Amalfi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Броненосний крейсер «Амальфі»
Amalfi
Cruiser Amalfi.jpg
Крейсер «Амальфі»
Служба
Тип/клас Броненосний крейсер
тип «Піза»
Держава прапора Flag of Italy (1861-1946) crowned.svgRegia Marina
Верф «Cantieri navali Odero»,
Генуя
Закладено 24 липня 1905 року
Спущено на воду 15 травня 1908 року
Введено в експлуатацію 1 вересня 1909 року
Загибель потоплений 7 липня 1915 року
Параметри
Тоннаж стандартна - 9 832 т
повна - 10 600 т.
Довжина 140,5 м
Ширина 21,1 м
Осадка 7,4 м
Бронювання пояс - 200 мм
палуба - 51 мм
бойова рубка - 180 мм
башти - 140-160 мм
Технічні дані
Силова установка 22 парові котли
2 парові машини
Потужність 20 000 к.с.
Швидкість 23 вузли
Дальність плавання 2 500 м миль при 12 вузлах
Екіпаж 684-687
Озброєння
Артилерія 4 x 254-мм гармати «Vickers 10 in/45»
8 x 190-мм гармат «190/45»
16 x 76,2-мм гармат «76/40 Mod. 1916 R.M.»
2 x 47-мм гармати «Hotchkiss 47 mm»
Торпедно-мінне озброєння 3 x 450-мм торпедних апарати

«Амальфі» (італ. Amalfi) — броненосний крейсер типу «Піза» Королівських ВМС Італії початку XX століття.

Історія створення[ред.ред. код]

Крейсер «Амальфі» був закладений 24 липня 1905 року на верфі «Cantieri navali Odero» у Генуї. Спущений на воду 15 травня 1908 року, вступив у стрій 1 вересня 1909 року.

Історія служби[ред.ред. код]

Італійсько-турецька війна[ред.ред. код]

Під час італійсько-турецької війни крейсер «Амальфі» діяв поблизу Дарданелл, Киренаїки, Триполітанії та в Егейському морі[1].

24 вересня ескадра італійського флоту, куди, крім «Амальфі», входили лінкори «Рома» та «Наполі», крейсери «Джузеппе Гарібальді», «Піза», «Франческо Ферруччо» та «Варезе», а також 2 дивізіони есмінців вирушила на блокаду Триполі. 3 жовтня частина ескадри вирушила до Тобрука, де здійснювала обстріл міста. 4 жовтня Тобрук був захоплений [2].

15 жовтня «Амальфі», «Піза», «Наполі», «Сан-Марко», 3 есмінці та 2 міноносці вирушили до міста Дерна. Після того, як турецький гарнізон відмовився капітулювати, італійські кораблі обстріляли місто та висадили десант. Турки відповіли рушничним вогнем, після чого крейсер «Піза» обстріляв місто зі 190-мм гармат, завдавши йому значних руйнувань. Увечері місто було захоплене італійськими військами.

18 жовтня ескадра у складі лінкора «Наполі», «Вітторіо Еммануеле», крейсерів «Амальфі», «Піза», «П'ємонте», «Етрурія», «Лігурія», «Ломбардія» та кораблів супроводу ескортували італійський конвой з транспортами, який доставив десант, який 20 жовтня захопив Бенгазі.

У 1912 році крейсер був включений до складу 1-го Дивізіону флоту, разом з лінкорами «Рома», «Наполі», «Вітторіо Еммануеле», крейсерами «Піза», «Сан-Марко» та «Веттор Пізані». 13 квітня ескадра вирушила в Егейське море для обстрілу турецького узбережжя. 17 квітня 1-й дивізіон об'єднався поблизу Астипалеї з 2-м Дивізіоном у складі лінкорів «Реджіна Маргеріта», «Бенедетто Брін», «Еммануеле Філіберо», «Амміральйо ді Сен-Бон», крейсерів «Джузеппе Гарібальді», «Франческо Ферруччо» та «Варезе». Італійська ескадра, в авангарді якої були «Піза» та «Амальфі», вирушила до Дарданелл, намагаючись виманити турецький флот. При наближенні до протоки 4 турецькі батареї відкрили вогонь. Артилерійська перестрілка тривада 2 години на дистанції 8 км. 19 квітня більша частина італійської ескадри вирушила до Італії. «Піза», «Амальфі» та кораблі супроводу залишились поблизу Дарданелл для знищення телеграфних кабелів та берегової інфраструктури зв'язку. 28 квітня кораблі висадили десант, який захопив острів Астипалея. У травні крейсер «Піза» брав участь в окупації острова Калімнос (Додеканеські острови)[3].

Після закінчення війни крейсер «Амальфі» супроводжував королівську яхту «Трінакріа» (італ. Trinacria), на борту якої перебували король Віктор Емануїл III та його дружина Олена, які відвідали Кіль та Стокгольм[4].

Перша світова війна[ред.ред. код]

Коли у квітні 1915 року Італія вступила у Першу світову війну, крейсер «Амальфі» перебував у Таранто. У червні він разом з крейсерами «Піза», «Сан-Марко» та «Сан-Джорджо» був переведений у Венецію для захисту адріатичного узбережжя від атак австро-угорського флоту[5].

Уночі 7 липня 1915 року «Амальфі» разом з міноносцями «Каліпсо» (італ. Calipso) та «Прочоне» (італ. Procione) вирушив у розвідувальне плавання до австро-угорського порту Пола. На відстані 30 миль на схід, поблизу Кіоджі кораблі мали зустрітись з есмінцями «Берсальєре» (італ. Bersagliere) та «Імпавідо» (італ. Impavido). О 4-й ранку ескадра була атакована німецьким підводним човном «SM UB-14» (оскільки Німеччина на той момент ще не перебувала у стані війни з Італією, човен перебував у складі австро-угорського флоту під бортовим номером «U-26»). Підводний човен випустив 450-мм торпеду, яка влучила у лівий борт крейсера, який затонув менше, ніж 30 хв. Загинуло 72 членів екіпажу, 682 були врятовані кораблями супроводу.

Крейсер «Амальфі» став найбільшим військовим кораблем, потопленим підводним човном під час Першої світової війни. Рештки корабля були знайдені лише у 1986 році.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Энциклопедия крейсеров 1860-1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-4080-4 (рос.)
  • Крейсера Первой Мировой: уникальная энциклопедия / Федор Лисицын. — Москва: Яуза: Издательство «Э», 2015. — 448 с. — (Война на море) ISBN 978-5-699-84344-2(рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Amalfi