Перейти до вмісту

Brothers in Arms (альбом)

Добра стаття
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Brothers in Arms
Студійний альбом
ВиконавецьDire Straits
КраїнаВелика Британія
Дата випуску17 травня 1985
Записанийлистопад 1984 — березень 1985 (AIR[en], Монтсеррат; Power Station[en], Нью-Йорк)
Жанррутс-рок[en], блюз-рок[1]
Тривалість55:11 (CD, касета, 2 × LP)
45:40 (LP)
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблVertigo (світ)
Warner Bros. (США)
ПродюсерМарк Нопфлер
Ніл Дорфсман[en]
Хронологія Dire Straits
Попередній
←
 Love over Gold
(1982)
On Every Street
(1991)
Наступний
→
Сингли з Brothers in Arms
  1. «So Far Away»
    Випущений: 12 квітня 1985
  2. «Money for Nothing»
    Випущений: 28 червня 1985
  3. «Walk of Life»
    Випущений: 14 жовтня 1985
  4. «Brothers in Arms»
    Випущений: 18 жовтня 1985
  5. «Your Latest Trick»
    Випущений: 25 квітня 1986

Brothers in Arms («Брати по зброї») — п'ятий студійний альбом британського рок-гурту Dire Straits, випущений 17 травня 1985 року лейблом Vertigo Records у світі та Warner Records у США[2]. Перший альбом в історії, який продався більш ніж мільйонним накладом у форматі CD[3]. Автором всіх пісень і продюсером був лідер гурту Марк Нопфлер[4].

Brothers in Arms мав великий успіх у всьому світі. Протягом 14 тижнів він очолював британський чарт альбомів, 9 тижнів очолював американський чарт Billboard 200 і 34 тижні очолював австралійський чарт альбомів. Альбом вперше в історії отримав 10-разову платинову сертифікацію у Великій Британії, і 9-разову платинову — у США[5][6]. Він став восьмим за продажами в історії британських чартів і одним з найпродаваніших альбомів у світі, розійшовшись накладом понад 30 мільйонів копій[7]. 1986 року Brothers in Arms отримав премію «Греммі» як «Найкраща звукорежисерська робота (некласична музика)», а 1987 року премію Brit Awards як «Найкращий британський альбом».

2006 року вийшло перевидання Brothers in Arms до 20-річчя його випуску, яке отримало ще одну «Греммі» як «Найкращий альбом з об'ємним звуком». Brothers in Arms посідає 418 місце у списку журналу Rolling Stone «500 найкращих альбомів усіх часів»[8].

Початок створення

[ред. | ред. код]

1982 року Dire Straits вирушили у масштабний світовий тур[it] на підтримку четвертого студійного альбому Love over Gold. Під час гастролей була записана подвійна концертна платівка Alchemy Live (1984), де вони показали себе на піку форми, ставши одним із найвпливовіших рок-гуртів 1980-х. Після цього їхній лідер Марк Нопфлер вирішив кардинально змінити вектор творчого розвитку колективу[9]. Готуючись до роботи над новим альбомом, він казав: «Тепер мені хочеться спробувати щось зовсім інше. Можливо, це буде акустична гітара, а може — духовий оркестр, я поки що сам не знаю»[10].

Перший матеріал альбому з'явився ще 1982 року, коли Нопфлер, вражений подіями Фолклендської війни та феноменом збройних конфліктів, розпалюваних польовими командирами у країнах Глобального Півдня, написав однойменну пісню «Brothers in Arms» («Брати по зброї»), яка згодом стала його основою[11][12]. Таку назву пісні Нопфлеру порадив його батько, який разом з ним визнавав абсурдність війн[13].

Створення альбому почалося в перехідний період в музичній індустрії, в ході якого компанії Philips та PolyGram протягом двох років намагалися популяризувати компакт-диски (CD). Основним гуртом для втілення цієї стратегії компанії обрали Dire Straits, які входили до лейбла Vertigo, що належав PolyGram[14]. Іншою причиною такого вибору було прагнення Нопфлера до бездоганної якості звучання, який, розуміючи історичну важливість моменту, домовився з лейблом та звукорежисером Нілом Дорфсманом[en] записати альбом повністю у цифровому форматі (стандарт DDD). Dire Straits не були першими, хто почав використовувати цифрові технології, але завдяки такому рішенню, прийнятому у часи, коли більшість виконавців створювали свої записи на аналоговому обладнанні, їхній альбом став одним із перших релізів, орієнтованих на CD-ринок[15][16].

Запис

[ред. | ред. код]
Brothers in Arms записали у нині занедбаній студії AIR[en] на острові Монтсеррат (фото 2013 року), яку наприкінці 1970-х і 1980-х роках часто відвідували багато відомих виконавців.

Перші студійні сесії запису альбому Brothers in Arms проходили з 2 листопада по 21 грудня 1984 року на карибському острові Монтсеррат (заморська територія Великої Британії) у знаменитій студії AIR[en]. Ще до прибуття на острів Марк Нопфлер повністю написав весь матеріал і відрепетирував його з гуртом. На момент запису до складу Dire Straits входили сам Нопфлер (вокал, гітара), Джон Іллслі (бас-гітара, бек-вокал), Гел Ліндес[en] (гітара), Алан Кларк[en] (піаніно, орган), Террі Вільямс[en] (ударні) та новий учасник колективу Гай Флетчер[en] (синтезатори, бек-вокал)[17][18]. Продюсування альбому взяли на себе Нопфлер та Ніл Дорфсман[4].

Сама студія була невеликою, із приміщенням для запису розміром 6 × 8 метрів, яке практично не забезпечувало звукоізоляції. «Це була студія з чудовим звучанням, — згадував згодом Дорфсман, — але сама основна кімната не була чимось особливим. Звучання цієї студії забезпечував пульт» (маючи на увазі мікшерну консоль Neve 8078[en])[19]. Нопфлер і Дорфсман намагалися по-максимуму використати обмежений простір головної студії, розмістивши барабанну установку в дальньому лівому кутку, навпроти апаратної, з мікрофонами: Sennheiser MD421[en] на томах, Electro-Voice RE20[en] і AKG D12 на бас-барабані, Shure SM47[en] і AKG C451 з 20-дБ педом на малому барабані, а також Sennheiser MD451 для оверхедів і хай-хета, і Neumann U87, дещо відсунутими назад для створення «ефекту простору»[19]. Фортепіано вони помістили в тісну кабінку в правому дальньому кутку студії, встановивши там мікрофони AKG C414. Поряд розмістили орган Hammond B3, а його динамік Leslie[en] ставили у звукоізольований тамбур перед апаратною або на вулиці. Басовий підсилювач Іллслі записувався у невеликій вокальній кабіні за допомогою мікрофона Neumann FET47 і DI-бокса. На підсилювачі Нопфлера теж встановили мікрофони Shure SM57, Sennheiser MD451 та Neumann U67. Синтезатори Флетчера розташували в апаратній[19].

Brothers in Arms став одним із перших альбомів, записаних на інноваційний 24-доріжковий цифровий магнітофон Sony PCM-3324 (стандарту DASH[en])[20]. Дорфсман, згодом хвалячи Нопфлера, казав: «Одна з тих речей, які я у ньому дуже поважав, — це його інтерес до технологій як засобу вдосконалення своєї музики. Він завжди був готовий витратитися на високоякісне обладнання»[19]. Проте навіть дорога техніка не застрахувала від проблем: під час сесій на студії AIR через браковану партію цифрових магнітних стрічок музиканти ледь не втратили три треки — частина записів була серйозно пошкоджена[21].

Під час запису пісні «Money for Nothing» характерне звучання гітари Нопфлера вдалося підсилити завдяки «щасливому випадку» з розміщенням мікрофонів. Нопфлер використовував свою гітару Gibson Les Paul, підключену до підсилювача Laney. Під час налаштування мікрофонів гітарного підсилювача в спробі отримати «звук ZZ Top», якого прагнув Нопфлер, гітарний технік Рон Ів, що перебував в апаратній, почув «дивовижне» звучання ще до того, як Дорфсман закінчив розставляти мікрофони. «Один мікрофон був спрямований вниз, на підлогу, — згадував Дорфсман, — інший не стояв прямо перед динаміком, ще один був десь в іншому місці, і це було зовсім не так, як я хотів це налаштувати. Мабуть, усе так і залишилося з попереднього вечора, коли я готував обладнання на наступний день і не встиг завершити налаштування»[19]. Те, що вони почули, стало саме тим, що зрештою потрапило на запис; під час зведення треку не використовувалося жодних додаткових обробок[19].

Через шість тижнів після початку сесій на Монтсерраті виникла проблема з ударними партіями, через що Террі Вільямса відсторонили від роботи[22]. За словами Дорфсмана в його пізнішому інтерв'ю журналу Sound on Sound[en], він та Нопфлер вирішили, що гра Вільямса не відповідає бажаному звучанню альбому[19]. Однак Іллслі 1985 року згадував, що їм заважала невпевненість Вільямса в студії[23]. Тим часом сам Вільямс стверджував, що записував усі свої партії під метроном[24], що, на його думку, обмежувало його гру та відчуття ритму[22]. Попри різні версії, стало зрозуміло, що робота над ударними для альбому не просувається[19]. Вільямса оперативно замінив джазовий сесійний барабанщик Омар Хакім[en], який записав свої ударні партії за три дні[19]. Хакім згадував, що всі треки альбому, окрім «Money for Nothing», були перезаписані з нуля всім складом гурту разом із Нопфлером та Іллслі[25]. На обкладинці альбому вказали імена обох барабанщиків — Хакіма та Вільямса[26][27]. Хоча єдиним повним внеском Вільямса став трек «Walk of Life» та імпровізоване барабанне крещендо на початку «Money for Nothing», решту партій у цій та всіх інших композиціях альбому записав Хакім[23]. Проте в одному з інтерв'ю Ніл Дорфсман зазначав, що в пісні «Money for Nothing» також зберегли оригінальні партії том-томів та брейки Вільямса, а Хакім просто дозаписав решту елементів ударних[28][29]. Однак Вільямса не виключили зі складу гурту: він виступав як барабанщик у всіх відеокліпах до пісень та впродовж усього подальшого світового туру Brothers in Arms 1985—1986 років[30][26].

Незадовго до Різдва 1984 року, під час перерви у студійній роботі, Нопфлер запросив свого давнього нью-йоркського друга, гітариста Джека Сонні[en], на місце Гела Ліндеса, який залишив гурт у листопаді[21]. Відразу після свят, з 3 січня по 6 лютого 1985 року, на острові Монтсеррат розпочалася друга сесія запису[18]. У перший тиждень січня до студії завітав Стінг, який відпочивав на острові, записавши вокальні партії для «Money for Nothing»[31]. Під час сесій Стінг уперше зустрівся з Хакімом, який у той момент записував ударні для альбому. Згодом ця зустріч обернулася для Омара запрошенням зайняти місце барабанщика в гурті Стінга для його нового сольного проєкту The Dream of the Blue Turtles[32]. Для Сонні це була перша (і єдина) участь у записі альбому Dire Straits, де він виконав партії на гітарному синтезаторі[en] у бриджі пісні «The Man's Too Strong»[21].

У лютому 1985 року робота над альбомом продовжилася на студії Power Station[en] у Нью-Йорку, де зробили додатковий овердабінг[21]. До процесу залучили нью-йоркських музикантів: саксофоніста Майкла Брекера[en] та трубача Ренді Брекера[en], перкусіоніста Майка Майнієрі[en] (який раніше грав на вібрафоні для Love over Gold), а також перкусіоніста Джиммі Мелена[en], трубача Дейва Плюза та саксофоніста гурту The Average White Band Малкольма Данкана[en][15].

Оскільки Іллслі не міг грати, травмувавши зап'ястя під час падіння на пробіжці в Центральному парку, гурт найняв для завершення басових партій музикантів Ніла Джейсона[en] і Тоні Левіна[33][21]. Джейсона запросили на тиждень роботи, яка включала виконання пісень «So Far Away», «Walk of Life», «Ride Across the River», «Your Latest Trick» та «The Man's Too Strong». Зрештою, єдиними офіційно підтвердженими результатами сесій із Джейсоном, що потрапили в реліз, стали слеп-фанкова басова партія у «One World» та, за його словами, «слайди на моїй безладовій [гітарі] — схожі на ефект Syndrum[en]» у вступі до розширеної версії «Money for Nothing»[21][34]. Левін записав басові партії для треку «Why Worry»[15].

Стиль та тематика

[ред. | ред. код]

Альбом

[ред. | ред. код]

Альбом Brothers in Arms відрізняється від попередніх робіт Dire Straits більш продуманим продюсуванням і звучанням[35][36][37]. Зберігаючи основи рутс-року[en] й не переходячи меж комерціалізації, гурт продемонстрував типове для 1980-х років звучання та більш виражену мейнстримову спрямованість, ніж у попередніх платівках. Саме тому цей альбом вважають найменш типовим у всій творчості гурту[1]. Значну роль у цьому також відіграло дослідження Гаєм Флетчером нових синтезаторних звуків (як динамічних, так і текстурних), із використанням таких передових для тих часів цифрових клавішних, як Yamaha DX1[en] і синклавір New England[38][39]. Крім того, Brothers in Arms є найрізноманітнішою роботою Марка Нопфлера, у якій поєднуються елементи низки музичних стилів, зокрема кантрі, блюзу, джазу, хард-року, фолку, попу і каджуну[en][40][41][42][13].

Пісні

[ред. | ред. код]

«So Far Away» («Так далеко») — це меланхолійна та пронизлива балада, присвячена стосункам на відстані. Нопфлер в інтерв'ю BBC відзначав універсальний характер композиції: «So Far Away — це пісня, яку кожен може сприйняти як свою. В епоху глобальної мобільності та авіаперельотів сім'ї часто опиняються роз'єднаними, тому тема вимушеної розлуки близька багатьом»[43]. Композиція відрізняється лаконічною, але виразною структурою, побудованою на взаємодії двох гітарних партій, що доповнюють одна одну, та стриманому вокалі Нопфлера[44][45].

«Money for Nothing» («Гроші ні за що») — це ритмічний трек, який є сатиричним коментарем з погляду представника робітничого класу. Натхненням для написання пісні стала розмова вантажників у магазині побутової техніки, яку випадково підслухав Нопфлер. Працівники дивилися канал MTV і скаржилися, що рок-зірки надто легко заробляють гроші. У тексті цинічний оповідач спостерігає за екраном, заздрить гламурному життю музикантів, нарікає на свою важку працю й зрештою шкодує, що свого часу не навчився грати на гітарі[46][47]. Авторство пісні було розділене між Нопфлером і Стінгом, який виконав партію бек-вокалу[48]. За словами Нопфлера, на створення легендарного рядка «Я хочу своє MTV» його надихнула реклама цього телеканалу за участю гурту The Police. Нопфлер поклав цю фразу на мелодію їхнього хіта «Don't Stand So Close to Me»[en], написаного Стінгом, яку використав у вступі пісні, що й стало причиною для зазначення співавторства[48]. Пісня стала однією з найкультовіших в історії року завдяки жорсткому гітарному рифу Нопфлера в стилі ZZ Top, доповненому клавішною партією «дерев'яного басу», створеної Гаєм Флетчером на синтезаторі Yamaha DX1[49][50][51]. У лютому 1986 року пісня отримала «Греммі» у номінації «Найкраще вокальне рок-виконання дуетом або гуртом»[en][52].

«Walk of Life» («Прогулянка життя») — ще один ритмічний трек, який є життєрадісним гімном та «вершиною» динамічної частини альбому перед переходом до його більш спокійного темпу. Музична структура треку побудована на класичній партії органа Гаммонда у виконанні Алана Кларка, яка контрастує з гітарним супроводом Нопфлера в стилістиці вестерну[53][44]. Пісня розповідає історію вуличного музиканта Джонні, який заробляє на життя, граючи класичні рок- та блюзові мелодії в тунелях метро, ​​оспівуючи відданість справі та майстерність виконавця, що долає життєві труднощі. Існують припущення, що образ головного героя був натхненний знаменитим «Джонні Б. Гудом», персонажем однойменного синглу Чака Беррі. За словами Нопфлера, вираз, який став назвою пісні, стосується подорожей, які він здійснював під час переїздів з міста до міста[54][55]. Ніл Дорфсман був проти включення до альбому цієї пісні, поки члени гурту не переконали його у протилежному[56].

«Your Latest Trick» («Твоя остання примха»), написана під враженням життя Нопфлера у Нью-Йорку[57], є нічною медитацією про романтичну зраду, наповненою іронічною атмосферою нуару. Аранжування пісні ознаменувало подальший відхід Dire Straits від свого класичного гітарно-орієнтованого звучання. Центральну роль в аранжуванні відіграє духова секція у виконанні братів Ренді (труба) та Майкла (тенор-саксофон) Брекерів. Їхні інтермедії визначають похмурий, урбаністичний настрій твору, тоді як Нопфлер доповнює композицію другорядними партіями на електрогітарі. У розширеній версії для CD-видання інструментальні партії представлені у більш розгорнутому вигляді[58][15].

«Why Worry» («Навіщо турбуватися») являє собою спокійну баладу, виконану в м'якій манері, нагадуючи колискову. Пісня оспівує теплоту нових стосунків, де ліричний герой прагне позбавити свою кохану від переживань і страхів. Він зображує їхню любов як спокійний притулок від холодного світу[59][60]. Інструментальна частина поєднує детально опрацьовані партії акустичної та електрогітари, мінімалістична перкусія та гармонійні синтезаторні мотиви, створюють заспокійливу звукову атмосферу[58]. Композиція виконана в стилі дуету The Everly Brothers, який згодом зіграв її за участю Нопфлера на гітарі[61].

«Ride Across the River» («Форсуючи річку») виділяється своїм найбільш нетиповим аранжуванням в альбомі. Композиція відтворює звукову атмосферу латиноамериканського поля бою: цей ефект досягається за рахунок використання синтезованої пастушої флейти, маріачі-труби Дейва Плюза, барабанної партії з елементами регі та тривожних фонових текстур, що імітують сюрчання цвіркунів. Центральним сюжетом пісні є історія найманця, представлена автором без явної морально-етичної оцінки[62][15].

«The Man's Too Strong» («Ця людина така сильна») — це акустична композиція в стилі кантрі-аутлоу[en], яка доповнюється жорсткими електрогітарними рифами після кожного приспіву[44]. Пісня є драматичною рефлексією про банальність зла та жорстоку природу людства. Вона оповідає про літнього військового, який звинувачується у скоєнні злочинів і вирішує несподівано покаятися та зізнатися у всьому[63][15].

«One World» («Один світ») висловлює глибоке розчарування у світі, позбавленому гармонії, фокусуючись на особистому невдоволенні оповідача повсякденними дрібницями[64][65]. Композиція витримана в стилістиці 1980-х років: їй притаманні виразний безладовий бас, стандартні партії фанк-гітари, спрощений ритм та характерне, шаблонне синтезаторне звучання[57][44].

Резонаторна гітара National[en] Style «O», зображена на обкладинці альбому

«Brothers in Arms» («Брати по зброї») — це скорботна й меланхолійна рок-балада, яка стала культовим антивоєнним гімном. Пісня починається драматичним вступом зі звуком грози та написана від імені смертельно пораненого солдата, який закликає усвідомити абсурдність війн[58][66][12]. Музично вона побудована на повільному ритмі, атмосферних клавішних і одному з найбільш експресивних гітарних соло Нопфлера — менш технічно вигадливому, ніж його ранні роботи, але значно емоційнішому. Вокал звучить тихо, майже розмовно, завдяки чому посил пісні стає ще більш переконливим. Продюсування було зроблено навмисно мінімалістичним, для створення ефекту «зависання в повітрі» кожної ноти, що надало треку звучання як гімну[67]. 2007 року, на 25-ті роковини Фолклендської війни, Нопфлер записав нову версію композиції в студії Abbey Road. Метою запису був збір коштів для британських ветеранів, які, за словами музиканта, «досі страждали від наслідків цього конфлікту»[68].

Обкладинка

[ред. | ред. код]

На обкладинці альбому зображена знаменита 14-ладова резонаторна гітара National[en] Style «O» 1937 року випуску, що належить Марку Нопфлеру[69]. Модельний ряд Style «O» з'явився 1930 року, а вже в 1941-го його виробництво припинили[70]. Ідея такої обкладинки виникла спонтанно. Американська фотографка Дебора Файнголд прилетіла на Монтсеррат для створення рекламних знімків гурту на замовлення лейблу. Під час підготовки вона зробила кілька тестових кадрів, на яких її асистент тримав резонаторну гітару Нопфлера на тлі заходу сонця[71]. Саме цей знімок зрештою і було обрано для обкладинки. На звороті платівки розміщено малюнок тієї самої гітари, який створив німецький художник Томас Штайєр[72]. Крім того, вона була зображена на обкладинках синглів «So Far Away» (у вигляді малюнку) і «Brothers in Arms» (таке саме зображення, як і на альбомі)[73][74]. Нопфлер купив гітару у Стіва Філліпса[en] за 120 фунтів на початку 1970-х. Цей інструмент використовувався у всіх записах Dire Straits, різних сольних альбомах Нопфлера і у різних гастрольних турах. Найвідоміші пісні Dire Straits, в яких вона використовувалася: «Romeo and Juliet»[en] (1980) та вступ до «Telegraph Road»[en] (1982)[75].

Реліз

[ред. | ред. код]

Видання

[ред. | ред. код]

Альбом був випущений 17 травня 1985 року лейблами Vertigo у світі та Warner Bros. у США[2]. Окрім формату CD, він вийшов на касетах, а також на LP (у скороченій версії, щоб поміститися на одну платівку)[19]. Brothers in Arms став першим в історії альбомом, що розійшовся мільйонним накладом у форматі CD, випередивши за продажами власну LP-версію[19]. Крім того, альбом призвів до вибухового зростання популярності CD, через що світові заводи не встигали задовольняти замовлення інших виконавців на цей формат, оскільки більшість виробничих ліній були задіяні на Dire Straits[76][77].

1996 року альбом ремастеризували та перевидали разом із рештою творів Dire Straits на CD у більшості країн світу, за винятком США, під лейблом Mercury Records; у Великій Британії та Європі також використовувався лейбл Vertigo Records. У США перевидання альбому випустила у вересні 2000 року компанія Warner Bros. Ремастеринг обох перевидань виконав Боб Людвіг[en] у студії Gateway Mastering із використанням технології Super Bit Mapping[en][78]. 2000 року альбом також вийшов у форматі XRCD2[en], ремастеринг якого виконав Хіромічі Такігучі з використанням технології K2 20bit[79]. 26 липня 2005 року до 20-річчя альбому вийшло спеціальне видання на SACD, яке стало ювілейним, 3000-м релізом у цьому форматі. Мікс у форматі об'ємного звуку 5.1 підготував звукорежисер Чак Ейнлі[en] на лондонській студії British Grove[en], а мастерингом займався Боб Людвіг у Gateway Mastering[80]. 16 серпня 2005 року цей же багатоканальний мікс випустили у форматі DualDisc з аудіодоріжкою DVD-Audio (24 біт / 96 кГц)[81]. 2006 року вийшла LP-версія альбому, створена за технологією мастерингу на половинній швидкості[en]. Це видання, над яким працював звукоінженер Стен Рікер, складається з двох LP (33 об/хв) та стало першим релізом, що містив повні версії пісень на LP. 2013 року компанія Mobile Fidelity Sound Lab[en] випустила гібридний SACD, мастеринг якого з оригінальних стрічок виконав Шон Р. Бріттон, цей диск містить лише оригінальний стереомікс[82]. 2014 року в Японії вийшло нове майстер-видання альбому на SHM-SACD. Воно створене з оригінальних аналогових мастер-стрічок та має тривалість оригінального LP — 47 хвилин 44 секунди. Зацифрування цього видання виконали Мік Маккенна та Річард Віттакер у FX Copyroom за допомогою технології Direct Stream Digital[83].

19 травня 2014 року лейбл Vertigo перевидав альбом на двох LP, які містили повні версії пісень. Мастеринг цього видання з оригінальних аналогових і цифрових стрічок виконали Боб Людвіг, Берні Ґрундман та Кріс Беллман. Роком раніше цю ж версію включили до бокс-сету The Studio Albums 1978—1991[84]. 2015 року компанія Mobile Fidelity також випустила альбом на подвійному LP (45 об/хв) з мастерингом Кріґа Вундерліха[85]. Того ж року Brothers in Arms знову потрапив до британського чарту, посівши 8 місце після того, як став більш доступним завдяки ціновим знижкам в цифрових музичних магазинах. У березні 2021 року вийшло нове видання із половинною швидкістю мастерингу, який виконав Майлз Шовелл на студії Abbey Road. Реліз являв собою подвійний LP (45 об/хв), що містив повну версію альбому — це був лише другий такий реліз, після видання Mobile Fidelity Sound Lab 2015 року.

16 травня 2025 року, до 40-річчя оригінального релізу, альбом перевидали на Blu-ray із Dolby Atmos та 24-бітною/96 кГц версією оригінальних CD- та LP-міксів. Також його випустили у форматі бокс-сету з п'яти LP та трьох CD. До цього видання увійшла повна студійна версія альбому, а також раніше не виданий концертний запис Dire Straits від 16 серпня 1985 року, що відбувся в Муніципальному залі[en] в Сан-Антоніо під час їхнього світового туру Brothers in Arms. Це перший випадок, коли повний запис концерту з туру 1985—1986 років став доступний на офіційному альбомі[86].

Комерційний успіх

[ред. | ред. код]
Виступ Dire Straits у Драммені (Норвегія) в рамках туру Brothers in Arms 22 жовтня 1985 року

Альбом Brothers in Arms одразу мав великий успіх у всьому світі. 25 травня 1985 року він очолив британський чарт альбомів UK Albums Chart й лідирував там протягом 14 тижнів, в тому числі 10 тижнів поспіль з 18 січня по 22 березня 1986 року[87][88]. Він отримав 14 платинових сертифікацій у Великій Британії із накладом понад 4 мільйони копій[5][89][56] та станом на 2019 рік посідав 8 місце у списку найпродаваніших альбомів країни[90][91]. Загалом альбом провів у британських чартах 356 тижнів[92]. Такий самий успіх альбом мав і у США, де очолював чарт Billboard 200 протягом 9 тижнів і отримав 9 платинових сертифікацій із продажами у 9 мільйонів копій[6][93][94]. Альбом встановив рекорд в Австралії, очолюючи чарт ARIA протягом 34 тижнів[95], та в Нідерландах, де протримався у чартах протягом 269 тижнів (не поспіль)[96]. Крім того, він очолив чарти Канади, Німеччини, Франції, Нової Зеландії, Норвегії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Австрії, а також потрапив до Топ-5 майже всіх інших європейських країн[15]. Оскільки альбом розійшовся у світі загальним накладом понад 30 мільйонів копій, він вважається одним із найуспішніших та найпопулярніших релізів усіх часів[7].

Сингли

[ред. | ред. код]

П'ять пісень альбому вийшли як сингли на 7- та 12-дюймових LP. Пісня «Brothers in Arms» також вийшла на CD, ставши першим комерційним синглом у світі, випущеним у цьому форматі, продажі якого склали більше одного мільйона копій[97][98].

«So Far Away» вийшов у квітні 1985 року як головний сингл альбому у Великій Британії та країнах Європи. Сторона «Б» містила пісні «Walk of Life» або «If I Had You». Сингл посів 20 місце у Великій Британії, а також потрапив у Топ-10 чартів Норвегії, Швейцарії та Швеції. Того ж року сингл посів 29 місце в чарті США Billboard Hot Mainstream Rock Tracks. У лютому 1986 року «So Far Away» випустили в Північній Америці вже як третій сингл альбому. Він посів 3 місце в чарті Hot Adult Contemporary Tracks і 19 — у Billboard Hot 100[73][45].

Сингл «Money for Nothing» вийшов у червні 1985 року та містив на стороні «Б» концертну версію пісні «Love Over Gold», записану 1982 року. Пісня стала комерційно найуспішнішим синглом в історії гурту. У США він три тижні поспіль очолював чарт Billboard Hot 100. У Великій Британії сингл посів 4 місце та протримався в чарті 16 тижнів. Він також очолив чарти Канади й потрапив у Топ-10 в багатьох країнах Європи, зокрема в Ірландії та Німеччині, а також у Новій Зеландії[99][100].

«Walk of Life» вперше вийшла в Європі у квітні 1985 року на стороні «Б» синглу «So Far Away». У жовтні 1985 року відбувся її повноцінний реліз у США, а у січні 1986 року пісня вийшла окремим синглом у Великій Британії[101]. Сингл теж став одним із головних міжнародних комерційних успіхів гурту: він посів 2 місце в британському чарті та 7 місце в Billboard Hot 100, а також потрапив до Топ-10 чартів Канади, Ірландії, Нової Зеландії та Південної Африки[102][103].

Сингл «Brothers in Arms» вийшов у жовтні 1985 року, посівши 16 місце у Великій Британії. У США його не просували, оскільки лейбл зробив ставку на такі більш ритмічні треки, як «Walk of Life». Сингл містив довгу та коротку версії «Brothers in Arms», частину пісні «Why Worry» і сольний хіт Марка Нопфлера «Going Home»[74][67].

«Your Latest Trick» вийшов як останній сингл альбому у квітні 1986 року, з піснями «Irish Boy» та «The Long Road» (сольними роботами Нопфлера). Сингл посів 26 місце у Великій Британії, у США він не виходив[104][4][105].

Відеокліпи

[ред. | ред. код]

У відеокліпі до «So Far Away» кадри виступу Dire Straits на сцені чергуються зі стилізованими панорамами жвавого мегаполіса з ефектом згасання та моментами відпочинку гурту в студії звукозапису. Такі кадри підкреслювали теми відстані, самотності, очікування та постійних подорожей[106][43][45].

Відеокліп до «Money for Nothing», створений режисером Стівом Берроном, став культовим. У ньому була використана комп'ютерна анімація в техніці ротоскопіювання (анімації поверх реальних кадрів): анімовані вантажники з собакою дивилися по телевізору реальні кадри виступу гурту. У серпні 1987 року кліп «Money for Nothing» відкрив мовлення європейського каналу MTV[107]. 1986 року кліп здобув дві премії MTV Video Music Awards як «Найкраще відео року» і «Найкраще групове відео»[108].

До «Walk of Life» вийшло два відеокліпи. Міжнародна версія відрізняється динамічним монтажем з елементами комедії. Її візуальний ряд представлений компіляцією курйозних моментів зі спортивних трансляцій бейсболу, баскетболу та американського футболу, які чергуються з кадрами виступу Dire Straits на сцені. Британська версія представлена кадрами виступу Dire Straits на стадіоні, що чергуються зі сценами за участю вуличного музиканта, що грає в пішохідному тунелі. Обидві версії стали хітами на MTV[109][53].

До «Brothers in Arms» вийшов анімаційний відеокліп, створений режисером Біллом Матером. Відео виконано в техніці ротоскопіювання: у ньому меланхолійні кадри виступу гурту і співаючого Нопфлера переплітаються з графічними образами солдатів і полів битв з використанням хронік Першої світової війни[110]. На відміну від суперсучасного для тих років кліпу до пісні «Money for Nothing», це відео створене у старому класичному стилі — воно повністю чорно-біле, з ефектом шуму на плівці. Кліп здобув премію «Греммі» у номінації «Найкраще музичне відео»[en] 1987 року[67].

Світовий тур

[ред. | ред. код]
Докладніше: Brothers in Arms Tour
Виступ Dire Straits у у Белграді, Югославія в рамках туру Brothers in Arms 10 травня 1985 року

Після виходу альбому гурт провів у 1985—1986 роках світовий тур Brothers in Arms, який мав феноменальний успіх: було продано понад 2,5 мільйона квитків[111][26]. До концертного складу увійшли: Марк Нопфлер (гітара та вокал), Джон Іллслі (бас, бек-вокал), Алан Кларк та Гай Флетчер (клавішні), Террі Вільямс (ударні), Джек Сонні (ритм-гітара, бек-вокал) та Кріс Вайт[en] (саксофон, флейта, тамбурин, бек-вокал)[112]. Тур включав концерти в Європі, Ізраїлі, Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Dire Straits дали 248 концертів у більш ніж 100 містах[113].

Тур розпочався 25 квітня 1985 року у Спліті (Югославія). 10 липня Dire Straits виступили на лондонській арені «Вемблі», де їм акомпанував Нільс Лофгрен[en] під час виконання «Solid Rock», а потім до них приєднався Генк Марвін[en], для виконання «Going Home». Концерт частково транслювався по телебаченню у Великій Британії у передачі The Tube на Channel 4 у січні 1986 року[114]. Після 13-денних виступів на арені «Вемблі», Dire Straits виступили вдень 13 липня на благодійному концерті Live Aid на стадіоні «Вемблі»; музиканти виконали «Sultans of Swing» і «Money For Nothing» разом зі Стінгом. У цьому грандіозному заході брали участь багато зірок британської рок- та попсцени, зокрема Філ Коллінз, Елтон Джон, Пол Маккартні, гурти Sade, U2, Queen та The Who[115]. Завершився тур у Сіднейському розважальному центрі[en] (Австралія) 26 квітня 1986 року. Завдяки цим виступам Dire Straits досі зберігають рекорд за кількістю концертів, виконаних поспіль — протягом 21 вечора[116]. Тур став наймасштабнішим в історії австралоазійського регіону, в Австралії та Новій Зеландії на нього продали 900 000 квитків[117].

Список композицій

[ред. | ред. код]

Всі пісні написані Марком Нопфлером. CD та касетне видання містили повні версії пісень «So Far Away», «Money for Nothing», «Your Latest Trick» та «Why Worry». Через це друга сторона касети містила близько 10 хвилин порожньої стрічки.

CD, касета, LP
#НазваКасета і LPТривалість
1.«So Far Away»A15:12
2.«Money for Nothing»A28:25
3.«Walk of Life»A34:12
4.«Your Latest Trick»A46:33
5.«Why Worry»A58:31
6.«Ride Across the River»B16:58
7.«The Man's Too Strong»B24:40
8.«One World»B33:40
9.«Brothers in Arms»B47:00
CD, касета: 55:15
LP: 47:44

Учасники запису

[ред. | ред. код]

Інформація подана відповідно приміток на обкладинці альбому[118][4].

Технічний персонал

  • Марк Нопфлер — продюсер
  • Ніл Дорфсман[en] — продюсер, звукорежисер, мікшування
  • Дейв Грінберг — помічник звукорежисера
  • Стів Джексон — помічник звукорежисера
  • Брюс Лампков — помічник звукорежисера
  • Боб Людвіг[en] — мастеринг у Masterdisk[en] (Нью-Йорк, США)
  • Джон Дент — мастеринг у The Sound Clinic (Лондон, Велика Британія)
  • Томас Штайєр — розпис обкладинки
  • Саттон Купер — дизайн обкладинки
  • Дебора Файнголд — фотографія

Оцінки критиків

[ред. | ред. код]

Перші огляди

[ред. | ред. код]
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4/5 зірок[42]
Christgau's Record Guide B−[122]
Encyclopedia of Popular Music 3/5 зірок[123]
The Great Rock Discography 8/10[124]
MusicHound 4/5[125]
Pitchfork 8.6/10[126]
Q 5/5 зірок[127]
Record Mirror 1/5 зірок[128]
The Rolling Stone Album Guide 4.5/5 зірок[129]
Sounds 3/5 зірок[130]

Перші рецензії на альбом Brothers in Arms у британській музичній пресі 1985 року були загалом негативними. У нищівному відгуку для NME Мет Сноу[en] розкритикував Нопфлера за «сопливе саможаління, похмуро-манірне запозичення рок-американи[en] та приголомшливо недолугі спроби бути дотепним». Він також звинуватив альбом у «найзатасканіших псевдомелодіях в історії, апогеї заколисувальних акордів, найнудотнішій тужливій грі та відверто фальшивій трубадурській сентиментальщині, яка коли-небудь вичавлювалася з мільйонної студії звукозапису»[131]. Елінор Леві з Record Mirror[en] розкритикувала альбом зі словами «гітари Західного узбережжя, що смердять великими грошима і розпроданими стадіонними концертами по всьому світу. Неспішні мелодії. Dire Straits — і цим усе сказано… Це як будь-який інший альбом Dire Straits, витесаний із напівзруйнованої споруди MOR[en]-року»[128].

Відгуки інших британських музичних видань були менш різкими. Джек Беррон із газети Sounds вважав, що «це лише наполовину пристойний альбом, бо в ньому лише наполовину пристойні пісні… Нопфлер відфільтрував саму суть свого фірмового звучання через призму блюзу, щоб зачепити любителів масштабної романтики в дусі чартів Billboard з їхніми вічними комплексами та потягом до мелодрами. І в нього це чудово виходить… але у цій платівці — занадто рідко»[130]. Баррі Макілхені[en] із Melody Maker зауважив, що Нопфлер останнім часом досліджував нові творчі напрямки, працюючи над саундтреками до фільмів та над альбомом Боба Ділана Infidels, і побідкався, що «цей чудовий дух пригод так і не втілився в життя… Натомість платівка звучить аж надто схоже на останній альбом Dire Straits, який, зі свого боку, був дуже схожий на попередній, що підозріло нагадувало початок надзвичайно успішного й дуже прибуткового плану з підкорення світу, відомого як AOR[en]». Він підсумував: «Схоже, старі рамки рок-школи та безперечно привабливий запах формули успіху блокують будь-які подібні експерименти, і в підсумку ви отримуєте все ту ж стару історію»[132].

Американські рецензії були більш позитивними. Пишучи для журналу Spin, Е. Брукс похвалив гітарну гру Нопфлера і зазначив, що «коли емоційна напруга його слів наближається до захопливих пасажів його „Стратокастера“, пісня злітає. Це трапляється не так часто, як мені б хотілося, у цьому новому альбомі […] і все ж до деяких треків так і тягне повертатися — так само, як повертаються до улюбленого, рідного крісла». Брукс виділив «захоплюючу баладу» «Your Latest Trick», «їдку сатиру на культуру відеороку» у «Money for Nothing» та «видатну майстерність у словах і музиці» титульної пісні, яка «не була новим посланням, але принаймні тут йшлося про щось інше, ніж секс, автомобілі чи наркотики. Додайте до цього якість музичного виконання, і ви отримаєте щось більше»[133]. Деббі Булл дала альбому суперечливу оцінку в журналі Rolling Stone, похваливши «ретельно продуману» роботу і написавши: «Запис прекрасно спродюсований, а чудова гра Марка Нопфлера на гітарі виділяється найкращим чином». Втім, хоча вона і визнала тексти пісень літературно витонченими, Булл зазначила, що сюжети «не такі цікаві, як раніше — у таких альбомах, як Making Movies». Попри високу якість запису та значний внесок таких запрошених артистів, як барабанщик Омар Хакім та гурт Brecker Brothers[en], Булл дійшла висновку, що «музиці бракує того болю, який зробив саундтреки Нопфлера до стрічок Comfort and Joy[en] та Cal[en] такими потужними»[35]. У підсумковому огляді ключових альбомів 1985 року, опублікованому в Rolling Stone, Фред Шруерс зазначив, що «вправний, виразний гітарний стиль та м'який вокал Нопфлера залишаються такими ж привабливими, як і у попередніх, багатих на сюжети альбомах»[134].

Ретроспективні огляди

[ред. | ред. код]

1996 року британський музичний журналіст Роберт Сенделл[en] писав:

Оглядаючись назад з цілковитою ясністю, розумієш: зображення на конверті платівки Brothers in Arms виявилося вражаюче пророчим. Сталева гітара National, що злітає просто в хмари — блискуча 6-струнна ракета, що підноситься на невидимій тязі — краще за будь-які слова описує те, що сталося з гуртом Dire Straits після виходу їхнього п'ятого студійного альбому. До літа 1985 року колосальний успіх був для них лише побічним продуктом творчого процесу. Вони ніколи не гналися за славою, не підлаштовувалися під моду й не шукали безпечних шляхів. Dire Straits любили й поважали як один із небагатьох гуртів, що зуміли зберегти міцний та щирий зв'язок із багатогранними коренями рок-н-ролу в часи — пам'ятаєте все це відчайдушне поппозування початку 80-х? — коли триматися своїх коренів було абсолютно немодно[135][15]

Рецензуючи ремастери альбомів Dire Straits 1996 року, Роб Бітті з журналу Q оцінив Brothers in Arms на максимальні п'ять зірок. Він зазначив, що «повторне прослуховування розкриває його як напрочуд меланхолійну збірку — згадайте хоча б різкі, ніби лезо, гітарні партії у „The Man's Too Strong“ або титульний трек, де радість ранить так само глибоко, як і сум»[127]. У огляді за 2007 рік для BBC Music[en] Кріс Джонс назвав Brothers in Arms «феноменальним з усіх боків альбомом… вишуканою добіркою треків Нопфлера у фірмовому стилі „легкого Джей Джей Кейла“»[136]. У ретроспективній рецензії для AllMusic Стівен Томас Ерлвайн оцінив альбом у чотири з п'яти зірок. Він пояснив його міжнародний успіх не лише дотепним комп'ютерним анімаційним відео на трек «Money for Nothing», але й тим, що Марк Нопфлер «глибше опанував майстерність написання попхітів». На думку критика, гурт Dire Straits «ніколи раніше не був настільки лаконічним чи попорієнтованим, і це їм дуже личило». Підсумовуючи, Ерлвайн назвав платівку «однією з найбільш цілеспрямованих та досконалих робіт гурту», яка «завдяки своїй виразній поплаконічності яскраво виділяється на фоні всього їхнього каталогу»[42].

2010 року, коли Brothers in Arms увійшов до десятки номінантів на премію Brit Awards як «Найкращий британський альбом останніх 30 років», музичний радіоведучий та письменник Пол Гамбаччіні[en] назвав цей список «сміховинним», додавши: «Проте Brothers in Arms на голову вищий за решту завдяки якості написання пісень та майстерності виконання»[137][138].

2018 року в журналі Classic Rock написали, що Brothers in Arms «зробив Dire Straits суперзірками, але водночас спотворив суспільне сприйняття як Нопфлера, так і його гурту. Ім'я Dire Straits стало синонімом передбачуваної, однорідної музики, а сам Нопфлер перетворився на карикатурного рокера середнього віку у піджаку із підкоченими рукавами та пов'язкою на голові. […] При цьому він зовсім не намагався навмисно записати блокбастер. Здебільшого альбом був тихим і меланхолійним — скоріше зітханням, ніж левовим риком. Але його згубило те, що знаковий сингл просто вибухнув поза контекстом»[139].

2023 року в журналі Rolling Stone зазначили, що «альбом яскраво демонструє глибокий авторський талант Марка Нопфлера та його розкішні гітарні рифи в таких хітах, як „Walk of Life“ та „So Far Away“. Не меншої уваги заслуговують і справжні музичні перлини — композиція „The Man's Too Strong»“, виконана в стилі Боба Ділана, та ніжна „Why Worry“, де чиста й делікатна гра Нопфлера дзюрчить, немов прохолодний струмок над гладеньким камінням»[140].

Відзнаки та досягнення

[ред. | ред. код]

Brothers in Arms посів 68 місце у списку Зали слави рок-н-ролу «Найкращих альбомів 1980-х років»[141]. 1987 року Brothers in Arms виграв нагороду «Найкращий британський альбом» на Brit Awards; вперше його номінували на цю нагороду роком раніше, тоді він поступився альбому Філа Коллінза No Jacket Required[en], а наступного року номінували знову завдяки його тривалому перебуванню в чартах[142][143]. Також 1986 року альбом отримав премію «Греммі» в номінації «Найкраща звукорежисерська робота (некласична музика)»[52].

2000 року журнал Q помістив Brothers in Arms на 51 місце у своєму списку «100 найкращих британських альбомів усіх часів»[144]. Він посів 351 місце у списку журналу Rolling Stone «500 найкращих альбомів усіх часів» 2003 року[145] та 418 місце в оновленому списку 2020 року[146][8]. 2020 року BBC дали йому 2 місце у списку «Найкращих альбомів 1980-х»[147]. Brothers in Arms також включили до книги «1001 альбом, який потрібно послухати, перш ніж померти»[148]. 2006 року ювілейне видання Brothers in Arms, випущене до його 20-річчя, отримало ще одну «Греммі» в номінації «Найкращий альбом з об'ємним звуком»[en][149]. Brothers in Arms потрапив до Книги рекордів Гіннеса як перший CD, проданий накладом в 1 мільйон екземплярів[3][150][151][90].

Нагороди і номінації Brothers in Arms
РікЦеремоніяНомінантВиконавціКатегоріяРезультат
1986Brit AwardsBrothers in ArmsDire StraitsНайкращий британський альбомНомінація[143]
1986Grammy AwardsDire Straits
(Ніл Дорфсман і Марк Нопфлер, продюсери)		Найкращий альбом рокуНомінація[52]
Ніл Дорфсман, звукорежисерНайкраща звукорежисерська робота (некласична музика)Перемога[52]
Juno Awards[en]Dire StraitsНайпродаваніший міжнародний альбомПеремога[152]
1987Brit AwardsНайкращий британський альбомПеремога[142]
2006Grammy AwardsBrothers in Arms
(видання до 20-річчя альбому)		Чак Ейнлі, інженер сурраунд-мікшування; Боб Людвіг, інженер сурраунд-мастерингу; Чак Ейнлі і Марк Нопфлер, продюсери сурраунд-запису Найкращий альбом з об'ємним звукомПеремога[52]

Історичне значення

[ред. | ред. код]

Найвагомішим спадком альбому Brothers in Arms є те, що він відкрив для всього світу формат CD[16]. Практично кожна стаття, присвячена ювілею появи CD з кінця 1980-х років, вказує на Brothers in Arms як на момент, коли цей формат перейшов із категорії аудіофільської ніші до масового стандарту. У зв'язку з цим газета The Guardian помістила альбом на 38 місце у списку «50 ключових подій в історії рок-музики»[3]. До 1990 року в розвинених країнах кількість власників CD-програвачів перевищила кількість володарів LP-програвачів, і Brothers in Arms відіграв у цьому процесі суттєву роль. Іншим, більш неоднозначним спадком цього альбому стала його звукова естетика. Відшліфоване, чисте цифрове звучання, над яким так працювала студійна команда, перетворилося на музичний стандарт для софт-року кінця 1980-х[37]. Згодом наступні покоління критиків використовували цей факт як головний аргумент проти Dire Straits, вимагаючи від виконавців меншої музичної «прилизаності»[15].

Для Dire Straits Brothers in Arms став одночасно творчою вершиною та фіналом. Після завершення світового туру музиканти взяли п'ятирічну паузу. 1991 року вони повернулися з релізом On Every Street, на підтримку якого відіграли масштабний дворічний тур. Гурт дав майже 300 концертів, які зібрали рекордні 7,1 мільйона глядачів, після чого 1995 року тихо й остаточно розпався[15].

Чарти

[ред. | ред. код]

Сертифікації і продажі

[ред. | ред. код]
Регіон СертифікаціяПродажі
Аргентина (CAPIF)[221] Золотий 30 000^
Австралія (ARIA)[222] 17× Платиновий 1 240 000[223]
Австрія (IFPI Austria)[224] 4× Платиновий 200 000*
Бельгія (BEA)[225] 4× Платиновий 200 000double-dagger
Бразилія (ABPD)[226] 3× Платиновий 750 000[226]
Канада (Music Canada)[227] Діамантовий 1 000 000^
Данія (IFPI Denmark)[228] 7× Платиновий 140 000double-dagger
Фінляндія (IFPI Finland)[229] 2× Платиновий 116 784[229]
Франція (SNEP)[230] Діамантовий 2 000 000[231]
Німеччина (BVMI)[232] Платиновий 500 000^
Гонконг (IFPI Hong Kong)[233] Платиновий 20 000*
Італія (FIMI)[234]
продажі 1985-1987 років		 Платиновий 500 000[234]
Італія (FIMI)[235]
продажі після 2009 року		 Платиновий 50 000double-dagger
Нідерланди — 470 387[236]
Нова Зеландія (RIANZ)[237] 24× Платиновий 360 000^
Польща (ZPAV)[238] Платиновий 20 000double-dagger
Південна Африка — 100 000[239]
Іспанія (PROMUSICAE)[240] 3× Платиновий 300 000^
Швеція (IFPI Sweden)[241] Золотий 50 000^
Швейцарія (IFPI Switzerland)[242] 6× Платиновий 300 000^
Швейцарія (IFPI Switzerland)[242]
реліз 1996 року		 Платиновий 50 000^
Велика Британія (BPI)[243] 15× Платиновий 4 500 000double-dagger
США (RIAA)[244] 9× Платиновий 9 000 000^
Зімбабве — 5 000[245]
Підсумки
Світ — 30 000 000[246]

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях
^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях
double-daggerпродажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Nannini, Ronconi, 2003, с. 89.
  2. 1 2 Dire Straits — Brothers in Arms worldradiohistory.com Процитовано 26 грудня 2025
  3. 1 2 3 Brothers in Arms popularises the CD theguardian.com Процитовано 26 грудня 2025
  4. 1 2 3 4 Dire Straits — Brothers In Arms discogs.com Процитовано 26 грудня 2025
  5. 1 2 Queen head all-time sales chart news.bbc.co.uk Процитовано 31 грудня 2025
  6. 1 2 The UK's 60 official biggest selling albums of all time revealed officialcharts.com Процитовано 31 грудня 2025
  7. 1 2 Mark Knopfler hurt in crash news.bbc.co.uk Процитовано 31 грудня 2025
  8. 1 2 The 500 Greatest Albums of All Time rollingstone.com Процитовано 29 грудня 2025
  9. ↑ Song Stories: Dire Straits: Brother's in Arms beyond-the-grooves.co.uk Процитовано 10 липня 2026
  10. ↑ «He thought that the band should be a democracy, and it was more like a brutal dictatorship»: The tangled story of Dire Straits, the million-selling band who quit at the height of their fame loudersound.com Процитовано 10 липня 2026
  11. ↑ Dire Straits’ “Brothers In Arms” at 35 culturesonar.com Процитовано 17 липня 2026
  12. 1 2 Nannini, Ronconi, 2003, с. 98-103.
  13. 1 2 "The fallout was much bigger than anything we could ever have foreseen": Dire Straits and the adventure of Brothers In Arms loudersound.com Процитовано 17 липня 2026
  14. ↑ 'A Dire Straits album marked the march of the CD' ioplus.nl Процитовано 10 липня 2026
  15. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Brothers in Arms by Dire Straits: The Complete Story riffology.co Процитовано 27 червня 2026
  16. 1 2 May 1985: Dire Straits Release Brothers in Arms rhino.com Процитовано 9 липня 2026
  17. ↑ Brothers in Arms (album) (booklet). Dire Straits. Warner Bros. Records. 1985. с. 5. 947773-2.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  18. 1 2 Flanagan, Bill (September 1985). "Dire Straits' Mark Knopfler: An Inside Look at the Outside Man" Musician. Процитовано 10 липня 2026
  19. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Buskin, Richard (May 2006). «Classic Tracks: Dire Straits 'Money For Nothing'» Sound on Sound. pp. 134–39. Процитовано 8 липня 2026
  20. ↑ Q&A with Chuck Ainlay: Grammy Award-winning Producer and Immersive Mix Engineer immersiveaudioalbum.com Процитовано 11 липня 2026
  21. 1 2 3 4 5 6 7 Flanagan, Bill (1985) Dire Straits' Mark Knopfler: An Inside Look at the Outside Man knopfler.net Процитовано 28 червня 2026
  22. 1 2 Terry Williams Interview March 2013 (SoundCloud) (1:01:39, 1:02:13-1:03:40) soundcloud.com Процитовано 28 червня 2026
  23. 1 2 Allen, Robert (Вересень 1985). Strait Talk: America Finally Discovers. The Rocket. с. 20.
  24. ↑ Dire Straits interview: The adventure of Brothers In Arms loudersound.com Процитовано 28 червня 2026
  25. ↑ Omar Hakim: Drumming with David Bowie, Weather Report, Nile Rodgers, Dire Straits, Miles | Part 1 youtube.com Процитовано 28 червня 2026
  26. 1 2 3 Strong, M.C. (1998) The Great Rock Discography, p. 207.
  27. ↑ Alper, Eric (5 квітня 2025). 5 Surprising Facts about Dire Straits' 'Brothers in Arms' Album. Thatericalper.com. Процитовано 27 червня 2026.
  28. ↑ Classic Tracks: Dire Straits' «Money for Nothing» mixonline.com Процитовано 27 червня 2026
  29. ↑ How Dire Straits Shattered Expectations with 'Brothers in Arms' ultimateclassicrock.com Процитовано 28 червня 2026
  30. ↑ Terry Williams – Strait Foundation. Moderndrummer.com. Процитовано 27 червня 2026.
  31. ↑ SPIN Sting: Our 1985 Cover Story spin.com Процитовано 27 червня 2026
  32. ↑ Shore, Michael (1986) Beat Generation: Omar Hakim worldradiohistory.com Процитовано 27 червня 2026
  33. ↑ Dire Straits on Track by Andrew Wild google.co.uk Процитовано 27 червня 2026
  34. 1 2 Session Madness: Tales from Inside the Groove bassmagazine.com Процитовано 28 червня 2026
  35. 1 2 Bull, Debby (4 липня 1985). Dire Straits: Brothers in Arms. Rolling Stone. № 451. с. 49. Процитовано 2 грудня 2012.
  36. ↑ «Brothers In Arms’ by Dire Straits: more than ‘Money For Nothing’» theowluc.com Процитовано 3 листопада 2025
  37. 1 2 DIRE STRAITS - Brothers In Arms - Made In Holland 12" Vinyl LP Album vinyl-records.nl Процитовано 17 липня 2026
  38. ↑ «Everybody was going 'Does anybody know how to work this thing?'»: How Guy Fletcher and a classic ‘80s synth became Dire Straits’ secret weapon on Brothers In Arms, and helped to turn it into one of the biggest albums of the decade musicradar.com Процитовано 9 липня 2026
  39. ↑ Interview: Guy Fletcher, Roxy Music, Dire Straits — English Version amazona.de Процитовано 9 липня 2026
  40. ↑ Nannini, Ronconi, 2003, с. 87-98.
  41. ↑ «Dire Straits» rollingstone.com Процитовано 29 жовтня 2025
  42. 1 2 3 Erlewine, Stephen Thomas. Brothers in Arms. AllMusic. Процитовано 2 грудня 2012. ...what kept the record selling was Mark Knopfler's increased sense of pop songcraft
  43. 1 2 «‘So Far Away’: Dire Straits Serve The First Taste Of ‘Brothers In Arms’» udiscovermusic.com Процитовано 11 січня 2026
  44. 1 2 3 4 Brothers In Arms by Dire Straits classicrockreview.com Процитовано 30 червня 2026
  45. 1 2 3 Dire Straits — So Far Away Процитовано 8 липня 2026
  46. ↑ «The Meaning Behind Dire Straits’ „Money for Nothing,“ the Song That Bit the Video Channel That Feeds» americansongwriter.com Процитовано 11 січня 2026
  47. ↑ "The bizarre true story that inspired Dire Straits’ ‘Money for Nothing’ " faroutmagazine.co.uk Процитовано 11 січня 2026
  48. 1 2 «When Mark Knopfler and Sting Connected for 'Money for Nothing'» ultimateclassicrock.com Процитовано 22 жовтня 2025
  49. ↑ Dire Straits' 'Money for Nothing': The Iconic 1985 Riff That Defined MTV History aol.com Процитовано 2 липня 2026
  50. ↑ Keyboards With Dire Straits muzines.co.uk Процитовано 9 липня 2026
  51. ↑ Mark Knopfler on Dire Straits’ Money for Nothing: ‘I wrote it in the window display of a New York appliance store’ theguardian.com Процитовано 2 липня 2026
  52. 1 2 3 4 5 «Grammy Winners» grammy.com Процитовано 29 серпня 2025
  53. 1 2 Dire Straits — Walk Of Life tv80s.com Процитовано 8 липня 2026
  54. ↑ «The Meaning Behind „Walk of Life“ by Dire Straits and How It Was Inspired by a Photo» americansongwriter.com Процитовано 11 січня 2026
  55. ↑ «The Epic Track: „Walk of Life“» culturesonar.com Процитовано 11 січня 2026
  56. 1 2 British Hit Singles and Albums. (Guinness 19th Edition). British. details (UK). by David Roberts · Guinness World Records Limited · 2006. ISBN 1-904994-10-5.
  57. 1 2 ‘Brothers In Arms’ by Dire Straits: more than ‘Money For Nothing’ theowluc.com Процитовано 30 червня 2026
  58. 1 2 3 «Dire Straits’ ‘Brothers in Arms’: Mark Knopfler Completes the Transition to Stadium-Friendly Band» bestclassicbands.com Процитовано 12 січня 2026
  59. ↑ Song of the Week — Why Worry, Dire Straits rockremnants.com Процитовано 30 червня 2026
  60. ↑ «Why Worry?» songoftheday.ca Процитовано 12 січня 2026
  61. ↑ Why Worry cinchreview.com Процитовано 1 липня 2026
  62. ↑ Nannini, Ronconi, 2003, с. 97-98.
  63. ↑ Nannini, Ronconi, 2003, с. 99-101.
  64. ↑ «One World» genius.com Процитовано 11 січня 2026
  65. ↑ Nannini, Ronconi, 2003, с. 101-102.
  66. ↑ «Songs from a pointless war» theguardian.com Процитовано 19 жовтня 2025
  67. 1 2 3 Dire Straits — Brothers in Arms tv80s.com Процитовано 8 липня 2026
  68. ↑ «New version of 'Brothers in Arms' to raise funds for Falklands veterans» fundraising.co.uk Процитовано 19 жовтня 2025
  69. ↑ Mark Knopfler: «The Six Guitars That Defined My Career» guitarworld.com Процитовано 30 грудня 2025
  70. ↑ Dire Straits/Brothers in Arms bbc.co.uk Процитовано 30 грудня 2025
  71. ↑ This iconic guitar appeared on the cover of one of the most successful albums ever – but what’s the story behind it? loudersound.com Процитовано 17 липня 2026
  72. ↑ These “Brothers In Arms” Are Not In Dire Straits Процитовано 9 липня 2026
  73. 1 2 Dire Straits — So Far Away discogs.com Процитовано 8 липня 2026
  74. 1 2 Dire Straits — Brothers In Arms discogs.com Процитовано 8 липня 2026
  75. ↑ Mark Knopfler and his guitars oneverybootleg.nl Процитовано 17 липня 2026
  76. ↑ Legacy: Music and Technology in Sync classical-music.com Процитовано 10 липня 2026
  77. ↑ It was 20—or maybe not—years ago today. Архів оригіналу за 10 червня 2007. Процитовано Процитовано 28 червня 2026.
  78. ↑ Brothers In Arms (Booklet). Dire Straits. Vertigo (824 499-2). 1996.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  79. ↑ Brothers In Arms (Booklet). Dire Straits. Vertigo (5483572). 2000.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  80. ↑ Brothers In Arms (Booklet). Dire Straits. Vertigo (9871497). 2005.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  81. ↑ High Fidelity Review – Interview with Chuck Ainlay, who remixed album in 5.1. Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 2 серпня 2009.
  82. ↑ Brothers In Arms (Booklet). Dire Straits. Mobile Fidelity Sound Lab (UDSACD 2099). 2013.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  83. ↑ Dire Straits — Brothers In Arms discogs.com Процитовано 27 грудня 2025
  84. ↑ Brothers In Arms (Media notes). Dire Straits. Vertigo (3752907). 2014.
  85. ↑ Brothers In Arms (Media notes). Dire Straits. Mobile Fidelity Sound Lab (MFSL 2-441). 2015.
  86. ↑ Dire Straits — Brothers In Arms Reviewed: New edition reveals the soul beneath the sheen mojo4music.com Процитовано 27 грудня 2025
  87. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» officialcharts.com Процитовано 19 жовтня 2025
  88. ↑ Brothers in Arms — full Official Chart History officialcharts.com Процитовано 28 грудня 2025
  89. ↑ «The UK's Top 40 biggest studio albums of time» officialcharts.com Процитовано 19 жовтня 2025
  90. 1 2 UK's 60 biggest selling albums of all time revealed musicweek.com Процитовано 29 грудня 2025
  91. ↑ «BPI Highest Retail Sales» bpi.co.uk Процитовано 19 жовтня 2025
  92. ↑ Brothers In Arms by Dire Straits classicrockreview.com Процитовано 27 грудня 2025
  93. ↑ Dire Straits rockonthenet.com Процитовано 29 серпня 2025
  94. ↑ «Billboard (31 Aug 1996)» books.google.com Процитовано 29 серпня 2025
  95. ↑ «Adele's 21 breaks Australian chart record» Sydney Morning Herald Процитовано 29 серпня 2025
  96. ↑ Top aller tijden — Albums dutchcharts.nl Процитовано 28 грудня 2025
  97. ↑ The first CD Single: Dire Straits «Brothers in Arms» keithhirsch.com Процитовано 5 липня 2026
  98. ↑ Dire Straits rockonthenet.com Процитовано 29 грудня 2025
  99. ↑ Dire Straits — Money For Nothing discogs.com Процитовано 8 липня 2026
  100. ↑ Dire Straits — Money For Nothing tv80s.com Процитовано 8 липня 2026
  101. ↑ Explore BRIT Certified bpi.co.uk Процитовано 5 липня 2026
  102. ↑ Dire Straits Billboard Hot 100 billboard.com Процитовано 5 липня 2026
  103. ↑ Dire Straits’ ‘Walk Of Life’ Joins Spotify Billions Club udiscovermusic.com Процитовано 5 липня 2026
  104. ↑ Dire Straits rockonthenet.com Процитовано 29 грудня 2025
  105. ↑ Your Latest Trick whosampled.com Процитовано 2 травня 2026
  106. ↑ Dire Straits: So Far Away imdb.com Процитовано 7 липня 2026
  107. ↑ «Billboard 28 Jul 2001» Billboard Процитовано 30 серпня 2025
  108. ↑ Dire Straits: Money for Nothing imdb.com Процитовано 7 липня 2026
  109. ↑ Dire Straits: Walk of Life imdb.com Процитовано 8 липня 2026
  110. ↑ Dire Straits: Brothers in Arms imdb.com Процитовано 30 червня 2026
  111. ↑ «SA gigs for Dire Straits frontman» news24.com Процитовано 19 жовтня 2025
  112. ↑ Live in 85/6 mark-knopfler.info Процитовано 26 грудня 2025
  113. ↑ «An 80s experience to remember» stuff.co.nz Процитовано 19 жовтня 2025
  114. ↑ «Dire Straits Live In '85 at Wembley Arena (1986)» ftvdb.bfi.org.uk Процитовано 19 жовтня 2025
  115. ↑ «Who played at Live Aid in 1985? The complete story and setlist of the iconic event» radiox.co.uk Процитовано 19 жовтня 2025
  116. ↑ «Brothers In Arms» spiritworks.com.au Процитовано 19 жовтня 2025
  117. ↑ «Ed Sheeran adds final Australian shows; breaking all records» news.com.au Процитовано 19 жовтня 2025
  118. ↑ Brothers in Arms (liner notes). Dire Straits. Vertigo. 1985. 824 499-2.
  119. ↑ Mark Knopfler smithgreenfield.co.uk Процитовано 19 липня 2026
  120. 1 2 My Life in Dire Straits books.google.com.ua Процитовано 28 грудня 2025
  121. ↑ Musician Issues 87-92 books.google.com.ua Процитовано 28 грудня 2025
  122. ↑ Christgau, Robert (1990). Dire Straits. Christgau's Record Guide: The '80s. Pantheon Books. ISBN 0-679-73015-X. Процитовано 14 вересня 2024 — через robertchristgau.com.
  123. ↑ Larkin, Colin (2011). Dire Straits. Encyclopedia of Popular Music. Omnibus Press. ISBN 9780857125958 — через Google Books.
  124. ↑ Strong, Martin C. (2004). Dire Straits. The Great Rock Discography (вид. 7). Canongate Books. с. 424–425. ISBN 1-84195-615-5.
  125. ↑ Graff, Gary; Durchholz, Daniel, ред. (1999). Dire Straits. MusicHound Rock: The Essential Album Guide. Visible Ink Press. с. 342–344. ISBN 1-57859-061-2.
  126. ↑ Erlewine, Stephen Thomas (23 вересня 2020). Dire Straits: Dire Straits Album Review. Pitchfork. Процитовано 23 вересня 2020.
  127. 1 2 Beattie, Rob (Липень 1996). Dire Straits – Brothers in Arms. Q. № 118. с. 141.
  128. 1 2 Levy, Eleanor (18 травня 1985). Dire Straits – Brothers in Arms. Record Mirror. с. 14.
  129. ↑ Considine, J. D. (2004). Dire Straits. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. с. 242–243. ISBN 0-7432-0169-8.
  130. 1 2 Barron, Jack (18 травня 1985). Dire Straits – Brothers in Arms. Sounds. с. 30.
  131. ↑ Snow, Mat (18 травня 1985). Ferry-Cross, No Mercy. NME. с. 24.
  132. ↑ McIlheney, Barry (18 травня 1985). Dire Straits – Brothers in Arms. Melody Maker. с. 29.
  133. ↑ Brooks, E. (Серпень 1985). Dire Straits – Brothers in Arms. Spin. с. 30.
  134. ↑ Schruers, Fred (19 грудня 1985). The Year in Records 1985. Rolling Stone. № 463—464. с. 150.
  135. ↑ 1985 — Brothers in arms — Your latest trick ylt.altervista.org Процитовано 29 червня 2026
  136. ↑ Jones, Chris (2007). Dire Straits — Brothers in Arms — Review bbc.co.uk Процитовано 29 червня 2026
  137. ↑ Bignell, Paul; Harmon, Will (14 лютого 2010). Better than the Brits: The IoS offers an alternative selection. The Independent. Процитовано 29 червня 2026.
  138. ↑ Wilkinson, Matt (16 лютого 2010). Liam Gallagher snubs Noel as Oasis win Brit Album Of 30 Years award. NME. Процитовано 29 червня 2026.
  139. ↑ Album Of The Week Club Review: Dire Straits - Brothers In Arms. Louder. 21 травня 2018. Процитовано 29 червня 2026.
  140. ↑ The 500 Greatest Albums of All Time rollingstone.com Процитовано 17 липня 2026
  141. ↑ The 80 greatest albums of the 1980s by Rock Hall Inductees cleveland.com Процитовано 29 грудня 2025
  142. 1 2 Brit Awards 1987 brits.co.uk Процитовано 28 грудня 2025
  143. 1 2 Brit Awards 1986 brits.co.uk Процитовано 29 грудня 2025
  144. ↑ Q lists: The 100 Greatest British Albums Ever rocklistmusic.co.uk Процитовано 29 грудня 2025
  145. ↑ 500 Greatest Albums of All Time: 351 Brothers in Arms — Dire Straits rollingstone.com Процитовано 29 грудня 2025
  146. ↑ 500 Greatest Albums of All Time Rolling Stone's definitive list of the 500 greatest albums of all time rollingstone.com Процитовано 29 грудня 2025
  147. ↑ Your Ultimate 80s Album — Revealed! bbc.co.uk Процитовано 29 грудня 2025
  148. ↑ Dimery, Robert; Lydon, Michael, eds. (7 February 2006). 1001 Albums You Must Hear Before You Die: Revised and Updated Edition. Universe. ISBN 0-7893-1371-5.
  149. ↑ Dire Straits | Artist | GRAMMY.com grammy.com Процитовано 28 грудня 2025
  150. ↑ Guinness Book of World Records (1990), p. 156. Sterling. ISBN 9780806957913
  151. ↑ «Philips Celebrates 25th Anniversary of the Compact Disc» ecoustics.com Процитовано 19 жовтня 2025
  152. ↑ Junos: Search Awards junoawards.ca Процитовано 29 грудня 2025
  153. ↑ Kent, 1993, p. 90.
  154. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien.
  155. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien.
  156. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien.
  157. ↑ "Top RPM Albums: Issue 0572". RPM. Бібліотека та архів Канади.
  158. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien.
  159. ↑ European Top 100 Albums (PDF). Eurotipsheet. Т. 2, № 23. 10 червня 1985. с. 18. OCLC 29800226 — через World Radio History.
  160. ↑ Pennanen, Timo (2006). Sisältää hitin – levyt ja esittäjät Suomen musiikkilistoilla vuodesta 1972 (фін.) (вид. 1st). Helsinki: Kustannusosakeyhtiö Otava. ISBN 978-951-1-21053-5.
  161. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (французькою). Lescharts.com. Hung Medien.
  162. ↑ «Longplay-Chartverfolgung at Musicline» (німецькою). Musicline.de. Media Control.
  163. ↑ «Archívum — Slágerlisták — MAHASZ — Magyar Hangfelvétel-kiadók Szövetsége» (угорською). Mahasz.hu. LightMedia.
  164. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (італійська). Italiancharts.com. Hung Medien.
  165. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (англійською). Charts.org.nz. Hung Medien.
  166. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien.
  167. ↑ Rock Albums 2025 uke 40 (nb-no) . IFPI Norge. Процитовано 3 жовтня 2025.
  168. ↑ OLiS — oficjalna lista sprzedaży — albumy olis.pl Процитовано 28 грудня 2025
  169. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (англійською). Portuguesecharts.com. Hung Medien.
  170. ↑ Salaverrie, Fernando (Вересень 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959–2002 (ісп.) (вид. 1st). Madrid: Fundación Autor/SGAE. ISBN 84-8048-639-2.
  171. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien.
  172. ↑ «Dire Straits — Brothers in Arms» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien.
  173. ↑ «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company.
  174. ↑ "Dire Straits Chart History (Billboard 200)". Billboard.
  175. ↑ Kent, 1993, p. 437.
  176. ↑ Jahreshitparade Alben 1985. austriancharts.at (нім.). Процитовано 25 березня 2021.
  177. ↑ RPM's Top 100 Albums of 1985. RPM. Т. 43, № 16. 28 грудня 1985. с. 14. ISSN 0033-7064 — через Library and Archives Canada.
  178. ↑ Jaaroverzichten – Album 1985 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 14 серпня 2018.
  179. ↑ Bakker, Machgiel; Inglis, Cathy (23 грудня 1985). Pan-European Awards 1985 (PDF). Eurotipsheet. Т. 2, № 51/52. с. 7. OCLC 29800226 — через World Radio History.
  180. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts – 1985 (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 14 серпня 2018.
  181. ↑ Top Selling Albums of 1985. Recorded Music NZ. Процитовано 14 серпня 2018.
  182. ↑ Topp 40 Album Høst 1985 (норв.). VG-lista. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 13 лютого 2022.
  183. ↑ Topp 40 Album Sommer 1985 (норв.). VG-lista. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 13 лютого 2022.
  184. ↑ Schweizer Jahreshitparade 1985. hitparade.ch (нім.). Процитовано 25 березня 2021.
  185. ↑ Top 100 Albums (January 5–December 28, 1985) (PDF). Music Week. 18 січня 1986. с. 11. ISSN 0265-1548 — через World Radio History.
  186. ↑ Billboard 200 Albums – Year-End 1985. Billboard. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 12 лютого 2022.
  187. ↑ Kent, 1993, p. 438.
  188. ↑ Jahreshitparade Alben 1986. austriancharts.at (нім.). Процитовано 25 березня 2021.
  189. ↑ Top 100 Albums of '86. RPM. Т. 45, № 14. 27 грудня 1986. с. 9. ISSN 0033-7064 — через Library and Archives Canada.
  190. ↑ Jaaroverzichten – Album 1986 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 14 серпня 2018.
  191. ↑ European Hot 100 Albums – Hot 100 of the Year 1986 (PDF). Music & Media. Т. 3, № 51/52. 27 грудня 1986. с. 35. OCLC 29800226 — через World Radio History.
  192. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts – 1986 (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 14 серпня 2018.
  193. ↑ Top Selling Albums of 1986. Recorded Music NZ. Процитовано 14 серпня 2018.
  194. ↑ Schweizer Jahreshitparade 1986. hitparade.ch (нім.). Процитовано 25 березня 2021.
  195. ↑ Top 100 Albums (January to December 1986) (PDF). Music Week. 24 січня 1987. с. 25. ISSN 0265-1548 — через World Radio History.
  196. ↑ Billboard 200 Albums – Year-End 1986. Billboard. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 12 лютого 2022.
  197. ↑ Jaaroverzichten – CD 1987 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 14 серпня 2018.
  198. ↑ European Charts of the Year 1987 – Albums (PDF). Music & Media. Т. 4, № 51/52. 26 грудня 1987. с. 35. OCLC 29800226 — через World Radio History.
  199. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts – 1987 (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 14 серпня 2018.
  200. ↑ Gallup Year End Charts 1987 – Albums (PDF). Record Mirror. 23 січня 1988. с. 37. ISSN 0144-5804 — через World Radio History.
  201. ↑ Top 100 Albums – Year-End Chart 1988 (PDF). Music Week Awards. Music Week. 4 березня 1989. с. 8. ISSN 0265-1548 — через World Radio History.
  202. ↑ Jaaroverzichten 2019 – Albums (нід.). Ultratop. Процитовано 25 березня 2021.
  203. ↑ Årslista Album, 2019 (швед.). Sverigetopplistan. Процитовано 20 січня 2021.
  204. ↑ Jaaroverzichten 2020 – Albums (нід.). Ultratop. Процитовано 25 березня 2021.
  205. ↑ Årslista Album, 2020 (швед.). Sverigetopplistan. Процитовано 20 січня 2021.
  206. ↑ Jaaroverzichten 2021 – Albums (нід.). Ultratop. Процитовано 5 січня 2022.
  207. ↑ Jaaroverzichten – Album 2021 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 4 січня 2022.
  208. ↑ Årslista Album, 2021 (швед.). Sverigetopplistan. Процитовано 14 січня 2022.
  209. ↑ Jaaroverzichten 2022 (нід.). Ultratop. Процитовано 14 січня 2023.
  210. ↑ Jaaroverzichten – Album 2022. dutchcharts.nl (нід.). Процитовано 4 січня 2023.
  211. ↑ Årslista Album, 2022 (швед.). Sverigetopplistan. Процитовано 15 січня 2023.
  212. ↑ Jaaroverzichten 2023 (нід.). Ultratop. Процитовано 7 січня 2024.
  213. ↑ Jaaroverzichten – Album 2023. dutchcharts.nl (нід.). Процитовано 3 січня 2024.
  214. ↑ Årslista Album, 2023. Sverigetopplistan. Процитовано 18 січня 2024.
  215. ↑ Jaaroverzichten 2024 (нід.). Ultratop. Процитовано 2 січня 2025.
  216. ↑ Jaaroverzichten – Album 2024. dutchcharts.nl (нід.). Процитовано 3 січня 2025.
  217. ↑ Årslista Album, 2024. Sverigetopplistan. Процитовано 15 січня 2025.
  218. ↑ Kent, 1993.
  219. ↑ Jones, Alan (16 грудня 1989). Chartfile. Record Mirror. с. 45. ISSN 0144-5804.
  220. ↑ Savage, Mark (9 жовтня 2020). U2's Joshua Tree voted the best album of the 1980s. BBC News. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  221. ↑ Argentinian album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms. Аргентинська організація виробників фонограм і відеограм (CAPIF).
  222. ↑ ARIA Charts – Accreditations – 2009 Albums (PDF). Австралійська асоціація компаній звукозапису (ARIA).
  223. ↑ The Music Australia Loved. Sydney Morning Herald. 1 січня 2013. Архів оригіналу за 12 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  224. ↑ Austrian album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms (Німецька) . IFPI Австрія.
  225. ↑ Ultratop — Goud en Platina — albums 2022. Ultratop. Hung Medien. Процитовано 1 серпня 2022.
  226. 1 2 Tarik de Souza (12 вересня 1991). Volta os campeões de audiência. Jornal do Brasil (порт.). с. 38. Процитовано 23 жовтня 2023 — через National Library of Brazil.
  227. ↑ Canadian album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA).
  228. ↑ Danish album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms. IFPI Данія. Процитовано 24 жовтня 2025.
  229. 1 2 Dire Straits (Фінська) . Musiikkituottajat – IFPI Finland.
  230. ↑ French album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms (Французька) . Французька національна профспілка виробників фонограм.
  231. ↑ Dire Straits était devenu trop gros. Le Parisien. 17 травня 2015. Процитовано 6 червня 2023.
  232. ↑ Gold-/Platin-Datenbank (Dire Straits; 'Brothers in Arms') (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie.
  233. ↑ IFPIHK Gold Disc Award − 1988. IFPI Гонконг.
  234. 1 2 Gold & Platinum Awards 1987 (PDF). Music & Media. 26 грудня 1987. с. 44. Процитовано 17 серпня 2020.
  235. ↑ Italian album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms (Італійська) . Італійська асоціація компаній звукозапису (FIMI). Процитовано 22 січня 2019. Виберіть "2019" у випадальному меню "Anno". Напишіть "Brothers in Arms" у полі "Filtra". Виберіть "Album e Compilation" під "Sezione".
  236. ↑ Hoos, Willem (16 грудня 1989). Group Has Sold More Than 2 Mil Disks - Dutch Delight In Dire Straits - Dutch Delight in Dire Straits (PDF). Billboard. с. 67. Процитовано 23 жовтня 2023.
  237. ↑ Scapolo, Dean (2007). The Complete New Zealand Music Charts 1966-2006. Recording Industry Association of New Zealand. ISBN 978-1-877443-00-8.
  238. ↑ OLiS - oficjalna lista wyróżnień (Polish) . Polish Society of the Phonographic Industry (ZPAV). Процитовано 8 лютого 2023. Натисніть "TYTUŁ" та введіть Brothers in Arms у поле пошуку.
  239. ↑ Richie LP Hits Big In South Africa. Billboard. 13 вересня 1986. Процитовано 1 червня 2020 — через Google Books.
  240. ↑ Sólo Éxitos 1959-2002 Año A Año: Certificados 1979-1990. Solo Exitos 1959–2002 Ano A Ano.
  241. ↑ Guld- och Platinacertifikat − År 2002 (PDF) (Шведська) . IFPI Швеція. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2011.
  242. 1 2 The Official Swiss Charts and Music Community: Awards ('Brothers In Arms'). IFPI Switzerland. Hung Medien.
  243. ↑ British album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 17 січня 2025.
  244. ↑ American album certifications – Dire Straits – Brothers in Arms (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA).
  245. ↑ Baker, Glenn A. (19 грудня 1987). Record Industry Resists Piracy in Zimbabwe (PDF). Billboard. Т. 99, № 51. с. 57. ISSN 0006-2510. Процитовано 15 лютого 2022.
  246. ↑ Mark Knopfler hurt in crash. BBC News. 18 березня 2003. Процитовано 2 грудня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Giulio Nannini, Mauro Ronconi. Le canzoni dei Dire Straits. — Milano : Editori Riuniti, 2003. — ISBN ISBN 88-359-5319-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Brothers_in_Arms_(альбом)&oldid=48473437