Atari Lynx

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Atari Lynx
Atari-Lynx-I-Handheld.jpg
Виробник Atari Corporation
Тип Портативна гральна система
Покоління Четверте
Дата виходу США жовтень 1989
Європа 1990
Японія 1990
Процесор 65SC02[ru]
Носій Картридж
Онлайн-сервіс Comlynx
Наступник Atari Lynx II

Atari Lynx — портативна ігрова консоль виробництва компанії Atari Corporation[1].

Можливості[ред. | ред. код]

Atari Lynx — перша портативна система з кольоровим екраном (4096 кольорів), підсвічуванням екрану і можливістю повороту екрану на 180° (для зручності лівшів). Консоль була випущена в тому ж 1989 році, що і Game Boy (з монохромним екраном)[1]. Для спільної гри декількох власників консолі передбачено об'єднання їх у мережу «ComLynx» (до 17 гравців, хоча більшість ігор підтримує тільки 8).

У розробці Atari Lynx взяли участь ЕрДжі Майкл і Дейв Морс (Ніддл) — двоє з розробників першої Amiga (Amiga 1000[ru]), які щойно пішли з Commodore в Atari за пропозицією Джека Треймела. Вони й реалізували весь основний дизайн системи. Так, було використано той самий буферизований екран з блітером[ru], який зробив популярним комп'ютер Amiga. Інші інноваційні можливості — апаратне масштабування і «руйнування» спрайтів, що дозволило реалізувати на консолі ігри в ізометрії. Неперевершені (для того часу) можливості заливки полігонів (реалізовані бліттером) за обмеженого використання процесора — це ще одна риса, успадкована від «великої» Amiga.

Спочатку ігри планувалося завантажувати з магнітофонної стрічки, але від неї відмовилися на користь модулів ПЗП. Однак дані з модуля було необхідно завантажувати в оперативну пам'ять, що зробило ігри повільнішими, ніж вони могли б бути. Система була розроблена компанією Epyx[ru] і придбана Atari в 1987 році[1]. Інженери Atari прибрали вбудований динамік і джойстик під великий палець з корпусу, перед тим як випустити систему через 2 роки після розробки. Спочатку в Америці консоль пропонувалася за 189,95 дол. Особливо керівництво Atari засмутив той факт, що як платформа для розробки ігор під нову систему використовувалася Amiga.

Історія[ред. | ред. код]

Хоча технологічно Atari Lynx у всьому перевершувала Game Boy, маркетинговий тиск Nintendo, використання «чужих» розробників, затримка з виходом ігор № 1 (в першу чергу, Tetris) призвели до того, що консоль стали вважати другорядним продуктом на ринку. Також вона постраждала від необхідності ставити більшу кількість елементів живлення (шість проти чотирьох у Game Boy), які до того ж витрачалися набагато швидше. Більш потужний процесор і підсвічування розряджали шість елементів AA за 4 години (5-6 годин для Atari Lynx II)[1].

Корпус Atari Lynx був більшим, ніж необхідно. Компанія Atari повірила результатами одного дослідження, в якому споживачі говорили, що хочуть великі корпуси, оскільки це дасть їм більше можливостей за їхні гроші". Більша ж частина корпусу Atari Lynx заповнена повітрям. І нарешті, Atari Lynx коштувала значно дорожче, ніж Game Boy.

SEGA Game Gear слідувала подібній формулі виходу на ринок і відчувала ті ж самі проблеми (висока ціна, великий розмір, недовгий термін служби елементів живлення), але у SEGA був значно якісніший маркетинг і вдала реклама. Завдяки цьому результати були дещо кращими, у той час як Atari Lynx до середини 1990-х вже майже не зустрічалася на прилавках магазинів.

В даний час[коли?] існує невелика група фанатів цієї системи, що створюють і продають для неї ігри.

Atari Lynx II[ред. | ред. код]

Atari Lynx II

У 1991 році Atari починає продавати Atari Lynx II з новим дизайном корпусу, незначно оновленим чипсетом і екраном. Оновлена консоль мала гумові вкладки на корпусі, більш чітке зображення і стерео-вихід замість монофонічного для навушників.

Реакція[ред. | ред. код]

В огляді гральної системи в журналі Dragon[en] в 1990 році Lynx отримав 5 з 5 зірок. В огляді зазначається, що Lynx "відкидає Gameboy в доісторичну епоху «, і відзначаються вбудовані можливості масштабування об'єктів, багатокористувацькі функції кабелю ComLynx та великий набір ігор.[2]

Рідкі випуски програмного забезпечення Lynx та невеликий маркетинговий бюджет системи були названі основними причинами комерційної невдачі.[3]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Материнська плата Atari Lynx II. Більший чіп — „Мікі“, а менший — „Сюзі“.
Підсвічування в Atari Lynx II. Трубка CCFL має високе енергоспоживання.
  • „Мікі“ (16-бітний користувацький чіп CMOS, що працює на 16 МГц)[4]
    • 8-бітний процесор 65SC02 від WDC[en] (на основі MOS 6502) працює на частоті до 4 МГц (в середньому 3,6 МГц)[5]
    • Звукова система
      • 4-канальний звук
      • 8-бітний ЦАП для кожного каналу (4 канали × 8-біт/канал = 32 біти, які зазвичай згадуються). Ці 4 звукові канали також можуть перемикатися в режимі потрійного аналогового звуку, щоб генерувати звукові ефекти, схожі на звук FM та PSG[en]. Atari повідомляє, що діапазон „на 100 Гц вище межі слуху людини“; аналіз спектру показує, що діапазон може досягати 32 Гц.[джерело?]
      • Стерео з панорамуванням (лише Lynx II PAG-0401, оригінал Lynx та ранній Lynx II є монофонічними)
    • Відео DMA драйвер для рідкокристалічного дисплея
    • 8 системних таймерів (2 зарезервовані для керування РК-дисплеєм, один для UART)
    • Контролер переривань
    • UART (для Comlynx) (фіксований формат 8E1, до 62500 Bd)
    • 512 байтів ПЗП для запуску та завантаження ігрової картки
  • „Сюзі“ (16-бітний спеціальний чіп CMOS, що працює на 16 MHz)
    • Необмежена кількість блітерних[ru] „спрайтів“ із виявленням зіткнень
    • Ефекти масштабування, спотворення та нахилу апаратного спрайта
    • Апаратне декодування стиснутих даних спрайта
    • Апаратне відсікання та багатостороннє прокручування
    • Математичний рушій
      • Апаратне 16-біт×16-біт → 32-бітне множення з додатковим накопиченням; 32-біт ÷ 16-біт → 16-бітне ділення
      • Паралельна обробка процесором
  • Оперативна пам'ять : 64 КБ 120ns DRAM
  • Картриджі 128, 256, 512KiB і (з перемиканням банків) 1MiB
  • Порти:
    • Порт для навушників (3.5 mm стерео; провідний для моно на оригінальному Lynx)
    • ComLynx (послідовний для з'єднання декількох пристроїв)
  • РК-екран: діагональ 3,5»
  • Відсік для елементів живлення: (шість AA) 4–5 годин (Lynx I) 5–6 годин (Lynx II)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Сергей Мельников. Карманный бильярд // Железо : журнал. — 2011. — № 6 (88). — С. 85.
  2. Lesser, Hartley; Lesser, Patricia; Lesser, Kirk (March 1990). The Role of Computers (155). с. 95–101. 
  3. The Next Generation 1996 Lexicon A to Z: Lynx. Next Generation (15) (Imagine Media). March 1996: 36. 
  4. Atari Lynx FAQ. AtariAge. atariage.com. Процитовано October 24, 2014. 
  5. Jermaine, John (November 1989). Lynx, an interview with the men behind the machine. Electronic Gaming Monthly (United States: Sendai Publications). Архів оригіналу за September 16, 2014. Процитовано June 17, 2014. 
  6. Nintendo's island state of a stand at the Consumer Electronics Show in Chicago couldn't stop Atari stealing the limelight with their amazing hand-held video game machine. ACE Magazine. August 1989. с. 26. Процитовано 11 August 2018.