Ascari (есмінець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Аскарі»
Ascari
Ascari Lanciere 1940 Ando-1976.jpg
Італійський ескадрений міноносець «Аскарі» поруч з есмінцем «Лансере» після бою біля мису Спартівенто. 1940
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Сольдаті»
Держава прапора Flag of Italy (1861-1946).svg Королівство Італія
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
На честь аскарі[1]
Верф Odero-Terni-Orlando, Ліворно
Закладено 11 грудня 1937
Спущено на воду 31 липня 1938
Введено в експлуатацію 6 травня 1939
На службі 19391943
Виведений зі складу флоту 18 жовтня 1946
Загибель затонув від отриманих пошкоджень при підриві на 3-х мінах, намагаючись врятувати людей з есмінця «Ланцеротто Малочелло», який підірвався північніше мису Бон у Тунісі
24 березня 1943
Бойовий досвід Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля мису Матапан
Бій біля мису Спартівенто
Битва у затоці Сидра (1941)
Битва у затоці Сидра (1942)
Параметри
Тоннаж 1 850 тонн (стандартна)
2 580 тонн (повна)
Довжина 106,7 м
Ширина 10,2 м
Висота 4,35 м
Технічні дані
Силова установка 2 × парових турбіни Beluzzo
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 50 000 к.с.
Швидкість 34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання 2 200 миль (3 540 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 215 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 2 × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
64 міни
Зенітне озброєння 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935

«Аскарі» (італ. Ascari) — військовий корабель, ескадрений міноносець 1-ої серії типу «Сольдаті» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

«Аскарі» закладений 11 грудня 1937 на верфі компанії Odero-Terni-Orlando в Ліворно. 6 травня 1939 увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

На початку Другої світової війни включений до XII-ої ескадри есмінців, яка мала у своєму складі однотипні кораблі «Лансере», «Карабінере» та «Кораззіере».

Есмінець брав активну участь у битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився в боях біля мисів Матапан та Спартивенто, а також в обох морських битвах у затоці Сидра; супроводжував власні та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

19 листопада 1941 в наслідок атаки польського підводного човна ORP «Sokoł» отримав серйозні пошкодження, й був потоплений в Наваринській бухті, однак незабаром піднятий і знову введений до строю.

В ніч з 23 і 24 березня 1943, під командуванням капітана фрегата Маріо Джеріні, вийшов з Палермо на чолі групи есмінців («Ланцеротто Малочелло», «Леоно Панкальдо» і «Каміція Нера»), які ескортували транспортний конвой з німецькими військами до Тунісу.

О 7:18 24 березня, на швидкості 27 вузлів недалеко від мису Бон, «Ланцеротто Малочелло» підірвався на міні і зупинився через серйозні пошкодження. Командир наказав «Панкальдо» і «Каміція Нера» продовжувати рух до пункту призначення (куди вони прибули неушкодженими).

У свою чергу «Аскарі» зупинився, щоб врятувати екіпаж та пасажирів пошкодженого «Малочелло». Корабель вів рятувальні роботи, коли впродовж короткого періоду часу отримав декілька пошкоджень від підриву на мінах, встановлених напередодні британським мінним загороджувачем «Абдель».

О 8:45, попри мужнім діям екіпажів обох есмінців, «Малочелло» зламався навпіл й затонув[2][3]. О 1:00 пополудні «Аскарі», потрапивши на третю міну поспіль, вибухнув, розламався на 2 частини й швидко затонув; основний корпус затонув приблизно в 25 милях на північ від Замбретта (Туніс) і 28 на північ від мису Бон[4][5]. Загинуло 194 члена екіпажа з 247, зокрема командир корабля, та близько 200–300 німецьких солдатів, що перебувало на борту.

Виключений зі списків флоту 18 жовтня 1946.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Воїнів-вихідців з Північної Африки, що служили в Італійської армії
  2. La guerra delle mine
  3. Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della Marina italiana nella seconda guerra mondiale, pp. 276–277
  4. Le Operazioni Navali nel Mediterraneo
  5. Trentoincina

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. IV: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 10 giugno 1940 al 31 marzo 1941, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1959.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina dall'8 settembre alla fine del conflitto, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1971.
  • Pier Paolo Bergamini, Le forze navali da battaglia e l'armistizio in supplemento «Rivista Marittima», nº 1, gennaio 2002. ISSN 0035-6984.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. V: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 1º aprile 1941 all'8 settembre 1943, Roma, USMM, 1960.
  • Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della Marina italiana nella Seconda guerra mondiale, Milano, Mondadori, 1987.
  • Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940–1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
  • Giorgio Giorgerini, La battaglia dei convogli in Mediterraneo, Milano, Mursia, 1977.
  • Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940–1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1

Координати: 37°21′ пн. ш. 10°31′ сх. д. / 37.350° пн. ш. 10.517° сх. д. / 37.350; 10.517