BAC TSR-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст:
{{subst:поліпшити автору|BAC TSR-2|23 квітня 2024}} ~~~~,
а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.
BAC TSR-2
BAC TSR-2
Призначення: Штурмовик/розвідник
Перший політ: 27 вересня 1964
Прийнятий на озброєння: 1965
Розробник: British Aircraft Corporation
Всього збудовано: 3
Екіпаж: 2 особи
МШ біля землі: 1350 км/год
МШ на висоті: 2600 (на висоті 12 км) км/год
Шасі: Трьохопорне
Двигуни: 2 × Bristol Siddeley B.Ol.22R Olympus Mk.320
Тяга (потужність): 98кН
Тяга форсажна: 136кН
BAC TSR-2 у Вікісховищі

British Aircraft Corporation TSR-2 — літак часів холодної війни, який поєднував в собі можливості штурмовика та розвідувального літака. Розробник — компанія British Aircraft Corporation (BAC). За проєктом літак міг нести як конвенційне, так і ядерне озброєння. Також за проєктом літак мав перетинати добре захищені ділянки фронту на малих висотах та великій швидкості та атакувати високо пріоритетні цілі з тилу. Інший сценарій використання літака полягав у можливості атаки, радіолокаційних (SAR) та фотографічних зображень, радіолокаційної та повітряної розвідки на великих швидкостях та висотах.

Вже на випробуваннях першого планера під час польотів і тим, як літак "набирав" вагу під час проєктування, стало зрозуміло, що новий літак не зможе задовольнити всім початковим вимогам. За результатами льотних випробувань початкові вимоги були зменшені[1].

Розробка[ред. | ред. код]

Конструкція[ред. | ред. код]

Експлуатація[ред. | ред. код]

Борти що збереглись[ред. | ред. код]

Через пів року після скасування програми TSR-2, вся оснастка, приспособи, частини готових літаків були знищенні у Брукленді[en][2]. Вціліло два планери: повністю зібраний XR220 у музеї ВВС (Косфорд) і менш повний XR222 у Імперському Військовому музеї у Даксфорді[en]. Єдиний планер що літав XR219, разом з завершеним XR221 та майже добудованим XR223 передали до Шоубунесу, де їх використовували як мішені для нових видів гарматного озброєння та шрапнелі. Три зібраних планера (XR224, XR225, XR226) та один недобудований XR227 (X-06, 07, 08, 09) були знищені компанією R. J. Coley and Son у місті Хоунслоу, Мідлсекс. Ще чотири планери з номерами від XR228 до XR231 скоріше за все не були побудовані. Ще десять літаків (від X-10 до X-19), номери від XS660 до 669 були закладени на стапелі, але все виготовлене було також знищено R. J. Coley and Son. Останній серійний номер з випробувальної серії XS670, відмічений як "відмінений", разом з ще 50 планерами від XS944 до 995.

Поспішність, з якою проєкт було скасовано, стала джерелом багатьох суперечок і її можна порівняти зі скасуванням та знищенням американських бомбардувальників Northrop Flying Wing і перехоплювача Avro Canada CF-105 Arrow, який було знищено в Канаді в 1959 році.

Вцілілі планери[ред. | ред. код]

XR220 (X-02) у музеі ВПС у Косфорді XR222 (X-04) в Імперському Військовому музеї у Даксфорді Кабіна у експозиції Музею Бруксланд Bristol Siddeley Olympus 22R-320 – 2 двигуни у експозиції Авіаційного музею у Гатвіку.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Сілует BAC TSR-2

Данні з книги TSR2: Britain's Lost Bomber[3]

Загальні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 2 людини
  • Довжина: 27 м
  • Розмах крила: 11,3 м
  • Висота: 7,24 м
  • Площа крила: 65.3 м2
  • Вага пустого літака: 24834 кг
  • Вага спорядженого літака: 36094 кг
  • Максимальна злітна вага: 46947 кг
  • Силова установка: 2 × Bristol Siddeley B.Ol.22R Olympus Mk.320[en], турбореативний двигун з форсажною камерою, тяга 98 кН (22,000 фунт-сили), 136.2 кН (30,610 ф-с) з форсажем
  • Максимальна швидкість: 2,15М (~2600 км/г) на висоті 12000 м (40000 фт)
  • Дальність польоту: 4600 км
  • Бойовий радіус: 1390 км
  • Максимальна висота польоту: 12000м
  • Швидкість набору висоти: 76 м/c
  • Тягооснащеність: 0,59

Озброєння[ред. | ред. код]

  • Вага озброєння на внутрішній підвісці: 4500 кг
  • Вага озброєння на зовнішній підвісці: 1800 кг
  • Внутрнішній відсік для зброї: довжиною 6 м, вміщує одну тактичну атомну бомбу Red Beard[en], або дві OR.1177 (300кт тактична бомба), або 6 бомб вагою по 450 кг. Фінальний проект передбачав розміщення чотирьох атомних бомб WE.177 попарно або тандемом. І дві на зовнішній підвісці на пілонах.

Авіоніка[ред. | ред. код]

  • Автопілот - Autonetics Verdan, модернізований за участі Elliot Automation
  • Радар огибання рєльєфу місцевості та навігаційна і бойова системи: Ferranti
  • SAR радар - EMI
  • Авіоніка - Marconi
  • Система "свій-чужий" - Cossor
  • Радіостанція - Plessey

Дивись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Burke 2010, с. 109.
  2. ↑ Winchester, Concept Aircraft: Prototypes, X-Planes and Experimental Aircraft, 2005, c. 16.
  3. ↑ Burke 2010, сторінки 66–68.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=BAC_TSR-2&oldid=41588024