Amon Düül
Amon Düül — німецький рок-гурт, один з найважливішик представників стилю краутрок.
Утворений 1968 року у місті Мюнхен. Спочатку під загальною назвою Amon Düül гурт був чимось на зразок музичної комуни, яка під впливом прогресивних формацій, таких як Pink Floyd, Nice[en], Soft Mashine, Mothers Of Invention та Velvet Underground, творила музику, що отримала назву «краутрок». Однак коли зацікавленості музикантів почали різнитися, гурт поділився на дві формації: Amon Düül та Amon Düül II. Перша з них стала грати головним чином забарвлений політикою примітивний рок, у той час як друга продовжила йти обраним шляхом.
Amon Düül II[ред. | ред. код]
Перший альбом гурту Amon Düül II під назвою «Phallus Dei» з текстами, що були написані старонімецькою мовою і виконувалися на зразок преторіанського хоралу, видала 1969 року маловідома приватна фірма. Проте після того, як наклад цєї платівки розійшовся за два дні, гурт взяв під крило один з головних менторів «краутроку» — фірма «Liberty/UA». У запису дебютного лонгплея взяли участь: Кріс Каррер (Chris Karrer) — скрипка, гітара, саксофон; Дітер Серфас (Dieter Serfas) — ударні, цимбали; Петер Леопольд (Peter Leopold) — ударні, фортепіано; Шрат (Shrat), справжнє ім'я Крістіан Тіль (Christian Thiele) — бонгі, скрипка, вокал; Ренате Кнауп (Renate Knaup) — вокал; тамбурин; Джон Вейнцерль (John Wienzierl) — гітара, саксофон, вокал; Фальк Рогнер (Falk Rogner) — орган, синтезатор; Дейв Андерсон (Dave Anderson) — бас, а також запрошені музиканти Хольгер Трільц (Holger Trulzsch) — ударні та Крістіан Борхард (Christian Borchard) — вібрафон.
На другому, вже англомовному альбомі «Yeti», який Amon Düül II записали через рік без Серфаса, проте з Ульріхом Леопольдом (Ulrich Leopold) — бас та Райнером Бауером (Rainer Bauer) — гітара, вокал; група поставила за основну мету досягнення характерного звучання, де мелодія приносилася б у жертву ритмічним звукам баса та ударних. Наступною роботою, лонгплеєм «Dance Of The Lemmings», музиканти вирішили створити досконало скомпонований «спейс-рок»-альбом, що їм і вдалось зробити на сто відсотків. Однак англійські критики почали стверджувати, що Amon Düül II є лише найкращою комбінацією гуртів The Who та Pink Floyd з євроазіатським фольклором. Відтоді у гурті починаються постійні зміни складу, наприклад, в Amon Düül II виступали: Лотар Мейд (Lothar Meid) — бас, вокал; Карл Хайнц Хаусменн (Karl Heinz Hausmann) — клавішні; Денні Секундус Фішелшер (Danny Secundus Fischelscher) — ударні; Ренате Крьотеншванц (Renate Krotenschwanz) — вокал; Роббі Хейбл (Robby Heibl) — бас; Клаус Ебарт (Klaus Ebart) — бас; Стефан Зонер (Stefan Zauner) — клавішні; Йорг Еферс (Joerg Evers) — бас та багато інших, що не найкраще вплинуло на якість їх наступних робіт (винятком є альбом «Wolf City» 1972 року, що став найкращим досягненням гурту поряд з «Dance Of The Lemmings»).
Піонери «краутроку», якими були Amon Düül II, поступово почали втрачати свої високі позиції у цьому стилі і 1975 року припинили концертні виступи, сконцентрувавшись виключно на студійній діяльності та на реалізації сольних проектів.
Наприкінці сімдесятих років музиканти звернули у русло традиційного року, доповнюючи своє звучання навіть елементами музики «диско». 1992 року гурт повернувся на сцену і виступив у такому складі: Каррер, Вейнзер, Рогнер, Кнауп, Леопольд та Мейд.
Дискографія[ред. | ред. код]
Amon Düül[ред. | ред. код]
- 1969: Psychedelic Underground
- 1969: Collapsing/Singvögel Rückwärts & Co.
- 1970: Para Dieswärts Düül
- 1973: Disaster — Lüüd Noma (подвійне LP)
- 1983: Experimente
- 1975: Minnelied
- 1987: Airs On A Shoestring (компляція)
Amon Düül II[ред. | ред. код]
- 1969: Phallus Dei
- 1970: Yeti
- 1971: Tanz der Lemminge / Dance Of The Lemmings
- 1972: Carnival In Babylon
- 1972: Wolf City
- 1973: Live In London
- 1973: Utopia (видано під назвою гурту Utopia)
- 1974: Vive La Trance
- 1975: Hijack
- 1975: Lemmingmania (компляція)
- 1975: Made In Germany
- 1976: Pyragony X
- 1977: Almost Alive…
- 1978: Only Human
- 1978: Rock in Deutschland Vol.1 (компляція)
- 1981: Vortex
- 1982: Meeting With The Man Machine
- 1983: Hawk Meets Penguin
- 1987: Anthology
- 1992: Live In Concert
- 1993: Surrounded By The Stars/Bars
- 1995: Nada Moonshine #
- 1996: Kobe (Reconstructions)
- 1996: Eternal Flashback
- 1996: Live In Tokyo (live)
- 1997: The Best Of 1969-1974 (компляція)
- 1997: Flawless (1997)
- 1997: Drei Jahrzehnte (1968-1998) (компляція)
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Александр Галин. Amon Düül II — карнавал леммингов в городе Волка, под кроваво-красной Луной // «Забриски Rider» (Москва). — № 8 (1999). — С. 54-63.(рос.)
- Julian Cope, Krautrocksampler: One Head's Guide to the Great Kosmische Musik—1968 Onwards, Yatesbury: Head Heritage, 1995.(англ.)