Beatus ille, qui procul negotiis
Beatus ille, qui procul negotiis (в перекладі з лат. Блаженний той, хто далеко від справ) — слова Горація про душевний спокій, шлях до якого — бути задоволеним своєю долею, не ганяючись за великим: не шукаючи популярності і знатних покровителів, не намагаючись розбагатіти в військових походах, не ввозячи за моря товари:
Блажен лише той, хто, суєти, не відаючи,
Як первісний рід людський,
Надбання дідів оре на волах своїх,
Чужий будь-якої жадібності,
Чи не прокидаючись від сигналів військових,
Не боячись бур морських,
Забувши і форум, і пороги горді
Співгромадян, що владу мають
— Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. Гораций. Оды. Эподы. Сатиры. Послания. Наука поэзии / Пер. А. Семёнова-Тянь-Шанского // Антология. – М.: АСТ, 2005. – 912 с. - isbn 5-94643-118-8
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Цыбульник Ю. С. Крылатые латинские выражения. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. — С. 68. — 830 с. — isbn 5-17-016376-2.