Щеврик антарктичний
| Щеврик антарктичний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Anthus antarcticus Cabanis, 1884 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ще́врик антарктичний[2] (Anthus antarcticus) — вид горобцеподібних птахів родини плискових (Motacillidae)[3]. Ендемік архіпелагу Південної Джорджії. Це єдиний співочий птах, що мешкає в Субантарктиці, єдиний горобцеподібний птах, що мешкає на Південній Джорджії та один з небагатьох не морських птахів регіону.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 16,5 см, розмах крил 23 см[4]. Подібно до інших щевриків, антарктичний щеврик має переважно коричневе забарвлення, вузький чорний дзьоб і рожеві лапи з довгими кігтями. Верхня частина тіла птаха має темно-коричневе забарвлення, поцятковане рудувато-коричневими смужками. Нижня частина тіла світліша, з меншою кількістю смужок. Хвіст чорнувато-коричневий з сірими краями. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, особливо нижньої частини тіла[5].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
До недавнього часу антарктичні щеврики зустрічалися лише на дрібних, позбавлених щурів острівцях біля узбережжя Південної Джорджії, зокрема на острові Прайон[en]. Після проведення успішної кампанії з дератизації на островах були знищені всі інвазивні хатні миші (Mus musculus) і сірі пацюки (Rattus norvegicus)[6]. У 2015 році науковці зафіксували перший випадок гніздування на основному острові архіпелагу[7].
Антарктичні щеврики гніздяться на луках, серед купин віялового тонконогу (Poa flabellata) і відкладають в середньому 4 яйця в рік. Живляться дрібними комахами і павуками, яких шукають в траві, а також на морських узбережжях. Антарктичні щеврики майже позбарвлені природних ворогів, за винятком фолклендських поморників (Stercorarius antarcticus), які іноді полюють на щевриків. Незважаючи на це, лише невелика кількість молодих птахів переживає першу зиму.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція антарктичних щевриків становить від 9 до 12 тисяч птахів. Імовірно, популяція виду зросла після проведення кампанії з дератизації.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Anthus antarcticus. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 03 січня 2022.
- ↑ B. Stonehouse: Encyclopedia of Antarctica and the Southern Oceans. John Wiley & Sons Ltd, 2002. ISBN 0471986658.
- ↑ Higgins, P. J.; Pater, L. M.; Cowling, J. S., ред. (2006). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Т. 7: Boatbill to Starlings. Melbourne: Oxford University Press. с. 1389—1391. ISBN 0-19-553996-6.
- ↑ Amos, Jonathan (9 травня 2018). Rodents driven from South Georgia. BBC News. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 9 травня 2018.
- ↑ Agreement on the Conservation of Albatrosses and Petrels. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
News just in of the discovery of the first South Georgia Pipit Anthus antarcticus nest in an area cleared of rodents by the Habitat Restoration Project. The nest was spotted at Schlieper Bay on the South coast of the North-West baiting zone at Weddell Point.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |