Boeing Orbital Flight Test

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Boe-OFT
Космічний корабель «Calypso»
Тип космічного корабля Starliner
Ракета-носій Atlas V N22
Місце запуску Мис Канаверал, майданчик SLC-41[en]
Дата запуску 20 грудня 2019, 11:36:43 (UTC)
Місце посадки полігон «Білі піски», Нью-Мексико
Дата посадки 22 грудня 2019, 12:58:02 (UTC)
Тривалість польоту 2 дні, 1 год., 21 хв., 19 с.
Нахил орбіти 51,6 градусів
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Boeing Crew Flight Test

Boeing Orbital Flight Test (Boe-OFT) — перший тестовий політ пілотованого космічного корабля (КК) Starliner компанії Boeing до МКС без людей на борту[1][2]. Запуск відбувся 20 грудня 2019 року ракетою Atlas V N22 у рамках контракту із НАСА «Commercial Crew Development» щодо доставки на МКС членів екіпажу та вантажу. NSSDC ID — 2019-094A, номер за супутниковим каталогом — 44900. Унаслідок збою у роботі програмного забезпечення корабель не зміг долетіти до космічної станції, але здійснив вдале приземлення. Вирішується питання необхідності повторного польоту без екіпажу, позаяк затверджене контрактом завдання щодо автоматизованого зближення із МКС та стикування до неї не виконано[3].

Корисний вантаж[ред. | ред. код]

Під час польоту в кабіні замість екіпажу перебував одягнений у скафандр виробництва Boeing манекен із численними датчиками. Інформацію від них буде використано для оцінки перевантажень. Манекену було дано імя «Розі-ракетчиця» (Rosie the Rocketeer). Це присвята жінкам, що працювали над даним проектом, за аналогією зі створеним у 1943 році художником Норманом Роквелом образом «Клепальниці Розі» (Rosie the Riverter), яка стала символом жінок, залучених до військової промисловості у роки Другої світової війни. На її голові пов'язана червона хустка, аналогічна тій, що забражена на плакаті 1942 року. Плакат також мав надпис «Ми можемо це зробити!» («We Can Do It!»), що теж є символічним[4].

Загалом корабель мав доставити до МКС близько 270 кг вантажу — перважно їжу для космонавтів, святкові подарунки, а також одяг та обладнання. [5]

Запуск та політ[ред. | ред. код]

Запуску передувала перевірка системи аварійного порятунку шляхом її активації, коли корабель знаходився на стартовому майданчику.

Starliner було запущено 20 грудня 2019 року об 11:36 (UTC) [6]. Вперше другий ступінь ракети під назвою «Centaur» полетів із двома двигунами. Він вивів КК на суборбітальну траекторію із апогеєм 181,5 км та перигеєм 72,8 км. Подальший рух мав відбуватися за допомогою власних двигунів корабля. Таку траєкторію польоту обрано для зниження параметрів перевантаження екіпажу, які можуть виникнути у випадку аварійного переривання польоту під час майбутніх запусків.

Стикування із МКС мало відбутися через 26 годин після запуску, 21 грудня о 13:27 (UTC). Корабель мав залишатися біля космічної станції протягом восьми днів, після чого, здійснивши входження в атмосферу, його капсула повинна була повернутися на Землю, приземлившись на території США.

Проблеми[ред. | ред. код]

Апогей і перигей корабля

Після відстикування від другого ступеня ракети із програмним забезпеченням корабля виникли проблеми: на 31-й хвилині польоту Starliner замість того, щоб увімкнути власні основні двигуни «вирішив», що вже зробив це і став маневровими рушіями корегувати курс до космічної станціїї, витративши на це багато палива[7][8]. НАСА намагалося зупинити цей процес, але через тимчасову втрату зв'язку із наземним центром керування не змогло зробити це вчасно. Корабель опинився на «стабільній орбіті», але стало зрозуміло, що підйому до МКС уже точно не відбуватиметься. Джим Брайденстайн впевнений, що у разі перебування на борту корабля астронавтів, вони б не постраждали, а навпаки — змогли б перейняти на себе керування Starliner і вчасно вирішити проблему[9].

Посадка[ред. | ред. код]

22 грудня о 12:20 (UTC) Starliner увімкнув двигуни, здійснюючи деорбітацію. Через п'ять хвилин сервісний модуль відстикувався від посадкової капсули, щоб згоріти під час падіння. Капсулу ж від схожої участі захищав тепловий щит із абляційного матеріалу. Виконавши своє завдання, він відділився, і відбулося розкриття трьох парашутів. На дні капсули надулися шість рятівних подушок, які пом'якшили удар об землю[10]. Посадка завершилася о 12:58 на полігоні «Білі піски» в Нью-Мексико[11].

Див. також[ред. | ред. код]

SpaceX DM-1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jackie Wattles (20 грудня 2019). Boeing's Starliner encounters a problem: Spacecraft is not in proper orbit (en). amp.cnn.com. 
  2. Amy Thompson (18 серпня 2018). Розгляньмо поближче новий космічний корабель Starliner. space.com. (англ.)
  3. Eric Berger (22 грудня 2019). Starliner makes a safe landing—now NASA faces some big decisions (en). arstechnica.com. 
  4. Chelsea Gohd (16 грудня 2019). Rosie, a Bandana-Clad Test Dummy, Will Be the First to Fly on Boeing's Starliner (en). Space.com. 
  5. Starliner test flight passes launch readiness review. SpaceNews (en). 2019-12-17. 
  6. Boeing’s Starliner Separates from Atlas V Centaur. blogs.nasa.gov (en). 2019-12-20. 
  7. Jim Bridenstine (20 грудня 2019). Update: #Starliner had a Mission Elapsed Time (MET) anomaly causing the spacecraft to believe that it was in an orbital insertion burn, when it was not (en). twitter.com. 
  8. Eric Berger (20 грудня 2019). Starliner’s timer was off—capsule thought engines were firing when they weren’t (en). 
  9. Chris Gebhardt (20 грудня 2019). Starliner suffers mission-shortening failure after successful launch (en). nasaspaceflight.com. 
  10. Thomas Burghardt (21 грудня 2019). OFT Starliner Makes Early Landing at White Sands (en). nasaspaceflight.com. 
  11. Jeff Foust (22 грудня 2019). Starliner lands in New Mexico (en). spacenews.com.