BABYLON (опера-цирк)
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2020) |
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (серпень 2020) |
 | Нейтральність цієї статті під сумнівом. (серпень 2020) |
| Opera-circus «Babylon» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Композитор | Роман Григорів та Ілля Разумейко | |||
| Автор лібрето | Влад Троїцький, Роман Григорів та Ілля Разумейко | |||
| Мова лібрето | Українська, латинська, німецька, французька, італійська, сербська, китайська, монгольська. | |||
| Жанр | опера-цирк | |||
| Кількість дій | 3 | |||
| Перша постановка | 2016 | |||
| Місце першої постановки | Київ. арт-завод Платформа | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
|
| ||||
«BABYLON» (укр. ''Вавилон'') — опера-цирк, друга частина біблійної трилогії IYOV — BABYLON — ARK режисера Влада Троїцького, композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка та формації NOVA OPERA. Створена та поставлена в 2016 році на фестивалі Гогольfest.[1]
Історія створення[ред. | ред. код]
В травні 2016 року, під час гастролей в Нідерландах, Влад Троїцький вирішив назвати наступний фестиваль Гоголfest «Вавилон», використавши яскраву метафору із старого заповіту. Одночасно народилась ідея продовжити історію створеної у 2015 році опери-реквієм ще одним синтетичним жанром. Ним стала опера-цирк BABYLON.
Музичні репетиції перформансу проходили в студії Національної спілки композиторів України на вул. Пушкінській 32 в Києві. Репетиції із цирковими артистами були проведені вже безпосередньо в павільйоні арт-заводу Платформа, де 18 вересня 2016 року відбулася прем'єра опери-цирк.
Музика та лібрето[ред. | ред. код]
Опера-цирк BABYLON — це історія народження та смерті метафоричної «башти». Біблійна легенда про конфлікт людини і Бога, спроектована на урбаністичну трагедію сучасного суспільства, сповненого апокаліптичних передчуттів. Змішання мов та народження народів передає мікс контрастних музичних стилів: авангард та рок, тріп-хоп та шаманський фольклор поєднуються із сонорними інтерлюдіями та алюзіями на романтичну і барокову оперу.[2]
Різноманітні вокальні техніки (класичний вокал, горловий спів, джазові імпровізації, фольклорний вокал) поєднуються зі специфічним інструментарієм: препарований рояль, toy piano, валторна, всеможливі кларнети, контрабас, віолончель та урбаністичний drum-set. Музичну складову супроводжуватиме наратив, побудований на сакральних текстах. Так народжується химерний звуковий всесвіт, в якому відголоски шумерської Месопотамії перегукуються з мелодіями середньовічної Європи та ритмами сучасного мегаполісу.
В Лібрето опери використані фрагменти Старого Заповіту та Апокаліпсису, фрагменти народних пісень та уривки з класичних оперних лібрето. В опері звучить українська, латинська, англійська, німецька, французька, сербська, китайська та монгольська мови.
Творча група та артисти[ред. | ред. код]
| Творча група | |
|---|---|
| Влад Троїцький | Ідея, режисура, сценографія |
| Роман Григорів | Композиція, диригент-постановник |
| Ілля Разумейко | Композиція, лібрето, драматургія |
| Марія Волкова | Художник по світлу |
| Олена Авраменко | Відео-арт |
| Виконавець | Голос / інструмент |
|---|---|
| Тетяна Троїцька | Голос |
| Марьяна Головко | Сопрано |
| Анна Марич | Сопрано |
| Андрій Кошман | Баритон |
| Руслан Кірш | Баритон |
| Жанна Марчинська | Віолончель |
| Андрій Надольский | Перкусія |
| Назар Спас | Валторна |
| Артем Шестовський | Бас-кларнет |
| Роман Григорів | Контрабас, гітара |
| Ілля Разумейко | Рояль, той піано |
| Ольга Пінаєва | Актриса |
| Катерина Чоботько | Актриса |
| Андрій Шпатар | Артист цирку |
| Есміра Кулієва | Артистка цирку |
| Анастасія Кулініч | Артистка цирку |
Гастролі[ред. | ред. код]
В жовтні 2016 року опера-цирк «Вавилон» стала одної із перших вистав у великому залі новозбудованого центру споткання культур у Люблні.[3]У вересні 2017 року опера-цирк прозвучала у Львові на відкритті Книжкового форуму в нічному клубі Малевич. Пізніше фрагменти опери Вавилон були використані в open-air перформансах «гранд-опера НЕРО», «Stairs to» та «Pro Dnipro», звучали на відкритті фестивалю PORTO FRANKO 2017 та в Національній опері України під час урочистої церемонії вручення Шевченківської премії 2020.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Golynska, Olga (8 жовтня 2016). «Вавилон»: опера-блудниця. МУЗИКА (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Опера "Вавилон": Проповедь с элементами эквилибристики (фото). LB.ua. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Opera-circus "BABYLON" | Centrum Spotkania Kultur. www.spotkaniakultur.com (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.