Перейти до вмісту

Antaresia childreni

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Antaresia childreni

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Інфраряд: Alethinophidia
Родина: Пітонові (Pythonidae)
Рід: Antaresia
Вид: Antaresia childreni
Antaresia childreni
Gray, 1842
Синоніми
Liasis Childreni
Nardoa Gilbertii
Посилання
Вікісховище: Antaresia childreni
Віківиди: Antaresia childreni
EOL: 1057125
ITIS: 634764
МСОП: 13300639
NCBI: 51888

Antaresia childreni[1] — вид змій родини пітонових (Pythonidae). Ендемік Австралії. Один із 4(5) видів роду Antaresia.[2][3] Вид занесений до Вашингтонської конвенції (CITES).[4] Описано 2 підвиди.[1]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Вид названий на честь Джона Джорджа Чілдрена (1777—1852), британського ентомолога, секретаря Королівського товариства (1816—1840).[1]

Назва на інших мовах: Children's Python, North Australian Python, Large-blotched Python (англ.; дослівно «пітон Чілдрена», «північноавстралійський пітон», «пітон з великими плямами»); Gefleckter Python (нім.; дослівно «плямистий пітон»); пятнистый кольчатый питон, кольчатый питон Чилдрена (рос.).[1][4][5]

Невеликий пітон, самці звичайно завдовжки 75—80 см, самиці — 90—100 см, вкрай рідко 1,5 м. Голова вузька. Тулуб тонкий. Кінчик морди вкрито лускою, на верхніх та нижніх губних щитках є термолокаційні ямки. пітон, самці звичайно завдовжки 75—80 см, самиці — 90—100 см, вкрай рідко 1,5 м. Голова вузька. Тулуб тонкий. Кінчик морди вкрито лускою, на верхніх та нижніх губних щитках є термолокаційні ямки.

Забарвлення спини світло-коричневе, боки світліші, з темними плямами, які іноді зливаються у смуги. Між плямами розкидані чорні крапинки. Черево біле. Молоді пітони мають темно-коричневі плями на спині та з боків.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Австралії. Мешкає у Квінсленді, Західній Австралії, Північній Території, а також на островах проливу Торреса.[1][4]

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Населяє різноманітні біотопи — від прибережних вологих лісів до центральних пустель. Віддає перевагу долинам і пагорбам. Активний переважно вночі. Часто трапляється на деревах, в печерах та ущелинах скель.

Пітон Чілдрена належить до яйцекладних змій. Самиця у липні — серпні відкладає від 7 до 12(25) яєць. Висиджує їх згорнувшись кільцями навколо кладки близько 50 днів.

Живиться жабами, ящірками, гризунами, кажанами та іншими дрібними хребетними. Також було помічено, що цей вид вживає в їжу мертвих тварин, наприклад, убитих на дорозі.

Максимальна тривалість життя пітона становить 30 років.

Охорона

[ред. | ред. код]

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Пітон оливковий переважно страждає від неконтрольованої торгівлі домашніми тваринами. Тому вид занесений до Додатку ІІ Вашингтонської конвенції (CITES). Пітон трапляється на багатьох природоохоронних територіях.[4]

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Цей вид пітонів успішно розводиться в неволі та є традиційним об'єктом міжнародній торгівлі домашніми тваринами. Його можна тримати як домашнього улюбленця в деяких штатах Австралії за наявності відповідних ліцензій.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д The Reptile Database: Antaresia childreni
  2. &submit=Search Reptile-database: Antaresia
  3. RepFocus:Antaresia
  4. а б в г д Antaresia childreni у Червоному списку МСОП
  5. Пятиязычный словарь названий животных. Амфибии и рептилии. Латинский-русский-английский-немецкий-французский / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С., Орлов Н. Л. — М. : Рус. яз., 1988. — 560 с. (с. 273)

Література

[ред. | ред. код]
  • Даревский И. С., Орлов Н. Л. Редкие и исчезающие животные. Земноводные и пресмыкающиеся: Справ. пособие. — М. : Высш шк., 1988. — 463 с. (с. 312—313). — ISBN 5-06-001429-0
  • Even, Eddy 2005. Reptielen zoeken in Australië. Lacerta 63 (2): 48—65
  • Schmidt, Dieter 2010. Vermehrung und Zucht von Riesenschlangen Draco 11 (44): 4—17

Посилання

[ред. | ред. код]