Джміль глинистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джміль глинистий

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Підрід: Megabombus
Вид: Джміль глинистий
Bombus argillaceus
(Scopoli, 1763)
Посилання
Вікісховище: Bombus argillaceus
Віківиди: Bombus argillaceus
EOL: 1065322
ITIS: 714861
NCBI: 85656

Джміль гли́нистий[1] (Bombus argillaceus) — вид перетинчастокрилих комах з роду Джмелі, який поширюється від півдня і південного сходу Європи до Західної Азії. В Україні зустрічається в багатьох областях та в Криму[2][3][4][5][6][7].

Опис[ред. | ред. код]

Самець джмеля глинистого

Тіло чорне, крила темні. Верхні краї бічних вічок знаходяться на рівні або вище верхнього краю складних очей. Передня та задня частини мезосоми опушені жовтими волосками. Ширина перев'язки із чорних волосків між крилами небагато менша за ширину перев'язки з жовтих волосків на передній частині мезосоми. Метасома вкрита чорними волосками. Довжина тіла самок — 20-23 мм, самців — 14-15 мм.

Екологія[ред. | ред. код]

У Туреччині, він живе в горах, як правило, на висотах між 900—1,870 метрів, загалом же був знайдений до висоти 2855 метрів. Основними джерелами живлення є нектар та пилок квітучих рослин від Boraginaceae, Asteraceae, Lamiaceae, Fabaceae. Соціальний вид. Самиці запліднюються самцями восени, після чого йдуть на зимівлю, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах мишоподібних гризунів. Робочі особини цього виду не роблять окремих запасів пилку в гнізді, личинки харчуються через так звані кишені, які наповнюються свіжепринесеним пилком. За сезон розвивається одне покоління, що складається з декількох виводків. В одному гнізді вирощується 50-100 робочих особин та приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців та майбутніх маток. Літає з квітня до жовтня.

Значення[ред. | ред. код]

Джміль глинистий — важливий запилювач багатьох квіткових рослин, у тому числі сільськогосподарських, таких як плодово-ягідні, баштанні культури.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Основними факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, лук або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами. Чисельність також сильно скоротилася в результаті оранки вторинних біоценозів.

Охороняється в заповідниках степової та лісостепових зон. Необхідно створити заказники і нові заповідники в інших місцях мешкання виду.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Словники України on-line». Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 листопада 2019.
  2. В. В. Болгарін Зникаючі види безхребетних тварин Нікопольського району Дніпропетровської області PDF [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  3. Червона книга України. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
  4. В.І. Петроченко Рідкісні тварини України та Запорізької області DOC [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  5. Ю.В. Яцентюк, Д.В. Ярова Особливості Екомережі Вінницької Області PDF [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  6. Мороз О.Ю. Сучасний стан популяцій видів джмелів та джмелів-зозуль (Hymenoptera: Apidae: Bombini) на території України PDF [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  7. І. Парнікоза, О. Василюк, Д. Іноземцева, В. Костюшин, А. Мішта, О. Некрасова, І. Балашов Степи Київської області. Сучасний стан та проблеми збереження PDF [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]