Жаба-повитуха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Alytes)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жаба-повитуха
Жаба-повитуха звичайна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Archaeobatrachia
Родина: Круглоязикові
Рід: Жаба-повитуха (Alytes)
Поширення жаб-повитух
Поширення жаб-повитух
Синоніми
Obstretricans
Ammoryctis
Baleaphryne
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Alytes
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Alytes
EOL logo.svg EOL: 39979
ITIS logo.svg ITIS: 208047
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8442
Fossilworks: 94178

Жаба-повитуха (Alytes) — рід земноводних родини Круглоязикові ряду Безхвості. Має 5 видів.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина представників цього роду коливається від 3 до 6 см. Голова помірного розміру. Очі великі з вертикальними зіницями. Є добре помітна барабанна перетинка. Тулуб широкий. На передніх лапах є 2—3 вирости, за допомогою яких жаби риють свої нори. Шкіра з горбиками або бородавками містить отруту. Вони видають крики на кшталт звук флейти, свистка або дзвіночка. Забарвлення переважно сірого або коричневого кольору.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляють сухі, піщані ґрунти. Зустрічаються на висоті до 2000–2400 м над рівнем моря. Активні вночі. Вдень ховаються під камінням, колодами. Вправно риють нори, в яких перебувають у сплячці взимку. Живляться безхребетними.

Це яйцекладні амфібії. Самиця відкладає декілька своєрідних шнурів з ікринок. В кожному шнурі 50—60 яєць.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкають у Марокко, на Піренейському півострові, у Франції, Бельгії, Великій Британії, Нідерландах, Люксембурзі, Німеччині, Швейцарії.

Види[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • I. Martinez-Solano, H. A. Goncalves, J. W. Arntzen, M. Garcia-Paris: Phylogenetic relationships and biogeography of midwife toads (Discoglossidae: Alytes). In: Journal of Biogeography. Nr. 31, 2004, S. 603–618.