Botryococcus braunii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Botryococcus braunii
Botryococcus braunii
Botryococcus braunii
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Зелені водорості (Chlorophyta)
Клас: Требуксієфіцієві (Trebouxiophyceae)
Порядок: Требуксіальні (Trebouxiales)
Родина: Botryococcaceae
Рід: Botryococcus
Вид: B. braunii
Botryococcus braunii
Kützing, 1849
Посилання
EOL: 920971
ITIS: 6308
NCBI: 38881
Fossilworks: 264633

Ботріокок браунії (Botryococcus braunii) — вид зелених планктонних мікрововодоростей (мікрофітів) з невизначеною таксономічною приналежністю. Цей вид мікроводоростей вирізняється своєю здатністю виробляти велику кількість вуглеводнів, особливо жиру у вигляді тритерпенів, що, як правило, становлять близько 30-40 відсотків їхньої сухої ваги.[1] Високий вміст жирів (можуть досягати 70 %) виносять водорість на поверхню води, і завдяки цьому водорість дістала назву «зелена нафта».[2]

Оптимальні умови росту[ред. | ред. код]

Ботріокок браунії найкраще росте при температурі 23 °C, інтенсивності світла 60 Вт/м², і солоності від 0,15 молярного NaCl.[3] Однак, це наведені результати тестування з одного штаму, а інші, звичайно, деякою мірою можуть змінюватися.[3]

Жири. Біопаливо. Застосування[ред. | ред. код]

Ці мікроводорості мають потенційно важливе значення для виробництва поновлюваних джерел енергії.

З мікроводоростей отримують рідке вуглеводневе паливо (вихід вуглеводнів із маси складає до 86 % від сухої ваги сировини; отримання не є важким), а залишковий продукт є продуктом харчування для тваринництва або ж також добрим паливом.[4] Для вирощування мікроводоростей застосовують багатосекційний біоконвертор сонячної енергії, що дає можливість безперервного процесу біоконверсії.[4]

Потенційно корисні штами[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. P. Metzger C. Largeau (2005). Botryococcus braunii: a rich source for hydrocarbons and related ether lipids. Applied Microbiology and Biotechnology. 6 (25): 486—96. doi:10.1007/s00253-004-1779-z. PMID 15630516.[недоступне посилання з грудня 2019]
  2. Адаменко О., Голодний І., Даценко М., Тарнавський С. Водоростева енергетика // Техніка і технології АПК Науковий журнал. — 2010, № 4
  3. а б Jian Qin. Bio -Hydrocarbons from Algae: Impacts of temperature, light and salinity on algae growth. — Rural Industries Research and Development Corporation, Australia, 2005. Архівовано з джерела 15 липня 2011. Процитовано 21 лютого 2013.
  4. а б Почтовенко В. В., ст. гр. 2ТГ-05, науковий керівник — к. т. н., професор Ратушняк Г. С. Багатосекційний біоконвектор сонячної енергії [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // XXXIX науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів університету [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] / Конференції ВНТУ електронні наукові видання [Архівовано 22 січня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]