Bradypus pygmaeus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bradypus pygmaeus
Лінивець трипалий
Лінивець трипалий
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Неповнозубі (Pilosa)
Родина: Трипалі лінивці (Bradypodidae)
Рід: Bradypus
Вид: B. pygmaeus
Біноміальна назва
Bradypus pygmaeus
Anderson & Handley 2001
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Bradypus pygmaeus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bradypus pygmaeus
EOL logo.svg EOL: 323582
ITIS logo.svg ITIS: 727513
IUCN logo.svg МСОП: 61925
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 652851

Bradypus pygmaeus (карликовий трипалий лінивець) — вид неповнозубих ссавців родини Трипалі лінивці (Bradypodidae).

Поширення[ред.ред. код]

Відомий тільки з Ісла-де-Ескудо Верагуас, островів Бокас-дель-Торо, Панама. Цей острів є невеликим, площею всього близько 5 квадратних кілометрів. Це найменший з усіх лінивців знаходиться і в мангрових заростях і у внутрішній частині Ісла-де-Ескудо.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина: 485 - 530 мм. Довжина хвоста: 45 - 60 мм. Вага 2,5 - 3,5 кг

Bradypus pygmaeus схожий на Bradypus variegatus але менший, на 15% за загальною довжиною і 40% по масі. Характеризується, як правило, плямистим, блідим світло-коричневим хутром і жовто-коричневим лицем з характерною темною смугою на лобі, від якого довге, кошлате волосся висить на обличчі, надаючи зовнішній вигляд капюшона. Лінивці мають незвичайні засоби маскування, щоб уникнути хижаків; їх зовнішнє хутро часто вкрите водоростями, надаючи шерсті зеленуватий відтінок, який допомагає приховати їх у лісовому середовищі існування. Трипалі лінивці (Bradypus) можна відрізнити від далеких родичів, двопалих лінивців (Choloepus), за 3 пальцями на їх передніх кінцівках, різкішою мордою, і більш простими, кілкоподібними зубами.

Спосіб життя[ред.ред. код]

В основному деревний, хоча вони можуть ходити по землі, а також плавати. Як і інші лінивців, вони можуть бути активні в будь-який час дня і проводять більшу частину свого часу сплячими або сидячими. Вони, як правило, одиночні і не схильні подорожувати далеко. Оселище в середньому 1,6 га.

Їдять листя різних дерев. Це енергійно погане харчування, і ці тварини мають дуже низьку швидкість метаболізму. Їх основний захист це камуфляж і спокій, в результаті чого вони значною мірою уникають виявлення хижаками. Тим не менш, якщо вони атаковані, лінивці також мають чудову здатність до виживання у зв'язку з їх жорсткою шкірою, чіпкою хваткою і екстраординарними здібностями зцілюватися від тяжких ран.

Нічого не відомо про їх відтворення, тривалість життя, комунікацію.

Охорона і загрози[ред.ред. код]

Хоча острів безлюдний, існують сезонні відвідувачі (рибалки, ловці омарів, туристи, місцеві жителі), які здійснюють лісозаготівлі, щоб зберегти дерев'яні будинки на острові. Попередні дослідження показують, знижений рівень генетичної різноманітності карликових лінивців. Острів охороняється як заказник.

Джерела[ред.ред. код]