Bitcoin

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bitcoin
Bitcoin logo.svg
Bitcoin-0.3.23 screenshot.png
Розробник(и) Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto), Ґевін Андерсен (Gavin Andersen)
Перший випуск 4 лютого 2009
Стабільний випуск 0.9.3 (27 вересня 2014)
Написано на C++
Операційна система Windows, Linux, Mac OS X
Розмір 10.9 MiB - 59.2 MiB
Стан розробки Beta
Тип Електронні гроші
Ліцензія MIT License
Веб-сайт http://www.bitcoin.org

Commons-logo.svg Bitcoin у Вікісховищі

Bitcoin також Біткоїн — електронна валюта, концепт якої був озвучений у 2008 році Сатосі Накамото, і представлений ним у 2009 році, базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото[1]. Повна капіталізація ринку біткоїнів зараз становить 7,865,298,695 USD (5,742,527,794 EUR)[2]. Середня ціна одного біткоїна на 2 грудня 2014 року — 408.62 доларів США[3].

Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції із цифровим підписом між двома вузлами передаються до всіх вузлів peer-to-peer мережі, а самі дані про переміщення коштів зберігаються у розподіленій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих грошей або використання своїх коштів двічі використовуються криптографічні методи.

Позначення[ред.ред. код]

знак Bitcoin

Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто пишуть абревіатуру латинськими буквами BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак подібний код міжнародним стандартом ISO 4217 поки не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткоїнів. Запис BTC суперечить прийнятій в стандарті системі - іменувати «глобальні товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). В якості кандидату розглядають варіант XBT[4]. При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що відноситься до них. Знак біткоїнів затверджений для включення в планований стандарт юнікоду версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF[5]. Іноді застосовують символ ฿ - знак тайського бата, але він сумісний не із усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «bitcoin:» офіційно включена в специфікації WHATWG для HTML5[6][7]. Біткоїн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016[8][9].

Принципи роботи[ред.ред. код]

BitCoin покладається на криптографічні принципи, щоб створити унікальні, невідтворювані, і ділені маркери валюти. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх власних грошей локально на своєму власному комп'ютері, і проводять транзакції безпосередньо один з одним через пірингову мережу, перевіряючи за допомогою мережі достовірність грошових переказів. Фізично, кожна монета в системі має свій унікальний ключ.

При здійсненні транзакції користувач додає до монети відкритий ключ адресата і підписує її своїм особистим закритим ключем. Щоб виключити подвійне списання однієї монети, всі транзакції транслюються іншим учасникам, а повний список транзакцій в анонімному вигляді зберігається в розподіленій мережі. При кожній новій транзакції ключі перевіряються за списком попередніх транзакцій. Інакше кажучи, BitCoin заснований на записі переміщень грошових коштів з використанням асиметричного шифрування.

Для запобігання багаторазової витрати однієї і тієї ж суми мережа реалізує щось подібне розподіленому серверу часу, використовуючи ідею ланцюжка хешів, кожен з яких обчислюється на базі попереднього. Для зменшення розміру розподіленої мережевої БД використовується деревоподібне хешування.

В даний момент кількість монет в обігу системи становить трохи більше 1 млн. Фактично на даний момент, BitCoin — це хмарна мережа розподілених обчислень. Дохід в BitCoin монетизується за рахунок валюти, цінність якої забезпечує електрична енергія і робота процесора. Фактично, номінал однієї монети дорівнює певній кількості процесорного часу. На практиці вартість її визначається співвідношенням біржових пропозиції та попиту, що з певною затримкою впливає на необхідні комп'ютерні ресурси для генерації монети.

Історія розвитку[ред.ред. код]

Ще задовго до впровадження ВТС, у 1983 році Девід Чаум і Стефан Брендс запропонували перші протоколи «електронної готівки»[10].

У травні 1997 року Адам Бак для протидії відправці спаму і DoS-атакам запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи. Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури створення нових блоків у біткоїн-базі. Ідеї ​​криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай в розсилці шифропанків[11]. Незалежно від нього приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold»[12]. Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної інформації у ненадійній децентралізованій системі.

Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи Hashcash на базі чіпа для шифрування IBM в рамках специфікації TPM. У 2008 році людиною або групою людей під псевдонімом[13] Сатоші Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатоші, розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа «біткоїнів» була запущена. За повідомленнями ЗМІ, Сатоші Накамото - псевдонім австралійського підприємця і фахівця з шифрування Крега Стівена Райта[14][15], хоча це всього лише одна з численних версій.

Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників[16], при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткоїнів на реальний товар стався у травні 2010 року - американець Ласло Ханеч за 10 000 біткоїнів отримав дві піци[17][18].

Стадії розвитку проекту[ред.ред. код]

За задумом творця системи — японця Сетоші Некемото, — будь-яка центральна емісія повинна бути скасована і замінена на персональну (особисту) емісію самих громадян.

В BTC існує два способи отримання монет BitCoin: генерація монет своїми силами, або їх покупка за якусь традиційну валюту (звичайний спосіб конвертації валют). У момент запуску системи на фазі її «розігріву» (bootstrap stage) математично створена ситуація, коли генерування монет досить проста і доступна всім процедура. Для цього вам потрібно просто завантажити і інсталювати клієнта BitCoin, після чого потрібно запросити генерацію монеток, після чого залишається просто чекати…

Математично алгоритм спроектований так, що в міру розвитку системи і збільшення грошової маси всередині системи, генерація нових грошей стає все складнішим обчислювальним завданням, вимагаючи все більше потужностей. Таким чином, якщо спочатку система активно залучає широкі маси учасників мотивацією досить легко збагатитися (що в рамках жорсткої капіталістичної системи, в якій всі ми живемо, працює краще за будь-яку рекламу), то на якійсь стадії постійного подорожчання генерації грошей стає вигідніше купувати вже готові монети, ніж намагатися згенерувати їх — що запускає вже стандартну біржову торгівлю, породжуючи конвертованість і зовнішній попит на BTC.

Коли загальна валютна база системи досягне суми 21 млн монет, то будь-який тип емісії буде повністю технічно зупинений (щоб уникнути інфляції), після чого система увійде в третю заключну фазу — стабілізація. Зараз можна бачити, що повністю в згоді з теорією BTC знаходиться в заключній частині фази bootstrap, входячи в другу фазу — зокрема, це ознаменувався дуже сильним пожвавленням біржових торгів по BTC останнім часом.

Установка і використання гаманця[ред.ред. код]

Програма-гаманець BitCoin — це звичайний десктоповий додаток, на кшталт всім звичного WebMoney Classic. Для роботи програми потрібно, щоб у вас був відкритий мережевий порт номер 8333, тому якщо у вас активовано захисний екран Windows або встановлено інший сторонній брендмауер, варто про це подбати заздалегідь. Є версії гаманця для Windows, Linux, MacOS X, Android, IOS.

Принцип функціонування[ред.ред. код]

Всі дані про кількість біткоїнів користувача зберігаються у бінарному файлі, який називають гаманцем (англ. wallet). Гаманець показує поточний баланс, історію транзакцій та адреси, що доступні для надсилання коштів. Оскільки усі транзакції зберігаються у розподіленій базі даних, то комп'ютер користувача не повинен мати постійного підключення до мережі, щоб отримувати біткоїни.

Біткоїнові платежі зазвичай показуються одержувачу майже миттєво, але спочатку як «непідтверджені», тому що система поки не може гарантувати постійність даної транзакції. Транзакція може бути недійсна через конфлікт транзакцій (наприклад, коли два одержувача отримують однакові біткоїни). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника відбувається неполадка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Коли мережа Bitcoin обробляє транзакцію, до черги, що включає транзакцію додається все більше підтверджень. Зрештою, клієнт Bitcoin показує транзакцію як «підтверджену».

Процес підтвердження транзакції досягається за допомогою розв'язання обчислювально складної proof-of-work задачі. Вона базується на даних транзакції, а також всій попередній історії транзакції. Цей процес робить неможливим переписування історії транзакції, не маючи при цьому більшої обчислювальної потужності, ніж решта мережі Bitcoin. Вузли, що обробляють блоки транзакції нагороджуються фіксованою кількістю біткоїнів, що «постають з повітря», так само, як і будь-які комісійні платежі, пов'язані із процесом транзакцій. Це компенсує операторам даних систем затрачену обчислювальну потужність, а також досягає початкового розподілу багатства у системі Bitcoin у цілому. Складність proof-of-work задач автоматично регулюється системою так, щоб середній час між обробкою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції і кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила. Це наприклад блоки, що створюють неправильну кількість біткоїнів, або транзакції з подвійною витратою коштів.

Правовий статус[ред.ред. код]

У різних країнах відношення до системи «біткоїн» сильно різниться. У багатьох країнах статус досі не визначений або змінюється. У ряді країн офіційно дозволені операції з біткоїнами. Зазвичай вони розглядаються як товар[19][20] або інвестиційний актив[21] і для цілей оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. Іноді біткоїни визнають в якості розрахункової грошової одиниці[22][23], в інших країнах, наприклад в Японії Bitcoin є законним платіжним засобом[24][25][26] з податком на їх покупку. В інших країнах (наприклад, у Китаї) операції з біткоїнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб[27].

22 жовтня 2015 року Європейський суд (European Court of Justice, ECJ) ухвалив, що операції обміну біткоїнів на фіатні валюти звільняються від ПДВ. У рішенні суду уточнюється, що закон про ПДВ поширюється на поставку товарів і надання послуг[28]. Транзакції в біткойнах були віднесені до платіжних операцій з валютами, монетами і банкнотами, і тому не підлягають оподаткуванню ПДВ. Суд рекомендував усім країнам-членам Євросоюзу виключити криптовалюту з числа активів, що підлягають оподаткуванню[29].

Випуск біткоїнів[ред.ред. код]

Майнінг[ред.ред. код]

Кількість біткоїнів за 2009-2033 роки

Діяльність зі створення нових блоків заради можливості отримати винагороду в формі емітованих біткоїнів і комісійних зборів отримала назву «Майнінг» (від англ. Mining - видобуток корисних копалин). Випуск нових біткоїнів децентралізований, не залежить від будь-якого регулюючого органу, обсяг емісії відомий заздалегідь. Стандартна порція нових біткоїнів додається до суми комісій з транзакцій, включених в черговий блок. Загальну суму в якості винагороди отримує той, хто додав черговий блок в базу транзакцій[30].

Після формування кожних 210 000 блоків (приблизно раз в 4 роки) запрограмовано розмір винагороди новими біткоїнами зменшувати вдвічі [31], тобто це значення є спадною геометричною прогресією. Загальний обсяг емісії біткоїнів обмежений аналогічно сумі членів спадної геометричної прогресії і не перевищить 21 млн. На травень 2014 року в обігу перебувало 12,7 мільйона біткоїнів[13]. Спочатку розмір емісії при створенні блоку становив 50 біткоїнів. 28 листопада 2012 відбулося перше зменшення емісійної нагороди з 50 до 25 біткоїнів. Наступна зміна відбудеться приблизно в кінці липня 2016 року. У 2031 році емісія буде зупинена зовсім (розмір винагороди 50 → 25 → 12.5 → ... → 0)[31]. Формування блоків продовжиться і далі, але за них вже не буде фіксованої винагороди новими біткоїнами. Передбачається, що поступово основним джерелом винагороди за формування нових блоків стануть комісійні збори[30].

Пули[ред.ред. код]

Для зменшення випадковості і більш рівномірного отримання біткоїнів майнери використовують спеціалізовані веб-служби - пули [65] (від англ. Pool - загальний фонд). Кожен учасник шукає свій варіант блоку і отримані результати направляє до пулу. Пул отримує винагороду як якийсь потужний соло-майнер. Отримані біткоїни пул розподіляє між учасниками відповідно до встановлених власником пулу правилами.

Обсяг даних[ред.ред. код]

Стандартні програми-клієнти орієнтовані на роботу з повною базою транзакцій. Програма-клієнт здатна працювати повністю автономно, як повноцінна мережа. Такий механізм забезпечує працездатність мережі без виділеного сервера і центрального агента, але змушує зберігати величезний архів всіх транзакцій. Станом на червень 2015 року розмір бази становив понад 42 ГБ. Після першого запуску на отримання, аналіз та збереження бази транзакцій може йти більше доби. У разі збільшення числа транзакцій до рівнів, порівнянних з популярними нині платіжними системами, проблема зберігання і передачі даних може унеможливити використання стандартних програмних клієнтів на більшості домашніх комп'ютерів. З цієї причини розроблені «тонкі клієнти», які зберігають на жорсткому диску тільки заголовки блоків (близько 80 байт)[32], а повний вміст блоків завантажують в міру необхідності. Це економить місце на диску, але не підходить для майнінгу.

Глобальні перспективи[ред.ред. код]

Сьогодні BTC приймають сотні західних магазинів електроніки, косметики, компанії з надання послуг хостингу, замовлення їжі, лотереї, віртуальні ігри та інші сервіси. В результаті переговорів з Amazon було досягнуто домовленості про використання BTC в її інтернет-магазинах (сума покупки повинна перевищувати в еквіваленті $ 30).

У лютому 2011 року BitCoin взяла дуже важливу психологічну планку — вперше за її існування курс обміну BTC до USD досяг стійкого паритету, а в деякі вдалі дні за 1 монету BitCoin давали більше 1 долара. У середині 2011 року, на піку зростання, за одну монету цієї електронної валюти пропонували вже 18 доларів.

Слід згадати і про політичний компонент, який вже починає проявлятися у BTC: після численних випадків закриття рахунків у традиційних грошових системах у проекту WikiLeaks, цей проект тепер продовжив збір грошей в системі BitCoin.

Курс Bitcoin[ред.ред. код]

Курс біткоїнів коливається виключно в залежності від попиту і пропозиції, на його властивості неможливо вплинути ззовні.

Критика[ред.ред. код]

Критика біткоїнів йде від часу запуску системи і включає кілька головних положень.

Нечесний початковий розподіл[ред.ред. код]

Початковий розподіл монет надає сильні переваги тим хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткоїни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що об'єм роботи потрібний для отримання однієї монети в цей час в більш ніж 500,000 разів більший, ніж об'єм роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти — тим важче з часом стає генерувати монети за наявних обчислювальних потужностей.[33][34]

Емісія грошей поза контролем держави[ред.ред. код]

Анонімність системи «біткоїн» заважає державі контролювати фінансові потоки, в тому числі через кордон. У вересні 2014 року Банк Англії висловив побоювання, що якщо у системи «біткоїнів» збільшиться популярність, то в крайньому варіанті можна втратити контроль над інфляцією[35]. Аналогічну думку в жовтні 2014 року висловив заступник міністра фінансів Російської Федерації Олексій Мойсеєв.

Обіг нелегальних товарів[ред.ред. код]

Використання біткоїнів у тіньовій економіці дозволяє забезпечити непідконтрольність національним органам влади торгівлю такими товарами, як зброя, наркотики, тощо[36][37]. Як приклад подібної торгівлі ЗМІ найчастіше розглядають історію інтернет-магазину Silk Road. При цьому, під час слухань в Сенаті США з приводу віртуальних валют зазначалося, що готівкові гроші для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає підставою для критики або заборони готівки.

Спекулятивна бульбашка[ред.ред. код]

Багато економістів вважають систему «біткоїнів» спекулятивною бульбашкою.

  • Екс-голова ФРС США Алан Грінспен 5 грудня 2013 року в інтерв'ю агентству Bloomberg заявив, що вважає «біткоїни» «бульбашкою», так як, на його думку, біткоїни не мають ніякої реальної вартості[38].
  • Австралійський економіст Джон Квіггін вважає біткоїни прийнятним інструментом розрахунків замість бартеру, але невідповідним на роль фінансового активу[39]. Базова вартість активів повинна або формуватися їх альтернативним використанням (як альтернативна вартість у золота або срібла), або їх прибутковістю (як теперішня вартість у акцій або облігацій). Але у біткоїнів подібних джерел вартості немає. Якщо торговці відмовляться приймати їх у якості оплати за товари і послуги, їхня вартість стане нульовою.
  • Роберт Шиллер, лауреат Нобелівської премії з економіки (2013), вважає, що біткоїн «демонструє багато з характеристик спекулятивної бульбашки»[40].
  • Девід Андолфатто, віце-президент Федерального резервного банку Сент-Луїса, вважає, що ціна біткоїнів «складається виключно з бульбашки», хоча він визнає, що багато інших активів мають ціни вищі, ніж їх внутрішня вартість[41].
  • Тімоті Лі з Washington Post в листопаді 2013 року помітив, що спостерігаються цикли зростання і зниження ціни біткоїнів, що не характерні для спекулятивної бульбашки. Він вказує, що для бульбашки характерно падіння ціни після того, як стає очевидним її спекулятивна завищеність і подальшого повернення не відбувається. Для біткоїнів періоди зниження змінювалися новим зростанням навіть після виходу негативних новин[42].

Дискусія про фінансову піраміду[ред.ред. код]

  • Колишній старший радник Казначейства США і Міжнародного валютного фонду Нуріель Рубіні в березні 2014 року заявив, що «біткоїн» є варіантом фінансової піраміди[43].
  • У цьому переконаний і Джонатан Тругман з New York Post[44].
  • У 2012 році Європейський центральний банк в доповіді зазначив, що поки немає можливості оцінити, чи є робота системи «біткоїн» фінансовою пірамідою[45].
  • У 2014 році глава Банку Естонії обережно вказав на відсутність доказів того, що «біткоїн» не є фінансовою пірамідою[46].
  • У звіті 2014 року Всесвітнього банку вказується, що «всупереч широко поширеній думці, «біткоїн» не є навмисною фінансовою пірамідою»[47].
  • На думку Еріка Познера, професора права в Університеті Чикаго, фінансова піраміда зазвичай має ознаки шахрайства, а ситуація з «біткойнов» більше схожа на колективну ілюзію[48].
  • Економіст Джеффрі Такер стверджує, що «є кілька ключових відмінностей між фінансовою пірамідою і «біткоїн»[49].
  • У звіті 2014 року Ради Федерації (Швейцарія) у відповідь на неодноразово піднімався питання, чи є «біткоїн» фінансовою пірамідою, робиться висновок, що ця система не робить типові обіцянки прибутку, тому і пірамідою не є[50].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nakamoto, Satoshi (24 May 2009). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Процитовано 14 December 2010. 
  2. Bitcoin Watch(англ.)
  3. http://bitcoincharts.com/markets/
  4. Nermin Hajdarbegovic (7 October 2014). Bitcoin Foundation to Standardise Bitcoin Symbol and Code Next Year. CoinDesk. Процитовано 27 April 2015. 
  5. Символ биткоина будет включен в стандарт Юникод | ForkLog
  6. Схему URI для платежей Bitcoin добавили в стандарт HTML5 // Xakep.ru, 24.04.2013
  7. HTML5, A vocabulary and associated APIs for HTML and XHTML. W3C Candidate Recommendation // W3C, 6 August 2013 «The following schemes are the whitelisted schemes: bitcoin»
  8. Биткоин будет включен в список валют Microsoft Excel 2016
  9. FastTrack for Office 365
  10. * Chaum, David (1983). Blind signatures for untraceable payments. Advances in Cryptology Proceedings of Crypto 82 (3). с. 199–203. doi:10.1007/978-1-4757-0602-4_18. 
  11. Вэй Дай Опис протоколу криптовалюти «b-money»(англ.)неофіційний переклад)
  12. Szabo, Nick. Bit Gold. Unenumerated. Blogspot. Архів оригіналу за 2011-09-22. Процитовано 5 December 2013. 
  13. а б Сергей Козловский Ніхто не знає, але коштує дорого
  14. Творця криптовалюти Bitcoin заарештувати не вдалося Новини на NewsBY.org.
  15. Розкрито особистість творця Bitcoin
  16. Разработка - Bitcoin
  17. Виктор Фомин (2014-02). Сокровища ботанов: все, что важно знать о валюте будущего — биткоинах. MAXIM. Процитовано 2015-04-06. 
  18. Eric Mack (12/23/2013). The Bitcoin Pizza Purchase That's Worth $7 Million Today (en). Forbes. Процитовано 2015-04-06. ; перевод portwein74 (2013-12-25). Пицца стоимостью 7 миллионов долларов. Bit•Новости. Процитовано 2015-04-06. 
  19. Сингапур планирует легализовать Bitcoin
  20. Singapore government to tax some bitcoin transactions
  21. Доходите от сделки с биткойн се декларират и облагат — Национална Агенция за Приходите
  22. Германия признала Bitcoin
  23. Croatia considers Bitcoin legal; 45 members of the Swiss parliament want the same | BitCoin Examiner
  24. Японское правительство подтвердило, что биткоин – законное средство платежа - портал Coinfox
  25. Japan to adopt new safeguards for bitcoin users- Nikkei Asian Review
  26. Japan OKs recognizing virtual currencies as similar to real money | The Japan Times
  27. ЦБ Китаю заборонив банкам операції з Bitcoin
  28. Обмен традиционных валют на виртуальную валюту «Биткойн» освобождается от НДС // Пресс-релиз Европейского суда № 128/15 от 22 октября 2015(англ.)
  29. Європейський суд справедливості прирівняв біткоїни до валют і звільнив від ПДВ
  30. а б Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 6 «Incentive»
  31. а б Bitcoin Clock, прогноз моментов изменения сложности и уменьшения вознаграждения
  32. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System, 2008, розділ № 7 «Reclaiming Disk Space»
  33. Bitcoins, a Crypto-Geek Ponzi Scheme. Процитовано 2011-06-15. 
  34. Is the cryptocurrency Bitcoin a good idea?. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-06-15. 
  35. Банк Англії: У майбутньому біткоїни можуть похитнути фінансову стабільність Великобританії
  36. Fernholz, Tim (2013-10-02). Silk Road collected 9.5 million bitcoin—and only 11.75 million exist. QUARTZ. Процитовано 2013-10-10. «the currency’s primary use so far (besides as a speculative investment vehicle and point of departure for futuristic payment schemes) was buying illegal things online.» 
  37. RAFFAELA WAKEMAN (OCTOBER 9, 2013). "Take the Drugs, But Don't Take the People's Bitcoins". New Republic. Процитовано 2013-10-21. «(To date, the world has about 11.75 million bitcoins, each worth as of this writing $137 from a variety of sources.) Note that Silk Road’s revenue prior to being shut down was 9.5 million bitcoin—meaning that nearly all of the virtual currency that’s been generated thus far worldwide was being spent on this system.» 
  38. Everyone Is Baffled By Alan Greenspan’s Comment About Bitcoin
  39. Quiggin, John (16 April 2013). The Bitcoin Bubble and a Bad Hypothesis. The National Interest. Процитовано 31 October 2014. 
  40. Shiller, Robert (1 March 2014). In Search of a Stable Electronic Currency. New York Times. Процитовано 31 October 2014. 
  41. Andolfatto, David (31 March 2014). Bitcoin and Beyond: The Possibilities and Pitfalls of Virtual Currencies. Dialogue with the Fed. Federal Reserve Bank of St. Louis. Процитовано 16 April 2014.  Проігноровано невідомий параметр |p.= (довідка)
  42. Lee, Timothy (5 November 2013). When will the people who called Bitcoin a bubble admit they were wrong. The Washington Post. Процитовано 10 January 2014. 
  43. Lubin, Gus (9 March 2014). ROUBINI: 'Bitcoin Is A Ponzi Game And A Conduit For Criminal Activities'. Business Insider. Процитовано 1 April 2014. 
  44. Jonathon M. Trugman (15 February 2014). Welcome to 21st-century Ponzi scheme: Bitcoin. The New York Post (NYP Holdings, inc.). Процитовано 13 December 2014. 
  45. European Central Bank (October 2012). Virtual Currency Schemes (PDF). Frankfurt am Main: European Central Bank. с. 27. ISBN 978-92-899-0862-7. Процитовано 5 March 2014. 
  46. Ott Ummelas and Milda Seputyte (31 Jan 2014). Bitcoin ‘Ponzi’ Concern Sparks Warning From Estonia Bank. bloomberg.com (Bloomberg). Процитовано 1 April 2014. 
  47. Kaushik Basu (July 2014). Ponzis: The Science and Mystique of a Class of Financial Frauds. World Bank Group. Процитовано 30 October 2014. 
  48. Posner, Eric (11 April 2013). Bitcoin is a Ponzi scheme—the Internet’s favorite currency will collapse.. Slate. Процитовано 1 April 2014. 
  49. Tucker, Jeffrey (1 December 2013). Ponzi Logic: Debunking Gary North. The Libertarian Standard. Процитовано 12 Feb 2014. 
  50. Federal Council report on virtual currencies in response to the Schwaab (13.3687) and Weibel (13.4070) postulates. Federal Council (Switzerland). Swiss Confederation. 25 June 2014. с. 21. Процитовано 28 November 2014. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]