Сова болотяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Asio flammeus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сова болотяна

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Вухата сова (Asio)
Вид: Сова болотяна
Asio flammeus
(Pontoppidan, 1763)
Ареал A. flammeus      Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування      Випадкова поява      Імовірна поява
Ареал A. flammeus      Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування      Випадкова поява      Імовірна поява
Синоніми
Asio accipitrinus
Посилання
Вікісховище: Asio flammeus
Віківиди: Asio flammeus
ITIS: 177935
МСОП: 22689531
NCBI: 56267
Fossilworks: 161530

Сова́ боло́тяна[1] (Asio flammeus) — вид птахів роду вухаті сови (Asio) родини Совові ряду Совоподібні. В Україні осілий, кочовий птах. Занесена до Червоної книги України (2009).

Опис[ред. | ред. код]

Ерік Понтоппідан (1698-1764, Копенгаген) — дослідник, що вперше описав цей вид сов

Птах середніх розмірів (трохи більший за голуба Columba livia), схожий на сову вухату. Забарвлення з домінуванням жовтуватих або вохристих тонів. Верх рудо-бурий, низ світлий з вузькими довгастими плямами (без поперечних штрихів). Низ грудей, черевце та підхвістя білі. «Вушка» дуже маленькі, ледь помітні (вночі їх притискає). Лицевий диск рудий, з ледве помітними бурими штрихами, чітко не обмежений, через що часто зливається. «Лице» витягнуте, на відміну від плоского лицьового диска сови вухатої.

Очі жовті, з широкими чорними кругами довкола очей. Дзьоб темно-сірий або чорнуватий. Під дзьобом біле пір'я. Між очима білі валики у вигляді півмісяців.

Самки більші за самців, зазвичай з густішими плямами. Маса самців сови болотяної — 0,23—0,39 кг, самок — 0,24—0,43 кг, довжина — 34—42 см, крило самців — 26,4—33,0 см, самок — 27,7—33,8 см, розмах — 84—112 см.

Крила досить довгі, знизу світлі, з широкими білими полями, чорними плямами на згинах. У птаха в польоті крила зігнуті в кисті, однак кут згину достатньо тупий. Знизу на хвості 3 смуги і 1—2 прикриті.

На відміну від багатьох інших сов часто полює вдень, зазвичай же в сутінках. Навесні при світлі заходу сонця можна побачити характерний шлюбний політ самця з різкими зниженнями і підйомами, крутими поворотами, з повільними і глибокими помахами крил, серіями ударів крилами перед собою в піке.

Поширення[ред. | ред. код]

Сова болотяна на присаді (Бразилія)

Гніздовий ареал охоплює Північну Євразію, Північну Америку та частково Південну Америку. Болотяна сова — мешканець відкритих просторів, через що, найбільшої чисельності досягає в степах і тундрі. У степовій зоні максимальної чисельності досягає у високо-трав'яному степу, часто з солончаками. У сильно освоєних степах приурочена до цілинних ділянок балок і зарослих кропивою та лободою руїн поселень і літників. У горах гніздиться в гірських степах і тундрі, однак, в значно меншій кількості, ніж в їх рівнинних аналогах. У лісовій зоні тяжіє до річкових долин, де гніздиться на відкритих ділянках.

Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код]

Загальна чисельність популяції виду в Україні точно не відома; ймовірно, вона становить 850–1700 пар. З 1960-х рр. відбувається значне зниження щільності гніздування. Відносно звичайним буває тільки у роки підйому чисельності основних видів жертв — мишоподібних гризунів. Скорочення чисельності спричиняють сільгоспроботи з використанням техніки, випасання худоби, випалювання рослинності у весняний період та безпосередній відстріл мисливцями.

Гніздування[ред. | ред. код]

Яйця сови болотяної в оологічній колекції, Тулузький музей

Гнізда влаштовує виключно на землі. Гніздо розташовується серед високої трави або під прикриттям куща. Болотяна сова на відміну від інших сов зрідка самостійно будує гніздо. В залежності від зволоження ґрунту гніздо являє собою витоптаний в траві майданчик або ямку в ґрунті діаметром 20—50 см, глибиною 1—3 см або ж пухку плоску споруду, споруджену з декількох десятків стебел трав, діаметром 30—50 см, висотою 2—4 см і глибиною 1—2 см. В кладці від 4 до 10, частіше 5—6 круглястих яєць білого забарвлення.

Відстань між гніздами різних пар в густих гніздових угрупуваннях становить 200–800 м, в менш насичених — 0,8—3 км. В лісовій зоні, як правило, одна пара болотяних сов контролює одне поле або інший обмежений лісом відкритий простір, а тому, відстань між парами коливається від 3 до 10 км. Приблизно на такій же відстані гніздяться пари на заплавах рік.

Пташенята в першому пуховому вбранні білі з рожевим відтінком і сіруватим дзьобом. Довкола очей великі чорні поля. Між очима над наддзьобком чорне пір'я, обрамлене по боках вузькими білими смугами. Під дзьобом досить довга і вузька біла пляма. Дзьоб чорний. Пухові вушка відсутні.

Охорона[ред. | ред. код]

Включено до Червоної книги України (2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Разом з іншими птахами охороняється в заповідниках та національних природних парках України. Треба охороняти придатні для гніздування виду водно-болотні біотопи, проводити роз'яснювальну роботу серед мисливців.

Див. також[ред. | ред. код]

  • 8752 Фламмеус — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]