Arial

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Arial
ArialMTsp.svg
Стиль Шрифти без зарубок
Класифікація Гротеск
Дата створення 1982
Дизайнер Робін Ніколас
Патрисія Сандерс
Ліцензія пропрієтарна ліцензія[d][1]
CMNS: Arial у Вікісховищі

Arial ([ˈɛəɹiəl]) — гротескний шрифт, створений 1982 року шрифтовими дизайнерами Робіном Ніколасом і Патрисією Сандерс для Monotype[2]. Мета створення Arial полягала в тому, аби запропонувати легше читану альтернативу поширеному шрифту Helvetica Макса Мідінгера на моніторах з низькою роздільністю.

Arial характеризується великою шириною середніх елементів символів і простими формами без зарубок. Шрифт набув широкої поширеності, оскільки стандартно поширюється разом із Microsoft Windows 3.1.

Arial і Helvetica[ред. | ред. код]

На відміну від поширених стверджень, Arial не створювався як цілковита копія шрифту Helvetica. Натомість, шрифт Grotesque 215 від Monotype був змінений таким чином, аби він відповідав метрикам Helvetica.[3] Тому Arial і Helvetica геометрично походять один на одного, хоча, будучи підготовленим, форми їхніх символів легко відрізнити[4].

Критика[ред. | ред. код]

Численні типографи сприймають Arial як негарний, оскільки форми його символів досить бідні та незбалансовані, а його велика ширина середніх елементів суперечить загальному розвитку в часі[5]. Зокрема, великі літери здаються товщими через високу оптичну густину сірого тону.

Класифікація[ред. | ред. код]

  • За стандартом DIN 16518 Arial категоризується в групі VIa (лінійна антиква без зарубок із класичним характером).

Arial у комп'ютерній техніці[ред. | ред. код]

При використанні принтерів, які підтримують PostScript в операційній системі Microsoft Windows, Arial часто самостійно замінюється на попередньо встановлену Helvetica, аби виграти (насьогодні мінімальну) швидкість друку. Якщо необхідно роздрукувати саме в шрифті Arial, необхідно обрати «Особливості» в «Меню» відповідного принтера, викликати вкладинку «Замінна таблиця для шрифтів» і надати Arial опцію «Завантажити як шрифт». Це необхідно для чотирьох варіантів шрифту (звичайний, напівжирний, курсив, напівжирний курсив).

Спеціальний варіант Arial Unicode MS — досить широко поширений шрифт, яка містить більішсть символів Unicode. Він менше пристосований для символів неазійських мов, оскільки цей шрифт не має курсивного варіанту, а також кернінгу, який слугує для гармонійнішого відображення виведеного тексту.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.microsoft.com/typography/fonts/font.aspx?FMID=1705
  2. Beschreibung auf Fonts.com
  3. Mark Simonson (2011). The Scourge of Arial (en). Процитовано 2012-02-10. 
  4. Vgl. Mark Simonson (2011). How to Spot Arial (en). Процитовано 2012-02-10. 
  5. Архівовано [Дата відсутня], у www.agenturtschi.ch (PDF; 535 kB)