Біткойн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Bitcoin)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bitcoin
Лого Bitcoin
Bitcoin
Одиниці вартості
Множина біткойни
Символ ₿
Тікер BTC, XBT
Суперодиниці
 1:1000 мілібіткойн
 1:1000000 біт
 1:100000000 сатоші
Монети невикористані виходи від попередніх транзакцій
Розробка
Автор(и) Сатоші Накамото (Satoshi Nakamoto)
Біла книга Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System[1]
Реалізація(ї) Bitcoin Core
Перший випуск 0.1.0 / 9 / 1 січня 2009
Актуальний випуск 0.15.1 / 11 листопада 2017
Статус розробки активний
Написано на C++
Операційна система Windows, Linux, Mac OS X
Розробник(и) Сатоші Накамото
Ліцензія MIT License
Вебсайт https://www.bitcoin.org
Книга обліку
Початок книги обліку 3 січня 2009; 14 років тому (2009-01-03)
Схема мітки часу Доказ виконаної роботи
Геш-функція SHA-256
Емісія Винагорода за блок
Винагорода за блок ₿6,25
Інтервал блоків 10 хвилин
Переглядач блоків https://www.blockchain.info
В обігу ₿18 707 500 (на 12 травня 2021)
Максимально можлива кількість ₿21 млн
Оцінка
Ринкова капіталізація 1.2 трлн доларів

Бітко́йн[2] або бітко́їн[3] (англ. bitcoin) — децентралізована електронна платіжна система, концепт якої був опублікований 2008 року Сатоші Накамото[1], і реалізований ним у 2009 році.

Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції з цифровим підписом між двома адресами передаються до всіх вузлів мережі peer-to-peer, а самі дані про переміщення біткойнів зберігаються у дубльованій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих біткойнів або подвійного використання своїх власних застосовуються криптографічні методи.

Позначення[ред. | ред. код]

знак Bitcoin
знак Bitcoin

Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто використовується абревіатура BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак подібний код міжнародним стандартом ISO 4217 не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткойнів. Запис BTC суперечить прийнятій в стандарті системі — іменувати «глобальні товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). Як кандидата розглядають варіант XBT[4].

При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що належить до них. Знак біткойнів затверджений для включення в планований стандарт Юнікоду версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF[5]. Іноді застосовують символ ฿ — знак тайського бата, але він сумісний не з усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «bitcoin:» офіційно включена в специфікації WHATWG для HTML5[6][7]. Біткойн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016[8][9].

Принципи роботи[ред. | ред. код]

Система покладається на криптографічні принципи підтвердження прав розпорядження біткойнами. При цьому самі біткойни ніяк не кодуються і є лише цифровим записом їх кількості, яка доступна володарю приватного (закритого) ключа зазначеної адреси для передачі на будь-яку (навіть неіснуючу) іншу адресу. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх адрес. Зазвичай для цього використовується файл, який називають гаманцем (англ. wallet). У такому файлі не зберігаються самі біткойни, а лише ключі доступу до відповідних адрес. А біткойни завжди «прив'язані» саме до своєї поточної адреси і будь-хто завжди може перевірити поточний стан будь-якої адреси, навіть не знаючи жодного ключа.

При здійсненні транзакції користувач вказує бажану до передачі кількість біткойнів, адресу отримувача (яка формується з відкритого ключа отримувача) і підписує це своїм особистим закритим ключем. Комп'ютер отримувача не повинен мати постійного підключення до мережі, досить лише надати відправнику свою адресу, яку можна генерувати без зовнішніх підключень.

Пірингова мережа перевіряє відповідність адреси відправника і сформованого електронного підпису. Зазвичай одержувач майже миттєво бачить транзакцію, але спочатку як «непідтверджену». Транзакція може бути недійсною через конфлікт транзакцій (наприклад, коли відправник направляє ті самі біткойни двом одержувачам). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника є помилка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Щоб запобігти подвійному використанню одних і тих самих біткойнів, всі транзакції транслюються іншим учасникам, потім вони групуються у блоки, які додаються у ланцюг блокчейн, які пов'язані не тільки номером, але і збереженням у поточному блоку хешу попереднього блоку. Цей процес робить неможливим переписування історії транзакцій, не маючи при цьому обчислювальної потужності, більшої ніж сукупна потужність решти мережі Bitcoin. Включення транзакції до блоку вважається її «підтвердженням». Після цього інша транзакція з тими самими біткойнами буде вважатись помилковою, не буде включатись до чергового блоку і не отримає свого «підтвердження».

Вузли, що обробляють блоки транзакції, винагороджуються від системи фіксованою кількістю нових біткойнів, до яких додаються добровільні комісійні відрахування користувачів. Рівень складності при формуванні блоку регулюється системою так, щоб середній час між появою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції й кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила.

Наразі кількість монет в обігу системи становить понад 16.7 млн. Фактично, сьогодні система Біткойн — це хмарна мережа розподіленої бази даних.

Вартість біткойна визначається виключно співвідношенням пропозиції та попиту, ніхто не зобов'язаний підтримувати будь-якій ціновий рівень, не існує механізму обов'язковості обміну біткойнів на будь-які фіатні гроші.

Конфіденційність[ред. | ред. код]

У системі вся інформація про транзакції відкрита, тобто завжди є можливість відслідковувати рух біткойнів від адреси до адреси. Але відсутня інформація про власників тих адрес. Розробник системи Сатоші Накамото рекомендував за для підвищення конфіденційності постійно створювати нові адреси, що ускладнить співставлення з їхнім власником.

Згодом для додаткової конфіденційності було запропоновано «біткойн-міксер», де на вході змішуються біткойни різних користувачів і одночасно робиться багато однакових за розміром платежів. Це ускладнює співставлення, хто, куди і скільки платив.

Історія розвитку[ред. | ред. код]

Ще задовго до створення Біткойну, 1983 року, Девід Чаум і Стефан Брендс запропонували перші протоколи «електронної готівки»[10].

У травні 1997 року Адам Бак для протидії надсиланню спаму і DoS-атакам запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи. Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури створення нових блоків у біткойн-базі.

Ідеї криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай у розісланні шифропанків[11]. Незалежно від нього, приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold»[12]. Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної інформації в ненадійній децентралізованій системі.

Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи Hashcash на базі чипу для шифрування IBM у рамках специфікації TPM. 31 жовтня 2008[13] року людиною або групою людей під псевдонімом[14] Сатосі Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатосі, розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа була запущена.

Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників[15], при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткойнів на реальний товар стався у травні 2010 року — американець Ласло Ханеч за 10 000 біткойнів отримав дві піци[16][17].

10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів CBOE розпочала торгівлю фьючерсами на біткойн[18]. Наплив відвідувачів на сайт біржі був настільки значним, що сайт кілька годин був у непрацездатному стані.

Стадії розвитку проєкту[ред. | ред. код]

За задумом творця системи — Сатоші Накамото, — будь-яка центральна емісія повинна бути скасована й замінена на персональну (особисту) емісію самих громадян.

Отримати біткойни можливо двома варіантами: як винагороду за генерацію чергового блоку з блокчейну (майнінг) або отримати від когось як переказ на свою адресу, наприклад в обмін на традиційну валюту через відповідні сервіси обміну.

У початкових версіях програми не було окремого забезпечення для майнінгу — і його, і транзакції виконував єдиний клієнт. Згодом рівень складності генерації нового блоку зріс так, що використовувати для майнінгу звичайний комп'ютер стало недоцільно. Алгоритм спроєктовано так, щоб загальна потужність системи генерувала новий блок приблизно за 10 хвилин. Таким чином, чим більша сукупна потужність мережі, тим менші шанси окремому користувачу успішно згенерувати новий блок.

Поступово винагорода за новий блок зменшується. Коли загальна кількість біткойнів досягне 21 млн, то винагорода від системи зникне і єдиним джерелом доходу для майнерів (користувачів) стануть тільки транзакційні збори (комісія). На основі даних щодо халвінгу, який відбувається раз на чотири роки, останній біткоїн буде доступним приблизно до середини наступного століття. Більш точні обчислення вказують на конкретний рік – 2140[19].

Установлення і використання програми[ред. | ред. код]

Для роботи програми-клієнта потрібно, щоб був відкритий мережевий порт 8333. Є версії для Windows, Linux, MacOS X, Android, IOS.

Правовий статус[ред. | ред. код]

У різних країнах ставлення до системи «біткойн» значно відрізняється. У багатьох країнах статус досі не визначено або він змінюється. В окремих країнах операції з біткойнами офіційно дозволені. Зазвичай вони розглядаються як товар[20][21] або інвестиційний актив[22] і для оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. Іноді біткойни визнають розрахунковою грошовою одиницею[23][24], в інших країнах, наприклад, в Японії, Bitcoin є законним платіжним засобом[25][26][27] з податком на їх купівлю. В інших країнах (наприклад, у Китаї) операції з біткойнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб[28].

22 жовтня 2015 року Європейський суд ухвалив, що операції обміну біткойнів на фіатні валюти звільняються від ПДВ. У рішенні суду уточнюється, що закон про ПДВ поширюється на поставку товарів і надання послуг[29]. Транзакції в біткойнах були віднесені до платіжних операцій з валютами, монетами і банкнотами, і тому не підлягають оподаткуванню ПДВ. Суд рекомендував усім країнам-членам Євросоюзу виключити криптовалюту з переліку активів, що підлягають оподаткуванню[30].

Україна встановила порядок декларування криптовалюти, де біткойни — це нематеріальний актив[31].

Випуск біткойнів[ред. | ред. код]

Майнінг[ред. | ред. код]

Докладніше: Майнінг
Запланована кількість біткойнів за 2009—2033 роки

Діяльність зі створення нових блоків заради можливості отримати винагороду в формі емітованих біткойнів і комісійних зборів отримала назву «майнінг» (від англ. mining — видобуток корисних копалин). Випуск нових біткойнів децентралізований, не залежить від будь-якого регуляторного органу, обсяг емісії відомий заздалегідь. Стандартна порція нових біткойнів додається до суми комісій з транзакцій, включених в черговий блок. Загальну суму винагороди отримує той, хто додав черговий блок в базу транзакцій[32].

Після формування кожних 210 000 блоків (приблизно раз на 4 роки) запрограмовано розмір винагороди новими біткойнами зменшувати вдвічі[33], тобто це значення є спадною геометричною прогресією. Загальний обсяг емісії біткойнів обмежений аналогічно сумі членів спадної геометричної прогресії і не перевищить 21 млн. На травень 2014 року в обігу перебувало 12,7 мільйона біткойнів[14]. Спочатку розмір емісії при створенні блоку становив 50 біткойнів. 28 листопада 2012 відбулося перше зменшення емісійної нагороди з 50 до 25 біткойнів. Наступна зміна відбулась приблизно наприкінці липня 2016 року. 2031 року емісія буде зупинена зовсім (розмір винагороди 50 → 25 → 12.5 → … → 0)[33]. Формування блоків продовжиться й далі, але за них вже не буде фіксованої винагороди новими біткойнами. Передбачається, що поступово основним джерелом винагороди за формування нових блоків стануть комісійні збори[32].

Станом на 2021, за оцінкою дослідників, на майнінг витрачається 121 терават-годин електроенергії на рік, що приблизно відповідає рівню споживання електроенергії у таких країнах як Аргентина, Україна та Норвегія[34]. Кількість електроенергії, витраченої на майнінг постійно зростає.

Пули[ред. | ред. код]

Для зменшення випадковості й більш рівномірного отримання біткойнів майнери використовують спеціалізовані вебслужби — пули (від англ. Pool — загальний фонд). Кожен учасник шукає свій варіант блоку і отримані результати направляє до пулу.

Пул отримує винагороду як якийсь потужний соло-майнер. Отримані біткойни пул розподіляє між учасниками відповідно до встановлених власником пулу правилами.

Обсяг даних[ред. | ред. код]

Докладніше: Проблема масштабованості біткойна

Стандартні програми-клієнти орієнтовані на роботу з повною базою транзакцій. Програма-клієнт здатна працювати повністю автономно, як повноцінна мережа. Такий механізм забезпечує працездатність мережі без виділеного сервера і центрального агента, але змушує зберігати величезний архів всіх транзакцій. Станом на червень 2015 року розмір бази становив понад 42 ГБ. Після першого запуску на отримання, аналіз та збереження бази транзакцій може йти більше доби. У разі збільшення числа транзакцій до рівнів, порівнянних з популярними нині платіжними системами, проблема зберігання і передачі даних може унеможливити використання стандартних програмних клієнтів на більшості домашніх комп'ютерів. З цієї причини розроблені «тонкі клієнти», які зберігають на жорсткому диску тільки заголовки блоків (близько 80 байт)[35], а повний вміст блоків завантажують в міру потреби. Це економить місце на диску, але не підходить для майнінгу.

Глобальні перспективи[ред. | ред. код]

Біткойни на добровільних засадах приймають у сотнях західних магазинів електроніки, косметики, компаніях з надання послуг хостингу, замовлення їжі, лотереї, віртуальні ігри тощо. У результаті переговорів з компанією Amazon було досягнуто домовленості про можливість оплати біткойнами в її інтернет-магазинах (сума покупки має перевищувати 30 доларів)[джерело?].

Слід згадати й про політичний компонент: після численних випадків закриття рахунків проєкту WikiLeaks у традиційних платіжних системах цей проєкт продовжив фінансування через біткойни.

Курс[ред. | ред. код]

Графік вартості Bitcoin
Лінійний графік курсу Bitcoin по відношенню до USD

Курс біткойнів стрімко та непередбачено коливається залежно від попиту й пропозиції. Немає механізмів стримування ані зростання, ані падіння.

  • У лютому 2011 року, вперше, курс обміну BTC до USD досяг стійкого паритету, а в деякі вдалі дні за 1 біткойн давали більше 1 долара.
  • На початку березня 2017 року вартість 1 біткойна сягнула приблизно 1250 доларів[36].
  • На початку грудня 2017 року, курс зріс до 14 тисяч доларів[37], потім до 17 тисяч[38], за кілька днів був спад до 15 тисяч.
  • 17 грудня 2017 року, ціна біткойна досягла 20 тис. доларів[39].
  • 16 січня 2018 року — ринок криптовалют обвалився[40]. Ціна впала до 10 тис. доларів (ще 17.12.2017 року його ціна була 20 тис.). З топ-100 валют лише Tether виросла на 2 %,[41], решта 99 впали в середньому на 20 %, причому деякі до 40 %. Капіталізація ринку зменшилася із 700 млрд доларів до 490. Таке різке коливання курсу пов'язують або з висловлюванням міністра фінансів Південної Кореї Кім Дон Ена[42] про заборону криптовалютних бірж або з майбутньою забороною виведення криптовалют у звичайні гроші в Китаї[41][43].
  • У 2018 році курс поступово знижувався. 15 грудня курс впав до 3194 доларів, після чого розпочалось поступове зростання[44].
  • Лише наприкінці листопада 2020 року курс перевищив 20 тис. доларів[45] і продовжив зростати.
  • 8 лютого 2021 року, ЗМІ повідомили, що за звітністю компанії Tesla Inc. вона у січні купила біткойнів на 1,5 млрд дол. Це викликало швидке зростання курсу[46][47][48][49].
  • 14 квітня 2021 року, ціна біткойна сягнула майже 65 тис. доларів, після чого почала знижуватись.
  • 9 листопада 2021 року, біткойн досягнув ціни в 68530 доларів, що є новим історичним максимумом для криптовалюти. Від початку 2021 року біткойн виріс на 130 %[50].
  • 13 червня 2022 року, BTC курс знижався нижче за 22 тис. доларів[51].
  • 12 серпня 2023 року, обсяг торгів біткоїнами на всіх біржах становив 112 317 BTC, який став найнижчим рівнем з 10 листопада 2018 року. В порівнянні з березневим максимумом в 3,5 млн BTC показник знизився приблизно на 94 %[52].
  • У ніч на 18 серпня 2023 року, курс біткойну впав на 7,4 %, що є найбільшим падінням за день від банкрутства біржі FTX у листопаді 2022 року[53].

Критика[ред. | ред. код]

Критика біткойнів йде від часу запуску системи і включає кілька головних положень.

Нечесний початковий розподіл[ред. | ред. код]

Початковий розподіл монет надає значні переваги тим, хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткойни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що обсяг роботи, потрібний для отримання однієї монети більш ніж у 500 тис. разів перевищує обсяг роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти — тим важче стає генерувати монети[54][55].

Емісія грошей поза контролем держави[ред. | ред. код]

Анонімність системи «біткойн» заважає державі контролювати фінансові потоки, в тому числі через кордон. У вересні 2014 року Банк Англії висловив побоювання, що якщо у системи «біткойнів» збільшиться популярність, то в крайньому варіанті можна втратити контроль над інфляцією[56].

Обіг нелегальних товарів[ред. | ред. код]

Використання біткойнів у тіньовій економіці дозволяє забезпечити непідконтрольність національним органам влади торгівлю такими товарами, як зброя, наркотики, тощо[57][58]. Як приклад подібної торгівлі ЗМІ найчастіше розглядають історію інтернет-магазину Silk Road. При цьому під час слухань в Сенаті США з приводу віртуальних валют зазначалося, що готівкові гроші для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає підставою для критики або заборони готівки.

Спекулятивна бульбашка[ред. | ред. код]

Багато економістів вважають систему «біткойнів» спекулятивною бульбашкою.

  • Ексголова ФРС США Алан Грінспен 5 грудня 2013 року в інтерв'ю агентству Bloomberg заявив, що вважає біткойни «бульбашкою», оскільки, об'єктивно, біткойни не мають ніякої реальної вартості[59].
  • Австралійський економіст Джон Квіггін вважає біткойни прийнятним інструментом розрахунків замість бартеру, але невідповідним на роль фінансового активу[60]. Базова вартість активів повинна або формуватися їх альтернативним використанням (як альтернативна вартість у золота або срібла), або їх прибутковістю (як теперішня вартість в акцій або облігацій). Але у біткойнів подібних джерел вартості немає. Якщо торговці відмовляться приймати їх як оплату за товари та послуги, їхня вартість стане нульовою.
  • Роберт Шиллер, лауреат Нобелівської премії з економіки (2013), вважає, що біткойн «демонструє багато з характеристик спекулятивної бульбашки»[61].
  • Девід Андолфатто, віцепрезидент Федерального резервного банку Сент-Луїса, вважає, що ціна біткойнів «складається виключно з бульбашки», хоча він визнає, що багато інших активів мають ціни вищі, ніж їх внутрішня вартість[62].
  • Тімоті Лі з Washington Post в листопаді 2013 року зауважив, що спостерігаються цикли зростання і зниження ціни біткойнів, що не характерні для спекулятивної бульбашки. Він вказує, що для бульбашки характерно падіння ціни після того, як стає очевидним її спекулятивна завищеність і подальшого повернення не відбувається. Для біткойнів періоди зниження змінювалися новим зростанням навіть після виходу негативних новин[63].
  • Відомий фінансист і автор економічного бестселера «The Black Swan Нассім» Ніколас Талеб розкритикував цінність блокчейна і криптовалют як таких, й передрік, що в кінцевому підсумку вони коштуватимуть нуль. Він розповідає, що Bitcoin успішний, «тому що ціна на нього зараз десятки тисяч доларів. Це не успіх для валюти. Валюта має бути стабільною. Якщо ти платитимеш ренту в біткойнах, ти можеш збанкрутувати в разі якщо він сильно піде вгору, а твій дохід прив'язаний до фіат-грошей. Нам потрібно розділяти оцінку цих валют і зручності», — зазначив він. Також він зазначив «Це булька. І якщо вона здувається, це може завдати шкоди економіці…»[64].

Дискусія про фінансову піраміду[ред. | ред. код]

  • Колишній старший радник Казначейства США і Міжнародного валютного фонду Нуріель Рубіні в березні 2014 року заявив, що біткойн є варіантом фінансової піраміди[65].
  • У цьому переконаний і Джонатан Тругман з New York Post[66].
  • У 2012 році Європейський центральний банк в доповіді зазначив, що поки немає можливості оцінити, чи є робота системи «біткойн» фінансовою пірамідою[67].
  • У 2014 році голова Банку Естонії обережно вказав на відсутність доказів того, що «біткойн» не є фінансовою пірамідою[68].
  • У звіті 2014 року Всесвітнього банку вказується, що «всупереч широко поширеній думці, „біткойн“ не є навмисною фінансовою пірамідою»[69].
  • На думку Еріка Познера, професора права в Університеті Чикаго, фінансова піраміда зазвичай має ознаки шахрайства, а ситуація з «біткойнів» більше схожа на колективну ілюзію[70].
  • Економіст Джеффрі Такер стверджує, що "є кілька ключових відмінностей між фінансовою пірамідою і «біткойн»[71].
  • У звіті 2014 року Ради Федерації (Швейцарія) у відповідь на неодноразово підняте питання, чи є «біткойн» фінансовою пірамідою, зробили висновок, що ця система не надає типових обіцянок прибутку, тому і пірамідою не є[72].

Витрати електроенергії[ред. | ред. код]

Створення (майнінг) біткойнів вимагає використання енергоємної обчислювальної техніки. За останніми оцінками, на майнінг біткойнів потрібно стільки ж енергії, скільки споживає ціла Нова Зеландія, а, можливо, й більше. У перші дні існування криптовалюти біткойну всі необхідні підрахунки виконувалися на звичайних персональних комп'ютерах. Але зараз майнери використовують спеціально побудовані машини, оптимізовані під особливі алгоритми біткойну. Вартість «видобутку» дорівнює вартості використовуваної електроенергії. Єдиний спосіб майнити з прибутком — мати доступ до найдешевшої електрики, тобто електрики, яка виробляється за рахунок згорання дешевого вугілля на старих теплових електростанціях. Майнінг біткойну до 2017-18 років був сконцентрований у Китаї, який все ще сильно залежить від вугілля[73] Але через різноманітні заборони з боку китайської влади більшість китайських майнерів вивезли свої ферми для майнінгу до Канади або інших країн[74]. Серед європейських країн майнінг досить сильно розвинений (станом на 2018 рік) в Естонії та Ісландії. Причому в Ісландії майнери вже споживають електроенергії більше, ніж корінні жителі країни[75].

Станом на 2021 рік, за оцінкою дослідників, на виробництво біткойнів витрачається 121 терават-годин електроенергії на рік, що приблизно відповідає рівню споживання електроенергії у таких країнах як Аргентина, Україна та Норвегія[34].

Станом на 2019 рік, виробництво біткойнів було причиною викидів у атмосферу від 22 до 22,9 мільйона тонн вуглекислого газу, що приблизно відповідало рівню викидів, які генерують Йорданія чи Шрі Ланка[76].

Поширення[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2023 року, кількість адрес, на яких зберігається щонайменше один біткойн, перевищувала 1 млн. При цьому кількість адрес, де зберігається 0,1 біткойна, перевищувала 4,4 млн[77]. Неможливо встановити, яка кількість людей володіє цими адресами через анонімність та можливість для однієї особи створення необмеженої кількості адрес.

Біткойн в Україні[ред. | ред. код]

В Україні справжня популярність криптовалют розпочалася у 2014 році, коли ентузіасти створили громадську організацію, що має на меті поширення, розвиток та вивчення біткойн та інших віртуальних валют на території нашої держави — Bitcoin Foundation Ukraine (BFU). Приблизно в цей час також почали з'являтись перші компанії та агенції, які пропонували фізичний обмін криптовалют за готівку, а також здійснення грошових онлайн-операцій. За словами власників даних структур, фізичним особам, що досі не стикалися з такого типу транзакціями, ризиковано і технічно непросто здійснювати їх самостійно, саме тому подібного роду компанії беруть на себе роль своєрідного посередника за що і отримують оплату у вигляді певних відсотків від загальної суми транзакції — подібно до звичайних банків.

Недавно BFU спільно з кількома іноземними статистичними компаніями  провели цікаве дослідження щодо популярності та рівня використання біткойн в Україні. Дані вийшли дуже цікаві — Україна потрапила до першої десятки країн світу за використанням біткойн-нодів або вузлів, близько 40 % всіх угод з використанням даної криптовалюти були укладені на біржах з українським корінням. Фахівці пояснюють цей факт тим, що Україна також в числі перших за кількістю та якістю навчання ІТ-спеціалістів.

Також на сьогодні зацікавлення біткойном тільки зростає, як і зростає кількість компаній, чия робота базується на операціях з цією валютою. У великих містах навіть проводиться чимало спеціальних навчальних курсів, де вивчають нюансам роботи з даною віртуальною валютою. А в Києві навіть створили офлайн-майданчик — Satoshi Square Kiev, на якому крім всього іншого також проводяться аукціони біткойнів.

Попри це, широка громадськість ще і досі мало знає про криптовалюти, в тому числі біткойн. Причиною цьому є той факт, що де-факто і де-юре платіжних систем, що працюють з криптовалютами, в Україні немає. Національний Банк України навіть дав свій коментар щодо використання даного типу валют — «…віртуальна валюта біткойн вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства»[78]. За словами одного з засновників BFU, це не є правильно, адже по суті, тоді і валютного ринку в нашій державі теж немає, але це не заважає українцям купувати або продавати валюту в обмінниках.

Саме тому одним зі стратегічних напрямів роботи BFU можна вважати розробку та впровадження нормативно-правових актів та інших регуляторних документів законодавчого характеру, які б вивели учасників ринку біткойн з тіні[79].

З 19 грудня 2016 року Українська біржа запустила торгівлю ф'ючерсними контрактами на індекс Bitcoin. Специфікація контрактів зареєстрована в НКЦПФР. Це фактично перший регульований ринок у світі, який запропонував ф'ючерсні контракти на біткойн[80].

2016 року юридична компанія Axon Partners стала першою українською компанією, що внесла біткойни у свій статутний капітал[81].

До кінця вересня 2017 року в Україні планується надати криптовалюті певний правовий статус. Який саме, досі невідомо[82]. Національний банк України (НБУ) не визнав Bitcoin ні валютою, ні платіжним засобом[83].

Обмін[ред. | ред. код]

У містах Києві та Одесі було встановлено Bitcoin-банкомати.

У липні 2020 року одна з найбільших криптобірж світу — Binance — запрацювала із українською гривнею[84]. Перед цим було перекладено інтерфейс біржі українською мовою.

Сайти з безкоштовними біткойнами[ред. | ред. код]

На кінець 2014 року існувало безліч сайтів з «безкоштовними» біткойнами («крани» біткойнів, англ. Bitcoin faucet), які пропонували всім бажаючим регулярно отримувати невелику кількість сатоши в обмін на виконання простих завдань, наприклад, клік на рекламному банері, перегляд вебсторінки протягом певного часу чи просто натиснути на капчу. Ці сайти зазвичай розміщують загальну інформацію про біткойни. При реєстрації треба повідомити біткойн-адресу для зарахування отриманих сатош.

Типовий розмір винагороди становить менше 100 сатоши, але багато сайтів у формі лотереї розігрують досить великі суми. Зазвичай сайти не передають сатоші відразу, а ведуть накопичувальний облік нарахувань у власній системі, дозволяючи виводити від 10 000 і більше сатош. Найчастіше діє обмеження за часом — після нарахування оголошується тайм-аут 1 годину до наступної призової події, що не дозволяє інтенсифікувати отримання в рамках одного сайту. Багато подібних сайтів мають систему реферальних виплат. З'явилися сайти, що забезпечують вхід одночасно на кілька сайтів з безкоштовними біткойнами — це дозволяє економити час на перемиканнях.

Бізнес-модель сайтів з виплатою безкоштовних сатоші будується на отриманні доходу від банерної реклами і плати за перегляд рекламних матеріалів з подальшим розподілом між зареєстрованими користувачами частини цього доходу.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Першими мільярдерами через біткойни стали брати Вінклвосси, які купили в 2013 році біткойнів на 11 млн дол по 120 дол за біткойн, станом на листопад 2017 року, курс виріс до 11 000 дол, таким чином вартість їхніх біткойнів стала більша за 1 млрд доларів[85][86].
  • Першим біткойн-мільярдером в Україні став Вячеслав Мішалов, станом на квітень 2021 року його задекларована сума біктоїнів складала — 18 000 монет, які коштували приблизно 1 млрд доларів (при курсі 58000 доларів за біткойн)[87][88].
  • За оцінками спеціалістів Citibank, станом на початок 2018 року, Україна — четверта країна у світі за вразливістю до падіння вартості біткойна. Вразливість оцінено через відсоток від ВВП, який складає капіталізація біткойна у країні, адже саме на стільки збідніють жителі країни, якщо вартість криптовалюти раптом впаде до нуля. П'ятірка найвразливіших країн: РФ, Нова Зеландія, Нігерія, Україна, Кенія. Так, вартість всіх біткойнів в РФ складає приблизно 5 % від її ВВП, для України цей показник 2.5 %, а для США — всього 0.17 %[89].
  • В Україні першими мільярдерами (в гривнях) у 2018 році стали Палпатін Дмитро Вікторович (3,5 млрд) і Голубов Дмитро Іванович (2 млрд), які заявили, що свої кошти зберігають в біткойнах[90].
  • У вересні 2021 року журнал Bitcoin Magazine відкрив представництво в Україні[91].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Nakamoto, Satoshi (24 травня 2009). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Процитовано 14 грудня 2010. 
  2. ↑ Біткойн - P2P гроші з відкритим початковим кодом. bitcoin.org (укр.). Процитовано 10 липня 2023. 
  3. ↑ Пономарів, Олександр (20 вересня 2017). Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin. BBC Україна (en-GB). Процитовано 28 жовтня 2017. 
  4. ↑ Nermin Hajdarbegovic (7 October 2014). Bitcoin Foundation to Standardise Bitcoin Symbol and Code Next Year. CoinDesk. Процитовано 27 квітня 2015. 
  5. ↑ Символ биткоина будет включен в стандарт Юникод | ForkLog
  6. ↑ Схему URI для платежей Bitcoin добавили в стандарт HTML5 // Xakep.ru, 24.04.2013
  7. ↑ HTML5, A vocabulary and associated APIs for HTML and XHTML. W3C Candidate Recommendation // W3C, 6 August 2013 «The following schemes are the whitelisted schemes: bitcoin»
  8. ↑ Биткоин будет включен в список валют Microsoft Excel 2016
  9. ↑ FastTrack for Office 365
  10. ↑ * Chaum, David (1983). Blind signatures for untraceable payments. Advances in Cryptology Proceedings of Crypto 82 (3): 199–203. doi:10.1007/978-1-4757-0602-4_18. 
  11. ↑ Вэй Дай Опис протоколу криптовалюти «b-money»(англ.) (є неофіційний переклад)
  12. ↑ Szabo, Nick. Bit Gold. Unenumerated. Blogspot. Архів оригіналу за 22 вересня 2011. Процитовано 5 грудня 2013. 
  13. ↑ The History Of Bitcoin When Did Bitcoin Start. https://cointelegraph.com (Англійська). Процитовано 14.03.2023. 
  14. ↑ а б Сергей Козловский Никто не знает, но стоит дорого
  15. ↑ Разработка — Bitcoin
  16. ↑ Виктор Фомин (2014-02). Сокровища ботанов: все, что важно знать о валюте будущего — биткоинах. MAXIM. Процитовано 6 квітня 2015. 
  17. ↑ Eric Mack (12/23/2013). The Bitcoin Pizza Purchase That's Worth $7 Million Today (англ.). Forbes. Процитовано 6 квітня 2015. ; перевод portwein74 (25 грудня 2013). Пицца стоимостью 7 миллионов долларов. Bit•Новости. Процитовано 6 квітня 2015. 
  18. ↑ У Чикаго почали торги ф'ючерсами на біткоін
  19. ↑ Останній біткоїн в історії: який рік стане фінальним для видобутку BTC. 04.09.2023, 19:48
  20. ↑ Сингапур планирует легализовать Bitcoin. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2016. 
  21. ↑ Singapore government to tax some bitcoin transactions
  22. ↑ Доходите от сделки с биткойн се декларират и облагат — Национална Агенция за Приходите
  23. ↑ Германия признала Bitcoin. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 8 квітня 2016. 
  24. ↑ Croatia considers Bitcoin legal; 45 members of the Swiss parliament want the same | BitCoin Examiner
  25. ↑ Японское правительство подтвердило, что биткоин — законное средство платежа — портал Coinfox. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. 
  26. ↑ Japan to adopt new safeguards for bitcoin users- Nikkei Asian Review. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. 
  27. ↑ Japan OKs recognizing virtual currencies as similar to real money | The Japan Times
  28. ↑ ЦБ Китаю заборонив банкам операції з Bitcoin
  29. ↑ Обмен традиционных валют на виртуальную валюту «Биткойн» освобождается от НДС // Пресс-релиз Европейского суда № 128/15 от 22 октября 2015(англ.)
  30. ↑ Європейський суд справедливості прирівняв біткойни до валют і звільнив від ПДВ
  31. ↑ https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/12.Osoblyvosti-vidobrazhennya-vidomostej-pro-nematerialni-aktyvy.pdf
  32. ↑ а б Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 6 «Incentive».
  33. ↑ а б Bitcoin Clock, прогноз моментов изменения сложности и уменьшения вознаграждения
  34. ↑ а б Як Україна за рік. У Британії підрахували витрату електроенергії на майнінг біткоїна [Архівовано 2021-04-23 у Wayback Machine.], Ліга, 11.02.2021
  35. ↑ Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 7 «Reclaiming Disk Space».
  36. ↑ Вартість Bitcoin зросла до 1250 доларів. Процитовано 3 березня 2017. 
  37. ↑ ОБНОВЛЕНО: Курс Bitcoin преодолел рубеж в $14 тыс., а затем — в $15 тыс. и в $16 тыс., 7.12.2017, Вадим Карпусь, itc.ua
  38. ↑ Курс біткоіна виріс до 17,7 тисяч доларів [Архівовано 10 грудня 2017 у Wayback Machine.], 8 грудня 2017, Інститут Трансформації Суспільства
  39. ↑ Вартість Bitcoin досягла 20 тисяч доларів. Економічна правда. 17 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  40. ↑ Почему курсы ведущих криптовалют резко обвалились?. Факты. 16 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  41. ↑ а б За добу курс Bitcoin впав на 25 %. asn. 17 січня 2018. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  42. ↑ Курс біткоїна за добу впав більш ніж на чверть. ТСН. 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  43. ↑ Курс биткоина на 16 января: «крутое пике» или как Китай вновь обвалил биткоин. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  44. ↑ Bitcoin досяг нового рекордного мінімуму, UkrMedia, 17-12-2018
  45. ↑ Bitcoin побив новий рекорд – майже $20 тисяч. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2020. 
  46. ↑ Tesla вложила 1,5 миллиарда долларов в биткоин и планирует принимать оплату в криптовалюте — после этого ее курс подскочил почти до 45 тысяч долларов, ІТС, 8 лютого 2021
  47. ↑ Bitcoin встановив новий рекорд: курс криптовалюти перевалив за $47 тисяч, Укрінформ, 9.02.2021
  48. ↑ Біткоїн оновив історичний максимум після купівлі Tesla криптовалюти на 1,5 млрд доларів, Економічна правда, 8 лютого 2021
  49. ↑ Tesla, Inc., ANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(d) OF THE SECURITIES EXCHANGE ACT OF 1934 For the fiscal year ended December 31, 2020, UNITED STATES SECURITIES AND EXCHANGE COMMISSION
  50. ↑ Бум на крипторинку: біткойн та Ethereum разом встановили історичні рекорди. 24 Канал (укр.). Процитовано 9 листопада 2021. 
  51. ↑ Вартість Bitcoin впала до рекордного рівня за останні півтора року. РБК-Украина (рос.). Процитовано 13 червня 2022. 
  52. ↑ Обсяги біткоїн-торгів опустилися до найнижчого рівня майже за 5 років. 29.08.2023
  53. ↑ Біткоїн пережив найбільше падіння з часу краху біржі FTX, — Гетманцев. 19.08.2023, 20:06
  54. ↑ Bitcoins, a Crypto-Geek Ponzi Scheme. Процитовано 15 червня 2011. 
  55. ↑ Is the cryptocurrency Bitcoin a good idea?. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 15 червня 2011. 
  56. ↑ Банк Англії: У майбутньому біткойни можуть похитнути фінансову стабільність Великої Британії. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 8 квітня 2016. 
  57. ↑ Fernholz, Tim (2 жовтня 2013). Silk Road collected 9.5 million bitcoin—and only 11.75 million exist. QUARTZ. Процитовано 10 жовтня 2013. «the currency’s primary use so far (besides as a speculative investment vehicle and point of departure for futuristic payment schemes) was buying illegal things online.» 
  58. ↑ RAFFAELA WAKEMAN (OCTOBER 9, 2013). "Take the Drugs, But Don't Take the People's Bitcoins". New Republic. Процитовано 21 жовтня 2013. «(To date, the world has about 11.75 million bitcoins, each worth as of this writing $137 from a variety of sources.) Note that Silk Road’s revenue prior to being shut down was 9.5 million bitcoin—meaning that nearly all of the virtual currency that’s been generated thus far worldwide was being spent on this system.» 
  59. ↑ Everyone Is Baffled By Alan Greenspan's Comment About Bitcoin
  60. ↑ Quiggin, John (16 квітня 2013). The Bitcoin Bubble and a Bad Hypothesis. The National Interest. Процитовано 31 жовтня 2014. 
  61. ↑ Shiller, Robert (1 March 2014). In Search of a Stable Electronic Currency. New York Times. Процитовано 31 жовтня 2014. 
  62. ↑ Andolfatto, David (31 березня 2014). Bitcoin and Beyond: The Possibilities and Pitfalls of Virtual Currencies. Dialogue with the Fed. Federal Reserve Bank of St. Louis. с. 21. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014. 
  63. ↑ Lee, Timothy (5 листопада 2013). When will the people who called Bitcoin a bubble admit they were wrong. The Washington Post. Процитовано 10 січня 2014. 
  64. ↑ Автор “Чорного лебедя” вважає, що біткоїн коштуватиме нуль. Економічна правда (укр.). Процитовано 4 листопада 2021. 
  65. ↑ Lubin, Gus (9 March 2014). ROUBINI: 'Bitcoin Is A Ponzi Game And A Conduit For Criminal Activities'. Business Insider. Процитовано 1 April 2014. 
  66. ↑ Jonathon M. Trugman (15 лютого 2014). Welcome to 21st-century Ponzi scheme: Bitcoin. The New York Post (NYP Holdings, inc.). Процитовано 13 грудня 2014. 
  67. ↑ European Central Bank (October 2012). Virtual Currency Schemes (PDF). Frankfurt am Main: European Central Bank. с. 27. ISBN 978-92-899-0862-7. Процитовано 5 березня 2014. 
  68. ↑ Ott Ummelas and Milda Seputyte (31 Jan 2014). Bitcoin ‘Ponzi’ Concern Sparks Warning From Estonia Bank. bloomberg.com (Bloomberg). Процитовано 1 April 2014. 
  69. ↑ Kaushik Basu (July 2014). Ponzis: The Science and Mystique of a Class of Financial Frauds. World Bank Group. Процитовано 30 жовтня 2014. 
  70. ↑ Posner, Eric (11 квітня 2013). Bitcoin is a Ponzi scheme—the Internet’s favorite currency will collapse.. Slate. Процитовано 1 April 2014. 
  71. ↑ Tucker, Jeffrey (1 December 2013). Ponzi Logic: Debunking Gary North. The Libertarian Standard. Процитовано 12 Feb 2014. 
  72. ↑ Federal Council report on virtual currencies in response to the Schwaab (13.3687) and Weibel (13.4070) postulates. Federal Council (Switzerland). Swiss Confederation. 25 червня 2014. с. 21. Процитовано 28 листопада 2014. 
  73. ↑ Майнінг біткоїну спричинить екологічну катастрофу ~ Русло.info. Русло.info (uk-UA). 23 грудня 2017. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017. 
  74. ↑ Китайський майнінговий гігант відкрив бізнес у Швейцарії, 15 Січня, 2018, K.Fund Media
  75. ↑ Майнери біткойнів можуть залишити Ісландію без електроенергії, 13 лютого 2018, K.Fund Media
  76. ↑ Виробництво біткойнів забирає майже стільки ж електроенергії, скільки споживає Україна — дослідження — Радіо Свобода, 12.02.2021
  77. ↑ Кількість власників 1 біткойна встановила новий рекорд. 09.08.2023, 2:43 pm
  78. ↑ Національний Банк України. 
  79. ↑ Грошики | Bitcoin в Україні. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. 
  80. ↑ 19 грудня відбудеться запуск ф'ючерсних контрактів на BRENT та BITCOIN. 
  81. ↑ Украинские компании начинают вносить биткоин в уставной капитал | ForkLog. forklog.com. Процитовано 14 січня 2017. 
  82. ↑ До кінця вересня Bitcoin в Україні отримає правовий статус. Tokar.ua (uk-UA). 4 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017. 
  83. ↑ НБУ визначився зі статусом Bitcoin (uk-UA). 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. 
  84. ↑ Binance додає фіатний шлюз для української гривні (UAH), Binance.com, 2020-07-20
  85. ↑ Першими біткоїн-мільярдерами стали брати, які засудили Цукерберга
  86. ↑ Удачно инвестировали: Братья Уинклвоссы вложили часть отсуженных у Цукерберга денег в Bitcoin. Теперь они миллиардеры, 5.12.2017, Вадим Карпусь, itc.ua
  87. ↑ Украинские депутаты задекларировали 46 351 биткоин. Это более 74 млрд грн, АІН, 7 апреля, 2021
  88. ↑ Мішалов Вячеслав Дмитрович, декларація за 2020 рік, Національне агентство з питань запобігання корупції
  89. ↑ https://ain.ua/2018/01/16/bitkoin-puzyr-opasniy-dlya-ukrainy Citibank: Биткоин — пузырь. Когда он лопнет, Украина пострадает больше других — ain.ua, 16 січня 2018
  90. ↑ Олексій Братущак. Одеські мільярдери з нетрів. Е-декларанти з найбільшими статками. Українська правда. Процитовано 23 квітня 2018. 
  91. ↑ Bitcoin Magazine opens Eastern European news bureau in Kyiv - KyivPost - Ukraine's Global Voice. KyivPost. 27 вересня 2021. Процитовано 20 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Біткойн
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біткойн
Сабреддіт (англ.) · Сабреддіт (англ.) · Сабреддіт (англ.) · Twitter topic · Twitter topic
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Технології
Консенсусні механізми
Криптовалюти Proof of work
на основі SHA-256
на основі Ethash
на основі Scrypt
на основі Equihash[en]
на основі CryptoNote
на основі X11
Криптовалюти Proof of stake
Токени стандарту ERC-20
Стейблкоїни
Інші криптовалюти
Схожі теми
Люди
Компанії
Технології
ПЗ
Сервіси обміну
Історичні
Форки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біткойн&oldid=41022605