Arbutus menziesii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Arbutus menziesii
Arbutus menziesii 135-8249.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Вересові (Ericaceae)
Рід: Суничник (Arbutus)
Вид: Суничник Мензиса
Біноміальна назва
Arbutus menziesii
Pursh
Natural range of Arbutus menziesii
Natural range of Arbutus menziesii
Синоніми[1]
*Arbutus menziesii var. elliptica DC.
  • Arbutus menziesii var. oblongifolia DC.
  • Arbutus procera Douglas ex Lindl. 1836 not Sol. ex DC. 1839
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Arbutus menziesii
EOL logo.svg EOL: 582128
IPNI: 326479-1
ITIS logo.svg ITIS: 23627
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 82758

Суничник Мензиса (Arbutus menziesii) — вид рослин родини Вересові (Ericaceae).

Назва[ред.ред. код]

Назву суничник дерево отримало ще від іспанських поселенців, що помітили його схожість з суничником звичайним (Arbutus unedo).

Будова[ред.ред. код]

Вічнозелена листяна рослина до 30 м висотою. Дуже міцне дерево, що здатне витримувати сильні вітри, брак поживних речовин у ґрунті, лісові пожежі. Має помітну гладеньку кору, що впродовж більшої частини року має насичений коричнево-оранжевий колір, а влітку блякне і починає відшаровуватися, оголяючи молоду зеленовато-кремову кору, прохолодну і клейку на дотик. Суничник має білі дзвоникоподібні квіти у великих суцвіттях та тверді кулясті плоди зі зморшкуватою шкіркою та кислуватим смаком.

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

Росте на західному узбережжі Північної Америки: від Південно-західної частини Британської Колумбії (Канада) до північної частини півострова Каліфорнія (Мексика), де трапляється найчастіше між узбережжям Тихого океану до гір Сьєрра-Невада. Зустрічається на кам'янистих ґрунтах у хвойних лісах разом з Pinus ponderosa та у вічнозелених рідколіссях.

Практичне використання[ред.ред. код]

Корінне населення Америки вживало плоди суничника в їжу, переважно у вигляді сидру, оскільки вони містять високу концентрацію таніну. З кори робили лікувальний чай.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ліс. - К.Махаон-Україна, 2008. - 304 с., іл. - С. 132