Перейти до вмісту

Bugatti Type 57

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Bugatti Type 57
Виробник Bugatti Automobiles
Рр. виробництва 1934-40
Місце вироб. Мольсхайм
Попередник Bugatti Type 49
Наступник Bugatti Type 101
Типи кузова Гран-турізмо
Двигун R8 3.3L
Потужність 200к.с.
Макс.швидкість 192 км год.
Трансмісія 4 ст. МКПП
Колісна база 3 302 мм
Маса до 950 кг.
Paris — Retromobile 2012 — Bugatti type 57SC Atlantic 1936

Bugatti Type 57 — автомобіль виробника Bugatti Automobiles класу Gran Turismo. Вироблявся у 1934-40 рр. у двох модифікаціях : Type 57S і Atalante, дизайн розробив Жан Бугатті.

Bugatti Type 57 pic6c

Жан Бугатті на початку 30-х рр. керував заводом компанії в місті Мольсхайм, через відсутність свого батька. Саме тоді і розпочалася робота над 57-м.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Нова машина мала незалежну підвіску та двигун L8 з подвійним верхнім розподільним валом під кутом 93⁰ із зубчастою передачею, розміщеною в задній частині двигуна, роторами. Потужність його становила 135 к.с. Гальма були із тросовим приводом, а передня вісь оснащувалася напівеліптичною листовою ресорою. Жан створив чотири різних кузови для цієї моделі: чотиридверні седани (вироблялися компаніями Ventoux і Galibier), двомісне купе, кабріолет Stelvio (фірми Gangloff).[2] Але початок виробництва затягувався через сучасні на тоді деталі та конструкції автомобіля. Type 57 розпочали виробляти в 1934 році. Всього зібрали 630 автомобілів із максимальною швидкістю 153 км/год. Маса машини становила 950 кг.

1935 Bugatti Type 57T Tourer

Bugatti Type 57T — це удосконалена модель машини, котра вийшла в 1935 році. Максимальна швидкість збільшилася до 185 км/год.

Type 57C — це спортивна модифікація моделі, випущена у 1937 році. Оснащувалася 3.3 літровим двигуном із турбонаддувом, потужністю 160 к.с. Модель відрізнялася від попередніх шасі та високим радіатором.


Type 57S вийшов у 1935 року, вперше його показали на Лондонській автовиставці. Кузов моделі був Atlantic Coupe, а колісна база була укорочена на 320 мм. В конструкції зробили зміни в каркасі шасі, модифікували двигун (170 к.с. при 193 км/год.). На замовлення міг встановлюватися нагнітач. Всього виготовили 48 автомобілів, із яких 17 — Atalante Coupe.

Type 57SC

[ред. | ред. код]
1937 Bugatti Type 57SC roadster
Bugatti Type 57SC Atalante

Відразу, після Type 57S вийшла модифікація Type 57SC — із наддувом типу «Рутс», дозволивши автомобілю розвивати потужність 210 к.с.

Atlantic декотрі експерти називають першим суперкаром, 1935 року на Паризькому автосалоні її було представлено. Модифікація Type 57S (Type 57SC) була побудована на основі концепт-кара «Aérolithe». Цією розробкою особисто займався Жан Бугатті. Кузов складався із сплаву магнію та алюмінію — «електрон», дуже легкий та вогнетривкий, що дозволило проводити зварювальні роботи над його складанням.

Двигун

[ред. | ред. код]

На автомобіль встановлювали компресорний 3,3 літровий (3257 см³.) двигун потужністю 210 к.с. Найбільша (максимальна) швидкість становила 200км/год. Після «Aérolithe» було виготовлено три моделі Atlantic із номерами шасі — 57374, 57473, 57491.

Type 57G Tank

[ред. | ред. код]
справа Type 57G Tank 1936,Гран-Прі де ла Марн

Type 57G Tank побудували на платформі Type 57S, всього зробили 3 автомобіля. Ця модель є однією із найвідоміших, адже вигравала Гран-Прі Франції (1936) та перемогла у перегонах 24 години Ле Мана у 1937 р. Двигун встановлювався 8-ми циліндровий атмосферник із верхнім розподільчим валом та двома клапанами на циліндр. Потужність 200к.с. при 3257см³.

Type 57S Tank

[ред. | ред. код]

Ця модель здобула перемогу у Ле Мані 1939 року. Після чого Жан Бугатті взяв його на тестування, де на дорозі Молсхайм — Страсбург розбився у віці 30-ти років.

Bugatti Type 57 Atalante 1936

Atalante виготовляли на основі моделей — 57 и 57S. Це було двохдверне купе. Всього виготовили 17 екземплярів. На сьогодні 4 автомобіля перебувають у Музеї автомобілів Братів Шлупф (Мюлуз, Франція). Модель із номером шасі 57551 має обтікаючі аеродинамічні ліхтарі, розвивала швидкість 190 км/год. Другу машину знайшли в гаражі міста Нюкасл-апон-Тайн (до того вона належала графові Ф. Керзону із 1937 року). У лютому 2009 року її продали на аукціоні за 5 мільйонів доларів США.

Посилання

[ред. | ред. код]

1.Офіційний сайт Bugatti [Архівовано 24 березня 2008 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)(фр.)

2.Bugatti