Ascent Abort-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ascent Abort-2
Запуск Ascent Abort-2
Емблема

Польотні дані корабля
Назва корабля Оріон
Ракета-носій Orion Abort Test Booster
(модифікований перший ступінь Minotaur IV[en])
Виконавець запуску НАСА
Місце посадки Атлантичний океан
Тривалість польоту 3 хв 13 с
Апогей 9 400 м
Польотні дані екіпажу
Пов'язані експедиції
Попередня Наступна
Exploration Flight Test 1 Артеміда-1

Ascent Abort-2 (AA-2) — випробування системи аварійного порятунку космічного корабля НАСА «Оріон».[1]

Випробування відбулися після тесту «Оріону» Pad Abort-1[en] у 2010 році та Exploration Flight Test 1 у 2014 році, під час якого капсула вперше полетіла в космос. Випробування передує польоту «Оріона» навколо Місяця без екіпажу в рамках місії «Артеміда-1» і прокладає шлях для використання «Оріона» людьми в наступних місіях програми «Артеміда».

Тестовий політ відбувся 2 липня 2019 року о 07:00 ET (11:00 UTC). Політ пройшов успішно, система припинення запуску спрацювала, як і було заплановано.[2]

Ключові моменти місії[ред. | ред. код]

Випробувальний капсула «Оріон», аеродинамічно схожа на капсулу, що випробувана в космосі, але не має повних функцій, була запущена з космічного стартового комплекск 46[en] на мисі Канаверал за допомогою спеціально створеного прискорювача Orion Abort Test Booster (ATB). Прискорювач став перший ступінь ракети Peacekeeper (SR118), придбаної у Повітряних сил США і модифікований для місії Orbital ATK[en]/Northrop Grumman, подібної до першого ступеню ракети-носія Minotaur IV[en], отриманої від Peacekeeper. Мета місії полягала в тому, щоб продемонструвати та кваліфікувати систему аварійного порятунку «Оріону», яка дозволить екіпажу астронавтів безпечно врятуватися в разі надзвичайної ситуації на стартовому майданчику на етапі підйому корабля «Оріон».

Систему аварійного порятунку було налаштовано на активацію приблизно через 55 секунд підйому на висоті 9 400 м, поблизу точки максимального динамічного тиску[en], поки ракета-носій ще працювала.[3] Парашутну систему на модулі екіпажу не встановлювали, оскільки вони дуже дорогі та вже неодноразово перевірені.[4] Випробувальний виріб передавав телеметричні дані під час свого польоту, і в якості резервного копіювання 12 реєстраторів даних були викинуті парами під час його зниження, починаючи приблизно через 20 секунд після відділення капсули від зупиненого двигуна. Їх підняли з Атлантичного океану.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кетрін Браун (2 липня 2019). Successful Orion Test Brings NASA Closer to Moon, Mars Missions. NASA (англ.). Процитовано 2 липня 2019. 
  2. а б Ascent Abort-2. blogs.nasa.gov (амер.). Процитовано 2 липня 2019. 
  3. Філіп Слосс (Липень 2019). AA-2: Orion’s in-flight abort test successfully completed. NASASpaceFlight.com (англ.). Процитовано 3 липня 2019. 
  4. NASA Tests Launch-Abort System For Moon-Mission Capsule. NDTV.com (англ.). Процитовано 3 липня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]