Перейти до вмісту

Astragalus frigidus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Astragalus frigidus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид:
A. frigidus
Біноміальна назва
Astragalus frigidus

Astragalus frigidus — вид квіткових рослин родини бобових (Fabaceae). Ареал: Європа (Словаччина, Австрія, Франція, Німеччина, Італія, Норвегія, Польща, Румунія, Росія, Швеція, Швейцарія) й Азія (Китай, Казахстан, Монголія, Сибір)[1][2].

Екологія

[ред. | ред. код]

Росте на скелях, осипах, в насадженнях карликової сосни та на осоках у гірському та альпійському поясах[3].

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це трав'яниста багаторічна рослина 6–35 см заввишки. Корінь округлий, довжиною понад 1 м. Стебла від прямовисних до висхідних, зазвичай нерозгалужені, від злегка кутастих до округлих, рідко запушені. Листки непарноперисті з 7–15 широкоеліптичними листочками, 5–15 см завдовжки; листочки на коротких ніжках, еліптичні, яйцеподібні або оберненояйцюваті, на верхівці тупі або гострі, 2–3 × 0.5–1.4 см, зверху світло-зелені, знизу сіро-зелені. Прилистки нижніх листків округло-яйцеподібні, верхні — від яйцюватих до довгастих, 10–20 мм завдовжки, від жовто-зелені до зелених, шкірясті. Суцвіття — коротка китиця з 5—20 квітками, квітки з короткою квітконіжкою. Чашечка трубчаста, зелена або часто також червонувата, волосиста, 6–8 мм завдовжки. Віночок 14–17 мм завдовжки, блідо-жовтий. Стручки від яйцюватої до еліптичної форми, 16–20 мм завдовжки, роздуті, з чорнуватим запушенням. Насіння вузькосерцеподібне, від коричневого до сіро-коричневого забарвлення, гладке. Квітне в червні — серпні. 2n=16[3][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Astragalus frigidus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 13.02.2025.
  2. Astragalus frigidus. Catalogue of Life. Процитовано 13.02.2025.
  3. а б Pavol Eliáš jun. (2007). Astragalus frigidus. botany.cz. Процитовано 13.02.2025.
  4. Ranunculus peltatus. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 13.02.2025.