Archive.is

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
archive.is
Archive.is.jpg
Archive.is-Screenshot.png
URL archive.is
Комерційний ні
Тип архів, веб-сайт
Реєстрація відсутня
Мови
Започатковано 2012
Стан онлайн
Рейтинг Alexa 2,920 (січень 2018)[1]

archive.is (раніше archive.today) — некомерційна організація, дата-центр якої розташований в Нор-Па-де-Кале, якій належить однойменний сайт, який зберігає інтернет-сторінки в режимі онлайн[2][3]. Сайт позиціонує себе тимчасовою капсулою, в якій зберігається вміст всесвітньої павутини, що відображено на логотипі «archive.is». На відміну від «WebCite», archive.is вміє зберігати не тільки статичні веб-сторінки з коротким URL, але й генеровані Веб 2.0-проектами сторінки, до яких відносяться, до прикладу, карти Google. Крім того, для збереження запитуваної сторінки в archive.is тепер не потрібна реєстрація. За запитом правовласників archive.is може видаляти архівні сторінки, що порушують виключні права[4].

archive.is не індексує Інтернет в цілому, що робить Інтернет-архів, але за запитом користувача сайт захоплює текстовий вміст HTML-сторінок і растрових зображень, і зміст кадрів, зберігаючи при цьому CSS-стилі і деякі джава-скріпти[5][6]. Оскільки можуть надати заархівованими[en] сторінки, власники яких спеціально вставляють у вихідний код заборони індексації пошуковими сайтами, і єдиний спосіб захистити сайт від архівації archive.is — це зробити веб-сторінку недоступною для перегляду анонімним користувачам, веб-сервіс часто піддавався критиці за граничну відкритість[7][8]. Ця ж властивість дозволяє використовувати archive.is для обходу блокувань при неможливості перегляду сторінок у звичайному порядку. У порівнянні з вищезазначеним Архівом Інтернету archive.is не вміє зберігати PDF-документи та музичні файли.

Використання сервісу хактивістами[ред.ред. код]

Зафіксовані випадки використання archive.is такими хактивістами, як геймергейт, Джуліан Ассанж та Сирійська електронна армія для збереження доказів, викладених у всесвітню мережу раніше і згодом видалених[9][10][11].

Блокування archive.is[ред.ред. код]

21 липня 2015 року оператори archive.is заблокували доступ до сервісу з усіх фінських IP-адрес, заявивши у своєму офіційному Твіттері, що вони зробили це для деескалації конфлікту з фінським урядом, однак додаткової інформації про претензії до ресурсу не було[12].

У Китаї (за винятком Гонконгу і Макао) сайт доступний тільки за протоколом https, доступ за протоколом http заблокований урядовим фаєрволом «Золотий щит». У Росії, навпаки, https-версія сайту повністю заблокована, а в http-версії заблоковані тільки деякі сторінки, наприклад, пов'язана з кримськими подіями «Пам'ятка споживачам при відвідуванні окупованих територій»[13][14]. Archive.is не доступний також із Казахстану[15] й Ірану.

OpenDNS блокує сайт, вважаючи його різновидом проксі-Анонімайзера[16].

У лютому 2016 р. доменний реєстратор OnlineNIC заблокував старий домен сайту «archive.today», що останні місяці перенаправляв на «archive.is»[17][18].

Порядок архівації[ред.ред. код]

На сторінці http://archive.is в поле «Архівувати вміст веб-сторінки» вносять адресу для архівування потрібної веб-сторінки. Натискають на кнопку «додати сайт».

Використання[ред.ред. код]

До прикладу в шаблоні {{cite web}} є два параметри, спеціально призначені для архівних посилань: archiveurl і archivedate. У першому параметрі вказують власне посилання на архівну копію, в довгій або укороченій формі. У другому параметрі вказують дату архівації, тобто того дня, коли було зроблено веб-архівування.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Archive.is Site Info. Site Info. Alexa Internet. Процитовано 7 січня 2018. 
  2. Martin Brinkmann (2015-04-22). Create publicly available web page archives with Archive.is. GHacks. Архів оригіналу за 2015-10-12. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  3. Archive.is status. Stat Radar. Архів оригіналу за 27 July 2013. Процитовано 2015-10-12. (англ.)
  4. How can I delete an archived page?. Blog of archive.is. archive.is. 2013-01-24. Процитовано 2015-10-12. (англ.)
  5. archive.is – webpage capture. archive.is. Архів оригіналу за 2015-07-04. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  6. archive.is FAQ. archive.is. Архів оригіналу за 2015-06-06. Процитовано 2015-10-12. (англ.)
  7. Dascalescu, Dan (2013-02-18). Web page archiving - Dan Dascalescu's Wiki (review). Wiki.dandascalescu.com. Архів оригіналу за 2015-10-12. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  8. Dear GamerGate: Please Stop Stealing Our Shit. Motherboard. 2014-10-29. Архів оригіналу за 2015-10-12. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  9. Julian Assange. View Julian Assange - When Google Met WikiLeaks.pdf - PDFy - Instant PDF Host (PDF). pdf.yt. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  10. Julian Assange. Julian Assange - Google Is Not What It Seems. wikileaks.org. Архів оригіналу за 2015-10-12. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  11. US Army Official Website Hacked — Syrian Electronic Army. 2015-06-14. Архів оригіналу за 2015-07-21. Процитовано 2015-10-12. (англ.)
  12. Michael Crow (2015-07-22). archive.is. Twitter. Архів оригіналу за 2015-10-12. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  13. Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий(рос.)
  14. Роскомнадзор заблокировал хранилище копий веб-сайтов. Slon.ru. 2016-01-28. Архів оригіналу за 2016-02-21. Процитовано 2016-02-21. (рос.)
  15. Alexey Chernyavskiy on Twitter: «Так же в #Казахстане заблокирован интернет архив https://t.co/DhNXuHYVqW #БлокировкаСайтовКазахстан»(рос.)
  16. Jared (2015-07-24). rylor. Twitter. Архів оригіналу за 2015-10-12. Процитовано 2016-01-30. (англ.)
  17. Archive.is blog — Domain problems again(англ.)
  18. archive.is on Twitter: "«Chutzpah for Dummies» or how to use email to destroy websites. Sometimes it works. At least against #Onlinenic. https://t.co/styyzt3HC4»(англ.)

Посилання[ред.ред. код]

  • archive.is — офіційний сайт Archive.is (англ.)