Широковух звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Barbastella barbastellus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Широковух звичайний
Barbastella barbastellus 01-cropped.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина: Vespertilioninae
Триба: Plecotini
Рід: Широковух (Barbastella)
Вид:
B. barbastellus
Біноміальна назва
Barbastella barbastellus
(Schreber, 1774)
BarbastellaBarbastellusIUCNver2019-3.png
Commons-logo.svg Вікісховище: Barbastella barbastellus

Широкову́х звича́йний (Barbastella barbastellus) — вид кажанів родини лиликових. Вид занесений до Червоної книги України.

Етимологія[ред. | ред. код]

лат. Barba — «борода», лат. stella — «зірка». При поверхневому погляді збоку, верхня губа, здається, має бороду або швидше вуса.

Опис[ред. | ред. код]

Відносно короткі, але дуже широкі вуха, що з'єднуються на лобі. Це невелика тварина (довжина 47-57 мм, маса 8-15,7 г) з відносно довгими, вузькими і загостреними на кінцях крилами. Хвіст майже дорівнює довжині тіла. Забарвлення чорно-буре, черево світліше, хутро густе. Тримаються поодинці або невеликими групами.

Особливості біології[ред. | ред. код]

Політ досить швидкий, з крутими поворотами. Навесні та в першій половині літа веде поодинокий спосіб життя на горищах, під ставнями вікон, за дерев'яною обшивкою стін, рідше в дуплах. У другій половині літа трапляються невеликі колонії. Полює недалеко від схованок, на алеях парків, у садах, над городами, ставками, на узліссі, поблизу будівель.

Склад їжі різноманітний: двокрилі, метелики, жуки. В Україні широковух — осілий вид. У кінці березня — на початку квітня просинається, залишає зимові сховища і переміщується на літні, де ховається у вузьких щілинах скель, гротів, стін тощо. Полює з настанням сутінок, уникає відкритих просторів. Погода майже не впливає на полювання.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Широковухи селяться скрізь: днюють у різних печерах, льохах, покинутих шахтах або на скелях між камінням. Люблять самотність, але на зимову сплячку збираються по кілька особин. Масове розмноження починається в кінці травня. Малюки ростуть швидко. Наприкінці липня до зграй самиць і молоді приєднуються самці, які до того живуть окремо. Наприкінці жовтня тварини переселяються в зимові укриття. Сплячка не дуже міцна, тварини часто просинаються.

Генетика[ред. | ред. код]

2n=32, FN=50. Число хромосом таке ж, як у видів роду Plecotus і є найнижчим серед європейських Vespertilionidae.

Широковух в Україні[ред. | ред. код]

В Україні цей вид притаманний лісовій та лісостеповій смугам Правобережжя, гірським екосистемам. Знайдений в Київській, Житомирській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій областях та в Криму.

Зареєстровано в печерах України[1]:

  • Закарпаття: у печерах Романія, Білих Стін, Вів, Обвальна, Ведмеже Ікло, Молочний Камінь, Система Червоний Камінь, Соколець; шт. Черемшина, Довгаруня, Стаціонар;
  • Поділля: у Кришталевій печері; НПП "Подільські Товтри"
  • Галичина: у печерах Медова, Страдецька;
  • Крим: у печерах Червона, Холодна, Гугерджин, Тисячоголова, Вялова, Еміне-Баїр-Хосар, Армійська; Бешуйських копальнях; печерному місті Тепе-Кермен; Наскрізному гроті.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]