Boeing Insitu ScanEagle

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ScanEagle
ScanEagle UAV catapult launcher 2005-04-16.jpg
ScanEagle на катапульті
Призначення Безпілотний літальний апарат
Походження Сполучені Штати Америки
Виробник Insitu
Перший політ 20 червня 2002
Дата прийняття на службу 2005 (ВМС США)
Основні користувачі Військово-морські сили США
Корпус морської піхоти США
Австралійська армія
Вартість одиниці
US$3.2 мільйонів за 4 дрони і наземну систему (2006)

Boeing Insitu ScanEagle — це невеликий, дальнього радіуса дії безпілотний літальний апарат (БЛА) побудований компанією Insitu, що є дочірньою компанією Boeing.[1] Апарат ScanEagle було розроблено на базі попереднього літака SeaScan, комерційного БПЛА, який використовувався для пошуку риби. ScanEagle продовжує оновлюватися і вдосконалюватися і в нього вноситься багато змін.

Проектування і розробка[ред. | ред. код]

ScanEagle є нащадком іншого БЛА від Insitu, Insitu SeaScan, який створювався як дистанційний носій датчиків для збору інформації про погоду, а також як таких, що допомагав промисловим рибалкам визначати місцезнаходження тунця. ScanEagle виник в результаті стратегічного альянсу між компаніями Boeing і Insitu. В результаті технологія стала успішною для портування БЛА для використання у відеорозвідці на полі бою, і був використаний із серпня 2004 в війні в Іраку.

ScanEagle має стабілізовану електро-оптичну і/або інфрачервону камеру на легкому інерційно-стабілізованому підвісній системі, і інтегровану систему зв'язку, що має радіус дії більше ніж 100 км; тривалість польоту його становить більше 20 годин. ScanEagle має розмах крил в 3.1 м[2] довжину в 1.4 м і масу 20 кг[3] і може працювати на швидкості до 150 км/г, із середньою курсовою швидкістю, що становить 89 км/г.[3]

Літаку не потрібен аеродром. Він запускається із пневматичної катапульти, яка була запатентована Insitu, і відома як пускова установка «SuperWedge». Він здійснює посадку за допомогою системи «Skyhook», в якій на закінцівці крила використовують гак, який призначений ловити трос закріплений вертикально на 15.2 м мачті. Це стало можливим завдяки використанню високоякісної системи диференційного GPS, закріпленого на верху мачти і встановленого на БЛА.[4]

Кожна система ScanEagle коштує US$3.2 мільйонів (2006).[2] Повна система складається з чотирьох повітряних апаратів, наземної станції керування, дистанційного відео терміналу, пускової системи SuperWedge і системи посадки Skyhook.

Вдосконалення[ред. | ред. код]

18 березня 2008, компанія Boeing, разом із ImSAR і Insitu успішно провела польотні випробування ScanEagle із встановленим на ньому радаром ImSAR's NanoSAR. ImSAR NanoSAR є на той момент найменшим в світі радаром із синтезованою апертурою, вагою в 1.6 кг[5] і об'ємом в 1.6 літрів. Він розроблений для отримання зображень високої якості при несприятливих погодних умовах або інших бойових умовах обмеженої видимості.[6]

У 2009, Insitu анонсувала літак NightEagle, модифікований ScanEagle Block E із інфрачервоною камерою для нічного використання.[7]

У серпні 2010, Boeing анонсувала плани управляти ScanEagles за допомогою станції керування на літаку E-3A AWACS і на V-22.[8]

У липні 2011, команда із двох ScanEagles і одного іншого БЛА взаємодіяла разом для пошукової операції і навігації в гірській місцевості одночасно.[9]

У жовтні 2014 Insitu представила вдосконалений варіанта ScanEagle 2, який має спеціально побудований двигун на важкому паливі для підвищення надійності, який збільшує електричну потужність але зменшує тривалість польоту до 16 годин. Також він має більшу носову частину аби нести на собі одночасно денну і нічну камери, збільшене корисне навантаження і більшу максимальну злітну вагу; розмах крил, висота польоту, курсова і максимальна швидкості залишилися незмінними. Іншим вдосконаленням є повністю цифрова відео система, краща навігаційна система, архітектура основана на Ethernet і зменшено електромагнітні перешкоди, а також нова наземна станцій керування. Система запуску і посадки залишилися незмінними. ScanEagle 2 створювався аби відповідати зростаючому ринку комерційних БЛА і почав отримувати замовлення в 2015, як на нові побудовані літаки так і на вдосконалення існуючих попередніх версій ScanEagle.[10][11][12][13]

У 2014, Insitu почали створення літаючої системи запуску і посадки (англ. FLARES), яка має запускати і здійснювати посадку ScanEagle без потреби в транспортуванні і збірці пускової установки і крану для посадки. Це ще один БЛА, квадрокоптер, який підіймає ScanEagle вверх вертикально і відпускає у прямий політ. Для посадки, так само як і в системі SkyHook, квадрокоптер підіймає посадковий кабель. FLARES поєднує разом переваги запуску із вертикальним зльотом і посадку в обмеженій площі, а також дозволяє літати без додаткового обладнання забираючи з собою стартову опору і кран. Демонстрація цієї системи мала місце наприкінці 2014 до середини 2015, і малосерійне виробництво заплановане на кінець 2016.[14][15]

Захоплення в Ірані і звинувачення[ред. | ред. код]

В грудні 2012, Іран заявив, що захопив американський БЛА ScanEagle, який порушував повітряний простір над Перською затокою. Згодом Іран заявляв, що захопив іще два ScanEagles.[16][17][18][19] ВМС США стверджувало, що жоден з їх літаків ScanEagles не було втрачено.[20][21][22] Продемонстрований фото-доказ того, що ScanEagle знаходиться в Ірані, показав літак без військового маркування США.[23] В серпні 2013, CBC News повідомила, канадські військово-морські сили втратили дрон ScanEagle в червні 2012. Але канадський флот заперечував, що літак отримав Іран.[24] 17 грудня 2012, Іран анонсував, що стартує масове виробництво скопійованої версії БЛА ScanEagle і почав експлуатацію цього літака. Пізніше Іран опублікував фото із виробничою лінією.[25][26][27][28]

У вересні 2013 року новий БПЛА під назвою Ясір (Yasir) почав використовуватися сухопутними військами армії Ірану; відповідно до Jane's Information Group, БЛА Ясір має такі самі, як і ScanEagle's, довжину в 1.37 м і розмах крил в 3.11 м, хоча він має трохи інші подвійну хвостову балку і конфігурацію із перевернутим V-хвостом.[29] На урочистому показі Ясіра командувач сухопутних військ Ірану, бригадний генерал Ахмад-Реза Поердастан (англ. Ahmad-Reza Pourdastan), як цитує іранська агенція новин Fars News Agency, заявив, що БПЛА здатен літати на висоті 15,000 футів, має тривалість польоту 8 годин і робочій радіус 200 км.[30]

В жовтні 2013, під час п'ятиденного візиту до Ірану командувача Повітряний сил РФ генерал-лейтенанта Віктора Бондарьова, представники Корпуса вартових Ісламської революції вручили йому копію американського БПЛА ScanEagle як дарунок.[31][32] У листопаді 2013, в YouTube з'явилося відео як БПЛА Ясір літає над Дамаском в Сирії на підтримці сил Сирійської Армії, що воюють проти повстанців.[33]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

В серпні 2022 року оголошено передачу Україні 10 ScanEagle в межах пакету військової допомоги США[34].

Оператори за країнами[ред. | ред. код]

Мапа із місцезнаходженням операторів ScanEagle синім і блакитним позначені оператори не ліцензованої репродукції
Афганістан Афганістан[35]
Австралія Австралія[36]
Камерун Камерун[37]
Канада Канада[36]
Колумбія Колумбія[38][39]
Чехія Чехія[36]
Іран Іран
Італія Італія
Ірак Ірак[40]
Японія Японія[41][42]
Кенія Кенія[43]
Литва Литва[44][45][46]
Малайзія Малайзія[36][47]
Нідерланди Нідерланди[48]
Пакистан Пакистан[49][50]
Польща Польща[51]
Румунія Румунія
Сінгапур Сінгапур[52]
Іспанія Іспанія
Туніс Туніс[53]
Велика Британія Велика Британія[54]
США США
Ємен Ємен[55]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Background — CF Mini-UAV candidates — Boeing/Insitu ScanEagle. Canadian American Strategic Review. November 2011. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 3 грудня 2011. «The Boeing-Insitu ScanEagle is based on a civil UAV (the SeaScan used by commercial fishers). The ScanEagle layout is the least conventional of CF mini-UAV candidates (the low aspect-ratio wings are swept with endplate vertical tails fitted to either tip). The SeaScan's arrangement is not unique among UAVs – the absence of conventional empennage allows for a pusher propeller – as it frees the nose for the placing of sensors.» 
  2. а б Factsheets: Scan Eagle. U.S. Air Force. 2011-09-15.01.2023. Архів оригіналу за 10 липня 2013. 
  3. а б ScanEagle System. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 листопада 2014. 
  4. ScanEagle and Integrator UAVs, navigation and capture. NavTechGPS. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 9 лютого 2016. 
  5. Error - IMSAR. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 
  6. «Boeing Flight-Tests 2-Pound Imaging Radar Aboard ScanEagle Unmanned Aircraft» [Архівовано 20 березня 2008 у Wayback Machine.]. Boeing, 18 March 2008.
  7. Trimble, Stephen. «Insitu Unveils NightEagle Unmanned Air System» [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]. Flight International, 12 November 2009.
  8. ScanEagle makes move on NATO AWACS, V-22. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 16 серпня 2010. 
  9. Mortimer, Gary. ScanEagle, Procerus Unicorn communicate over search area [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] 18 August 2011
  10. Insitu introduces ScanEagle 2 [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Flightglobal.com, 29 October 2014
  11. Insitu Unveils 'ScanEagle 2' With More Payload Options [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Ainonline.com, 29 October 2014
  12. ScanEagle 2 UAV prepares for takeoff [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Gizmag.com, 30 October 2014
  13. Insitu Launches New ScanEagle 2 UAS [Архівовано 18 листопада 2014 у Archive.is] — Defensenews.com, 31 October 2014
  14. Quadcopter Launches ScanEagle Drones From Its Belly, Catches Them In Mid-Air [Архівовано 3 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Popsci.com, 2 November 2015
  15. Insitu запускає БПЛА з БПЛА [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] — Aviationweek.com, 16 November 2015
  16. Iran says it captured two more U.S. drones before ScanEagle. Haaretz.com. 17 грудня 2012. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 
  17. Iran Claims It Captured Another 'Foreign Enemy Drone'. Huffington Post. 23 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 19 травня 2017. 
  18. Iran (News),Middle East and North Africa (News) MENA,World news,Drones (News) unmanned drones,CIA,US news,Espionage spies spying (News). The Guardian (London). 7 лютого 2013. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 травня 2017. 
  19. Iran denies it captured a foreign 'enemy drone'. Fox News. 24 лютого 2013. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 19 травня 2017. 
  20. Iranian TV shows off 'captured US ScanEagle drone'. BBC News. 4 грудня 2012. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 19 травня 2017. 
  21. Erdbrink, Thomas (4 грудня 2012). U.S. Disputes Iran's Claim of Captured Drone. The New York Times. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 19 травня 2017. 
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 19 травня 2017. 
  23. Diversions [Архівовано 11 лютого 2013 у Wayback Machine.] — Strategypage.com, 6 December 2012.
  24. North, Rob (8 серпня 2013). Canadian navy loses drone in hostile waters: report. CBC News. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 9 серпня 2013. 
  25. [1] [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.] Daily Mail, 12 February 2013.
  26. [2] [Архівовано 8 лютого 2013 у Wayback Machine.]. PressTV, 8 February 2013.
  27. Iran opens Boeing Insitu ScanEagle spy drone factory. YouTube. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 
  28. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 19 травня 2017. 
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 19 травня 2017. 
  30. The Aviationist » Iran has unveiled a new drone based on a captured U.S. Boeing ScanEagle. The Aviationist. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2014. 
  31. Iran presents copycat ScanEagle drone to Russian military (VIDEO). RT. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 
  32. Saeed Kamali Dehghan. Iran gives Russia copy of US ScanEagle drone as proof of mass production. The Guardian. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 
  33. Secret drone aircraft in the skies of Damascus Syria. YouTube. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 
  34. 'Scan Eagle, Javelin missiles': US poised to announce new military aid, drones for Ukraine. TimesNow (англ.). Процитовано 19 серпня 2022. 
  35. Afghan Army's ScanEagle UAV made inaugural flight [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Armyrecognition.com, 20 April 2016
  36. а б в г «From Dolphins to Destroyers: The ScanEagle UAV» [Архівовано 17 травня 2013 у Wayback Machine.]. Defense Industry Daily, 25 April 2013.
  37. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 18 травня 2017. 
  38. DeYoung, Karen (23 березня 2011). Colombia began using U.S. drones for counterterrorism in 2006. The Washington Post. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017. 
  39. Colombia; US donates ScanEagle UAV's to FAC [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] — Dmilt.com, March 19, 2013
  40. «Iraq to receive ScanEagle UASs» [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.]. Jane's Defence Weekly, 10 August 2016.
  41. «Insitu delivers first ScanEagle for Japanese armed forces» [Архівовано 21 травня 2020 у Wayback Machine.]. Jane's Defence Weekly, 13 May 2013.
  42. «Insitu Pacific Delivers ScanEagle UAS for the Japanese Ground Self Defense Force» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Insitu.com, 14 May 2013.
  43. [3] [Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine.] Nairobi News, 26 Feb 2016
  44. FMS Lithuania (1206) - Scan Eagle Launch and Recovery Equipment and Operation Center Support. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017. 
  45. Scan Eagle UAS Procurement FMS Lithuania. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 18 травня 2017. 
  46. "Karinės paslaptys", 2016-12-04. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 18 травня 2017. 
  47. Stevenson, Beth. «DSA12: Insitu signs Malaysian ScanEagle deal» [Архівовано 14 квітня 2013 у Wayback Machine.]. Shephardmedia.com, 19 April 2012.
  48. Insitu Announces ScanEagle Contract with Netherlands Ministry of Defense. 19 березня 2012. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 18 травня 2017. 
  49. Pakistan Navy inducts Boeing Scaneagle UAV and ATR transport plane. 31 серпня 2016. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 18 травня 2017. 
  50. Pak Navy gets third ATR aircraft, Scan Eagle Unmanned Aerial System - Pakistan - Dunya News. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016. 
  51. Scan Eagle Takes Aim at Europe. Архів оригіналу за 21 березня 2010. Процитовано 2 січня 2011. 
  52. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 18 травня 2017. 
  53. From Dolphins to Destroyers: The ScanEagle UAV. Defense Industry Daily. 9 листопада 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 13 листопада 2014. 
  54. British MoD Inks Deal for Boeing ScanEagles. Defense News. 18 червня 2013. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
  55. Yemen; ScanEagle UAV order [Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Dmilt.com, 8 October 2014

Посилання[ред. | ред. код]