Ariocarpus scaphirostris

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ariocarpus scaphirostris
Аріокарпус килевидний
Ariocarpus scaphirostris 1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Аріокарпус (Aiocarpus)
Вид: Аріокарпус килевидний
Біноміальна назва
Ariocarpus scaphirostris
Boed., 1930
Варитет
Ariocarpus scaphirostris var. swobodae
Синоніми
Ariocarpus scapharostrus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ariocarpus scaphirostris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ariocarpus scaphirostris
EOL logo.svg EOL: 5176176
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 40960/0
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 866926
The Plant List: kew-2651112

Ariocarpus scaphirostris (укр. Аріокарпус килевиднийУкраїнська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.) — вид кактусів з роду Аріокарпус (Aiocarpus).

Етимологія[ред.ред. код]

Видова назва лат. scapharostrus — ніс судна відображає форму сосків.[1]

Місця зростання[ред.ред. код]

Ареал: Мексика (Нуево-Леон) на краю пустелі Чіуауа. Зростає дуже обмеженій території в межах однієї долини на кількох пагорбах на площі близько 12 км². Але чисельність досить велика (> 25 000 рослин). Росте в глинистих ґрунтах серед ксерофільних чагарників на вкрай посушливих низьких вапнякових сланцевих пагорбах (дуже дрібнозернистих ґрунтах) і схилах на висоті 950 — 1 400 м над рівнем моря.

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Найменший представник роду. Стебло темне, сіро-зелене, кулясте, приплюснуте, 7-9 см в діаметрі. Нижня частина його схильна до окорковування і переходить в товстий ріповидний корінь.

Сосочки килевидної форми, тригранні, великі, до 5 см завдовжки, на відміну від інших видів, розташовані відносно рідко.

Аксили з короткою шерстю. Квітки рожево-фіолетові, з чорними тичинками, близько 4 см в діаметрі.

Плоди зеленуваті, 9-15 мм завдовжки та 4-8 мм в діаметрі.

Насіння чорне, матове.

Охорона[ред.ред. код]

Занесений до категорії «Уразливі види» Європейського червоного списку. Через незаконний збір чисельність цього виду має тенденцію до зниження через незаконний збір і знищення частини колонії через розробку кар'єрів.

Цей вид також знаходиться під правовим захистом в Мексиці, входить в національний перелік видів з ризиком вимирання, де він включений у категорію «під загрозою зникнення».

Використання[ред.ред. код]

Цей вид вирощується як декоративна рослина і, ймовірно, використовується в лікувальних цілях.

Умови вирощування[ред.ред. код]

Слід утримувати на повному сонці або легкій напівтіні. Полив: обережний полив влітку, повністю сухе утримання, або дуже мало води взимку, дуже хороший дренаж.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Urs Eggli, Leonard E. Newton: Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). Springer, Berlin/Heidelberg 2010, ISBN 978-3-642-05597-3, P. 214 (англ.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]