Boeing X-51

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Boeing X-51
Boeing X-51
Boeing X-51
Типгіперзвукова крилата ракета
ПоходженняСполучені Штати
Історія виробництва
РозробникBoeing
Розроблено2005 — 2010
ВиробникBoeing
Виготовлена
кількість
4
Характеристики
Вага1814 кг
Довжина7,62 м

ДвигунГПВРД SJY61
Паливо120 кг
Час прискорення180-450 кгс
Швидкість6500—7500 км/год

Boeing X-51 у Вікісховищі
Установка Boeing X-51 на бомбардувальник B-52 «Стратофортресс»
Boeing X-51 під крилом бомбардувальника B-52 «Стратофортресс»

Boeing X-51, або X-51 WaveRider — американська випробувальна гіперзвукова крилата ракета. Розробка йде в рамках концепції «швидкого глобального удару», основна мета  — скоротити час підльоту високоточних крилатих ракет.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Програма розробки гіперзвукової крилатої ракети Boeing X-51 «WaveRider», яка була розпочата в 2005 році[1], фінансувалася і здійснювалася сумісно ВПС США, DARPA, NASA, Boeing та Pratt & Whitney Rocketdyne. Згідно з проєктом, X-51A повинна розвивати максимальну швидкість 6 — 7 М (6500—7500 км/год)[2]. У ході першого самостійного польоту апарат повинен розвинути швидкість в 4,5 Маха.

Boeing X-51 — представник апаратів типу вершник хвиль. Ударна хвиля формується в носовій частині апарату при його надзвуковому русі. Двигун X-51 не здатний самостійно розігнати апарат до надзвукової швидкості, тому для випробувань використовують розгінну ракету.

Випробування

[ред. | ред. код]

Навесні 2007 року пройшли випробування двигуна ракети SJX-61 компанії «Pratt & Whitney». Випробування ракети було проведено в 2009 році, а прийняття на озброєння планувалося на 2017 році.

У середині грудня 2009 року ВПС США провели перші повітряні випробування X-51A, який провів у повітрі 1,4 години будучи підвішеним до спеціального кріплення на бомбардувальнику B-52[3][4]. У ході польоту проводилася перевірка впливу підвішеного апарату на керованість літаком, а також взаємодії електронних систем X-51A і B-52.

26 травня 2010 в США відбувся перший політ гіперзвукової ракети X-51A «WaveRider», повідомляє Aviation Week[5]. Випробування були визнані успішними.

Під час випробувань B-52, з X-51 на борті, піднявся на висоту 15,2 км над Тихим океаном та запустив X-51. Розгінний ступінь — твердопаливна ракета MGM-140 ATACMS розігнала апарат до швидкості 4.5 М після чого X-51 включив власний двигун SJY61 який і розігнав його до швидкості близько 6 М. Відомо, що двигун пропрацював близько трьох з половиною хвилин із запланованих п'яти, що в той час було рекордом тривалості польоту літального апарата з ГППРД[6][6][7].

Цей рекорд було перевершено в 2013 році, коли ракета рухалась із гіперзвуковою швидкістю із використанням ГППРД протягом 210 секунд[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гіперзвуковий літак NASA X-43A встановив рекорд швидкості. // Автор: Андрій Неволін. 11 Березня, 2023
  2. X-51 Scramjet Engine Demonstrator — WaveRider (SED-WR). Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 4 лютого 2011.
  3. id = 123181983 X-51A WaveRider gets first ride aboard B-52. Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 2 квітня 2011.
  4. reports/X_51A_WaveRider_Gets_First_Ride_Aboard_B_52_999.html X-51A WaveRider Gets First Ride Aboard B-52. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 4 лютого 2011.
  5. & headline = First% 20X-51A% 20Hypersonic% 20Flight% 20Deemed% 20Success & channel = defense First X-51A Hypersonic Flight Deemed Success|AVIATION WEEK [недоступне посилання з червня 2019]
  6. а б mediaroom.com/index.php? s = 43 & item = 1227 Boeing: Boeing X-51A WaveRider Breaks Record in 1st Flight [недоступне посилання з червня 2019]
  7. Максимальний час польоту гіперзвукової літаючої лабораторії «Холод» було 77 секунд при досягнутій швидкості близько 6,5 М (1855 м/с). За допомогою ГПВРД американський X-43 працював 10 секунд і розвинув швидкість близько 10М
  8. Philip E. Ross (17 листопада 2020). Russia, China, the U.S.: Who Will Win the Hypersonic Arms Race?. IEEE Spectrum. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]