Лутига прибережна
| Лутига прибережна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Рід: | Лутига (Atriplex) |
| Вид: | Лутига прибережна (A. littoralis)
|
| Біноміальна назва | |
| Atriplex littoralis | |
| Синоніми | |
|
Atriplex hastata var. littoralis (L.) Farw. | |
Лутига прибережна[1][2], лутига берегова[2] (Atriplex littoralis L.) — вид рослин з роду лутига (Atriplex) родини амарантових (Amaranthaceae).
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Однорічна рослина 20-105 см заввишки. Стебло прямостояче, гіллясте, гілки спрямовані косо вгору. Листки чергові, лінійні або лінійно-ланцетні, 3-8 см завдовжки, 0,1-0,8 см завширшки, цілокраї або дрібнозубчасті по краю. Квітки в довгих, переривчастих колосках, що утворюють волоть з вгору спрямованими гілками. Приквітки яйцеподібно-ромбічні, густо покриті зовні і зсередини білими членистими волосками, на спинці і по краях з численними гострими горбиками. Чоловічі квітки п'ятичленні, жіночі укладені в два. Насіння чорне, 1,4 мм в діаметрі (переважно) і коричневе, 1,8-2,0 мм в діаметрі. Цвіте в липні-вересні.
Число хромосом: 2n = 36.
Поширення[ред. | ред. код]
- Африка
- Азія
- Європа
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Російська Федерація — Європейська частина
- Південно-Східна Європа: Хорватія; Греція; Італія; Чорногорія; Румунія
- Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія
Інтродукована в інших регіонах.
В Україні зустрічається в районі Дніпра, на узбережжі Азовського моря[3]., в Південній Бессарабії, де є зникаючим видом, головним чином внаслідок розорювання і надмірного випасання худоби[4].
Західно-сибірські рослини відрізняються від зразків з північного морського узбережжя Європи, звідки був описаний Atriplex littoralis і можливо заслуговують виділення в самостійний вид.
Екологія[ред. | ред. код]
Росте на морських узбережжях, річкових обривах, терасах, по солончаках, засолених степах, на берегах озер, іноді як бур'ян. Мешкає на дуже засолених ґрунтах, які вологі навесні і влітку сильно висушуються. Потребує підвищеного вмісту азоту.
Застосування[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Стебла придатні для отримання синьої фарби. Листя навесні вживають замість шпинату, для щей і других страв, маринадів та квашень.
З лікувальною метою використовуються трава (стебла, листя, квіти), насіння. Рослина містить алкалоїди, бетаціани. На Кавказі настій трави п'ють як сечогінний. Відвар насіння використовують як блювотний і проносний.
Способи застосування[ред. | ред. код]
- 2 столові ложки сухої подрібненої трави на 2 склянки окропу, настоювати 1 годину, процідити. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день до їди як сечогінний.
- 1 чайна ложка насіння на 0,5 л води, кип'ятити 3-4 хвилини, настоювати 1 годину, процідити. Приймати по 1-2 столових ложки 1-2 рази на день до їди як проносне.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20160403043415/http://econtsh.astra.in.ua/system.php Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ а б Atriplex littoralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ [[Коломійчук Віталій Петрович|Коломійчук В. П.]] Географічний аналіз флори берегової зони [[Азовське море|Азовського моря]] // pISSN 2225-5486, eISSN 2226-9010. Біологічний вісник [[Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького|МДПУ]]. 2012. № 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 22 жовтня 2014.
- ↑ Дубина Д. В., Вакаренко Л. П., Устименко П. М. Екомережа південної Бессарабії. // Чорноморський ботанічний журнал — 2007 — том 3, № 2 (2007)
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Флора СССР, Т. 6. Ред. Комаров В. Л., Шишкин Б. К. Москва-Ленинград: АН СССР, 1936. 954 с. (рос.)
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- Aellen, P. 1939. Die Atriplex-Arten des Orients. Bot. Jahrb. Syst. 70:52-53. (нім.)
- Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
- Bassett, I. J. et al. 1983. The genus Atriplex in Canada. Monogr. Res. Branch Canada Dept. Agric. 31:1-72. (англ.)
- Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). (англ.)
- Boulos, L. 1995. Flora of Egypt checklist. (англ.)
- FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
- Täckholm, V. 1974. Students' flora of Egypt, ed. 2. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. (англ.)
- Flora of North America Editorial Committee, e. 2003. Magnoliophyta: Caryophyllidae, part 1. Fl. N. Amer. 4: i-xxiv, 1-559. (англ.)
- Gibbs Russell, G. E., W. G. M. Welman, E. Retief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. Van Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants.Mem. Bot. Surv. S. Africa 2(1-2): 1-152(pt. 1), 1-270(pt. 2). (англ.)
- Gleason, H. A. & A.J. Cronquist. 1991. Man. Vasc. Pl. N.E. U.S. (ed. 2) i-910. New York Botanical Garden, Bronx. (англ.)
- Wright, C. H. 1912. Chenopodiaceae. Flora Capensis 433–454. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Лебеда прибрежная - Atriplex littoralis L. [Лутига прибережна - Atriplex littoralis L.]. Траволекарь. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 22.10.2014.
- Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 22.10.2014.
- Atriplex littoralis Linnaeus, Sp. Pl. 2: 1054. 1753. Narrow-leaved atriplex (Description from Flora of North America) [Atriplex littoralis Linnaeus, Sp. Pl. 2: 1054. 1753. Вузьколиста лутига (Опис від Флора Південної Америки)]. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24.10.2014.
- Daniel Dítě. Atriplex littoralis L. – lebeda pobřežní / loboda pobrežná. Botany.cz ((англ.) та (чеськ.)) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 22.10.2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.tropicos.org/Name/7200439 [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Atriplex littoralis L. на сайті «Плантариум» [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
|