Amiot 351

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Amiot 351
Призначення: середній бомбардувальник
Перший політ: 6 грудня 1936
На озброєнні у: Повітряні сили Франції
Виробник: Франція Avions Amiot[en]
Всього збудовано: 80
Екіпаж: 4 особи
Максимальна швидкість (МШ): 480 км/год
Дальність польоту: 2500 км
Бойова стеля: 10 000 м
Довжина: 14,5 м
Висота: 4,08 м
Розмах крила: 22,83 м
Площа крила: 67 м²
Порожній: 6600 кг
Максимальна злітна: 11 300 кг
Двигуни: 2 × Gnome-Rhône 14N48/49
Тяга (потужність): 2 × 1060 к.с.
Гарматне озброєння: 1 × 20-мм гармата
Внутрішнє бомбове навантаження: 1000 кг
Кулеметне озброєння: 2 × 7,5-мм авіаційних кулемети

Amiot 351 у Вікісховищі

Аміо 351 (фр. Amiot 351) — двомоторний середній бомбардувальник виробництва французької авіакомпанії Avions Amiot[en]. Масове виробництво почалось незадовго до початку Другої світової війни, і до літаки не встигли зробити значного внеску в хід бойових дій.

Історія створення[ред. | ред. код]

В 1933 році почалась розробка нового багатофункціонального літака на заміну Amiot 143 під позначенням E7. Як і попередник, E7 мав виконувати ролі бомбардувальника, розвідника і ескортного винищувача. Перший прототип Amiot 340.01 був двомоторним середньопланом з шасі, яке прибиралось, однокілевим хвостовим оперенням і шасі яке прибиралось. На ньому було встановлено двигуни Gnome-Rhône GR 14P, а перший політ відбувся 6 грудня 1937 року. В 1938 році прототип продовжували доробляти, зокрема на ньому встановили двигуни GR 14N20/21 потужністю 1025 к.с., двокілевий хвіст і озброєння. Доопрацьований літак, з позначенням 351.01 вперше піднявся в повітря 21 січня 1939 року.

При цьому літак міг виготовлятись з різними типами двигунів, літаки при цьому позначались індексами від 350 до 357, але серійно будувались тільки два — 351 і 354. Для потреб французької авіації було замовлено 900 літаків, перший серійний літак був готовий літом 1939 року, але виготовлення було повільне і до капітуляції Франції було завершено тільки 80 машин.[1]

Основні модифікації[ред. | ред. код]

  • Amiot 351B4 — оснащувався 14-и циліндровими двигунами GR 14N38/39 потужністю 950 к.с. (40 екз.)
  • Amiot 354B4 — оснащувався 14-и циліндровими двигунами GR 14N48/49 потужністю 1060 к.с. Хвостове оперення змінено на однокілеве. (40 екз.)

Історія використання[ред. | ред. код]

До початку німецького наступу Amiot 351/354 все ще освоювались екіпажами — в трьох бойових групах було тільки 13 літаків, ще 14 перебували в навчальному центрі. Перший виліт відбувся в ночі з 16 на 17 травня, коли 350-ї здійснили розвідку в районі Маастрихту. В наступні дні екіпажі продовжували освоювати нові машини, а бойові вильоти здійснювались на старіших. Бойові бомбардувальні вильоти почались з 25 травня, але через малу кількість літаків, бомбардування проводилось одиничними літаками, або невеликими групами. В середині червня 39 вцілілих Amiot 351/354 перегнали в Північну Африку звідки вони здійснили декілька нальотів на цілі в Італії.

Після підписання перемир'я 22 червня 1940 року бойові вильоти припинились, групи оснащені літаками було розформовано, а самі Amiot 351/354 поставлено на консервацію. В 1941-42 році декілька літаків використовували як поштові.[1]

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Внутрішня структура Amiot 356

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]

351B4 354B4
Довжина 14,0 м 14,5 м
Висота 4,08 м
Розмах крил 22,83 м
Площа крил 67 м²
Маса пустого 6600 кг
максимальна злітна 11 300 кг
Двигуни 2 × GR 14N38/39 2 × GR 14N48/49
Потужність 2 × 950 к. с. 2 × 1060 к. с.
Максимальна швидкість 480 км/год 480 км/год
Дальність польоту 2500 км 2500 км
Бойова стеля 10 000 м 10 000 м
Час підйому на 4000 м. 8,7 хв

Озброєння[ред. | ред. код]

Захисне
  • 1 × 20-мм гармата в верхній турелі (або 1 × 7,5-мм кулемет)
  • 1 × 7,5-мм кулемет в носовій установці
  • 1 × 7,5-мм кулемет в нижній установці
Бомбове
  • нормальне — 1000 кг.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Харук, 2012, с. 316-317.
  2. Харук, 2012, с. 317.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Amiot 351