Antonio Brasileiro
Antonio Brasileiro | |
|---|---|
.jpg) | |
| Студійний альбом | |
| Виконавець | Антоніу Карлус Жобін |
| Дата випуску | 16 листопада 1994[1] |
| Записаний | березень 1994[2] |
| Жанр | босанова, самба |
| Тривалість | 43:26 (LP) / 49:50 (CD) |
| Мова | португальська, англійська |
| Лейбл | Som Livre / Sony Music |
| Продюсер | Паулу Жобін, Даніель Жобін |
| Хронологія Антоніу Карлуса Жобіна | |
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |   [3]
|
| Rolling Stone Album Guide |  [4]
|
| RYM | [5]
|
Antonio Brasileiro — студійний альбом Антоніу Карлуса Жобіна, випущений в листопаді 1994 року бразильським лейблом Som Livre.
Реліз альбому відбувся незадовго до смерті композитора. Розповсюдження за кордоном належало партнерському лейблу Sony Music.[1]
Історія створення[ред. | ред. код]
Ініціатива створення альбому належала музичному продюсеру Som Livre Жуану Араужу. Він звернувся до Тома Жобіма з пропозицією ще 1993 року, але, на думку композитора, тоді запис був не на часі. На початку 1994 року Жобім висловив певний ентузіазм щодо слушності моменту, оскільки мав добру пресу і балотувався до Бразильської академії літератури. Вже у березні він надав студії основні аранжування і запис вокалу, а також розробку струнного акомпанементу, створену Паулу Жобіном. Останній також виступив продюсером альбому разом з онуком Тома, Даніелем. Проте особисті обставини маестро, на відміну від зовнішніх, були не найкращі. «Якщо звернути увагу, можна побачити, що Томом не володіє радість попередніх альбомів», — коментувала згодом його дружина. Причиною суму Жобіма був стан здоров'я: на початку 1994 року йому діагностували рак.[2]
Antonio Brasileiro створений в оточенні і за участю родини, друзів та партнерів, що, за збігом обставин, утворювали тогочасне творче ядро MPB: Banda Nova, родина Кайммі, син Паулу і онук Даніель, співачка Паула Мореленбаум, Жак Мореленбаум, Шику Буаркі, Рон Картер.[1] Навіть семирічна донька Жобіма, Марія Луїза, співала з двома сестрами та батьком присвячену їй «Samba de Maria Luiza».[6] Англійський рок-музикант Стінг, що разом з Жобімом виступав у екологічних шоу, взяв участь у виконанні «How Insensitive».[1]
Назва альбому, на думку біографа Сержіу Кабраля, не могла бути іншою: Антоніу Бразилейру настільки ототожнювався з Жобімом, що коли це ім'я з'явилося в першій строфі пісні «Paratodos» Шику Буаркі, воно не потребувало жодних роз'яснень.[2]
В альбомі використано декілька тем і композицій з минулого: «Insensatez», «Só danço samba», «Surfboard», а також «Chora Coração» у виконанні Паули Мореленбаум і віддано шану деяким друзям і кумирам автора: композитору Радамесу Гнатталі, футболісту Пеле, поету Мануелю Бандейра («Meu Amigo Radamés», «Radamés y Pelé», «Trem de Ferro»). Скрипковий фінал «Meu Amigo Radamés» був останньою написаною Томом музикою. Під час запису струнні вже готувались у студії, коли він прибув з написаним напередодні вдома фіналом.[6]
Смерть Тома Жобіма збільшила продаж його останнього альбому. Вперше в Бразилії було продано понад 100 тисяч примірників твору композитора. В середині грудня 1994 року лейбл Som Livre фіксував продаж 120 тисяч примірників «Antônio Brasileiro». Близько 80 % продажів становили компакт-диски.[7]
Визнання[ред. | ред. код]
Огляд у впливовій бразильській газеті «Folha de São Paulo» зазначає, що «аранжування наслідує альбому «Passarim» (Verve, 1987): «фортепіано одним пальцем» і хрипкий голос маестро сплітаються з флейтою, струнними, перкусією та жіночим хором... Стиль регресивний. Засновник босанови йде зворотнім шляхом і повертається до класичних і модальних гармоній в стилі Радамеса Гнатталі та Вілла-Лобоса, його початкових вчителів. Наприкінці 1950-х років Том дозволив собі піддатися впливу більш вільного гармонічного поля Дорівала Кайммі, шанувальника Гершвіна... Перша фаза творчості Тома, зараз невідома, демонструє класичну складову і імпресіоністські аранжування. Тепер це тон нового альбому, плюс захоплення екологією. «Samba de Maria Luiza» він виконує разом зі своєю семирічною донькою. «Forever Green» — ще одна «екобоса» маестро. «Maricotinha» — неопублікована самба, створена і виконана Дорівалом Кайммі. «Pato Preto» має ерудований баїянський стиль Вілла-Лобоса. Імітація Вілла-Лобоса повертається в «Trem de Ferro» на вірші Мануеля Бандейри, пісні майже мінімалістської. «Meu Amigo Radamés» і «Radamés y Pelé», дві найкращі композиції, — плач і хроматична боса. Том здатний видати неоприлюднені твори, що вже від народження є класикою.»[1]
З такою оцінкою погоджується і «Rolling Stone Album Guide», в якому помічають повернення Жобіма у Antonio Brasileiro до знайомої території без жодної втрати здатності складати нові перлини боси. Проте, родзинкою альбому тут вважають дует зі Стінгом «Insensatez» і загалом оцінюють альбом не дуже високо.[4]
Оглядач Річард С. Гінелл (Allmusic) не бачить в останньому альбомі Жобіма жодних ознак творчого занепаду: «Оточений родиною та друзями, він створив тринадцять пісень і композицій (плюс дві пісні ветерана-пісенника Дорівала Кайммі), ... більшість з яких так само прекрасна, як будь-що з періоду босанови.»[3]
1995 року альбом отримав «Греммі» за найкраще виконання латинського джазу.[8]
Список композицій[ред. | ред. код]
| Трек | Назва | Автори | Тривалість |
|---|---|---|---|
| A1 | «Só Danço Samba» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 2:05 |
| A2 | «Piano Na Mangueira» | Антоніу Карлус Жобін, Шику Буаркі | 2:40 |
| A3 | «How Insensitive (Insensatez)» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 3:44 |
| A4 | «Querida» | Антоніу Карлус Жобін | 3:31 |
| A5 | «Surfboard» | Антоніу Карлус Жобін | 3:06 |
| A6 | «Maracangalha» | Дорівал Кайммі | 2:40 |
| A7 | «Maricotinha» | Дорівал Кайммі | 3:44 |
| B1 | «Pato Preto» | Антоніу Карлус Жобін | 4:20 |
| B2 | «Meu Amigo Radamés» | Антоніу Карлус Жобін | 3:54 |
| B3 | «Blue Train (Trem Azul)» | Лу Боржес, Роналду Бастос | 4:05 |
| B4 | «Samba de Maria Luiza» | Антоніу Карлус Жобін | 1:14 |
| B5 | «Radamés y Pelé» | Антоніу Карлус Жобін | 2:49 |
| B6 | «Trem de Ferro» | Антоніу Карлус Жобін, Мануель Бандейра | 4:34 |
| Додаткові треки на CD: | |||
| CD1 | «Forever Green» | Антоніу Карлус Жобін | 3:15 |
| CD2 | «Chora Coração» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 3:09 |
Виконавці[ред. | ред. код]
- Антоніу Карлус Жобін — фортепіано, вокал
- Дудука да Фонсека — тамбурін, перкусія (трек A1, A2, B1)
- Еденек Сваб, Антоніу Жозе Аугусту — рог (трек A5, A7, CD1)
- Рауль ді Соуза, Віктор Сілва Сантос — тромбон (трек A7, B5, CD1)
- Марсіу Монтарройос — труба, флюгельгорн (трек A2, A5, A7, B5, B6, CD1)
- Рон Картер — контрабас (трек A3)
- Стінг — вокал (трек A3)
- Дорівал Кайммі — вокал (трек A6, A7)
- Марія Луїза Жобін — вокал (трек B4, CD1)
- Паула Мореленбаум — вокал (трек CD2)
- Еду Мореленбаум — кларнет (трек B2)
- Паулу Гімарайс — флейта (трек B2)
- Елізабет Жобін, Мауша Аднет, Паула Мореленбаум, Сімоне Кайммі, Ана Лонтра Жобін — бек-вокал
- Себастіан Нету — контрабас
- Жак Мореленбаум — віолончель
- Паулу Брага — барабани, перкусія
- Данилу Кайммі — флейта
- Паулу Жобін — скрипка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Giron, Luís Antônio (11 листопада 1994). Tom Jobim lança "ecobossas" em CD (порт.). Folha de S.Paulo. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ а б в Cabral, Sérgio (2016). Antonio Carlos Jobim: Uma biografia (порт.). Editora Lazuli LTDA. с. 433. ISBN 978-8-5786-5108-4.
- ↑ а б Ginell, Richard S. Inédito • Antônio Carlos Jobim Jobim • Overview. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2015.
- ↑ а б Brackett, Nathan; Hoard, Christian David, ред. (2004). The New Rolling Stone Album Guide (англ.). USA: Simon and Schuster. с. 433. ISBN 978-0-7432-0169-8.
- ↑ Rate Your Music• Antonio Brasileiro
- ↑ а б Antonio Brasileiro (порт.). Instituto Antônio Carlos Jobim. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
- ↑ Machado, Roberto; Lima, Roni; Bittencourt, Silvia (13 грудня 1994). Último disco de Tom Jobim atinge 120 mil cópias (порт.). Folha de S.Paulo. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ 38th Annual GRAMMY Awards (1995) Winners. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 15 травня 2019.
|
