Auricularia heimuer
| Auricularia heimuer | |
| Коротка назва | A. heimuer |
|---|---|
| Наукова назва таксона | Auricularia heimuer F.Wu, B.K.Cui & Y.C.Dai, 2014[1] |
| Таксономічний ранг | вид |
| Батьківський таксон | Auricularia |
| Вернакулярна назва | 黑木耳[2] і 木耳[2] |
Чорне деревʼяне вухо (Auricularia heimuer) — вид грибів ряду Auriculariales. Його комерційно вирощують у Китаї. Раніше цей вид відносили до європейської Auricularia auricula-judae, але не відомо, що останній зустрічається у Східній Азії. Auricularia heimuer є популярним інгредієнтом багатьох китайських страв, таких як гострий і кислий суп, а також використовується в традиційній китайській медицині.
Таксономія[ред. | ред. код]
Auricularia heimuer була описана в 2014 році в результаті молекулярного дослідження на основі кладистичного аналізу послідовностей ДНК диких і культивованих видів Auricularia в Китаї. Це дослідження показало, що найчастіше культивований вид раніше неправильно визначали як Auricularia auricula-judae, вид з Європи, а натомість був окремим і відмінним видом, обмеженим Східною Азією. Його назвали Auricularia heimuer на основі китайської народної назви гриба: heimuer (黑木耳) чорне деревʼяне вухо.
Опис[ред. | ред. код]
Плодові тіла драглисті, мають форму вуха і з боків прикріплені до деревини. 120 мм завдовжки і 1,5 мм завширшки. Верхня поверхня тонко опушена, у свіжому вигляді від жовто-коричневого до червонувато-коричневого, у сухому — сіро-коричнева. Колір культивованих екземплярів часто темніший. Нижня сторона, що утворює спори, гладка або з легкими прожилками, рожево-коричнева, коли свіжа, пурпурно-сіра, коли суха.
Поширення[ред. | ред. код]
Auricularia heimuer — вид, який викликає гниття деревини, зазвичай зустрічається на мертвій або впалій деревині широколистяних дерев. У дикій природі зустрічається найчастіше на дубі (Quercus), рідше на інших широколистяних деревах. У культивуванні його іноді вирощують на широколистяних колодах, частіше на середовищах, що містять тирсу.
Вид зустрічається в помірних зонах північного Китаю, а також відомий на Далекому Сході Росії, в Кореї та Японії.
Використання[ред. | ред. код]
Кулінарія[ред. | ред. код]
Китай: використання виду Auricularia, ймовірно A. heimuer, як їжі та ліків було зареєстровано 2000 років тому в китайській медичній книзі «Збірник матерії медики Шеннонга». Види культивувалися в Китаї ще за часів династії Тан (618–907). Лі Шичжень у своїй праці Pen Tsao Kang Mu пише: «Покладіть розпарені висівки на колоди, накрийте соломою, деревʼяне вухо виросте». Гриб широко використовується як інгредієнт для солоних страв, а також його готують і подають у вигляді салату з овочами та приправами. Суп, що містить цей вид, використовували в медицині для лікування застуди та лихоманки, вважали, що він знижує тепло тіла. Відповідно до публікації 2010 року, річне виробництво видів Auricularia у всьому світі є четвертим за величиною серед усіх промислово культивованих кулінарних і лікарських грибів. Орієнтовний річний обсяг виробництва в Китаї в 2013 році становив 4,75 мільярда кг (свіжа вага) вартістю близько чотирьох мільярдів доларів США.
Японія: в Японії гриб, відомий як «кікураге» (キクラゲ) (букв. «деревна медуза»), зазвичай подрібнюють і використовують як начинку для рамену.[3]
Корея: Комерційно культивований і називається «хен-могі» (흑목이), гриб зазвичай використовується в чапчхе.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Index Fungorum
- ↑ а б Catalogue of Life in Taiwan — 2003.
- ↑ Ramen Noodles, a Guide to the Popularised Japanese Dish. Honest Food Talks (en-GB) . 27 липня 2019. Процитовано 3 листопада 2020.
- ↑ Benayoun, Mike (27 березня 2020). North Korea: Japchae. 196 flavors (амер.). Процитовано 3 листопада 2020.