Black Pride

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Black Pride (укр. Чорна гордість) — це громадський рух та гасло, що спонукає темношкірих людей прославляти чорну культуру і приймати свою африканську спадщину.[1] В США це було прямою відповіддю на білий расизм, особливо під час Руху за громадянські права.[2] Пов'язаний активістський рух — Black Power (укр. Чорна міць).

Мистецтво та музика[ред. | ред. код]

Чорна гордість - основна тема деяких творів популярних афро-американських музикантів. Пісні епохи Руху за громадянські права, такі як хіти The impressions "We`re a Winner"[3] та "Keep on Pushing" і "Say It Loud – I’m Black and I’m Proud"[4] Джеймса Брауна відзначали Чорну гордість.

Краса і мода[ред. | ред. код]

Стандарти краси - важлива тема чорної гордості. Чорна гордість була представлена ​​в таких гаслах, як "чорне - красиве"[5], що оскаржує стандарти білої краси[6]. До руху Чорної гордості більшість чорношкірих випрямляли волосся або носили перуки.[7] Повернення до природних стилів волосся, таких як афро та дреди, вважалися виразом Чорної гордості.

У 1960-1970 -х роках тканину кенте та форму Чорних пантер носили у США як вирази Чорної гордості.[7] Хустки іноді носили нації ісламу та інші члени руху чорних мусульман як вираз чорної гордості та символ віри.[8] Інші жінки використовували хустки з африканськими принтами для прикриття волосся.[7] Максін Лідс Крейг стверджує, що повністю чорні конкурси краси, такі як Міс Чорна Америка, були інституціоналізованими формами чорної гордості, створеними у відповідь на виключення з білих конкурсів краси.[8]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Tyson, Lois (2001). Learning for a diverse world : using critical theory to read and write about literature (Англійська). New York: Routledge. с. Psychology Press. pp. 208–209. ISBN 0-8153-3773-6. OCLC 45064826. «Because the dominant white culture in America treated African Americans as subalterns rather than full American citizens and full human beings, the Black Pride movement encouraged black Americans to look to Africa for their cultural origin.» 
  2. Glasker, Wayne (2002). Black students in the ivory tower : African American student activism at the University of Pennsylvania, 1967-1990 (Англійська). Amherst. ISBN 1-55849-322-0. OCLC 48691382. 
  3. Pruter, Robert (1992). Chicago soul (вид. Illini books ed). Urbana: University of Illinois Press. ISBN 0-252-06259-0. OCLC 25604576. 
  4. Koskoff, Ellen (2005). Music cultures in the United States : an introduction (Англійська). New York: Routledge. ISBN 0-203-99716-6. OCLC 61346883. 
  5. Jha, Meeta Rani (2016). The global beauty industry : colorism, racism, and the national body. London. ISBN 978-1-317-55796-8. OCLC 921887992. 
  6. Rooks, Noliwe (1996). Hair raising : beauty, culture, and African American women. New Brunswick, N.J.: Rutgers University Press. ISBN 0-585-09827-1. OCLC 44964950. 
  7. а б в Blanco F., José; Doering, Mary D.; Hunt-Hurst, Patricia; Lee, Heather Vaughan (2016). Clothing and fashion : American fashion from head to toe. Santa Barbara, California. ISBN 978-1-61069-309-7. OCLC 904505699. 
  8. а б Craig, Maxine Leeds (2002). Ain't I a beauty queen? : black women, beauty, and the politics of race. New York. ISBN 978-0-19-803255-7. OCLC 475955755.