 році компанію купує фірма Renault. У 1996 році компанія припинила виробництво автомобілів. У 2017 році виробництво автомобілів було відновлено.

Жан Редле[ред.ред. код]

Автомобілі цієї марки перемагали в ралі, виводили французький автоспорт на новий рівень, швидше за всіх штурмували гори і навіть переслідували злочинців.

"Назва компанії відображає мою пристрасть до водіння по гірських дорогах. Найбільше задоволення в житті я отримав, коли керував в Альпах моїм Renault 4CV. І я зрозумів, що хочу побудувати власну машину, яка могла б передати це неймовірне почуття іншим". Ці слова належать Жану Редле - продавцю машин марки Renault в місті Дьєпп і запеклому автогонщику. Відразу після закінчення Другої світової війни француз побудував власний гоночний автомобіль на базі Renault 4CV, який, крім безлічі технічних змін, отримав особливий аеродинамічний кузов з алюмінію і п'ятиступінчасту коробку передач замість триступінчастої.

Машина несподівано вийшла вдалою. У 1952 році Редле став тріумфатором Mille Miglia в класі машин з двигунами до 750 кубічних сантиметрів, а трохи пізніше вона привезла його на вершину подіуму гірського ралі Coupe des Alpes.

Renault 4CV

Редле, що був на той момент наймолодшим дилером французької марки, почав отримувати замовлення на 4CV, допрацьовані для гонок. У ті роки прості і досить доступні спорткари були відсутні у Франції як клас.

Заснування компанії[ред.ред. код]

Заповзятливий продавець, який закінчив Паризьку вищу школу комерції, зрозумів, що прийшов час налагодити власне виробництво «жвавих» машин. Нову компанію він вирішив назвати Alpine (укр. - «альпійський») - на честь перемоги в «Кубку Альп».

Alpine A106

Основою для першої моделі Alpine став все той же Renault 4CV. Наймасовіший французький автомобіль того часу вважався надійною машиною, проте страждав від надмірної ваги і жахливої ​​аеродинаміки. Розробку нового кузова довірили молодому італійському фахівцеві Джованні Мікелотті, а виконанням замовлення зайнялися брати Шапп. Брати володіли фірмою Chappe et Gessalin, яка однією з перших в історії налагодила випуск автомобільних кузовів зі склопластику.

Початок виробництва автомобілів[ред.ред. код]

Alpine A106

У 1955 році компанія Alpine уклала офіційну угоду з Renault про постачання шасі, двигунів та інших компонентів для нової марки. І вже у вересні перші три екземпляри Alpine A106, пофарбовані в червоний, білий і синій колір - кольори французького триколора - були представлені керівництву Renault на подвір'ї головного підприємства в Біянкурі.

Назва першої моделі стала відсиланням до кодового позначення 1060, 1062 і 1063, під якими проходив сертифікацію оригінальний Renault 4CV. Alpine A106 оснастили 747-кубовою рядною «четвіркою», що розвивала 21, 30 або 43 (версія «Mille Miglia») кінські сили.

Крім стандартної триступеневої трансмісії, A106 можна було замовити і з новітньою п'ятидіапазонною коробкою передач, яка в ті роки коштувала як половина Renault 4CV. Але навіть незважаючи на високу ціну, сама укомплектована модель користувалася хорошим попитом.

Alpine A108 Cabriolet (зліва)

Через два роки після дебюту A106 французи випустили її відкриту версію, розроблену тим же Мікелотті, а незабаром з'явилася модель A108. Її побудували вже на базі більш сучасної Renault Dauphine, від якої також взяли 37-сильний 845-кубовий двигун, доопрацьований фірмою Gordini. Трохи пізніше цей мотор розточили до 904 см3, а його віддача збільшилася до 53 к.с..

Жан-Поль Бельмондо на Renault Alpine A108 Cabriolet Sport

У 1960 році у моделі з'явилася відкрита модифікація і версія GT4 з посадочною формулою 2+2, які побудували на хребтовій рами. Надалі потужна центральна балка, заднє поздовжнє розташування двигуна і легкий кузов стануть візитною карткою всіх моделей Alpine.

Alpine A108 Berlinette Tour de France

Сама ж A108 зіграла ключову роль у перетворенні Alpine з невеликої гоночної автомайстерні в повноцінного виробника.

Alpine A110 Berlinette

Комерціалізації компанії сприяла контрактна збірка - з 1962 по 1968 рік Alpine A108 випускалася в Бразилії фірмою Willys-Overland, де продавалася під назвою Willys Interlagos. Вона і підготувала покупців до виходу легендарної моделі A110 «Berlinette», яка згодом стала символом марки Alpine. Саме її худорлявий синій вигляд надихав творців сучасного спорткара Alpine, представленого 16 лютого 2016 року в Монте-Карло.

У 1964 році спортивний прототип Alpine M64 взяв участь в "24 годинах Ле-Мана», стартувавши з 36 позиції. Пройшовши 292 кола, M64 фінішував на 17 місці і завоював перемогу в своєму класі.

Купе Alpine A110, що побачило світ у 1961 році, побудували на шасі Renault R8. Головна зовнішня відмінність від A108 - це повністю змінена задня частина кузова, розрахована на установку мотора більшого об'єму. За 15 років виробництва Alpine A110 змінила більше десятка різних моторів - від стандартного 51-сильного 965-кубового агрегату від R8 до істотно доопрацьованих 180-сильних двигунів. Всього було випущено близько восьми тисяч примірників A110, не рахуючи тих, що збиралися в Мексиці і Болгарії під назвами Dinalpine і Bulgaralpine.

Alpine A110

Наприкінці 1960-х і початку 1970-х років Alpine A110, що відрізнялася відмінною динамікою, стабільністю на високих швидкостях і чудовою керованістю, здобула собі славу найрезультативнішого бійця в ралійних і кільцевих гонках. У 1973 році команда Renault-Alpine стала переможцем першого в історії сезону Чемпіонату світу з ралі WRC, кульмінацією якого стало Ралі Монте-Карло, де французи окупували п'ять верхніх позицій в підсумковому протоколі.

Alpine у власності компанії Renault[ред.ред. код]

Успіхи автомобілів Alpine в гоночних змаганнях привели до абсолютної прихильності Renault, яка взяла на себе повне фінансування невеликої компанії. Машини Alpine стали продаватися і доставлятися клієнтам через офіційних дилерів Renault в усій Франції. Модифіковані версії купе A110 перебували на озброєнні у спеціального «швидкісного» підрозділу французької поліції, що патрулював великі магістралі.

Легке, обладнане 110-сильним 1,6-літровим двигуном купе могло розганятися швидше 215 кілометрів на годину і залишало мало шансів порушникам. Втім, самим патрульним, що несли службу в тісному і галасливому спорткупе, бувало непереливки.

Alpine A110 Berlinette

Однак, вже до середини 1970-х марка «Альпін» дісталася до свого заходу. «Громадянська» версія А110, що випускалася майже 15 років, остаточно вичерпала можливості до модернізації, а ралійний автомобіль став жертвою Lancia Stratos. Змагатися з італійським ралі-каром, що спочатку розроблявся для участі в гоночних змаганнях, французам було не по силах.

Жан Редле і Alpine A110 на підприємстві в Дьєппі

У 1973 році продажі автомобілів марки Alpine, якій довелося тимчасово призупинити випуск через нафтову кризу, що вибухнула, впали практично вдвічі. Якщо в 1972 році французи реалізували близько 1,5 тисячі «Альпін», то через два роки ця цифра ледве перевищила 950 штук. Компанія опинилася на межі банкрутства, однак Renault не кинула свого улюбленця. У 1974 році «Рено» повністю викупила активи Alpine і погасила її борги.

Renault Alpine A442B

Досягши в ралі всього, чого можна побажати, Alpine за підтримки Renault вирішила замахнутися на «Ле-Ман». У 1976 році з фахівців «Альпін» і заводських тюнерів Gordini була сформована команда Renault Sport, що сконцентрувалася на будівництві «переможного» спортпрототипу.

Renault Alpine A442B

Ним став Renault Alpine A442B, оснащений дволітровим мотором V6 Renault-Gordini з турбонагнітачем Garrett. У 1978 році спортпрототип під керуванням Дідьє Піроні і Жана-П'єра Жоссо взяв перший приз в Ле-Мані, залишивши позаду два німецьких екіпажі на Porsche 936.

Renault Alpine A442B

Renault Alpine A442, що розігнався на прямій Мюльсанн до 380 кілометрів на годину, до цього дня вважається найшвидшою машиною, до будівництва якої була причетна фірма «Рено».

Renault Alpine A441
Renault Alpine A441
Renault Alpine A443
Renault Alpine A443

У 1975 році Renault Alpine A441 здобув перемогу в своєму класі (мотор 2.0) на «1000 кілометрів Монци».

Renault Alpine GTA

Отримавши довгоочікуване фінансування, в 1976 році марка Alpine випустила першу дорожню машину з шестициліндровим двигуном - 150-сильним 2,7-літровим агрегатом V6 PRV, яким оснащувалися топові моделі компаній Peugeot, Renault, Volvo і навіть знаменитий DeLorean DMC-12. Це була оновлена ​​модель A310, яка до цього випускалася лише з чотирициліндровим 1.6-літровим двигуном.

Правда, на продажі поява нової версії майже не вплинула. Все тому, що машини Alpine виходили занадто дорогими. Процес побудови одного автомобіля, зібраного вручну, був гранично трудомістким і вимагав не менше 130 годин. Тому щороку знаходилося не більше тисячі охочих купити ексклюзивний французький автомобіль, здатний потягатися з Porsche 911. Всього з 1971 по 1984 рік було випущено 2,3 тисячі машин з чотирициліндровим мотором і 9,3 тисячі - з двигуном V6.

Автомобілі Renault Alpine[ред.ред. код]

Renault Alpine GTA V6 Turbo

На зміну A308 прийшла модель GTA (Gran Turismo Alpine), яка вже продавалася під брендом Renault Alpine. Спорткар отримав новий склопластиковий кузов з використанням поліефірних волокон. Купе, оснащене 160-сильним 2,8-літровим атмосферним двигуном V6, мало коефіцієнт лобового опору 0,28. На той момент це був найкращий показник серед спорткарів з безнаддувними агрегатами.

Пізніше лінійка двигунів Renault Alpine GTA поповнилася 2,5-літровою "турбошісткою», і ця машина виявилася легшою і спритнішою свого основного конкурента - Porsche 944, - але і дорожчою. Французам вдалося зменшити час будівництва однієї машини майже вдвічі (з 130 до 77 годин), проте на ціну це не вплинуло. Alpine, як і раніше, продавала трохи більше тисячі автомобілів за рік.

Renault Alpine A610

Друге покоління моделі GTA, яка отримала назву A610, не змогло виправити ситуацію. Топова версія купе оснащувалася 280-сильним трилітровим турбомотором V6 PRV, що дозволяв машині набирати швидкість 100 км/год за 5,5 секунди і розганятися до 290 кілометрів на годину. Модель отримала високі відгуки в пресі, включаючи британське телешоу Top Gear, однак від банкрутства «Альпін» це не врятувало.

Припинення виробництва автомобілів. Закриття компанії[ред.ред. код]

Історія марки підійшла до кінця в середині 90-х років, коли керівництво Renault прийняло рішення не витрачати гроші на модернізацію вже безповоротно застарілих задньомоторних машин. Марка Alpine була скасована, а в 1996 році на звільнених потужностях в Дьєппі налагодили випуск принципово нового спорткара - Renault Sport Spider.

Відродження марки[ред.ред. код]

Alpine A450B
Alpine A450B

У 2013 році французи повернулися в «24 години Ле-Мана» на спортпрототипі Alpine A450 після 35-річної перерви. За підсумками гонки екіпаж Alpine посів дев'яте місце в класі LMP2.

Alpine A110
Концепт Alpine Vision Gran Turismo

У 2017 році французи знову повернулися зі середньомоторним спорткаром. Передсерійний прототип моделі дебютував 16 лютого 2016 року в Монте-Карло - поруч з «місцями бойової слави» легендарного Alpine A110. Готову машину представили восени 2017 року на Паризькому автосалоні.

Купе оснастили 1,8-літровою "турбочетвіркою", потужністю 250-300 кінських сил і роботизованою коробкою передач. Спорткар, у якого набір швидкості 100 км/год займає менше 4,5 секунди, бореться за покупців з Audi TT, Porsche Cayman і Alfa Romeo 4C.

В Alpine розраховують на початковому етапі випускати до трьох тисяч машин щорічно і розвернутися на повну потужність до 2020 року. Французи прогнозують, що до того моменту ринок маленьких преміальних спорткарів виросте на 50 відсотків і справи відродженої марки по-справжньому підуть в гору.

Список автомобілів Alpine[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Renault 4CV Rédélé Spezial
Alpine A106 Coach
Alpine A106 Cabrio (зліва)
Alpine A108 Cabrio (зліва)
Alpine A108 Coupé 2+2
Alpine A108 Cabrio Sport (в кінці)
Alpine A108Coupé Sport
Alpine A110 Berlinette
Alpine A110 Cabrio
Alpine A110 GT4
Alpine A310 4-циліндровий
Alpine A310 V6 MkI
Alpine A310 V6 MkII
Alpine A310 V6 Pack GT
Alpine V6 GT
Alpine V6 Turbo
Американська версія Alpine GTA
Alpine V6 Turbo Mille Miles
Alpine V6 Turbo Le Mans
Alpine A610 Turbo
Alpine A610 Magny-Cours
Прототип Alpine A110-50
Прототип Alpine Celebration
Прототип Alpine Vision
Alpine A110 (2017)
Alpine M63
Alpine M65
Alpine A210
Alpine A220
Alpine A441
Alpine A442
Alpine A443
Alpine A450
Alpine A362
Alpine A366
Renault 5 Alpine
Renault 5 Alpine Turbo
Alpine A460
Alpine A470
Прототип Alpine Vision Gran Turismo

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Frédérick Lhospied: Alpine Renault A310, Boulogne, ISBN 2-7268-8452-0
  • Bernard Sara, Gilles Labrouche: Alpine. La passion bleue. E-T-A-I (Antony) 2011. ISBN 978-2-7268-9549-8
  • Oldtimer Markt, 11/2004, Seite 8–16
  • Ulrich Bethscheider-Kieser: Autos, die Geschichte machten – Renault Alpine. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1991, ISBN 3-613-01407-6
  • 30 Jahre Alpine A310 / Broschüre
  • Dominique Pascal: Alpine – A 106, A 108, A 110, A 310, Prototypen, Formelwagen. Übersetzung von Gerard Hemmer. Hemmer, Hofheim/Taunus 1994, ISBN 3-9804059-0-7
  • Alpine Post / Magazin für alle Renault-Alpine-Freunde. www.alpine-post.de