Blues by Lonnie Johnson
Blues by Lonnie Johnson | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Студійний альбом | |||||||
| Виконавець | Лонні Джонсон | ||||||
| Дата випуску | 1960 | ||||||
| Записаний | 8 березня 1960 | ||||||
| Жанр | блюз | ||||||
| Тривалість | 38 хв 5 с | ||||||
| Студія звукозапису | Van Gelder Studio, Енлвуд-Кліффс (Нью-Джерсі) | ||||||
| Лейбли | Bluesville (BVLP 1007) | ||||||
| Професійні огляди | |||||||
| Хронологія Лонні Джонсон | |||||||
| |||||||
Blues by Lonnie Johnson — студійний альбом американського блюзового музиканта Лонні Джонсона, випущений лейблом Bluesville Records у 1960 році. Записаний 8 березня 1960 року на студії Van Gelder Studio в Енлвуд-Кліффсі (Нью-Джерсі).
Альбом складається з 12 оригінальних пісень, написаних Джонсоном спеціально для цієї сесії. Альбом ознаменував повернення Джонсона до музичного бізнесу, якому в лютому 1960 року виповнилось 60 років.
Історія[ред. | ред. код]
Кріс Альбертсон, джазовий диск-жокей, вже декілька років тому (у 1957 році) як залишив рідну Данію і перебрався в США у Філадельфію. На той момент Лонні Джонсон залишив музику і в основному займався ремонтами як помічник тесляра. 18 місяців до цього він отримав роботу швейцара у готелі Benjamin Franklin Hotel.
Робертсон відразу почав розшукувати Джонсона, як тільки йому стало відомо, що він у Філадельфії. Дізнавшись, що Елмер Сноуден (Дюк Еллінгтон у 1922 році грав на піаніно у гурті Сноудена) працює паркувальником у Філадельфії, Альбертсон відразу запросив ветерана взяти участь у джазовій радіопрограмі. Елмеру не було відомо, де знаходився Джонсон, однак один слухач це знав. Він зв'язався з Сноуденом після програми і повідомив про те, що Лонні у готелі Benjamin Franklin Hotel.
На прохання Альбертсона, Джонсон взяв свою гітару (він почав грати на електричній гітарі ще у 1941 році, невдовзі після того, як Чарлі Крісчен став її популяризувати) і приїхав на квартиру Альбертсона. Джонсон виконав декілька блюзових пісень і балад під акомпанемент своєї гітари та банджо Сноудена. Джонсон грав і співав вперше за останні 4 роки.
Альбертсон приніс демонстраційні записи Бобу Вейнстоку, продюсеру і засновнику Prestige Records, і той вирішив записати Джонсона разом з гуртом зіркових джазменів. Вейнсток і Есмонд Едвардс (з відділу, що відповідав за пошук нових виконавців та їхній репертуар) визначили, що у студії до Лонні приєднаються піаніст-ветеран Клод Гопкінс, а також молоді музиканти (всім їм було трохи більше 20 років): ударник Боббі Дональдсон, контрабасист]] Венделл Маршалл і саксофоніст Гел Сінгер.
Джонсон прибув на студію Руді Ван Гелдера Van Gelder Studio в Енлвуд-Кліффс, штат Нью-Джерсі із 12 оригінальними блюзовими піснями, які він спеціально написав для цієї сесії. Джонсон також придбав нову електричну гітару за 500 доларів за допомогою Альберстона, який тоді став його менеджером і Сноудена та працював джазовим ді-джеєм на радіо-станції WHAT-FM у Філадельфії. 12 композицій були записані 8 березня 1960 року за близько 3 години. Наступного дня Джонсон повернувся додому о 3 годині на нічну зміну в готель Benjamin Franklin.
Того ж року альбом був виданий дочірнім лейблом Prestige Bluesville Records (BVLP 1007).
Список композицій[ред. | ред. код]
- Сторона «А»
- «Don't Ever Love» (Лонні Джонсон) — 3:33
- «No Love for Sale» (Лонні Джонсон) — 3:02
- «There's No Love» (Лонні Джонсон) — 2:25
- «I Don't Hurt Anymore» (Дон Робертсон) — 3:53
- «She-Devil» (Лонні Джонсон) — 2:53
- «One-Sided Love Affair» (Лонні Джонсон) — 3:12
- Сторона «Б»
- «Big Leg Woman» (Лонні Джонсон) — 3:11
- «There Must Be a Way» (Лонні Джонсон) — 3:23
- «She's Drunk Again» (Лонні Джонсон) — 3:21
- «Blues 'Round My Door» (Лонні Джонсон) — 3:33
- «You Don't Move Me» (Лонні Джонсон) — 2:12
- «You Will Need Me» (Лонні Джонсон) — 3:27
Записаний 8 березня 1960 року на студії Van Gelder Studio в Енлвуд-Кліффсі (Нью-Джерсі) інженером Руді Ван Гелдером.
Учасники запису[ред. | ред. код]
- Лонні Джонсон — вокал, гітара
- Гел Сінгер — тенор саксофон
- Клод Гопкінс — фортепіано
- Венделл Маршалл — контрабас
- Боббі Дональдсон — ударні
- Технічний персонал
- Руді Ван Гелдер — інженер звукозапису
- Девід Б. Біттен — текст до обкладинки
Видання[ред. | ред. код]
| Країна | Дата | Лейбл | Формат | Каталог |
|---|---|---|---|---|
| США | 1960 | Bluesville | LP | BVLP 1007 |
| США | 1964 | Prestige | LP | PR 1007 |
| США | 1984 | Original Blues Classics | LP | OBC-502 |
| США | 1991 | Original Blues Classics | CD | OBCCD-502-2 |
Посилання[ред. | ред. код]
- Огляд [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
- Опис [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.] на Discogs (англ.)
- Ілюстрована дискографія Bluesville Records [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)