Bart the General

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серія «Сімпсонів»
«Bart the General»
Bart the General.jpg
Сезон № 1
Серія № 5
Тривалість 22:44
Код виробника 7G05
Вийшов на екрани в США
4 лютого 1990
в Україні
Сценарій Джон Шварцвельдер (John Swartzwelder),
Режисер(и) Девід Сільверман (David Silverman)
ПопереднійThere’s No Disgrace Like Home
НаступнийMoaning Lisa

«Bart the General»(укр. Барт — генерал) — п'ята серія першого сезону мультсеріалу «Сімпсони», прем'єра якої відбулась 4 лютого 1990 року на телеканалі FOX у США[1]. Це перший епізод, в якому не було надпису на дошці та "диванного" жарту. Автори сценарію — Джон Шварцвелдер, Девід Сілверман[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Ліса приготувала кілька кексів для своєї вчительки Міс Гувер. Коли всі залишать автобус, один із спільників Нельсона вихоплює кекси з рук Ліси. Барт вимагає їх повернути, але хуліган, навпаки, розтоптує випічку. Барт накидається на злодія, намагаючись поквитатись за сестру, але на допомогу хулігану приходить Нельсон Менц. В бійці Барт б'є Нельсона по носі. Спочатку Нельсон вважає, що кров під його носом — Бартова, але незабаром він розуміє, що це не так. Нельсон, страшно розгніваний, що знайшовся сміливець, який пустив йому кров. Після занять у школі Менц зустрічає Барта і б'є. В результаті побитий Барт опиняється в сміттєвому баці, який прикочує його прямо додому.

Вдома Барт розповідає сім'ї про інцидент і його батьки пропонують різні варіанти вирішення проблеми. Гомер пропонує битись брудно, а Мардж вважає, що потрібно про все розповісти Директору Скіннеру. Барт обирає пораду Гомера, але Нельсон його знову перемагає. Після цього він вирішує, за порадою Ліси, звернутися до старшого члена сім'ї Сімпсонів, до Абрахама Сімпсона.

Дід веде Барта до Германа, ветерана війни і хазяїна магазину військового антикваріату. Герман вирішує оголосити Нельсону війну і повністю роз'яснює Барту стратегію нападу. Барт збирає інших школярів, яким набридли витівки Нельсона та вербує їх як солдатів. Після довгої і виснажливої підготовки «військо» нападає на банду Нельсона. Нельсона беруть в полон, але він погрожує вбити Барта, як тільки його відпустять. Герман пише пакт про капітуляцію Нельсона, який той підписує разом з Бартом. Наприкінці епізоду, Барт розповідає, чому жодну війну не можна виправдати.

Виробництво[ред. | ред. код]

Епізод вийшов занадто довгим, щоб в ньому використовувати звичну початкову заставку. Початкові титри обрізали до простого зображення будинку Сімпсонів[2] . Режисер Девід Сілверман, паралельно з цим епізодом, робив епізод «Барт — геній»[2]. З самого початку він планував використати в епізоді пісню американського соул-виконавця Едвіна Старра "War" (укр. Війна ), але пізніше стало зрозуміло, що пісня не вписується в сюжет[2] . В епізоду були проблеми з цензурою, яка не хотіла, щоб в прймтайм-шоу герої говорили слово "яєчка"[3]. Проте слово з'явилось в тій частині, де Абрахам пише листа про сексуалізацію мас-медіа та складає список слів, які він не хоче чути на телебаченні.

В цьому епізоді вперше з'явились Нельсон Менц[4] та Герман. Зовнішній вигляд Герман був створений за образом письменника Джона Шварцвелдера, його манера говорити нагадує інтонації Джорджа Буша[3] . За оригінальним задумом, Герман при кожній появі розповідає різні історії про втрату руки[3].

Культурний вплив[ред. | ред. код]

В епізоді поєднані посилання до декількох воєнних фільмів. Деякі репліки Барта та частина саундтреку взяті з фільму «Паттон». FOX власник авторських прав на цей фільм, тому жодних проблем з використанням саундтреку не виникло[3]. Також помітні посилання на «Суцільнометалеву оболонку»[4], «Найдовший день»[2] , «Народжений четвертого липня». В кінці серії Барт підводить підсумок, констатуючи, що "гарними війнами" можна вважати лише — Американську революцію, Другу світову війну та "Зоряні війни"[5] .

Цікаві факти[ред. | ред. код]

«Генерал Барт» і епізод серіалу «Сайнфелд» використовувались в експерименті Дартмутського коледжу, в ході якого вивчалась активність головного мозку під час смішних моментів в телешоу. Результати були опубліковані в 2004-му, в одному із випусків академічного журналу «Neuroimage»[6] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Richmond, Ray; Antonia Coffman (1997). The Simpsons: A Complete Guide to Our Favorite Family. Harper Collins Publishers. с. 21. ISBN 0-00-638898-1. 
  2. а б в г Silverman, David. The Simpsons season 1 DVD commentary for the episode "Bart the General" [DVD]. 20th Century Fox.
  3. а б в г Groening, Matt. The Simpsons season 1 DVD commentary for the episode "Bart the General" [DVD]. 20th Century Fox.
  4. а б Martyn, Warren; Wood, Adrian (2000). Bart the General. BBC. Архів оригіналу за 2012-03-13. Процитовано 2008-01-14. 
  5. Chernoff, Scott (2007-07-24). I Bent My Wookiee! Celebrating the Star Wars/Simpsons Connection. Star Wars.com. Архів оригіналу за 2011-07-24. Процитовано 2011-08-28. 
  6. qtd. in Keay Davidson. «So these scientists go into a lab to see what’s funny … — They find gender differences in how humor affects brain». «San Francisco Chronicle». 21 ноября 2005. A1.

Посилання[ред. | ред. код]