Селезінник лікарський
| Селезінник лікарський | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Підпорядок: | Aspleniineae |
| Родина: | Селезінникові (Aspleniaceae) |
| Рід: | Селезінник (Asplenium) |
| Вид: | A. ceterach
|
| Біноміальна назва | |
| Asplenium ceterach | |
| Синоніми | |
|
Ceterach officinarum | |
Селезінник лікарський[1], аспленій скребничний[2], костянець скребничний[2], загнітиця лікарська[3] (Asplenium ceterach L.) — вид рослин родини аспленієві (Aspleniaceae).
Морфологія[ред. | ред. код]
Рослина досягає у висоту від 6 до 20 см, утворює щільні скупчення. Це рослина з товстим кореневищем. Листова пластинка від лінійної до лінійно-ланцетної, перисторозсічена, тупа. Нижня сторона листя покрита срібною лускою, коли вони є незрілими і змінюється до червонувато-коричневого кольору. У разі посухи, листя скочується. Спори досягають своєї зрілості з червня по серпень. 2n = 144.
Поширення, біологія[ред. | ред. код]
Країни поширення: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Узбекистан; Пакистан. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя. Європа: Ірландія; Об'єднане Королівство; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Україна (Крим); Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція (вкл. Крит та Егейські острови); Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія (вкл. Мадейра); Гібралтар; Іспанія (вкл. Канарські острови).
Надає перевагу тріщинам, особливо вапняковим субстратам. Може бути знайдений до 2700 метрів над рівнем моря, зазвичай росте на сонячних скелястих стінах. На відміну від багатьох інших, ця папороть любить рости на повному сонці, і вимагає мало вологості.
Поширення в Україні[ред. | ред. код]
Гірський Крим (переважно на південному макросхилі), зрідка на Керченському півострові в місцях виходів вапнякових відслонень (Караларський степ, гора Опук).
Використання[ред. | ред. код]
У народній медицині використовується як сечогінний засіб. Цей вид добре відомий через його здатність протистояти висиханню, і згодом відновленню зволоження. Було показано, що це частково через високу концентрацію фенольних сполук, таких як хлорогенова кислота C16H18O9 й кавова кислота, C9H8O4.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Asplenium ceterach // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б [[Безсмертна Олеся Олексіївна|О. О. Безсмертна]], [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]], [[Вашека Олена Володимирівна|О. В. Вашека]]. Рід Asplenium L. (Aspleniaceae) у природній флорі України // [[Український ботанічний журнал|Ukr. Botan. Journ.]], 2012, vol. 69, No 4. С. 544—558. ISSN 0372-4123 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Смик Г. К. Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. — К.: Укр. енциклопедія, 1991. — 412 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- United States Department of Agriculture [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora Vascular [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- О. О. Безсмертна, М. М. Перегрим, О. В. Вашека. Рід Asplenium L. (Aspleniaceae) у природній флорі України // Ukr. Botan. Journ., 2012, vol. 69, No 4. С. 544—558. ISSN 0372-4123 [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.]
Галерея[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|