Зоряниця Аврора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Anthocharis cardamines)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зоряниця Аврора

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Косатцюваті (Papilionoidea)
Родина: Біланові (Pieridae)
Підродина: Anthocharinae
Рід: Anthocharis
Вид: Зоряниця Аврора
Anthocharis cardamines
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Anthocharis cardamines
EOL: 170603
NCBI: 227532

Зоряниця Аврора, також красоцвіт зоряний (Anthocharis cardamines) — вид денних метеликів родини біланові. У самців яскрава помаранчева пляма на передньому крилі, що й вплинуло на українську назву. Зустрічається в субарктичний та помірній зоні Європи та Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Тло крил метелика білувате, з чорним малюнком. У самця на передніх крилах широке помаранчеве поле. Переднє крило довжиною 2-2,4 см, розмах крил 3,3-4,9 см, самиця трохи більша. Верхівка переднього крила чорна, у самиці чорне поле ширше. Заднє крило біле. Основним білим пігментом є птерин[en]. Нижня поверхня крил має чорні та жовті лусочки, що надає крилу брудно-зеленого відтінку.[1]

Антени головчасті, сірого кольору, булава біла. Голова та груди самця вкриті жовтувато-сірими волосками, в самиці — темно-сірими.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Яйце зоряниці на стеблі кінського часника черешкового

За літо розвивається одне покоління. Імаго літають з квітня до червня. Метелики часто п'ють нектар квітів з родини гвоздичні, також зустрічаються на квітках кормових рослин личинок родини капустяні.[2] Самиці тримаються поблизу кормових рослин, самці ширяють у пошуках самиць, яких помічають за допомогою зору.[3]

Яйця відкладають на кормові рослини, біля основи квітки або в розкриту оцвітину, по одному яйцю на рослину, а також впорскують поряд феромон, який дозволяє іншим метеликам уникати таких рослин.[4] Яйця близько 1 мм у довжину, видовжені. При відкладанні білого кольору, через добу стають рожево-помаранчовими, пізніше більш яскраво червоними. Перед вилупленням личинок стають темно-бурими. Від кладки до вилуплення проходить 7-12 днів, залежно від погоди.[5]

Гусениця зоряниці на кінському часнику черешковому

Розвиток гусениці продовжується 16-36 днів, супроводжується 5-ма линяннями.[6] Гусениці живляться капустяними родів жеруха (зокрема жерухою лучною), Sisymbrium, Turritis, також можуть зустрічатися на кінському часнику черешковому, гусимці альпійському, місячниці однорічній, вайді фарбувальній, турнепсі тощо.[7] Латинська видова назва cardamines відповідає назві роду жеруха Cardamine, на якому часто знаходять гусениць. У разі відкладання двох і більше яєць на рослину спостерігають канібалізм.[8]

Лялечка (хризаліда) зоряниці

Лялечка формується восени, зимує. Відомі випадки перебування лялечки в діапаузі протягом двох зим, тобто більше року в природних умовах.[9]

Самець зоряниці Аврори на місячниці однорічній

Поширення[ред. | ред. код]

Зустрічається в субарктичній та помірній зоні Європи та Азії. Відсутня на півдні Іспанії, у Північній Африці. Зокрема в Україні по всій території, окрім півдня степів, окремі популяції в гірському Криму.

Імаго можна побачити на лісових галявинах та узліссях, луках на схилах, степових ділянках. Залітає у сади та на городи.

Підвиди[ред. | ред. код]

Окрім номінативного підвиду виділяють ще 11[10]:

Зоряниця Аврора і людина[ред. | ред. код]

Один з перших наукових описів зоряниці зроблено натуралістом Томасом Маффетом[en] або Теодором де Маєрном[en] у книзі «Театр комах» (лат. Theatrum insectorum), що вийшла 1634 року.[11]

Імаго зображено на марці Угорщини в 60 філерів.

2004 року цей вид метеликів оголошено в Німеччині метеликом року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Courtney, 1980, с. 17-18.
  2. Courtney, 1980, с. 19.
  3. Wiklund, Christer; Åhrberg, Carl; Ahrberg, Carl (1978). Host Plants, Nectar Source Plants, and Habitat Selection of Males and Females of Anthocharis cardamines (Lepidoptera). Oikos. 31 (2): 169. doi:10.2307/3543560. ISSN 0030-1299. 
  4. Dempster, J. P. (1992). Evidence of an oviposition-deterring pheromone in the orange-tip butterfly, Anthocharis cardamines (L). Ecological Entomology. 17 (1): 83–85. doi:10.1111/j.1365-2311.1992.tb01043.x. ISSN 0307-6946. 
  5. Courtney, 1980, с. 20-21.
  6. Courtney, 1980, с. 22.
  7. Некрутенко, Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005). Денні метелики України. Київ: Вид-во Раєвського. с. 58. 
  8. Dempster, J. P. (1997). The role of larval food resources and adult movement in the population dynamics of the orange-tip butterfly ( Anthocharis cardamines ). Oecologia. 111 (4): 549–556. doi:10.1007/s004420050270. ISSN 0029-8549. 
  9. Courtney, 1980, с. 15-16.
  10. Підвиди та систематика роду Anthocharis [Архівовано 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  11. Courtney, 1980, с. 10.

Джерела[ред. | ред. код]