Antaresia childreni
Antaresia childreni | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Antaresia childreni Gray, 1842 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Liasis Childreni Nardoa Gilbertii | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Antaresia childreni[1] — вид змій родини пітонових (Pythonidae). Ендемік Австралії. Один із 4(5) видів роду Antaresia.[2][3] Вид занесений до Вашингтонської конвенції (CITES).[4] Описано 2 підвиди.[1]
Вид названий на честь Джона Джорджа Чілдрена (1777—1852), британського ентомолога, секретаря Королівського товариства (1816—1840).[1]
Назва на інших мовах: Children's Python, North Australian Python, Large-blotched Python (англ.; дослівно «пітон Чілдрена», «північноавстралійський пітон», «пітон з великими плямами»); Gefleckter Python (нім.; дослівно «плямистий пітон»); пятнистый кольчатый питон, кольчатый питон Чилдрена (рос.).[1][4][5]
Невеликий пітон, самці звичайно завдовжки 75—80 см, самиці — 90—100 см, вкрай рідко 1,5 м. Голова вузька. Тулуб тонкий. Кінчик морди вкрито лускою, на верхніх та нижніх губних щитках є термолокаційні ямки. пітон, самці звичайно завдовжки 75—80 см, самиці — 90—100 см, вкрай рідко 1,5 м. Голова вузька. Тулуб тонкий. Кінчик морди вкрито лускою, на верхніх та нижніх губних щитках є термолокаційні ямки.
Забарвлення спини світло-коричневе, боки світліші, з темними плямами, які іноді зливаються у смуги. Між плямами розкидані чорні крапинки. Черево біле. Молоді пітони мають темно-коричневі плями на спині та з боків.
Ендемік Австралії. Мешкає у Квінсленді, Західній Австралії, Північній Території, а також на островах проливу Торреса.[1][4]
Населяє різноманітні біотопи — від прибережних вологих лісів до центральних пустель. Віддає перевагу долинам і пагорбам. Активний переважно вночі. Часто трапляється на деревах, в печерах та ущелинах скель.
Пітон Чілдрена належить до яйцекладних змій. Самиця у липні — серпні відкладає від 7 до 12(25) яєць. Висиджує їх згорнувшись кільцями навколо кладки близько 50 днів.
Живиться жабами, ящірками, гризунами, кажанами та іншими дрібними хребетними. Також було помічено, що цей вид вживає в їжу мертвих тварин, наприклад, убитих на дорозі.
Максимальна тривалість життя пітона становить 30 років.
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Пітон оливковий переважно страждає від неконтрольованої торгівлі домашніми тваринами. Тому вид занесений до Додатку ІІ Вашингтонської конвенції (CITES). Пітон трапляється на багатьох природоохоронних територіях.[4]
Цей вид пітонів успішно розводиться в неволі та є традиційним об'єктом міжнародній торгівлі домашніми тваринами. Його можна тримати як домашнього улюбленця в деяких штатах Австралії за наявності відповідних ліцензій.[4]
- ↑ а б в г д The Reptile Database: Antaresia childreni
- ↑ &submit=Search Reptile-database: Antaresia
- ↑ RepFocus:Antaresia
- ↑ а б в г д Antaresia childreni у Червоному списку МСОП
- ↑ Пятиязычный словарь названий животных. Амфибии и рептилии. Латинский-русский-английский-немецкий-французский / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С., Орлов Н. Л. — М. : Рус. яз., 1988. — 560 с. (с. 273)
- Даревский И. С., Орлов Н. Л. Редкие и исчезающие животные. Земноводные и пресмыкающиеся: Справ. пособие. — М. : Высш шк., 1988. — 463 с. (с. 312—313). — ISBN 5-06-001429-0
- Even, Eddy 2005. Reptielen zoeken in Australië. Lacerta 63 (2): 48—65
- Schmidt, Dieter 2010. Vermehrung und Zucht von Riesenschlangen Draco 11 (44): 4—17