Boeing KC-135 Stratotanker

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Boeing KC-135 Stratotanker
Usaf.kc135.750pix.jpg
Тип Boeing C-135 Stratolifterd і tanker aircraftd
Виробник Боїнг
Перший політ 31 серпня 1956
Вироблено 803
CMNS: Boeing KC-135 Stratotanker у Вікісховищі
Boeing KC-135 Stratotanker
F-15C Eagle from the 67th Fighter Squadron at Kadena AB is refueled by a KC-135R Stratotanker from the 909th Air Refueling Squadron .jpg
«KC-135 Stratotanker»
Призначення: військово-транспортний літак/літак-заправник
Перший політ: 31 серпня 1956
На озброєнні у: США
Розробник: Боїнг
Виробник: «Boeing»
Всього збудовано: 803
Максимальна швидкість (МШ): 933 км/год км/год
Дальність польоту: 5550 км км
Практична стеля: 15 200 м м
Довжина: 41,53 м м
Висота: 12,70 м м
Розмах крила: 39,88 м м
Площа крила: 226 м2 м²
Порожній: 44 663 кг кг
Споряджений: 146 000 кг кг

Boeing KC-135 Stratotanker — американський реактивний чотиридвигунний спеціалізований багатофункціональний військово-транспортний літак/літак-заправник, спроєктований на початку 1950-х.

Виробництво і модифікації[ред. | ред. код]

Boeing KC-135

Літак KC-135 розроблявся насамперед для збільшення радіуса дії стратегічних бомбардувальників типу B-52, для чого була розроблена дистанційно-керована телескопічна штанга довжиною до 14,3 метра. Спочатку передбачалася перекачування близько половини бортового палива танкера (43,5 т).

Перший дослідний серійний KC-135, створений на базі Boeing 367-80[en]  і елементів конструкції 707 злетів у серпні 1956 року. Поставки для Стратегічного командування ВПС США, на авіабазу Castle в Каліфорнії, були розпочаті у червні 1957 року. Надалі літак глибоко модернізувався, з заміною двигунів і бортових систем, що значно підвищило його характеристики.

На базі KC-135 були створені різноманітні модифікації: розвідники,  розвідники радіоелектронних засобів противника, розвідники погоди, літаки для наукових досліджень, повітряні командні пункти управління і зв'язку зі стратегічними ядерними силами — МБР, підводними човнами з БРПЛ, бомбардувальників, на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, перевезення командування збройних сил США. В даний час KC-135 і його різні військові та науково-дослідні модифікації продовжують літати. Передбачається їх експлуатація до 2040 року.

Конструкція[ред. | ред. код]

Аеродинамічна схема: чотиримоторний турбовентиляторний (перші модифікації були з ТРД) низькоплан зі стрілоподібним крилом і однокілевим оперенням.

Відмітні особливості літака[ред. | ред. код]

  • Перший у світі крупносерійний реактивний спеціалізований літак-заправник.
  • Військовий реактивний літак-заправник — літак-довгожитель (можлива служба до 80-85 років).
Прилади Боїнга KC-135.
KC-135R, вид ззаду.
Хвостове оперення Боїнга КС-135. Добре видна заправна штанга.
USAFE танкер KC-135R
KC-135RQ дозаправляє SR-71

Модифікації[ред. | ред. код]

KC-135 Stratotanker — заправник:

  • KC-135A — базова модель, з турбореактивними двигунами Pratt & Whitney J-57-P-59W. Всього випущено 732.
  • KC-135E — перша модифікація KC-135A, з двигунами Pratt & Whitney TF-33-PW-102 (на 14 % більш економічними). Всього переобладнано 167 машин. Знято з озброєння у 2009 році.
  • KC-135Q — друга модифікація KC-135A. Всього переобладнано 56 машин. 30 з них були призначені, через специфічність палива JP-7, для дозаправки однієї-єдиної моделі літака — літака-розвідника Lockheed SR-71 («Чорний дрізд»)[1].
  • KC-135R — третя модифікація. Встановлено чотири турбовентіляторних двигуни CFM International CFM-56-2B-1, проведена заміна частини обшивки нижній поверхні крила, встановлено більш досконале пілотажно-навігаційне обладнання, електрична та гідравлічна системи, запас палива був збільшений з 86 до 92 тонн. У результаті цього маса літака зросла з 137 до 146 тонн. Вартість модернізації одного літака з KC-135 KC-135R становила 16 млн доларів США. Всього переобладнано не менш 361 машини.
  • KC-135T — модернізація KC-135Q до рівня KC-135R. Всього переобладнано 54 машини.
  • KC-135F
  • KC-135FR — модифікація для ВПС Франції.

C-135 Stratolifter — транспортувальник:

  • KC-135A
  • KC-135B
  • KC-135E
  • KC-135C

Літаки для перевезення командування збройних сил США:

  • VC-135 (VTP) — військовий пасажирський варіант.

Військові модифікації KC-135:

  • EC-135 Looking Glass (дзеркало) — повітряна система, що відображає/повторює наземні системи керування пусками МБР з використанням системи ALCS.
  • EC-135H —
  • RC-135 Rivet Joint — серія літаків (A, B, D, E, M, R, U) для радіоелектронної розвідки та аерофотозйомки, не мають озброєння. У складі ВПС і ВМФ США. Крім льотного екіпажу, на борту працюють 25-30 операторів.
  • RC-135S — літак телеметрії під час випробування балістичних ракет.
  • RC-135U — літак радіоелектронної розвідки варіант з двигуном TF33-P9
  • RC-135W — літак радіоелектронної розвідки, подовжена носова частина
  • RC-135V — літак радіорозвідки і збору даних про роботу іноземних радіоелектронних засобів, що застосовується при розробці нових систем радіоелектронних перешкод. Літак RC-135V/W обладнаний комплексною апаратурою радіоелектронної розвідки і системами управління і цілевказування наземним і повітряним засобам ППО, у складі екіпажу працюють сім операторів.
  • WC-135B Constant Phoenix — літак-розвідник погоди, належить Повітряним силам США.
  • OC-135B Open Skies — літак на базі розвідника RC-135B для контролю за військовою діяльністю держав у рамках міжнародної програми «Відкрите небо».

Науково-дослідні модифікації KC-135:

  • NKC-135A — дослідний літак, у складі Повітряних сил США.
  • EC-135N ARIA — літак зв'язку і спостереження за космічними об'єктами.
  • EC-135E ARIA

Інші військові і розвідувальні літаки, схожі на KC-135 створювалися на базі планера Boeing 707.

Втрати літаків[ред. | ред. код]

  • За одними даними, з початку експлуатації в 1956 році до січня 1990 року в авіакатастрофах було втрачено 73 літака КС-135 різних модифікацій[2]; по іншим — 62 шт. КС-135 всіх модифікацій[3][4].
  • 3 травня 2013 року на півночі Киргизії в районі села Чалдовар зазнав аварії KC-135R бортовий номер AMC-38877, що належить американського Центру транзитних перевезень аеропорту Манас.

Експлуатанти[ред. | ред. код]

  • Велика Британія — 2 RC-135W, станом на 2016 рік[5]
  • Сінгапур — 4 KC-135, станом на 2016 рік
  • США — 363 KC-135R, 54 KC-135T, 2 WC-135, 8 RC-135V, 9 RC-135W, 3 RC-135S, 2 RC-135U і 2 OC-135B, станом на 2016 рік
  • Туреччина — 7 KC-135R, станом на 2016 рік
  • Франція — 6 KC-135 і 22 C-135FR, станом на 2016 рік
  • Чилі — 3 KC-135, станом на 2016 рік

Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 3 чол (командир, другий пілот і оператор дозаправки)
  • Довжина: 41,53 м
  • Розмах крила: 39,88 м
  • Висота: 12,70 м
  • Площа крила: 226 м2
  • Вага порожнього: 44 663 кг
  • Максимальна злітна вага: 146 000 кг
  • Двигуни: 4 турбовентіляторних CFM International CFM-56 (тяга кожного — 96 кН) або Pratt & Whitney TF-33-PW-102 (тяга кожного — 80 кН)
  • Максимальна швидкість: 933 км/год
  • Дальність польоту: 5550 км
  • Стеля: 15 200 м
  • Швидкопідйомність: 1490 м/хв.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Авиационная энциклопедия «Уголок неба». SR-71 Blackbird. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 14 квітня 2018. 
  2. США // «Зарубежное военное обозрение», № 1, 1990. стр. 95
  3. C-135 FLIGHT MISHAP HISTORY [Архівовано 19 березень 2012 у Wayback Machine.] (Перевірено 17 березня 2012)
  4. Список втрат «танкерів» (ASN Aviation Safety Database). Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018. 
  5. International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 162. — ISBN ISBN 9781857438352.