Anourosorex yamashinai
| Anourosorex yamashinai | |
|---|---|
_PShaner_2011-5-4.png)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Мідицеві (Soricidae) |
| Рід: | Anourosorex |
| Вид: | A. yamashinai
|
| Біноміальна назва | |
| Anourosorex yamashinai Kuroda, 1935
| |
| |
Anourosorex yamashinai — вид комахоїдних ссавців з родини мідицевих (Soricidae).
Довжина голови й тулуба від 5 до 9,8 сантиметрів. Хвіст досягає в довжину 7–13 міліметрів, а задні лапи — 11–16 міліметрів. Як і у всіх видів роду, хвіст дуже короткий і тонкий. Вид схожий на Anourosorex squamipes, але значно менший і має коротший хвіст. Спина і черевце однорідно від темно-сірого до коричневого кольору, черевна сторона трохи світліша. Передні лапи мають значно збільшені кігті[1].
Череп має максимальну довжину від 23 до 26 міліметрів. Як і всі види роду, вид має один різець, два ікла, один премоляр і три моляри на верхній щелепі. На кожній половині нижньої щелепи є лише один ікло. Всього у тварин 26 зубів. Треті моляри зменшуються як на верхній, так і на нижній щелепі[1].
Цей вид є ендемічним для Тайваню. Він займає висоту від 300 до 3000 метрів над рівнем моря. Цей вид мешкає в субтропічних, змішаних листяних і хвойних лісах, а також у альпійській тундрі, його ловили на сільськогосподарських полях, у прибережних лісах і карликовому бамбуку. Найбільш поширений у листяних лісах (1500–2500 метрів над рівнем моря)[2].
Як і інші види роду, A. yamashinai пристосований до підземного способу життя, але також знаходить частину їжі в ґрунтовому покриві. Як і в інших мідиць, раціон складається з комах, черв'яків та інших безхребетних[1].
- ↑ а б в Robert S. Hoffmann, Darrin Lunde. Taiwanese Mole Shrew // A Guide to the Mammals of China / Andrew T. Smith, Yan Xie. — Princeton University Press. — Princeton, 2008. — С. 304–305. — ISBN 978-0-691-09984-2. (англ.)
- ↑ Smith, A. T. (2016). Anourosorex yamashinai. The IUCN. Процитовано 08.08.2022. (англ.)