Bitcoin

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bitcoin
Bitcoin logo.svg
Bitcoin-0.3.23 screenshot.png
Розробник(и) Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto), Ґевін Андерсен (Gavin Andersen)
Перший випуск 4 лютого 2009
Стабільний випуск 0.9.3 (27 вересня 2014)
Написано на C++
Операційна система Windows, Linux, Mac OS X
Розмір 10.9 MiB - 59.2 MiB
Стан розробки Beta
Тип Електронні гроші
Ліцензія MIT License
Веб-сайт http://www.bitcoin.org

Commons-logo.svg Bitcoin у Вікісховищі

Bitcoin також Біткойн — електронна валюта, концепт якої був озвучений 2008 року Сатосі Накамото, і представлений ним 2009 року, базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото[1]. Повна капіталізація ринку біткойнів наразі становить 7,865,298,695 USD (5,742,527,794 EUR)[2]. Середня ціна одного біткойна на 6 серпня 2016 року — 13755 або 573.94 $[3].

Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції із цифровим підписом між двома вузлами передаються до всіх вузлів peer-to-peer мережі, а самі дані про переміщення коштів зберігаються у розподіленій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих грошей або використання своїх коштів двічі використовуються криптографічні методи.

Позначення[ред.ред. код]

знак Bitcoin

Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто пишуть абревіатуру латинськими буквами BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак подібний код міжнародним стандартом ISO 4217 поки не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткойнів. Запис BTC суперечить прийнятій в стандарті системі — іменувати «глобальні товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). Як кандидата розглядають варіант XBT[4]. При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що належить до них. Знак біткойнів затверджений для включення в планований стандарт юнікоду версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF[5]. Іноді застосовують символ ฿ — знак тайського бата, але він сумісний не із усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «bitcoin:» офіційно включена в специфікації WHATWG для HTML5[6][7]. Біткойн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016[8][9].

Принципи роботи[ред.ред. код]

BitCoin покладається на криптографічні принципи, щоб створити унікальні, невідтворювані, і ділені маркери валюти. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх власних грошей локально на персональному комп'ютері, і проводять транзакції безпосередньо один з одним через пірингову мережу, перевіряючи за допомогою мережі достовірність грошових переказів. Фізично, кожна монета в системі має свій унікальний ключ.

При здійсненні транзакції користувач додає до монети відкритий ключ адресата і підписує її своїм особистим закритим ключем. Щоб запобігти подвійному списанню однієї монети, всі транзакції транслюються іншим учасникам, а повний список транзакцій в анонімному вигляді зберігається в розподіленій мережі. При кожній новій транзакції ключі перевіряються за списком попередніх транзакцій. Інакше кажучи, BitCoin заснований на записі переміщень грошових коштів з використанням асиметричного шифрування.

Для запобігання багаторазової витрати однієї і тієї ж суми мережа реалізує щось подібне розподіленому серверу часу, використовуючи ідею ланцюжка хешів, кожен з яких обчислюється на базі попереднього. Для зменшення розміру розподіленої мережевої БД використовується деревоподібне хешування.

Наразі кількість монет в обігу системи становить дещо понад 1 млн. Фактично, сьогодні BitCoin — це хмарна мережа розподілених обчислень. Дохід в BitCoin монетизується за рахунок валюти, цінність якої забезпечує електрична енергія і робота процесора. Фактично, номінал однієї монети дорівнює певній кількості процесорного часу. На практиці вартість її визначається співвідношенням біржових пропозиції та попиту, що з певною затримкою впливає на необхідні комп'ютерні ресурси для генерації монети.

Історія розвитку[ред.ред. код]

Ще задовго до впровадження ВТС, у 1983 році Девід Чаум і Стефан Брендс запропонували перші протоколи «електронної готівки»[10].

У травні 1997 року Адам Бак для протидії надсиланню спаму і DoS-атакам запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи. Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури створення нових блоків у біткойн-базі.

Ідеї криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай в розісланні шифропанків[11]. Незалежно від нього, приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold»[12]. Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної інформації у ненадійній децентралізованій системі.

Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи Hashcash на базі чіпа для шифрування IBM в рамках специфікації TPM. У 2008 році людиною або групою людей під псевдонімом[13] Сатоші Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатоші, розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа «біткойнів» була запущена. За повідомленнями ЗМІ, Сатоші Накамото — псевдонім австралійського підприємця і фахівця з шифрування Крега Стівена Райта[14][15], хоча це всього лише одна з численних версій.

Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників[16], при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткойнів на реальний товар стався у травні 2010 року — американець Ласло Ханеч за 10 000 біткойнів отримав дві піци[17][18].

Стадії розвитку проекту[ред.ред. код]

За задумом творця системи — Сатосі Накамото, — будь-яка центральна емісія повинна бути скасована й замінена на персональну (особисту) емісію самих громадян.

В BTC існує два способи отримання монет BitCoin: генерація їх власними силами або купівля за якусь традиційну валюту (звичайний спосіб конвертації валют). У момент запуску системи на фазі її «розігріву» (bootstrap stage) було створено ситуацію, коли генерація монет була досить простою й доступною всім процедурою. Для цього потрібно було завантажити й інсталювати клієнта BitCoin, після чого запросити генерацію монет і зачекати.

Алгоритм спроектований так, що в міру розвитку системи й збільшення грошової маси в ній, генерація нових грошей стає все складнішим обчислювальним завданням, вимагаючи все більше потужностей. Таким чином, якщо спочатку система активно залучає широкі маси учасників мотивацією досить легко збагатитися (що в рамках капіталістичної системи працює краще за будь-яку рекламу), то на якійсь стадії стає вигідніше купувати вже готові монети, ніж намагатися згенерувати їх, що створює попит на BTC. Далі запускається стандартна біржова торгівля, яка породжує конвертованість.

Коли загальна валютна база системи досягне суми 21 млн монет, то будь-який тип емісії буде повністю зупинено (щоб уникнути інфляції), після чого система увійде в третю заключну фазу — стабілізація. Зараз можна бачити, що в згоді з теорією BTC перебуває в заключній частині фази bootstrap, входячи в другу фазу[Джерело?] — зокрема, це ознаменувався значним пожвавленням біржових торгів по BTC останнім часом.

Установка і використання гаманця[ред.ред. код]

Програма-гаманець BitCoin — це планшетний застосунок, на кшталт WebMoney. Для роботи програми потрібно, щоб був відкритий мережевий порт номер 8333, тому якщо активовано захисний екран Windows або встановлено інший сторонній брандмауер, потрібно налаштувати його. Є версії гаманця для Windows, Linux, MacOS X, Android, IOS.

Принцип дії[ред.ред. код]

Всі дані про кількість біткойнів користувача зберігаються у бінарному файлі, який називають гаманцем (англ. wallet). Гаманець показує поточний баланс, історію транзакцій та адреси, що доступні для надсилання коштів. Оскільки усі транзакції зберігаються у розподіленій базі даних, то комп'ютер користувача не повинен мати постійного підключення до мережі, щоб отримувати біткойни.

Біткойнові платежі зазвичай показуються одержувачу майже миттєво, але спочатку як «непідтверджені», тому що система поки не може гарантувати постійність такої транзакції. Транзакція може бути недійсною через конфлікт транзакцій (наприклад, коли два одержувачі отримують однакові біткойни). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника є помилка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Коли мережа Bitcoin обробляє транзакцію, до черги, що містить транзакцію, додається все більше підтверджень. Зрештою, клієнт Bitcoin показує транзакцію як «підтверджену».

Процес підтвердження транзакції досягається за допомогою розв'язання обчислювально-складної задачі-підтвердження (англ. proof-of-work). Вона базується на даних транзакції, а також усій попередній історії транзакції. Цей процес робить неможливим переписування історії транзакції, не маючи при цьому обчислювальної потужності, більшої ніж решта мережі Bitcoin. Вузли, що обробляють блоки транзакції, винагороджуються фіксованою кількістю біткойнів, що «постають з повітря», так само, як і будь-які комісійні платежі, пов'язані з процесом транзакцій. Це компенсує операторам витрачену обчислювальну потужність, а також розподіляє багатства у системі Bitcoin у цілому. Складність задачі-підтвердження автоматично регулюється системою так, щоб середній час між обробкою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції й кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила. Це наприклад блоки, що створюють неправильну кількість біткойнів, або транзакції з подвійною витратою коштів.

Правовий статус[ред.ред. код]

У різних країнах ставлення до системи «біткойн» значно відрізняється. У багатьох країнах статус досі не визначено або він змінюється. В окремих країнах операції з біткойнами офіційно дозволені. Зазвичай вони розглядаються як товар[19][20] або інвестиційний актив[21] і для оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. Іноді біткойни визнають розрахунковою грошовою одиницею[22][23], в інших країнах, наприклад, в Японії, Bitcoin є законним платіжним засобом[24][25][26] з податком на їх купівлю. В інших країнах (наприклад, у Китаї) операції з біткойнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб[27].

22 жовтня 2015 року Європейський суд (European Court of Justice, ECJ) ухвалив, що операції обміну біткойнів на фіатні валюти звільняються від ПДВ. У рішенні суду уточнюється, що закон про ПДВ поширюється на поставку товарів і надання послуг[28]. Транзакції в біткойнах були віднесені до платіжних операцій з валютами, монетами і банкнотами, і тому не підлягають оподаткуванню ПДВ. Суд рекомендував усім країнам-членам Євросоюзу виключити криптовалюту з переліку активів, що підлягають оподаткуванню[29].

Випуск біткойнів[ред.ред. код]

Майнінг[ред.ред. код]

Кількість біткойнів за 2009—2033 роки

Діяльність зі створення нових блоків заради можливості отримати винагороду в формі емітованих біткойнів і комісійних зборів отримала назву «Майнінг» (від англ. Mining — видобуток корисних копалин). Випуск нових біткойнів децентралізований, не залежить від будь-якого регуляторного органу, обсяг емісії відомий заздалегідь. Стандартна порція нових біткойнів додається до суми комісій з транзакцій, включених в черговий блок. Загальну суму винагороди отримує той, хто додав черговий блок в базу транзакцій[30].

Після формування кожних 210 000 блоків (приблизно раз на 4 роки) запрограмовано розмір винагороди новими біткойнами зменшувати вдвічі[31], тобто це значення є спадною геометричною прогресією. Загальний обсяг емісії біткойнів обмежений аналогічно сумі членів спадної геометричної прогресії і не перевищить 21 млн. На травень 2014 року в обігу перебувало 12,7 мільйона біткойнів[13]. Спочатку розмір емісії при створенні блоку становив 50 біткойнів. 28 листопада 2012 відбулося перше зменшення емісійної нагороди з 50 до 25 біткойнів. Наступна зміна має відбутися приблизно наприкінці липня 2016 року. 2031 року емісія буде зупинена зовсім (розмір винагороди 50 → 25 → 12.5 → … → 0)[31]. Формування блоків продовжиться й далі, але за них вже не буде фіксованої винагороди новими біткойнами. Передбачається, що поступово основним джерелом винагороди за формування нових блоків стануть комісійні збори[30].

Пули[ред.ред. код]

Для зменшення випадковості і більш рівномірного отримання біткойнів майнери використовують спеціалізовані веб-служби — пули [65] (від англ. Pool — загальний фонд). Кожен учасник шукає свій варіант блоку і отримані результати направляє до пулу.

Пул отримує винагороду як якийсь потужний соло-майнер. Отримані біткойни пул розподіляє між учасниками відповідно до встановлених власником пулу правилами.

Обсяг даних[ред.ред. код]

Стандартні програми-клієнти орієнтовані на роботу з повною базою транзакцій. Програма-клієнт здатна працювати повністю автономно, як повноцінна мережа. Такий механізм забезпечує працездатність мережі без виділеного сервера і центрального агента, але змушує зберігати величезний архів всіх транзакцій. Станом на червень 2015 року розмір бази становив понад 42 ГБ. Після першого запуску на отримання, аналіз та збереження бази транзакцій може йти більше доби. У разі збільшення числа транзакцій до рівнів, порівнянних з популярними нині платіжними системами, проблема зберігання і передачі даних може унеможливити використання стандартних програмних клієнтів на більшості домашніх комп'ютерів. З цієї причини розроблені «тонкі клієнти», які зберігають на жорсткому диску тільки заголовки блоків (близько 80 байт)[32], а повний вміст блоків завантажують в міру необхідності. Це економить місце на диску, але не підходить для майнінгу.


Глобальні перспективи[ред.ред. код]

Сьогодні BTC приймають сотні західних магазинів електроніки, косметики, компанії з надання послуг хостингу, замовлення їжі, лотереї, віртуальні ігри та інші сервіси. У результаті переговорів з компанією Amazon було досягнуто домовленості про використання BTC в її інтернет-магазинах (сума покупки повинна перевищувати $ 30)[Джерело?].

У лютому 2011 року BitCoin взяла дуже важливу психологічну планку — вперше за її існування курс обміну BTC до USD досяг стійкого паритету, а в деякі вдалі дні за 1 монету BitCoin давали більше 1 долара. У середині 2011 року, на піку зростання, за одну монету цієї електронної валюти пропонували вже 18 доларів[Джерело?].

Слід згадати й про політичний компонент, який вже починає проявлятися: після численних випадків закриття рахунків проекту WikiLeaks у традиційних грошових системах, цей проект продовжив збір грошей в системі BitCoin[Джерело?].

Курс Bitcoin[ред.ред. код]

Курс біткойнів коливається виключно залежно від попиту й пропозиції.

Критика[ред.ред. код]

Критика біткойнів йде від часу запуску системи і включає кілька головних положень.

Нечесний початковий розподіл[ред.ред. код]

Початковий розподіл монет надає значні переваги тим, хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткойни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що обсяг роботи, потрібний для отримання однієї монети в цей час[Коли?], більш ніж у 500 000 разів перевищує обсяг роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти — тим важче стає генерувати монети[33][34].

Емісія грошей поза контролем держави[ред.ред. код]

Анонімність системи «біткойн» заважає державі контролювати фінансові потоки, в тому числі через кордон. У вересні 2014 року Банк Англії висловив побоювання, що якщо у системи «біткойнів» збільшиться популярність, то в крайньому варіанті можна втратити контроль над інфляцією[35].

Обіг нелегальних товарів[ред.ред. код]

Використання біткойнів у тіньовій економіці дозволяє забезпечити непідконтрольність національним органам влади торгівлю такими товарами, як зброя, наркотики, тощо[36][37]. Як приклад подібної торгівлі ЗМІ найчастіше розглядають історію інтернет-магазину Silk Road. При цьому, під час слухань в Сенаті США з приводу віртуальних валют зазначалося, що готівкові гроші для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає підставою для критики або заборони готівки.

Спекулятивна бульбашка[ред.ред. код]

Багато економістів вважають систему «біткойнів» спекулятивною бульбашкою.

  • Екс-голова ФРС США Алан Грінспен 5 грудня 2013 року в інтерв'ю агентству Bloomberg заявив, що вважає «біткойни» «бульбашкою», оскільки, на його думку, біткойни не мають ніякої реальної вартості[38].
  • Австралійський економіст Джон Квіггін вважає біткойни прийнятним інструментом розрахунків замість бартеру, але невідповідним на роль фінансового активу[39]. Базова вартість активів повинна або формуватися їх альтернативним використанням (як альтернативна вартість у золота або срібла), або їх прибутковістю (як теперішня вартість у акцій або облігацій). Але у біткойнів подібних джерел вартості немає. Якщо торговці відмовляться приймати їх як оплату за товари та послуги, їхня вартість стане нульовою.
  • Роберт Шиллер, лауреат Нобелівської премії з економіки (2013), вважає, що біткойн «демонструє багато з характеристик спекулятивної бульбашки»[40].
  • Девід Андолфатто, віце-президент Федерального резервного банку Сент-Луїса, вважає, що ціна біткойнів «складається виключно з бульбашки», хоча він визнає, що багато інших активів мають ціни вищі, ніж їх внутрішня вартість[41].
  • Тімоті Лі з Washington Post в листопаді 2013 року зауважив, що спостерігаються цикли зростання і зниження ціни біткойнів, що не характерні для спекулятивної бульбашки. Він вказує, що для бульбашки характерно падіння ціни після того, як стає очевидним її спекулятивна завищеність і подальшого повернення не відбувається. Для біткойнів періоди зниження змінювалися новим зростанням навіть після виходу негативних новин[42].

Дискусія про фінансову піраміду[ред.ред. код]

  • Колишній старший радник Казначейства США і Міжнародного валютного фонду Нуріель Рубіні в березні 2014 року заявив, що «біткойн» є варіантом фінансової піраміди[43].
  • У цьому переконаний і Джонатан Тругман з New York Post[44].
  • У 2012 році Європейський центральний банк в доповіді зазначив, що поки немає можливості оцінити, чи є робота системи «біткойн» фінансовою пірамідою[45].
  • У 2014 році глава Банку Естонії обережно вказав на відсутність доказів того, що «біткойн» не є фінансовою пірамідою[46].
  • У звіті 2014 року Всесвітнього банку вказується, що «всупереч широко поширеній думці, „біткойн“ не є навмисною фінансовою пірамідою»[47].
  • На думку Еріка Познера, професора права в Університеті Чикаго, фінансова піраміда зазвичай має ознаки шахрайства, а ситуація з «біткойнів» більше схожа на колективну ілюзію[48].
  • Економіст Джеффрі Такер стверджує, що "є кілька ключових відмінностей між фінансовою пірамідою і «біткойн»[49].
  • У звіті 2014 року Ради Федерації (Швейцарія) у відповідь на неодноразово підняте питання, чи є «біткойн» фінансовою пірамідою, зробили висновок, що ця система не надає типових обіцянок прибутку, тому і пірамідою не є[50].

Bitcoin в Україні[ред.ред. код]

В Україні справжня популярність криптовалют розпочалася у 2014 році, коли  ентузіастами було створено громадську організацію, що має на меті поширення, розвиток та вивчення біткоін та інших віртуальних валют на території нашої держави - Bitcoin Foundation Ukraine (BFU). Приблизно в цей час також почали з’являтись перші компанії та агенції, які пропонували фізичний обмін криптовалют за готівку, а також здійснення грошових онлайн-операцій. За словами власників даних структур, фізичним особам, що досі не стикалися з такого типу транзакціями, ризиковано і технічно непросто здійснювати їх самостійно, саме тому подібного роду компанії беруть на себе роль своєрідного посередника за що і отримують оплату у вигляді певних відсотків від загальної суми транзакції – подібно до звичайних банків.

Недавно BFU спільно з кількома іноземними статистичними компаніями  провели цікаве дослідження щодо популярності та рівня використання біткоін в Україні. Дані вийшли дуже цікаві – Україна до першої десятки країн світу за використанням біткоін-нодів або вузлів, близько 40% всіх угод з використанням даної криптовалюти, що були укладені на біржах з українським корінням. Фахівці пояснюють цей факт тим, що Україна також в числі перших за кількістю та якістю навчання ІТ-спеціалістів.

Також на сьогоднішній день зацікавлення біткоін тільки зростає, як і зростає кількість компаній, чия робота базується на операціях з цією валютою. У великих містах навіть проводиться чимало спеціальних навчальних курсів, де вивчають нюансам роботи з даною віртуальною валютою. А в Києві навіть створили офлайн-майданчик - Satoshi Square Kiev, на якому крім всього іншого також проводяться аукціони біткоінів.

Попри це, широка громадськість ще і досі мало знає про криптовалюти, в тому числі біткоін. Причиною цьому є той факт, що де-факто і де-юре платіжних систем, що працюють з криптовалютами, в Україні немає. Національний Банк України навіть дав свій коментар щодо використання даного типу валют – «…віртуальна валюта біткоін вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства». [51] За словами одного з засновників BFU, це не є правильно, адже по суті, тоді і валютного ринку в нашій державі теж немає, але це не заважає українцям купувати або продавати валюту в обмінниках.

Саме тому одним із стратегічних напрямів роботи BFU можна вважати розробку та впровадження нормативно-правових актів та інших регуляторних документів законодавчого характеру, які б вивели учасників ринку біткоін з тіні. [52]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nakamoto, Satoshi (24 May 2009). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Процитовано 14 December 2010. 
  2. Bitcoin Watch(англ.)
  3. http://bitcoincharts.com/markets/
  4. Nermin Hajdarbegovic (7 October 2014). Bitcoin Foundation to Standardise Bitcoin Symbol and Code Next Year. CoinDesk. Процитовано 27 April 2015. 
  5. Символ биткоина будет включен в стандарт Юникод | ForkLog
  6. Схему URI для платежей Bitcoin добавили в стандарт HTML5 // Xakep.ru, 24.04.2013
  7. HTML5, A vocabulary and associated APIs for HTML and XHTML. W3C Candidate Recommendation // W3C, 6 August 2013 «The following schemes are the whitelisted schemes: bitcoin»
  8. Биткоин будет включен в список валют Microsoft Excel 2016
  9. FastTrack for Office 365
  10. * Chaum, David (1983). Blind signatures for untraceable payments. Advances in Cryptology Proceedings of Crypto 82 (3). с. 199–203. doi:10.1007/978-1-4757-0602-4_18. 
  11. Вэй Дай Опис протоколу криптовалюти «b-money»(англ.)неофіційний переклад)
  12. Szabo, Nick. Bit Gold. Unenumerated. Blogspot. Архів оригіналу за 2011-09-22. Процитовано 5 December 2013. 
  13. а б Сергей Козловский Ніхто не знає, але коштує дорого
  14. Творця криптовалюти Bitcoin заарештувати не вдалося Новини на NewsBY.org.
  15. Розкрито особистість творця Bitcoin
  16. Разработка — Bitcoin
  17. Виктор Фомин (2014-02). Сокровища ботанов: все, что важно знать о валюте будущего — биткоинах. MAXIM. Процитовано 2015-04-06. 
  18. Eric Mack (12/23/2013). The Bitcoin Pizza Purchase That's Worth $7 Million Today (en). Forbes. Процитовано 2015-04-06. ; перевод portwein74 (2013-12-25). Пицца стоимостью 7 миллионов долларов. Bit•Новости. Процитовано 2015-04-06. 
  19. Сингапур планирует легализовать Bitcoin
  20. Singapore government to tax some bitcoin transactions
  21. Доходите от сделки с биткойн се декларират и облагат — Национална Агенция за Приходите
  22. Германия признала Bitcoin
  23. Croatia considers Bitcoin legal; 45 members of the Swiss parliament want the same | BitCoin Examiner
  24. Японское правительство подтвердило, что биткоин — законное средство платежа — портал Coinfox
  25. Japan to adopt new safeguards for bitcoin users- Nikkei Asian Review
  26. Japan OKs recognizing virtual currencies as similar to real money | The Japan Times
  27. ЦБ Китаю заборонив банкам операції з Bitcoin
  28. Обмен традиционных валют на виртуальную валюту «Биткойн» освобождается от НДС // Пресс-релиз Европейского суда № 128/15 от 22 октября 2015(англ.)
  29. Європейський суд справедливості прирівняв біткойни до валют і звільнив від ПДВ
  30. а б Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 6 «Incentive»
  31. а б Bitcoin Clock, прогноз моментов изменения сложности и уменьшения вознаграждения
  32. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 7 «Reclaiming Disk Space»
  33. Bitcoins, a Crypto-Geek Ponzi Scheme. Процитовано 2011-06-15. 
  34. Is the cryptocurrency Bitcoin a good idea?. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-06-15. 
  35. Банк Англії: У майбутньому біткойни можуть похитнути фінансову стабільність Великобританії
  36. Fernholz, Tim (2013-10-02). Silk Road collected 9.5 million bitcoin—and only 11.75 million exist. QUARTZ. Процитовано 2013-10-10. «the currency’s primary use so far (besides as a speculative investment vehicle and point of departure for futuristic payment schemes) was buying illegal things online.» 
  37. RAFFAELA WAKEMAN (OCTOBER 9, 2013). "Take the Drugs, But Don't Take the People's Bitcoins". New Republic. Процитовано 2013-10-21. «(To date, the world has about 11.75 million bitcoins, each worth as of this writing $137 from a variety of sources.) Note that Silk Road’s revenue prior to being shut down was 9.5 million bitcoin—meaning that nearly all of the virtual currency that’s been generated thus far worldwide was being spent on this system.» 
  38. Everyone Is Baffled By Alan Greenspan's Comment About Bitcoin
  39. Quiggin, John (16 April 2013). The Bitcoin Bubble and a Bad Hypothesis. The National Interest. Процитовано 31 October 2014. 
  40. Shiller, Robert (1 March 2014). In Search of a Stable Electronic Currency. New York Times. Процитовано 31 October 2014. 
  41. Andolfatto, David (31 March 2014). Bitcoin and Beyond: The Possibilities and Pitfalls of Virtual Currencies. Dialogue with the Fed. Federal Reserve Bank of St. Louis. с. 21. Процитовано 16 April 2014. 
  42. Lee, Timothy (5 November 2013). When will the people who called Bitcoin a bubble admit they were wrong. The Washington Post. Процитовано 10 January 2014. 
  43. Lubin, Gus (9 March 2014). ROUBINI: 'Bitcoin Is A Ponzi Game And A Conduit For Criminal Activities'. Business Insider. Процитовано 1 April 2014. 
  44. Jonathon M. Trugman (15 February 2014). Welcome to 21st-century Ponzi scheme: Bitcoin. The New York Post (NYP Holdings, inc.). Процитовано 13 December 2014. 
  45. European Central Bank (October 2012). Virtual Currency Schemes (PDF). Frankfurt am Main: European Central Bank. с. 27. ISBN 978-92-899-0862-7. Процитовано 5 March 2014. 
  46. Ott Ummelas and Milda Seputyte (31 Jan 2014). Bitcoin ‘Ponzi’ Concern Sparks Warning From Estonia Bank. bloomberg.com (Bloomberg). Процитовано 1 April 2014. 
  47. Kaushik Basu (July 2014). Ponzis: The Science and Mystique of a Class of Financial Frauds. World Bank Group. Процитовано 30 October 2014. 
  48. Posner, Eric (11 April 2013). Bitcoin is a Ponzi scheme—the Internet’s favorite currency will collapse.. Slate. Процитовано 1 April 2014. 
  49. Tucker, Jeffrey (1 December 2013). Ponzi Logic: Debunking Gary North. The Libertarian Standard. Процитовано 12 Feb 2014. 
  50. Federal Council report on virtual currencies in response to the Schwaab (13.3687) and Weibel (13.4070) postulates. Federal Council (Switzerland). Swiss Confederation. 25 June 2014. с. 21. Процитовано 28 November 2014. 
  51. Національний Банк України. 
  52. Грошики | Bitcoin в Україні. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]